Ухвала

від 31.01.2023 по справі 902/300/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

31 січня 2023 р. Справа № 902/300/22

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Представники сторін:

арбітражний керуючий Дейнека М.І. (після виходу суду з нарадчої кімнати - до відеоконференції не приєднався)

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/300/22 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 18.10.2022 року відкрито провадження у справі № 902/300/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Дейнеку М.І.

20.10.2022 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1

31.10.2022 року до суду від АТ "Альфа-Банк" надійшла заява б/н від 28.10.2022 року (вх. № 01-36/782/22; заява сформована в системі "Електронний суд" 28.10.2022 року) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 55 384,69 грн у справі №902/300/22.

В подальшому, ухвалою від 30.11.2022 року призначено заяву АТ "Альфа-Банк" б/н від 28.10.2022 року (вх. № 01-36/782/22) про визнання грошових вимог до боржника в справі №902/300/22 до розгляду в судовому засіданні на 31.01.2023 року о 10:30 год.

Ухвалою від 11.01.2023 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Дейнеки М.І. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою програмного забезпечення "EasyCon". Ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Дейнеки М.І. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/300/22, яке призначено на 31.01.2023 року о 10:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

24.01.2023 року на електронну адресу суду від арбітражного керуючого Дейнеки М.І. надійшов звіт № 902/300/22-15 від 24.01.2023 року про результати розгляду вимог кредиторів боржника, згідно якого заявлені АТ "Альфа-Банк" вимоги до боржника в розмірі 55 384,69 грн визнаються в повному обсязі.

В судове засідання на визначену дату з`явився арбітражний керуючий. Заявник та боржник правом участі в судовому засіданні не скористались.

В ході розгляду справи арбітражний керуючий зазначив про визнання заявлених до боржника вимог в повному обсязі, про що також було зазначено у поданому раніше до суду звіті про результати розгляду вимог кредиторів боржника.

Суд, заслухавши пояснення арбітражного керуючого, розглянувши подану кредиторську заяву та надані докази, встановив наступне.

За змістом заяви, доданих до неї доказів та наявних матеріалів справи вбачається, що 26.09.2019 року між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631259326, шляхом підписання оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.09.2019 року та анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ "Альфа-Банк".

Вказана угода є невід`ємною складовою договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ "Альфа-Банк" (повний текст договору розміщено на офіційному сайті АТ "Альфа-Банк" за посиланням - https://old.alfabank.ua/tarifi-ta-umovi).

Відповідно до вказаної угоди, боржнику було надано ліміт відновлювальної кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн. Процентна ставка за користуванням кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою становить 26 % річних. Відповідно до умов про сплату платежів до вказаної угоди, обов`язковий мінімальний платіж складає 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією але не менше 50 грн.

Відповідно до умов договору, боржник зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором.

АТ "Альфа-Банк" свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Боржнику кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.

Водночас, у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631259326 від 26.09.2019 року, станом на 18.10.2022 року за боржником рахується заборгованість перед АТ "Альфа-Банк" у сумі 55 384,69 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 37 632,03 грн.; відсотки за користування кредитом - 597,96 грн.; прострочене тіло кредиту - 15 596,76 грн.; комісія за обслуговування кредиту - 1 557,94 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, станом на 18.10.2022 року та банківською випискою по рахунку боржника за період з 26.09.2022 року по 18.10.2022 року.

Відтак, станом на 18.10.2022 року за боржником рахується заборгованість в загальному розмірі 55 384,69 грн.

Крім цього, у заяві повідомлено, що у якості забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за вищевказаними угодами, рухоме та нерухоме майно останньою АТ "Альфа - Банк" не передавалось.

Посилаючись на наведені вище обставини заявник просить визнати вказані вище грошові вимоги до боржника у даній справі, в розмірі 55 384,69 грн. та 4 962,00 грн. судового збору за подання заяви про визнання кредитором.

Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.

На момент розгляду справи, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед АТ "Альфа-Банк" до суду не надано.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 20.10.2022 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.

Заява АТ "Альфа-Банк" б/н від 28.10.2022 року про визнання грошових вимог до боржника у цій справі, надійшла до суду 31.10.2022 року (заява сформована в системі "Електронний суд" 28.10.2022 року), тобто в межах визначеного строку.

При цьому, судом встановлено, що 26.09.2019 року між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631259326, шляхом підписання оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.09.2019 року та анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ "Альфа-Банк".

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, підписана між Банком та Боржником вказана вище заява є договором приєднання.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Судом встановлено, що Банк акцептував (прийняв) оферту Боржника та згідно вказаного вище договору боржнику було надано ліміт відновлювальної кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн., з процентною ставкою за користуванням кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою становить 26 % річних, що підтверджується також наданою банківською випискою по рахунку ОСОБА_1 з 26.09.2019 року по 18.10.2022 та свідчить про укладення зазначеного вище договору.

Водночас, в зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором, згідно наданого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "Альфа-Банк" за кредитним договором № 631259326 від 26.09.2019 року, станом на 18.10.2022 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 по кредиту складає 55 384,69 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 37 632,03 грн; відсотки за користування кредитом - 597,96 грн; прострочене тіло кредиту - 15 596,76 грн; комісія за обслуговування кредиту - 1 557,94 грн.

Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" передбачено, що фінансовими вважаються такі послуги, зокрема, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг", у разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

Отже, договір комплексного банківського обслуговування відповідно до статті 6 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" є публічною частиною договору, до якої приєднався Боржник, підписавши заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка є індивідуальною частиною договору.

Зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 631259326 від 26.09.2019 року, який складається із вищевказаної оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.09.2019 року та договору про банківське обслуговування фізичних осіб, розміщеного на сайті АТ "Альфа-Банк" - https://old.alfabank.ua/tarifi-ta-umovi, та за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Альфа-Банк" в загальній сумі 55 384,69 грн не надано.

Також, арбітражним керуючим Дейнекою М.І. у звіті № 902/300/22-15 від 24.01.2023 року про результати розгляду вимог кредиторів боржника, заявлені АТ "Альфа-Банк" грошові вимоги в розмірі 55 384,69 грн. визнані в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що заява АТ "Альфа-Банк" про визнання грошових вимог до Боржника подана в межах строку встановленого КУзПБ, та відповідно підлягає задоволенню у повному обсязі, а вимоги в розмірі 55 384,69 грн - визнанню, як такі, що підтверджені наданими доказами, з віднесенням їх до другої черги задоволення.

Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 962,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву АТ "Альфа-Банк" б/н від 28.10.2022 року (вх. № 01-36/782/22) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/300/22, повністю.

2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (код ЄДРПОУ 23494714, вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) в розмірі 55 384,69 грн - заборгованості (друга черга задоволення); а також 4 962,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/300/22.

3. Арбітражному керуючому Дейнеці М.І. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі № 902/300/22.

4. Копію ухвали надіслати на відомі суду електронні адреси: боржнику - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Дейнеці М.І. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АТ "Альфа-Банк" - ccd@alfabank.kiev.ua; представнику АТ "Альфа-Банк" Шишці Ю.О. - ІНФОРМАЦІЯ_4

Згідно ч. 4 ст. 9 КУ з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи.