Постанова

від 02.02.2023 по справі 495/9304/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2409/23

Справа № 495/9304/19

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2023 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Князюка О.В.,

розглянувши упорядку письмовогопровадження апеляційнускаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 усправі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Голд Сад» про відшкодування шкоди, завданої знищенням багаторічних насаджень, та за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Голд Сад» про відшкодування шкоди, завданої знищенням багаторічних насаджень, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Прийомової О.Ю. 25 листопада 2021 року у м. Білгород-Дністровський Одеської області, -

встановила:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ФГ «Голд Сад» про відшкодування шкоди, завданої знищенням багаторічних насаджень та, уточнивши свої позовні вимоги, остаточно просив суд стягнути з ФГ «Голд Сад» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану пошкодженням багаторічних насаджень, у розмірі 43 800,59 грн.

Крім того, 04 лютого 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду з позовом до ФГ «Голд Сад» про відшкодування шкоди, завданої знищенням багаторічних насаджень та , уточнивши свої позовні вимоги, остаточно просив суд стягнути з ФГ «Голд Сад» на користь позивача матеріальну шкоду, завдану пошкодженням багаторічних насаджень, у розмірі 37 253,88 грн.

Позивачі свої вимоги обґрунтовували тим, що вони є власниками земельних ділянок, розташованих на території Крутоярівської сільської ради, зокрема, ОСОБА_1 належить земельна ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 , площею 2,81 га, а ОСОБА_2 належить земельна ділянка № НОМЕР_3 , масив № НОМЕР_2 , площею 2,3839 га.

Позивачі вказують, що на їх ділянках закладено персиковий сад.

06.05.2019 року користувачем сусідніх земельних ділянок, ФГ «Голд Сад», здійснювалося обприскування його земельної власної ділянки соняшника гербіцидом « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Не дивлячись на прохання позивачів припинити зазначені роботи з агрохімікатами в неналежних умовах, відповідач продовжив їх здійснювати, після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було виявлено ураження персикових дерев зі сторони ділянки, яка оброблялася відповідачем.

У зв`язку із викладеним, позивачі звернулись до Білгород-Дністровської РДА з метою створення комісії для фіксації завданої шкоди та її причини.

За інформацією, викладеною у актах обстеження від 22.05.2019 року та 30.05.2019 року, виявлено кількість пошкоджених дерев внаслідок хімічних опіків. Рекомендовано відібрати зразки пошкоджених рослин та направити до токсикологічної лабораторії.

За результатами аналізів токсикологічної лабораторії Держпродспоживслужби встановлено, що надані зразки рослин містять 0,0059 мг/кг діючої речовини «трибенурон-метилу», концентрація в рослинній продукції якого не допускається.

Таким чином, було встановлено, що відповідачем було пошкоджено персиковий сад, розташований на земельній ділянці позивачів.

Згідно відповіді Головного управління статистики в Одеській області: врожайність персиків у 2019 році становила 24,9 ц за 1 га; ціни реалізації персиків по підприємствах (господарствах) Білгород-Дністровського району Одеської області у 2019 році становила 6261,1 грн. за 1 т.

З огляду на зазначене, позивачі вказували, що їм було завдано шкоду із наступного розрахунку: площа пошкоджених насаджень*24,9 ц (2490 кг) з 1 га врожайності*6,26 грн. за 1 кг ціни реалізації (6261,1 грн. за 1 т.).

За вищевказаних обставин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з даним позовом.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.11.2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись необґрунтованість рішення суду, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що фактично єдиною підставою, якою суд мотивував своє рішення, було прийняття, як доказу, твердження відповідача та довідку, надану відповідачем про те, що останнім не купувалось гербіциду «Гранстар», яким було пошкоджено багаторічні насадження позивачів. Тобто, суд обґрунтував своє рішення стосовно відсутності вини відповідача довідкою, наданою самим же відповідачем.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України,апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.1, 2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,81 га в межах згідно з планом, що розташована на території Крутоярівської сільської ради, масив № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 065919, з відміткою державного нотаріуса Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Кушнір І.В., щодо видачі 14.03.2020 року, за реєстровим №499, свідоцтва про право на спадщину за законом, на підставі якого право власності на окреслену земельну ділянку перейшло до ОСОБА_1 (т.1 а.с.6).

На вказаній земельній ділянці ОСОБА_1 у 2013 році закладено персиковий сад.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,3889 га в межах згідно з планом, що розташована на території Крутоярівської сільської ради, масив № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 , надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія Свідоцтва про право на спадщину за законом та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 192829089 від 12.12.2019 року. (т.1 а.с. 158-162).

На даній земельній ділянці ОСОБА_2 у 2008 році закладено персиковий сад.

Як встановлено матеріалами справи та визнано відповідачем, ФГ «Голд Сад» є користувачем сусідніх земельних ділянок.

06.05.2019 року ФГ «Голд Сад» здійснювало обприскування своїх земельних ділянок соняшника гербіцидами.

За ствердженнями позивачів, після зазначеного ними було виявлено ураження персикових дерев зі сторони ділянки, яка оброблялась відповідачем.

21.05.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулись з заявами до Білгород-Дністровської РДА з метою створення комісії для фіксації завданої шкоди та виявлення її причин (т.1 а.с.7).

22.05.2019 року комісією у складі: голови постійної комісії з питань земельних відносин, заступника сільського голови, начальника відділу земельних відносин, начальника юридичного відділу та депутата сільської ради, за участю власників земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , представника ФГ «Голд Сад» було складено Акти №1/2019 та № 2/2019, згідно яких було проведено обстеження земельної ділянки у зв`язку з необхідністю встановлення шкоди, завданої внаслідок обробки суміжної земельної ділянки гербіцидами.

В результаті візуального обстеження виявлено, що на зазначених земельних ділянках відбулося пошкодження плодових дерев внаслідок застосування гербіцидів.

Зі слів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , пошкодження відбулось внаслідок обробки гербіцидами сусідньої земельної ділянки, орендарем якої є ФГ «Голд Сад».

Представник ФГ «Голд Сад» підтвердив факт обробки гербіцидами своєї ділянки, але не визнав, що застосування гербіцидів призвело до пошкодження плодових дерев на земельних ділянках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В результаті підрахунку встановлено пошкодження 245 дерев персика у віці 6 років, та 83 дерев сливи у віці 5 років різного ступеня тяжкості внаслідок хімічних опіків, на території ділянки ОСОБА_1 .

В результаті підрахунку встановлено пошкодження 183 дерев персика у віці 11 років різного ступеня тяжкості внаслідок хімічних опіків, на території ділянки ОСОБА_2 .

Розмір завданих збитків, вплив на пошкодження, ріст дерев комісія була не в змозі встановити у зв`язку із відсутністю спеціалістів з відповідними фаховими знаннями.

Крім того, за рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду у справі № 495/10581/19, що має преюдиційне значення, задля вирішення питання якого (зокрема щодо чинності акту) зупинялось провадження у даній справі, було встановлено, що акт обстеження земельної ділянки № 1/2019 від 22.05.2019 року, яким встановлено шкоду внаслідок обробки суміжної земельної ділянки ФГ «Голд Сад» гербіцидами, є правильним та правомірним.

Як вбачається з листа № Ко-140/1980 з Білгород-Дністровської РДА, складеного 20.06.2019 року, 30.05.2019 року робочою групою був здійснений виїзд до с. Крутоярівка, в результаті якого було підтверджено факт пошкодження плодових насаджень на площі 2,39 га та 2,81 га, які належать громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т.1 л.с.14).

Так, згідно складеного 30.05.2019 року Акту виїзду робочої групи по колективному зверненню мешканців с. Крутоярівка, складеного начальником управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровського районної державної адміністрації, начальника відділу з питань рослинництва, тваринництва та екологічних питань, головного спеціаліста з питань охорони праці та техніки безпеки, провідного спеціаліста відділу контролю за обігом засобів захисту рослин Управління фіто санітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та рослинництва ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, здійснили обстеження персикових садів, що знаходяться на території Старокозацької сільської ради (с. Крутоярівка) за межами населеного пункту, що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Під час виїзду робочою групою підтверджено факт пошкодження плодових насаджень загальною площею 2,81 га, кількість пошкоджених дерев становить 154 шт. (перший та другий ряд від посіву соняшника). Персиковий сад 2013 року посадки, схема посадки 5,0*4м.

Крім того, робочою групою підтверджено факт пошкодження плодових насаджень загальною площею 2,39 га, кількість пошкоджених дерев становить 120 шт. (перший та другий ряд від посіву соняшника). Персиковий сад 2008 року посадки, схема посадки 5,0*3,4м.

При огляді персикових насаджень було виявлено пошкодження молодих погонів (приріст 2019 року) листя скручене, фізіологічний розвиток призупинено.

Зі слів господарів садів, пошкодження було виявлено після гербіцидного обробітку соняшнику, який проводився при поривчастому вітрі, на відстані 5 метрів від насаджень. Посіви соняшнику належать ФГ «Голд Сад», керівник ОСОБА_4 .

Комісія рекомендувала господарям садів відібрати зразки пошкоджень (пагони, плоди) та направити до Одеської прикордонної державної контрольно-токсикологічної лабораторії, з метою підтвердження факту дії гербіциду (т. 1 а.с.15,169).

Згідно результатів аналізу, складеного Одеською прикордонною державною контрольно-токсикологічною лабораторією № 73 від 21.06.2019 року, за результатами дослідження зразків персику (заявка від 18.06.2019 року), відібраних в Одеській області Білгород-Дністровському районі, с. Крутоярівка, що були досліджені хроматографічними методами на вміст залишкових кількостей гербіциду «Гранстар» із змістом такої діючої речовини як «трибенурон-метил» встановлено, що зразок рослин персику містить в собі 0,0059 мг/кг діючої речовини «трибенурон - метил» (т.1 а.с.16).

З відкритих джерел мережі Інтернет вбачається, що «Гранстар» -високоефективний однокомпонентний гербіцид для захисту, у тому числі, посівів соняшнику від широкого спектру бур`янів, діюча речовина якого - трибенурон-метил.

Таким чином, колегія суддів вважає твердження позивачів, що ФГ «Голд Сад» 06.05.2019 року здійснювало обприскування їх земельної ділянки, засіяною соняшником, гербіцидом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не спростовано відповідачем.

Згідно інформації щодо врожайності та середньої ціни реалізації персиків, складеного ГУ статистики в Одеській області, врожайність персиків за 2019 рік 24,9 ц з 1 га, ціна реалізації персиків 6261,1 грн за 1 т. (т.1 а.с138).

В судовому засіданні судом першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтвердили факт наявності пошкоджень насаджень земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , свідок ОСОБА_4 (голова ФГ «Голд Сад»), який зазначив, що вини відповідача у пошкоджені дерев не має, вважав, що самі позивачі використовували для обробки дерев неякісний препарат, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтвердили, що їм надані були зразки листа персика, яких було проведено дослідження та в яких знайдений гербіцид « ОСОБА_10 ».

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 3 статті 386 ЦК України встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Частиною 3ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель та споруд.

За змістом ст. 19, ч. 2 ст. 22 ЗК України, багаторічні насадження - це різновид сільськогосподарських угідь, що відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6, судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Складовими частинами цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди, є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору і тягне за собою порушення майнових (немайнових) прав та інтересів іншої особи із настанням для неї негативних наслідків (втрат) майнового чи немайнового характеру.

Причинний зв`язок, як елемент цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Отже, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Одним із способів відшкодування майнової шкоди є відшкодування збитків.

Частиною першою статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Положеннями ч. 2 ст. 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за вказаними нормами права доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією і негативними наслідками.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини.

Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18) зроблено висновок, що відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Відповідно до статті 22 ЦК України, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.11.2018 року по справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18) зазначено, що тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який має довести, що він міг і повинен був отримати визначені ним доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Таким чином, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди також мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 922/3928/20 від 30.09.2021 року визначив критерії для розрахунку розміру збитків у вигляді упущеної вигоди та стандарти його доказування.

При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що критеріями визначення (обчислення) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди є:

- звичайні обставини (умови цивільного / господарського обороту);

- розумні витрати;

- компенсаційність відшкодування збитків.

У разі неможливості точно встановити розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, який заявлено до стягнення з боржника (не факт наявності, а саме розмір), суд, керуючись принципом справедливості, має визначити розмір таких збитків з урахуванням усіх обставин конкретної справи.

Доведення наявності збитків у вигляді упущеної вигоди та їх розміру здійснюється із застосуванням стандарту вірогідності доказів, який з розумною впевненістю дає змогу стверджувати, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що такий факт імовірніше відбувся (мав місце), аніж не відбувся / його не було.

Колегія суддів, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, не погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність вини ФГ «Голд-Сад», та вважає, що вказані висновки спростовуються Актами обстеження земельної ділянки №1/2019 та 2/2019 від 22.05.2019 року, складеними Старокозацькою громадою в Одеській області Білгород-Дністровського району, якими встановлено факти завдання шкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок обробки суміжної земельної ділянки ФГ «Голд-Сад» гербіцидами.

ФГ «Голд-Сад» оскаржило до Одеського окружного адміністративного суду Акт обстеженняземельної ділянки№1/2019від 22.05.2019року,складеного Старокозацькоюгромадою вОдеській областіБілгород-Дністровськогорайону,однак,ухвалою Одеськогоокружного адміністративногосуду від 29.11.2019 року було відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ФГ «Голд-Сад» до Старокозацької громади Одеської області (третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_1 ) про визнання протиправним та скасування акта обстеження земельної ділянки №1/2019 від 22.05.2019 року, складеного Старокозацькою громадою в Одеській області Білгород-Дністровського району.

Посилання суду першої інстанції, у якості доказу відсутності вини відповідача у заподіянні матеріальної шкоди позивачам, на довідку ФГ «Голд Сад», згідно якої у 2018-2019 роках, ФГ «Голд Сад» не здійснювало придбання гербіциду «Гранстар», діючою речовиною якого є «трибенурон-метил», а також не використовувало його у своїй діяльності, у т.ч. в обробітку посівів соняшнику - є безпідставним, оскільки судом, у порушення принципів змагальності, не прийнято до уваги, що дана довідка надана відповідачем, який є заінтересованою особою саме у такому змісті даної довідки.

Таким чином, вказана довідка ФГ «Голд Сад» не може бути належним доказом у справі.

На підставі викладеного, дійшовши висновків про те що презумпція вини ФГ «Голд Сад» у знищенні багаторічних насаджень, належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не спростоване, колегія суддів доходить до висновку, що вимоги позивачів про стягнення упущеної вигоди (матеріальної шкоди) є обґрунтованими, однак, не можуть бути задоволені, з огляду на таке.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Таким чином, передумовою для відшкодування збитків, завданих позивачам, є комісійний акт визначення розміру збитків, затверджений відповідним органом державної влади чи місцевого самоврядування, проте матеріали справи не містять доказів складання та затвердження такого акта.

Оскільки законодавець відніс функцію визначення збитку заподіяного землекористувачам саме до місцевих органів виконавчої влади у складі спеціально створених комісій, колегія суддів доходить висновку про те, що розрахунок упущеної вигоди потребує глибоких комплексних професійних знань у галузі економіки сільськогосподарського виробництва, безпосередньо знань особливостей сільськогосподарського виробництва, особливостей використання у сільськогосподарському виробництві земельних ресурсів, а наданий ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розрахунок розміру упущеної вигоди шляхом множення площі земельних ділянок позивачів на середню урожайність та середню реалізаційну ціну є виключно їх абстрактними припущеннями та не підтверджений жодними доказами, а відтак, не може вважатися належним розрахунком заподіяних збитків.

Таким чином, підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків немає.

Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постановах від 14.11.2018 року у справі № 144/485/16 (провадження № 61-19676св18), від 19.02.2020 року у справі № 701/660/17 (провадження № 61-39901св18), від 17.06.2021 року у справі № 359/9891/17 (провадження № 61-6877св19).

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують.

Таким чином, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, колегія суддів доходить до висновку про не спростування презумпції вини ФГ «Голд Сад» у спричиненні матеріальної шкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак, вимоги позивачів про стягнення упущеної вигоди (матеріальної шкоди) у зазначеному позивачами розмірі не підтверджені належними доказами, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не у повному обсязі визначився з характером спірних правовідносин, у зв`язку із чим рішення Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 25листопада 2021рокупідлягає зміні, із викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 25листопада 2021року змінити, викласти його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 02 лютого 2023 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.В. Князюк