Постанова

від 02.02.2023 по справі 131/894/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 131/894/19

Провадження № 22-ц/801/3/2023

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Олексієнко О. Ю.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 рокуСправа № 131/894/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Панасюка О. С., Ковальчука О. В.,

секретаря судового засіданні Куленко О. В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

правонаступники позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач (особа яка подала апеляційну скаргу) Публічне акціонерне товариство «Жорнище»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргоюПублічного акціонерного товариства «Жорнище» на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 травня 2021 року, постановлене у складі судді Олексієнка О. Ю. в м. Іллінці, дата складення повного тексту рішення невідома,

встановив:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Жорнище» (далі - ПАТ «Жорнище») про розірвання договору оренди землі, мотивуючи його тим, що 19 листопада 2014 року сторонами строком на 10 років було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,1762 га, кадастровий номер 0521282:40003:0000010, яка належить їй на праві приватної власності.

За умовами укладеного договору орендар повинен сплачувати орендну плату у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі, яка на момент підписання договору становила 40 243 грн. 71 коп., а саме 1 609 грн. 75 коп., або у натуральному вигляді, про що щорічно має укладатись окрема угода із зазначенням номенклатури, кількості, якості та вартості отриманої в якості орендної плати продукції.

Відповідно до п. п. 10, 13 договору оренди нарахування орендної плати мало здійснюватися з урахуванням індексації, а її розмір переглядатись один раз на рік у разі зміни коефіцієнтів індексації, підвищення цін і тарифів.

Згідно офіційних даних Державної Служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель уже в наступний рік після підписання договору оренди збільшився на коефіцієнт 1,249, отже, з 2014 року орендар повинен був виплачувати збільшену орендну плату на величину цього коефіцієнта.

Проте умови договору протягом 6 років орендарем не виконувались, що призвело до порушення прав ОСОБА_1 як орендодавця, тому вона була змушена звернутися до суду із позовом, у якому просила розірвати договір оренди землі № 834 від 19 листопада 2014 року, укладений між нею та ПАТ «Жорнище» щодо оренди земельної ділянки площею 2,1762 га, кадастровий номер 0521282:40003:0000010, розташованої на території Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 05 травня 2021 року позовні вимоги задоволено, вирішено питання розподілу судових витрат. Своє рішення суд мотивував тим, що договір оренди землі, укладений між сторонами, слід розірвати, оскільки невиконання відповідачем обов`язку по сплаті орендної плати за земельну ділянку з урахуванням її індексації, є порушенням істотних умов договору, які містять системний характер, відтак тягнуть за собою дострокове розірвання договору оренди землі. Стосовно позовної давності суд зазначив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки та не може бути обмеженою у праві звернутися до суду з позовом про повернення належної їй земельної ділянки. Вимога про повернення земельної ділянки у зв`язку з порушенням умов договору оренди через систематичне невиконання його умов у частині виплати орендної плати необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав власника такої земельної ділянки.

Не погодившись із ухваленим рішенням, відповідач ПАТ «Жорнище» подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що до вимог ОСОБА_1 слід було застосувати наслідки спливу строку позовної давності у три роки та відмовити у задоволенні позову повністю. Скаржник зазначає, що суд не взяв до уваги його доводів, викладених у заявах до суду та не відобразив їх в оскаржуваному рішенні. 11 серпня 2016 року між сторонами у справі укладена додаткова угода № 1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 19 листопада 2014 року № 834, де договірні умови частково змінені, зокрема, кадастровий номер орендованої земельної ділянки відрізняється написанням від вказаного у позовній заяві ОСОБА_1 . Суддя Олексієнко О. Ю. був недостатньо неупередженим у цій справі, ним надавалися позивачу певні переваги, робилися сумнівні висновки, власні типові припущення про наявність чи відсутність окремих обставин.

Також позовна заява подана без урахування вказаної додаткової угоди, що свідчить про відсутність спору взагалі. Оскільки ОСОБА_1 не заявляла вимогу про повернення земельної ділянки, то у справі не порушується питання про застосування наслідків розірвання правочину, заявлений позов не є негаторним, а отже позивачем обраний неналежний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови у позові. Окрім того законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, додатково індексувати натуральну оплату не потрібно, інакше орендар не зможе розрахуватися із орендодавцем.

Стосовно витрат позивача з оплати професійної правничої допомоги, то у матеріалах справи немає жодного доказу щодо участі у ній адвоката Якименка О. О. Натомість містяться матеріали про участь у справі адвоката Кравця В. І., яким не надані документи, які підтверджують сплату витрат на правничу допомогу.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Якименка О. О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 травня 2021 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення як безпідставну. Також просить стягнути з відповідача 2000 грн. витрат на правову допомогу, понесених в ході апеляційного розгляду.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 вересня 2021 року провадження у справі було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/3166/20 за позовом Харківської міської ради до Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» про розірвання договору оренди землі, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії, правовідносини у якій є подібними.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2022 року провадження у справі було відновлено, а справу призначено до розгляду на 22 грудня 2022 року о 14 год. 00 хв.

У ході судового розгляду справи стало відомо про смерть позивачки ОСОБА_1 14 листопада 2021 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2023 року до участі у справі були залучені правонаступники ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3

02 лютого 2023 року на електронну адресу апеляційного суду надійшла заява адвоката Якименка О. О., у якій він зазначає, що представляє інтереси залучених до участі у справі правонаступників померлої ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується договором від 01 лютого 2023 року та ордером на надання правничої допомоги. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримують раніше заявлені пояснення, заяви та клопотання ОСОБА_1 та її представника, просять у задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Жорнище» відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, а розгляд справи провести за їх відсутності.

Представник ПАТ «Жорнище» адвокат Гончар О. І. також подав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Частинами 1, 2 статті 367ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

По справі встановлено наступні обставини:

Відповідно до державного акту на право власності серії ЯЖ № 754381 від 24 вересня 2008 року ОСОБА_1 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1762 га, яка знаходиться на території Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області (а. с. 10, том 1).

19 листопада 2014 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ПАТ «Жорнище» (орендар) було укладено договір оренди № 834 оренди належної орендодавцеві земельної ділянки площею 2,1762 га, кадастровий номер 0521282:40003:0000010, яка знаходиться на території Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області (а. с. 7-8, том 1).

За умовами пунктів 9, 10, 11, 13 вказаного договору оренди розмір орендної плати у рік становить 1 609,75 грн, що складає 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її індексації. Орендна плата вноситься у строк до 15 грудня поточного року. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 12 договору оренди передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами, відомостями або накладними, розхідними документами.

Згідноакту приймання-передачі об`єкта оренди за договором оренди № 834 від 19 листопада 2014 року, що є додатком до цього договору, ОСОБА_1 передала ПАТ «Жорнище» у строкове платне користування належну їй на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1762 га, кадастровий номер 0521282:40003:0000010 (а. с. 9, том 1).

ПАТ «Жорнище» надано копії відомостей про нарахування та виплату орендної плати за 2016-2018 роки:

-Згідно із інформацією у відомості від 22 липня 2016 року ОСОБА_1 було нараховано до видачі 1000 кг озимої пшениці на суму 2850 грн. (зворот а. с. 33, том 1);

-Згідно із інформацією у відомості від 22 липня 2016 року ОСОБА_1 було нараховано до видачі 800 кг ярого ячменю на суму 2040 грн. (зворот а. с. 35, том 1);

-Згідно із інформацією у відомості за серпень 2016 року ОСОБА_1 було нараховано 2750 грн. (а. с. 37, том 1);

-Згідно із інформацією у відомості від 14 серпня 2017 року ОСОБА_1 було нараховано 6797,37 грн. (зворот а. с. 38, том 1);

-Згідно із інформацією у відомості виплати орендної плати за паї 2018 року ОСОБА_1 було нараховано 1000 кг пшениці на суму 3 400 грн., 1000 кг ячменю на суму 3 400 грн. (зворот а. с. 39, том 1);

-Згідно із інформацією у відомості на видачу цукру в рахунок земельної плати за паї 2018 року ОСОБА_1 було нараховано 150 кг цукру (зворот а. с. 41, том 1);

-Згідно із інформацією у відомості від 14 грудня 2018 року ОСОБА_1 було нараховано 4529,72 грн. (зворот а. с. 42, том 1);

-Згідно із інформацією у накладній від 11 листопада 2018 року ОСОБА_1 було нараховано 1000 кг пшениці на суму 3 400 грн. (а. с. 43, том 1).

Відповідно до офіційних даних Державної Служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель в 2014 році збільшився на коефіцієнт 1,249. В 2015 році коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель збільшився на коефіцієнт 1,2.

Між сторонами виник спір з приводу розірвання договору оренди земельної ділянки через неналежне виконання умов договору орендарем, а саме систематичної несплати орендної плати в обумовленому розмірі.

Відповідно до статті 526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629ЦКУкраїни договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651ЦКУкраїни зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2Закону України«Про орендуземлі» в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15Закону України«Про орендуземлі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141ЗКУкраїни підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, саме систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Таке порушення умов договору з боку орендаря є істотним, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651ЦКУкраїни свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплату у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Саме такий висновок зазначений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) та Верховного Суду України, висловленою у постановах: від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16, у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року №527/603/17, №61-18906.

Як вбачається з умов договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Жорнище» (п. 9-13) орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4 % відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі складає 16 093,75 грн. на рік або у натуральній формі с/г продукцією, яка виробляється орендарем по ціні не більшою за закупівельну в регіоні. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься у строк до 15 грудня поточного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами, відомостями або накладними, розхідними документами Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного по-датку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом. (а. с. 7, том 1).

З наданих відповідачем відомостей (а. с. 33-43, том 1) прослідковується, що виплата орендної плати ОСОБА_1 у натуральній формі у вигляді продукції проводилася відповідачем без урахування індексації, всупереч вказаним умовам договору оренди землі. Зазначена обставина не заперечується з боку відповідача.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, оскільки невиконання відповідачем обов`язку по сплаті орендної плати за земельну ділянку з урахуванням її індексації, а також те, що невиконання такого обов`язку є порушенням істотних умов договору, які містять системний характер, тягне за собою припинення договору оренди землі внаслідок його розірвання.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строків позовної давності, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке.

За правилами статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконанняперебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Обов`язокорендаря сплачувати орендну плату систематично, вчасно та у повному обсязі відповідно до умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства повинен виконуватись ним безперервно, протягом усього строку дії договору оренди землі.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання договору оренди землі, сутністю вимог за яким є усунення порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом до суду, оскільки покладені на орендаря обов`язки повинні виконуватись ним протягом усього строку дії договору оренди землі.

Позов про розірвання договору оренди земельної ділянки належить до зобов`язально-правових способів захисту права власності, оскільки між сторонами існують договірні правовідносини. При цьому зобов`язально-правові способи захисту мають на меті захист інтересів власника як учасника зобов`язальних відносин і розраховані на випадки порушення цих прав особою, яка знаходиться із власником чи іншим носієм цивільного права в договірних чи інших зобов`язальних правовідносинах. Тому вимоги про розірвання договору оренди не можуть розглядатися як негаторний позов, на який не поширюються норми щодо позовної давності.

Однак протягом строку дії договору оренди землі орендодавець не може бути обмежений у праві звернутися до суду з позовом про дострокове розірвання договору оренди внаслідок порушення, що полягає в систематичній несплаті та не в повному обсязі орендної плати та яке триває і має місце на момент звернення з позовом до суду, зокрема і шляхом розірвання договору оренди землі. Такий позов може бути пред`явлений протягом всього строку дії договору.

Несплата орендної плати систематично, вчасно та у повному обсязі - це протиправні дії, які тривають у часі, існують на момент звернення позивача до суду.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 02 листопада2022 року у справі № 922/3166/20 здійснила відступ від висновків Верховного Суду про те, що позовна вимога про розірвання договору оренди землі є негаторним позовом (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 12.06.2019 у справі № 527/600/17 та від 25.03.2020 у справі № 527/605/17) та зазначила, що обґрунтованими є твердження про те, що позов про розірвання договору оренди земельної ділянки належить до зобов`язально-правових способів захисту, оскільки між сторонами існують договірні правовідносини (пункти 93,94).

Відтак колегія бере до уваги, що судом першої інстанції помилково зазначено в оскаржуваному рішенні, що заявлений ОСОБА_1 позов є негаторним (з посиланням на правовий висновок, викладений у постанові ВС у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 12.06. 2019 року у справі № 527/600/17), однак це не впливає на правильність висновку суду першої інстанції про необхідність і підставність задоволення позову через істотне порушення орендарем умов договору, а саме: систематичної несплати орендної плати в обумовленому договором розмірі.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно зазначив формат кадастрового номеру земельної ділянки та змінив прохальну частину позовних вимог не заслуговують на увагу, оскільки такі недоліки фактично є опискою та можуть бути усунені в порядку, передбаченому ст. 269 ЦПК України, проте не є підставою для скасування рішення суду.

Посилання у скарзі на те, що орендна плата виплачувалась у натуральній формі, а тому індексації не підлягає є надуманими, оскільки відповідно до п. 10 договору, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації, відтак індексації підлягає розмір орендної плати, а не вартість сільськогосподарської продукції, виданої в якості орендної плати у натуральній формі.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності в оскаржуваному рішенні мотивації щодо заяви відповідача про відвід судді місцевого суду, оскільки з матеріалів справи встановлено, що вказана заява була вирішена судом першої інстанції шляхом винесення ухвали від 07 травня 2021 року (а. с. 139, том 1), що відповідає вимогам цивільного процесуального закону.

Твердження скаржника щодо неправильного вирішення судом першої інстанції питання розподілу витрат на правничу допомогу через відсутність у матеріалах справи доказів участі у ній адвоката Якименка О. О. є безпідставними, оскільки вказаний представник брав участь у супроводженні позивача у суді першої інстанції з 01 грудня 2020 року, що підтверджується Договором № 3/12/3 про надання правової допомоги від 01 грудня 2020 року (а. с. 87, том 1), ордером від 04 грудня 2020 року (а. с. 83, том 1) та довідкою про виконаний об`єм правової допомоги ОСОБА_1 (а. с. 89, том 1). Оплата послуг за Договором № 3/12/3 підтверджується квитанцією на суму 10000 грн. (а. с. 88, том 1).

Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах справи, вірній оцінці здобутих у справі доказів та з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті374,статті 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому відповідно до положеньст. 375 ЦПК Україниапеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вирішуючи питання судових витрат, понесених при розгляді справи в апеляційному суді, відповідно статті 141 ЦПК України, з урахуванням того, що апеляційна скарга ПАТ «Жорнище» не підлягає задоволенню, понесені ним судові витрати в суді апеляційної інстанції слід залишити за ним.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Якименка О. О. надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу в суду апеляційної інстанції у розмірі 2000 грн., яка пов`язана із ознайомленням з постановою Великої палати Верховного Суду від 02 листопада2022 року у справі № 922/3166/20 та підготовкою і поданням до апеляційного суду такої заяви, на підтвердження чого надав довідку про об`єм наданої правової допомоги від 09 грудня 2022 року у справі (а. с. 211, том 1) та квитанцію № б/н від 09 грудня 2022 року на суму 2000 грн. (а. с. 212, том 1).

У своїй заяві представник відповідача адвокат Гончар О. І. проти задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката Якименка О. О. через очевидну не співмірність та необґрунтованість.

Після залучення правонаступників померлої позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 02 лютого 2023 року на електронну адресу апеляційного суду надійшла заява адвоката Якименка О. О., у якій він просить стягнути з ПАТ «Жорнище» витрати на правничу допомогу правонаступникам позивачки у розмірі 2000 грн., яка пов`язана зі складанням заяви по суті справи та заяви із процесуальних питань, на підтвердження чого надав договір про надання правової допомоги від 01 лютого 2023 року та довідку про об`єм наданої правової допомоги у справі від 02 лютого 2023 року, відповідно до якої оплата була здійснена 09 грудня 2022 року (зворот а. с. 59, том 2).

Враховуючи надані заявником докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог щодо компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

РРазом з тим, з урахуванням заперечень відповідача, колегія суддів не може погодитися із визначеним розміром витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з ПАТ «Жорнище» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому виснує, що заявлені витрати на правничу допомогу не відповідають складності справи, оскільки надана адвокатом Якименком О. О. правнича допомога у суді апеляційної інстанції не потребувала аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика.

Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з ПАТ «Жорнище» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до 1000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, ст. 389 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Жорнище» залишити без задоволення.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 травня 2021 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені Публічним акціонерним товариством «Жорнище» в суді апеляційної інстанції, залишити за ним.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Жорнище» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 1000 (одну тисячу) гривень понесених ними судових витрат у суді апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Правонаступник позивача: ОСОБА_2 , РНКОП НОМЕР_1 , місце реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 .

Правонаступник позивача: ОСОБА_3 , РНКОП НОМЕР_2 , місце реєстрації місця проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Жорнище», місце реєстрації вул. Бойка, 17, с. Жорнище Іллінецького району Вінницької області, ЄДРПОУ 00414210.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді О. С. Панасюк

О. В. Ковальчук