Ухвала

від 19.01.2023 по справі 752/28216/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/28216/21

Апеляційне провадження №22-ц/824/172/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2023 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Сас Ю.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю « Інтерлайн Аеро» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Інтерлайн Аеро», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року позивач звернулась до суду з позовом про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 18 січня 2020 року між ним та ФОП ОСОБА_1 , яка діяла від імені, за рахунок та за дорученням ТОВ» «Інтерлайн Аеро» на підставі Агентського договору №АД1101 від 03 червня 2018 року, був укладений Договір №18012020-01 на туристичне обслуговування.

Відповідно до пункту 1.1. Договору турагент за замовленням туриста зобов`язався забезпечити надання йому та особам, що слідують чи супроводжують його, комплексу туристичних послуг в країні призначення: Лісабон, Порту, Португалія строком з 01 червня 2020 року по 08 червня 2020 року.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що туроператор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерлайн Аеро».

У зв`язку з неможливістю відповідачами забезпечити виконання умов Договору 02 вересня 2020 року, тобто через три місяці після запланованої дати початку подорожі, була підписана Додаткова угода №1, якою визначено новий термін подорожі з 01 червня 2021 року по 08 червня 2021 року.

Однак і в 2021 році туристичні послуги йому надані не бути.

При цьому, на виконання пункту 4.1. договору, ним було сплачено турагенту повну вартість туристичних послуг у розмірі 94 050,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечувала сплату ним вказаних коштів, однак повідомила, що розпочинає процедуру ліквідації підприємницької діяльності, визнала борг у розмірі 94 050,00 грн. та запропонувала розглянути можливість повернення коштів у розстрочку до 01 червня 2022 року.

З метою досудового врегулювання спору ним у вересні 2021 року були направлені відповідачам заяви про відшкодування збитків, які повернулися йому без вручення.

18 жовтня 2021 року на електронну адресу позивача надійшла відповідь ТОВ Інтерлайн Аеро», яке за спірним договором не вважає себе туроператором, оскільки у нього не заброньовано його послуг, як туриста.

Зазначає, що відповідно до Закону України «Про туризм» турагент діє від імені та за дорученням туроператора, а тому ТОВ « Інтерлайн Аеро» несе відповідальність за надання туристичних послуг ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно, ненадання послуг турагентом для туриста не було здійснено незважаючи на повну та своєчасну оплату туристичного продукту ним, як замовником.

Крім того, туристичну подорож, яку повинні були забезпечити відповідачі, він планував задовго до укладення договору.

На момент запланованої подорожі йому виповнилося 56 років, іншим чотирьом туристам було від 52 до 57 років, а тому в подорожі було важливо буквально все, від ціни до строків туристичної подорожі.

При цьому бюджет був вкрай обмежений, навіть доводилося взяти на себе грошові зобов`язання перед третіми особами з метою виконання умов договору.

Відповідачі своїми діями позбавили їх відпочинку, якого вони так жадали, та потребували з огляду на вік та тривалу завантаженість на роботі.

Замість жаданого відпочинку він змушений був займатись з`ясуванням стосунків з працівниками відповідачів, поясненнями іншим туристам причин неможливості взяти участь у запланованій подорожі, зміні їх життєвих планів.

Це все негативно відобразилось на його та інших туристів душевному спокої, від імені яких він діяв, безсонні ночі та душевні страждання з приводу втрачених грошових коштів та втраченої можливості здійснити поїздку своєї мрії, а також на стосунках між ним та іншими туристами, які висловлювали своє невдоволення змінами планів, заздалегідь побудованих для участі в подорожі.

Оцінює розмір моральної шкоди у розмірі повної вартості туристичного продукту, а саме 94 050,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного просив суд:

- розірвати Договір №18012020-01 від 18 січня 2020 року на туристичне обслуговування;

- стягнути з відповідачів солідарно 94 050. 00 грн. збитків;

- стягнути з відповідачів солідарно 94 050, 00 грн. в відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року позов задоволено частково, розірвано договір № 18012020-1 від 18 січня 2020 року про туристичне обслуговування, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка діяла від імені Товариства обмежено відповідальністю» Інтерлайн Аеро», стягнуто з Товариства обмежено відповідальністю «Інтерлайн Аеро» на користь ОСОБА_2 94 500, 00 грн. збитків, 10 000, 00 грн. відшкодування моральної шкоди та 2 270, 00 гр. судового збору, в решті позивних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 29.09.2022 року ФОП ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу та 17.10.2022 року ТОВ « Інтерлайн Аеро» подало апеляційну скаргу, в якій зазначили, щооскаржуване рішення вважають незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказують на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянти просили апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

Станом на початок розгляду справи по суті відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.

17.11.2022 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_2 , ТОВ «Інтерлайн Аеро», ФОП ОСОБА_1 надійшла заява про затвердження мирової угоди, в якій вони просили затвердити мирову угоду від 14.11.2022 року, визнати нечинним рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року та закрити провадження у даній справі.

12.12.2022 року до Київського апеляційного суду від ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника.

16.01.2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від ТОВ «Інтерлайн Аеро» надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що вказана вище заява про затвердження мирової угоди підлягає задоволенню з огляду на наступне:

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із пунктом 2 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Договір є універсальним регулятором приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

За своєю правовою природою мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах погоджених сторонами та є завершенням судового провадження, свідчить про врегулювання судового спору між сторонами. Тобто, мирова угода - це угода сторін, в якій вони викладають прийнятний для них варіант вирішення спору, розподіляють спірні права та обов`язки або відмовляються від таких шляхом досягнення компромісу щодо предмета спору.

Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.

Згідно з положеннями статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції сторони мають право укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо мирова угода сторін відповідає вимогам статей 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом і має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (стаття 208 ЦПК України).

Із наданої апеляційному суду мирової угоди від 14 листопада 2022 року, укладеної між ОСОБА_2 , ТОВ «Інтерлайн Аеро», ФОП ОСОБА_1 , вбачається, що сторони дійшли згоди про врегулювання між ними спору щодо захисту прав споживачів, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, шляхом укладення мирової угоди, згідно якої:

« ОСОБА_2 не має майнових претензій до ТОВ «Інтерлайн Аеро», а обов`язок ФОП ОСОБА_1 зі сплати коштів, що є предметом судового спору у справі №752/28216/21, буде вважатись виконаним у разі сплати ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 106 320 (сто шість тисяч триста двадцять) гри. 00 кой., з яких:

- 94 050,00 (дев`яносто чотири тисячі п`ятдесят) грн. збитків;

- 10 000,00 (десять тисяч) грн. моральної шкоди;

- 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. судового збору.

В момент підписання цієї угоди ФОП ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 вищевказані кошти готівкою у повному обсязі. Про отримання коштів ОСОБА_2 складено відповідний акт».

Зміст вказаної мирової угоди свідчить, що вона укладена виключно з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, не суперечить закону, стосується лише прав та обов`язків сторін спору та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Затвердження судом цієї мирової угоди відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема положенням статей 207, 208 ЦПК України.

Підстав, передбачених частиною п`ятою статті 207 ЦПК України, для відмови у затвердженні мирової угоди і продовження судового розгляду справи, не встановлено.

Пунктом 3 частини першої статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що подану сторонами мирову угоду слід затвердити, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Інтерлайн Аеро», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди - визнати нечинним та закрити провадження у даній справі.

Відповідно до частини другої статі 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. В поданій до суду заяві сторони заявили суду, що зазначені наслідки закриття провадження у справі їм зрозумілі.

Відповідно до вимог частини другої статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди на стадії перегляду рішення в апеляційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні апеляційної скарги. За таких обставин, ФОП ОСОБА_1 підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею судового збору при поданні апеляційної скарги у цій справі, а саме підлягає поверненню 2 091, 75 грн.

Керуючись статтями 207, 255, 373, 374, 377 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити мирову угоду, укладену від 14 листопада 2022 року між ОСОБА_2 , ТОВ «Інтерлайн Аеро», ФОП ОСОБА_1 , у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Інтерлайн Аеро», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, відповідно до якої сторони домовилися про наступне:

« ОСОБА_2 не має майнових претензій до ТОВ «Інтерлайн Аеро», а обов`язок ФОП ОСОБА_1 зі сплати коштів, що є предметом судового спору у справі №752/28216/21, буде вважатись виконаним у разі сплати ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 106 320 (сто шість тисяч триста двадцять) гри. 00 кой., з яких:

- 94 050,00 (дев`яносто чотири тисячі п`ятдесят) грн. збитків;

- 10 000,00 (десять тисяч) грн. моральної шкоди;

- 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. судового збору.

В момент підписання цієї угоди ФОП ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 вищевказані кошти готівкою у повному обсязі. Про отримання коштів ОСОБА_2 складено акт».

Визнати нечинним рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Інтерлайн Аеро», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Інтерлайн Аеро», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди - закрити.

Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею судового збору при поданні апеляційної скарги у розмірі 2 091 (дві тисячі дев`яносто одну) грн. 75 коп.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько