Постанова

від 26.01.2023 по справі 357/3095/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/3095/22 Головуючий в суді І інстанції Бондаренко О.В.

Провадження № 22-ц/824/1310/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,

за участі секретаря Твердохліб В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, третя особа: Відділ ДВС у м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення нерухомого майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила звільнити з-під арешту 2/15 частин будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , який накладений постановою від 25.07.2014 у виконавчому провадженні № 41375044, запис про обтяження нерухомого майна: 6662525 від 13.08.2014 13:37:47 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (державний виконавець Гаєва М.І.), звільнити з-під арешту все майно належне ОСОБА_2 , який накладений постановою від 24.01.2019 у виконавчому провадженні №57811843, запис про обтяження нерухомого майна: 33337158 від 23.09.2019 11:10:12 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (державний виконавець Власенко О.А.), судові витрати покласти на відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра - ОСОБА_2

13.01.2022 нотаріусом було відмовлено їй у вчиненні нотаріальної дії з мотивів наявності обтяжень на нерухоме майно спадкодавця згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зокрема, у відділі ДВС перебували виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, та Головного управління Державної податкової служби у Київській області, заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, ЄСВ. В зв`язку з цим, на нерухоме майно боржника було накладено арешт. При цьому, згідно даних АСВП станом на 24.02.2022 будь - які відкриті виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_3 відсутні.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2022 року позов повністю задоволено.

Не погоджуючись із цим рішенням в частині розподілу судових витрат, представник ГУ ПФУ у Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить його в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволення позовних вимог щодо стягнення з ГУ ПФУ у Київській області судового збору, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи.

Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що 01.10.2013 року Пенсійним фондом до Державної податкової служби було передано заборгованість ФОП ОСОБА_4 по сплаті ЄСВ у сумі 6960,48 грн, в тому числі 4572,42 грн по якій була виставлена вимога про сплату боргу №Ф474У від 27.03.2013, а відтак заборгованість у ФОП ОСОБА_4 перед ГУ ПФУ у Київській області відсутня, між ними немає спору про право власності на майно, на яке накладено арешт, тому вважає, що підстав для стягнення з ГУ ПФУ у Київській області судового збору немає.

Від представника позивача надійшла заява про визнання апеляційної скарги.

В судове засідання учасники процесу, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з`явились; колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Стягуючи судові витрати з відповідачів, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головне управління Державної податкової служби у Київській області є належними відповідачами в даній справі, в інтересах яких було накладено арешт на майно боржника в межах виконавчого провадження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , після смерті якої приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Зінченко О.А. 10 липня 2021 року відкрито спадкову справу № 38/2021, що підтверджено матеріалами справи ( а.с.6-9,35).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.10-11), за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) зареєстроване право власності на майно: 1/3 частину земельної ділянки, площею 1,5429, кадастровий номер: 3220489500:01:028:0440 та 2/15 частини будинку АДРЕСА_1 .

Також, в даному реєстрі зареєстровані обтяження на дане майно, а саме: запис про обтяження нерухомого майна: 6662525 від 13.08.2014 13:37:47, на підставі постанови державного виконавця Гаєвої М.І. від 25.07.2014 у виконавчому провадженні № 41375044 та запис про обтяження нерухомого майна: 33337158 від 23.09.2019 11:10:12, на підставі постанови державного виконавця Власенко О.А. від 24.01.2019 у виконавчому провадженні №57811843.

З матеріалів справи (а.с.12-13), вбачається, що 24.01.2022 (вх. № 2118) ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою, про зняття арешту з майна ОСОБА_2 , та 27.01.2022 за № 8752 відділ ДВС надав позивачу інформацію про виконавчі провадження щодо вказаного боржника в межах яких було накладено арешт на майно та роз`яснив, що підстави для відновлення виконавчих проваджень відсутні, тому вона має право звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно інформації з АСВП (а.с.14), відомості про відкриті виконавчі провадження щодо боржника - ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) - відсутні.

З листа Білоцерківського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27.01.2022 за № 8752 та інформації з АСВП, також, вбачається, що в період з 24.12.2013 по 22.05.2015 в проваджені відділу перебувало виконавче провадження № 41375044 з примусового виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква, про сплату боргу № Ф 474У від 27.03.2013, з ОСОБА_6 на користь УПФУ боргу в сумі 4572,42 грн. та 22.05.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу згідно п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»; в період з 10.12.2018 по 23.09.2019 перебувало виконавче провадження № 57811843 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф-4892-17У від 13.08.2018 Головним Управлінням ДФС у Київській області про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави боргу в сумі 14405,53 грн. та 23.09.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу згідно п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; в період з 15.06.2020 по 17.07.2020 перебувало виконавче провадження № 62334148 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф-4892-17У від 10.03.2020 Головним Управлінням ДФС у Київській області про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави боргу в сумі 48192,36 грн. та 17.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу згідно п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження, а постанову про стягнення з боржника виконавчого збору виведено в окреме виконавче провадження.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 59 Закону № 1404-VIII, підставами для зняття державним виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Разом з тим, з аналізу ч. 4, ч.5 ст. 59 Закону № 1404-VIII вбачається, що державний виконавець не має можливості самостійно зняти вказаний арешт з майна, враховуючи відсутність підстав передбачених вказаною нормою, а також те, що позивач не є стороною виконавчого провадження.

В п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику. Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судом першої інстанції встановлено, що у виконавчому проваджені № 41375044, в межах якого було накладено арешт на 2/15 частину будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , стягувачем вказано - Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, а у виконавчому провадженні № 62334148, в межах якого було накладено арешт на усе нерухоме майно ОСОБА_2 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф-4892-17У від 10.03.2020 стягувачем вказано - Головним Управлінням ДПС у Київській області.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки, вказані обтяження були накладені на майно боржника в інтересах УПФУ та ГУДПС у Київській області, вони є належними відповідачами, а відтак судові витрати у даній справі покладаються на обох відповідачів.

Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість ФОП ОСОБА_4 перед ГУ ПФУ у Київській області відсутня, між ними немає спору про право власності на майно, на яке накладено арешт, оцінюються колегією суддів критично, позаяк матеріали справи не містять доказів того, що держаним виконавцем у виконавчому проваджені № 41375044 винесено постанову про звільнення майна ОСОБА_2 з - під арешту, згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Інші доводи апелянта зводяться до суперечливого тлумачення норм матеріального права та незгоди із висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не можуть бути підставою для скасування обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: