Рішення

від 25.01.2023 по справі 904/2958/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2023м. ДніпроСправа № 904/2958/22За позовом Виконувача обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Першотравенськ Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області

до відповідачів:

Петропавлівської районної державної адміністрації, смт. Петропавлівка Дніпропетровської області

Синельниківської районної державної адміністрації, м. Синельникове Дніпропетровської області

Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича, м. Першотравенськ Дніпропетровської області

про скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Баворовська Г.П.

Представники:

Від прокуратури: Риженко В.О., посвідчення №058609 від 14.12.20, прокурор відділу прокуратури

Від позивача: Верешко С.В., довіреність від 09.07.2021 №41, представник

Від відповідачів: Бондарь Ю.В., довіреність від 09.11.2022, представник Синельниківської РДА; від Петропавлівської районної державної адміністрації - не з`явився; Меженна О.В., довіреність від 02.06.2021, представник ФОП Маркова Д.О.

СУТЬ СПОРУ:

Виконувач обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить:

- поновити строк позовної давності для звернення Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області до господарського суду Дніпропетровської області із даною позовною заявою в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до Петропавлівської районної державної адміністрації та фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" № Р-515/0/350-15 від 24.12.2015;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,9722 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1015, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладений 29.01.2016 між Петропавлівською районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.03.2016, номер запису - 13648972, та скасувати державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням речових прав Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича на вказану земельну ділянку;

- зобов`язати Фізичну особу - підприємця Маркова Дмитра Олександровича повернути земельну ділянку загальною площею 3,9722 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1015, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі землі Миколаївської сільської раді Синельниківського району Дніпропетровської області.

Прокурором зазначено, зокрема, що позов подано до Петропавлівської районної державної адміністрації в особі правонаступника Синельниківської районної державної адміністрації. Суд звертає увагу, що зазначені районні державні адміністрації є самостійними юридичними особами, відповідно така конструкція учасників судового процесу визначена прокурором неправильно. Отже суд розцінює поданий позов як заявлений і до Петропавлівської районної державної адміністрації і до Синельниківської районної державної адміністрації.

Від Синельниківської районної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погоджується, позов вважає безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає виконанню. Вважає, що спірне розпорядження прийнято без порушення норм чинного законодавства , тому є законним та не підлягає скасуванню. Також не вбачає підстав для визнання недійсним договору оренду та відповідно повернення земельної ділянки орендодавцем. Крім того, вказує про пропуск прокурором позовної давності.

Представник Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича проти позову заперечує, вважає його безпідставним. Зазначає, що у січні 2016 року на підставі розпоряджень голови Петропавлівської районної державної адміністрації та договорів оренди йому передано в оренду нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) колишнього КСП ім. Чкалова для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Дмитрівської сільської ради за межами населених пунктів, загальною площею 102,672 га. До складу зазначеної земельної ділянки входять 22 нерозподілені земельні ділянки, у тому числі і земельна ділянка площею 3,9722 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1015. Відповідач вважає доводи прокурора, що спірна земельна ділянка відноситься до резервного фонду безпідставними, оскільки до позову не додано жодного доказу на підтвердження вказаного. Також відповідач наголошує на пропуску позовної давності. Також від даного відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, у якому просить долучити до матеріалів справи копію технічної документації та копію листа Держказначейства.

У відзиві на позов представник Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича посилається на таке:

- відповідно до рішення VIII сесії Дмитрівської сільської ради від 14.05.1997 XII скликання, колективному сільськогосподарському підприємству ім. Чкалова видано державний акт на право постійного користування землею №004503, серії І-ДП від 21.05.1997, на підставі якого КСП "ім. Чкалова" передано у постійне користування 616,2 га, з них державний резервний фонд 263,7 га. Разом із тим, відповідачу не зрозуміло яким чином Першотравенською окружною прокуратурою встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування на землю колишнього КСП ім. Чкалова № 004503 від 21.05.1997, серії І-ДП, спірна земельна ділянка віднесена до державного резервного фонду із земель, які були передані КСП у постійне користування, якщо це твердження спростовується доказами доданими позивачем, зокрема копією зазначеного документу до якого не внесено відповідні зміни;

- розпорядженням голови Петропавловської районної адміністрації № 79 від 20.03.2000 погоджено "Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова", виготовлену Дніпропетровською філією інституту землеустрою, відповідно до протоколу № 2 загальних зборів (зборів уповноважених) членів КСП ім. Чкалова від 18.02.2000 та рішення XIII сесії ХШ скликання Дмитрівської сільскої ради від 29.02.2000. В той же час, ще якусь "Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова", виготовлену Дніпропетровською філією інституту землеустрою, відповідно до протоколу №2 загальних зборів (зборів уповноважених) КСП ім. Чкалова від 18.02.2000 та рішенням ХІІІ сесії ХІІІ скликання Дмитрівської сільської ради від 29.02.2000;

- як стверджує сам позивач, у 2000 році на замовлення КСП ім. Чкалова і Дніпропетровською філією Інституту землеустрою виготовлено ще якусь науково-технічну документацію по підготовці документів, що посвідчують право власності або користування землею, а також Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім.Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області. Отже виникає питання, чи відповідає зазначена документація нормам чинного законодавства;

- Державний акт на право постійного користування землею № 004503, серії І-ДП від 21.05.1997, виданий КСП ім. Чкалова не встановлює межі земель резервного фонду та не може вказувати на належність до них спірної земельної ділянки. Так, вказаним державним актом посвідчувалось право користування КСП ім. Чкалова земельною ділянкою площею 616,2 га. Однак, ні з матеріалів позову в цілому, ні зі змісту даного державного акту не випливає, що спірна земельна ділянка сформована із земель резервного фонду. Більше того, Державний акт на право постійного користування землею № 004503, серії I-ДП від 21.05.1997 втратив свою чинність, оскільки КСП ім. Чкалова припинило свою діяльність (відповідно до статті 27 Земельного кодексу України в редакції 1992 року, яка кореспондується зі статтею 141 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001). Отже, вказаний державний акт не може слугувати доказом наявності порушень чинного законодавства з боку відповідачів;

- схема поділу земель колективної власності КСП ім. Чкалова, як і всі інші копії документів, також не мають у собі змістового навантаження, яке б дозволяло стверджувати, що спірна земельна ділянка сформована із земель резервного фонду. На вищевказаній схемі зазначено межі земель колективної власності та землі постійного користування КСП, яке вже не існує. Зважаючи на викладене, позивачем не надано жодного доказу належності спірної земельної ділянки до земель резервного фонду;

- візуальним співставленням тих самих документів та вивченням Публічної кадастрової карти (https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta) та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яку перевірено та затверджено всіма відповідними організаціями, зокрема Управлінням Держземагенства у Петропавлівському районі та Державним Агентством земельних сервітутів, стороною відповідача встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223881500:02:001:1015 не відноситься а ні до земель запасу, а ні до земель резервного фонду. ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області має всю необхідну інформацію для проведення перевірки без підтверджень з боку Петропавлівської РДА, зокрема, поземельну книгу земельної ділянки в електронному та паперовому вигляді. Крім того, на заяву Маркова Олександра Яковича від 27.05.2015 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для виробництва сільськогосподарської продукції (площа 102,672 га), яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області" листом вих. № 31 -4-0.11-13497/2-15 від 16.07.2015 року ГУ Дерземагенства у Дніпропетровській області, правонаступником якого згідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.05.2021 є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, надано відповідь у якій зазначено, що відповідна земельна ділянка відноситься до земель приватної власності та надання дозволу не відноситься до повноважень цієї установи. Враховуючи інформацію, яка міститься у матеріалах справи, всю інформацію ГУ Держгеокадастру мало з моменту формування та державної реєстрації земельної ділянки, яку само і здійснило 09.02.2008;

- на підставі законного розпорядження між Петропавлівською районною державною адміністрацією та ФОП Марковим Д.О. 29.01.2016 укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,9722 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1015, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. Так, відповідно до положень ст. 206 Земельного кодексу України використання (землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або і орендної плати. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а земельного податку - дані державного земельного кадастру. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін в договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Разом з тим, пунктом 5.1. зазначеного договору оренди земельної ділянки - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, встановлюється відповідно до статей 272, 288 Податкового кодексу України та становить 4% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Петропавлівському району. Пунктом 5.4. зазначеного договору передбачені випадки перегляду плати за земельну ділянку, в тому числі і проведення та затвердження нормативної грошової оцінки земель. Відповідно до інформації Петропавлівської районної державної адміністрації №2440/0/349-17 від 29.12.2017 нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають в оренді у ФОП Маркова Д.О., загальною площею 102,672 га, до складу якої входить земельна ділянка площею 3,9722 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1015, розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області безпосередньо перед укладанням договору не проводилася, технічна документація Марковим Д.О. не виготовлялася та як наслідок не затверджувалась. Однак, на час укладання договору Петропавлівска РДА мала інформацію щодо вартості земельної ділянки, що відобразила у договорі;

- відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), який зазначено в пунктах 2.1, 3.1, 3.2 вказаного договору оренди земельної ділянки; строк дії договору, який зазначено в пункті 4.1. договору; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, передбачені розділом 5 договору. При укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма, (стаття 14 Закону України "Про оренду землі"). Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", право оренди земельної ділянки підлягає обов`язковій державній реєстрації. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів (частина 2 статті 124 Земельного Кодексу України). Однак нерозподілені частки не є землями державної або комунальної власності, і тому їх надання в користування здійснюється без проведення земельних торгів. Досить рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування та розробки технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку. Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", статтею 13 встановлено, що нерозподілені земельні ділянки за рішенням відповідного органу можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається в договорі оренди. Таким чином, в договорі оренди нерозподілених земельних часток обов`язково повинна міститися умова про укладення такого договору на термін до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. Це називається "скасувальна умова", яка передбачена пунктом 10.2 договору оренди земельної ділянки;

- Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 605 від 18.12.2018 "Про внесення змін до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2018 за № 1471/32923, додаток 1 до зазначеного Порядку викладено в новій редакції. Отже відповідно до зазначеного Наказу, відповідачем отримано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.06.2021, тобто до відкриття провадження у справі. Відповідно до розрахунку, зробленого на сайті Держгеокадастру України, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки станом на 28.01.2019 складає 113963,35 грн., зазначена вартість підтверджується і Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.06.2021. З огляду на зазначені норми, підстав для визнання правочину недійсним на час розгляду справи судом не виникло, а тому не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та задоволення похідних від цього позовних вимог.

Представник Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича також не погоджується з твердженням прокурора щодо непропущення строку позовної давності для звернення та поважності причин для його поновлення. Так, під час розгляду Господарським судом Дніпропетровської області справи №904/72/19 було встановлено, що 09.02.2008 на підставі технічної документації, а саме, Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 02.02.2008, Управлінням Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровської області було здійснено державну реєстрацію спірної земельної ділянки площею 3,9722 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1015. Зазначена інформація міститься у Витягу з Державного земельного кадастру № НВ-1206609402018, сформованого 13.09.2018 за запитом Павлоградської місцевої прокуратури. Крім того, на заяву ОСОБА_1 від 27.05.2015 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для виробництва сільськогосподарської продукції (площа 102,672 га), яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області" листом вих. №31-4-0.11-13497/2-15 від 16.07.2015 ГУ Дерземагенства у Дніпропетровській області, правонаступником якого згідно з витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.05.2021 є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, надано відповідь у якій зазначено, що відповідна земельна ділянка відноситься до земель приватної власності та надання дозволу не відноситься до повноважень цієї установи. Після цього, інша особа звернулась уже до Петропавлівської РДА із заявою про надання в оренду земельних ділянок загальною площею 102,672 га. Петропавлівська РДА, як розпорядник земель, видала дозвіл на виготовлення технічної документації. Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для надання в оренду, земельної ділянки, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського район Дніпропетровської області, за межами населених пунктів, площею 3,9957 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1015, яку погоджено та затверджено управлінням Держземагенства Петропавлівському районі, позивачу про начебто порушення державних інтересів в черговий раз стало відомо стало відомо 06.10.2015. Відповідно до Акту встановлення (поновлення) меж земельної ділянки, згідно з яким на підставі Розпорядження голови райдержадміністрації № Р-350/0/350-15 від 01.10.2015, в присутності Голови Дмитрівської сільської ради, землевпорядника Дмитрівської сільської ради та при узгодженні з в.о. начальника управління Держземагенства у Петропавлівському районі, виконано встановлення (поновлення) меж спірної земельної ділянки. На підставі виконаних робіт, було складено технічну документацію та погоджено з усіма відповідними установами, про що на зазначеному документі є відповідні відмітки засвідчені печатками. Відповідно до зазначеної документації управлінням Держземагенства у Петропавлівському районі було внесено відповідні данні до поземельної книги 18.11.2015. Отже, відповідно до вимог статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки сплила 18.11.2018 та позовну заяву подано до суду в порушення зазначеної норми.

У відповіді на відзив виконувач обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури не погоджується із запереченнями відповідачів, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Стосовно наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді суд звертає увагу на наступне.

Питання представництва прокурором інтересів держави в суді, було предметом вирішення виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду, яка в постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 сформулювала наступні правові висновки.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як убачається з матеріалів справи, 29.11.2021 прокурор звернувся до Миколаївської сільської об`єднаної територіальної громади з листом №04/64-2977вих-21, яким повідомив про виявлені порушення вимог законодавства під час прийняття оскаржуваного розпорядження та укладення спірного договору оренди щодо земельної ділянки, яка належить до земель відповідної територіальної громади.

З урахуванням викладених у листі обставин, прокурор просив у строк до 10.12.2021 відреагувати на визначені цим листом порушення та вирішити питання щодо їх усунення в судовому порядку або аргументовано повідомити прокуратуру про незгоду з викладеними в листі обставинами та відсутність наміру звернення до суду для захисту інтересів громади.

15.02.2022 та прокурор звернувся до Миколаївської сільської об`єднаної територіальної громади з листом №04/64-705вих-22 у якому просив у строк до 18.02.2022 надати повідомлення чи вживалися Миколаївською сільською радою заходи цивільно-правового характеру на захист порушених інтересів, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.

06.05.2022 прокурор звернувся до Миколаївської сільської об`єднаної територіальної громади з листом №04/64/1-1138вих-22 у якому просив у строк до 06.06.2022 надати інформацію про вжиті заходи щодо звернення до суду для захисту інтеречів громади.

У листах від 02.12.2021 №3643, від 18.02.2022 №479, від 06.06.2022 №988 Миколаївська сільська рада повідомила, що заходи цивільно-правового характеру, про які йдеться в листі прокурора радою не вживалися, через те що з наявних у Миколаївської сільської ради документів, не вбачається порушення інтересів держави.

З урахуванням наведених вище обставин, слід дійти висновку, що Миколаївська сільська рада, яка одержала вичерпну інформацію про стверджувані прокурором порушення інтересів держави з повідомленням від 29.11.2021, в розумний строк самостійно не звернулась з позовом до суду, що достатньою мірою свідчить про його бездіяльність та підтверджує існування підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Листом від 22.06.2022 №04/61/1-1657 вих-22 керівник Першотравенської окружної прокуратури повідомив Миколаївську сільську територіальну громаду про наявність підстав для представництва Першотравенською окружною прокуратурою інтересів держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, шляхом звернення прокурора до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Синельниківської районної державної адміністрації, Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича про скасування розпорядження №Р-518/0/350-15 від 24.12.2015, визнання недійсним договору земельної ділянки площею 3,9722 га, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича повернути земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від представника Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №912/2797/21. Відповідач зазначає, що однією з підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.01.2016 прокурором зазначено саме відсутність нормативної грошової оцінки на час укладення договору, а отже з метою врахування позиції Верховного Суду у складі колегії судді Великої Палати щодо подібних правовідносин під час розгляду даної справи, представник відповідача вважає за необхідне просити суд зупинити провадження у справі до закінчення розгляду Верховним Судом касаційної скарги у справі №912/2797/21.

Суд звертає увагу, що клопотання про зупинення провадження у справі заявлено на стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 1-31 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації. У відповідності з пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

У той же час, відповідач просить зупинити провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №912/2797/21, тобто на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, а саме об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З урахуванням викладеного, клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні 25.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин законності прийняття головою Петропавлівської районної державної адміністрації розпорядження "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" № Р-518/0/350-15 від 24.12.2015, наявності/відсутності підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та наявності чи відсутності підстав для повернення земельної ділянки позивачу.

Так, судом встановлено, що розпорядженням голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про затвердження ФОП Маркову Дмитру Олександровичу технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" №Р-518/0/350-15 від 24.12.2015 фізичній особі - підприємцю Маркову Дмитру Олександровичу затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки №1015 площею 3,9722 га невитребуваних паїв на території Дмитрівської сільської ради. Надано фізичній особі - підприємцю Маркову Дмитру Олександровичу в оренду строком на 30 років земельну ділянку, кадастровий номер 1223881500:02:001:1015, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земель невитребуваних паїв на території Дмитрівської сільської ради. Встановлено розмір орендної плати 4% від грошової оцінки земельної ділянки (а.с.57, т.1).

29.01.2016 між Петропавлівською районною державної адміністрацією Дніпропетровської області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1 якого цим договором регулюються правовідносини, пов`язані із переданням орендодавцем орендарю у строкове платне користування земельної ділянки.

Згідно з п. 2.1 договору орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а саме для ведення товарною сільськогосподарського виробництва (землі не витребуваних паїв), яка знаходиться за на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею: 3,9722 га - ріллі (п. 3.1 договору).

Кадастровий номер земельної ділянки: 1223881500:02:001:1015 (п. 3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору на земельній ділянці будинки, будівлі, споруди, лінійні споруди, інші об`єкти інфраструктури, в тому числі дороги, майданчики із твердим покриттям, меліоративні системи відсутні.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що договір укладено на строк 30 років.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (в національній валюті України - гривна). Орендна плата на рік встановлюється відповідно до статей 272, 288 Податкового кодексу України та становить 4% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі Петропавлівському районі. Розмір орендної плати становить 4493,78 грн. за рік (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.2 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Земельна ділянка передається в оренду із земель не витребуваних паїв на території Дмитрівської сільської ради (п. 6.1 договору).

Цільове призначення земельної ділянки: за КВЦПЗ код 01.01: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 6.2 договору).

Відповідно до п.7.1 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації 24.12.2015 №Р-518/0/350-15 "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради".

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється впродовж 10 календарних днів з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, встановленому чинним законодавством України, за актом приймання-передачі, підписаним сторонами по Договору (п. 7.3 договору).

У відповідності з п. 8.1 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому з тим, у якому він одержав її в оренду.

У позовній заяві, прокурор зазначає, що дана земельна ділянка належала колективному сільськогосподарському підприємству ім. Чкалова на праві постійного користування землею з 1997 року. Проте, у 2002 році колективне сільськогосподарське підприємство ім. Чкалова припинило свою діяльність, після чого земельна ділянка, до складу якої входить спірна ділянка, була поділена на 22 ділянки, які в 2003 році без достатніх повноважень передано Петропавлівською РДА в оренду ПП Маркову О.Я., а у 2016 році в оренду фізичній особі-підприємцю Маркову Дмитру Олександровичу як нерозподілені паї, в той час як, за твердженням прокурора, дані земельні ділянки відносяться до земель резервного фонду, а тому на підставі приписів ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі їх в оренду належить виключно центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Посилаючись на вказане, прокурор просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації, а також визнати недійсним договір оренди, укладений на підставі вказаного розпорядження та зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку позивачу.

Додатковими підставами для визнання недійсним договору прокурор вказує, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки не проводилась, технічна документація не виготовлювалась, рішення про затвердження нормативно грошової оцінки районною радою не приймалось, а тому визначення орендної плати за земельну ділянку без проведення її нормативно грошової оцінки, є порушенням чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з наступних підстав.

У 1997 році на замовлення Колективного сільськогосподарського колективу ім. Чкалова Дніпропетровською філією Інституту землеустрою виготовлено науково-технічну документацію по роздержавленню земель та виготовленню державних актів на право колективної власності на землю та право постійного користування землею Колективному сільськогосподарському колективу ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 1.4.4 та пункту 1.5 зазначеної технічної документації за Колективним сільськогосподарським колективом ім. Чкалова закріплено на праві постійного користування 263,7 га земель з державного резервного фонду та зазначено, що землі резервного фонду є державною власністю та використовуються за цільовим призначенням.

Відповідно до виписки з протоколу №2 зборів Колективного сільськогосподарського колективу ім. Чкалова від 30.04.1997 зазначеними зборами затверджено науково-технічну документацію по роздержавленню земель і виготовленню державних актів на колективну власність і постійне користування Колективного сільськогосподарського колективу ім. Чкалова від 1997 року, якою передбачено виділення та закріплення за господарством земель, у тому числі земель державного резервного фонду площею 263,7 га.

Рішенням VIII сесії Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 14.05.1997 XII скликання затверджено зазначену науково-технічну документацію згідно протоколу №2 зборів КСП ім. Чкалова від 30.04.1997 та передано у колективну власність 5537,8 га земель: в постійне користування 616,2 га із них за рахунок державного резервного фонду 263,7 га.

У подальшому на підставі вищевказаного рішення Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 14.05.1997 КСП ім. Чкалова виготовлено державний акт на право постійного користування на землю серії І-ДП №004503 від 21.05.1997, відповідно до якого Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Чкалова надано у постійне користування 616,2 га, з них: державний резервний фонд 263,7 га. Відповідно до плану зовнішніх меж землекористування, що містить зазначений державний акт, спірна земельна ділянка розташована в межах масиву земель державного резервного фонду, позначеного номером 2.

Відповідно до плану зовнішніх меж, який міститься у вказаному державному акті, земельна ділянка площею 616,2 га, яка передається у постійне користування КСП ім. Чкалова, складається в тому числі, із земель державного резервного фонду - 263,7 га, земель лісового фонду 135,3 га, земель природоохоронного фонду 161,8, земель водного фонду 55,4 га.

Згідно наявних у справі графічних матеріалів, передана КСП ім. Чкалова в постійне користування ділянка, в частині площі 263,7 га земель резервного фонду, поконтурно складається з полів площею 106,7 га, 72,9 га, 26,8 га, 57,3 га.

У 2000 році на замовлення КСП ім. Чкалова Дніпропетровською філією Інституту землеустрою виготовлено науково-технічну документацію по підготовці документів, що посвідчують право власності або користування землею, а також Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області. Відповідно до вказаної Схеми визначено місце розташування земель КСП ім. Чкалова, зокрема, і земель резервного фонду, до складу яких входить і спірна земельна ділянка.

Дмитрівською сільською радою прийнято рішення №101 від 19.04.2000 "Про надання дозволу на обмін земельними ділянками колективної власності КСП ім. Чкалова та резервного фонду". Обмін був врахований при розробці Схеми поділу земельні ділянки резервного фонду площами 106,7 га та 72,9 га (загальною площею 179,6 га) були розпайовані.

У матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази обміну земельних ділянок резервного фонду площею 57,3 га (до складу якої входить спірна земельна ділянка).

Таким чином, спірна земельна ділянка не була предметом обміну, а тому залишилася у державній власності. Тому заперечення відповідача та посилання на рішення Дмитрівської сільської ради №101 від 19.04.2000 на підтвердження віднесення спірної ділянки до невитребуваних паїв є необґрунтованими.

16.05.2000 у зв`язку з реорганізацією КСП ім. Чкалова, на підставі рішення Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області було погоджено Схему поділу земель колективної власності на земельні частки/паї КСП ім. Чкалова.

Згідно відомостей поділу земель, що паюються на частки (паї), до складу відповідних земель увійшли ділянки площею 106,7 га та 72,9 га. (№№ контуру 37, 38). Що стосується решти раніше переданих КСП ім. Чкалова в постійне користування земельних ділянок площею 57,3 га та 26,8 га, вони залишилися у складі земель держаного резервного фонду та не увійшли до земель колективної власності КСП, які підлягають паюванню.

Згідно частин 10, 11 ст. 25 Земельного кодексу України, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій.

Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Згідно Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" паюванню підлягали тільки сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

На підставі розпорядження Петропавлівської районної державної адміністрації № 109-р-05 від 26.01.2006 ПП Маркову Олександру Яковичу передано в оренду земельну ділянку площею 102,672 га, про що між останнім та Петропавлівською райдержадміністрацією було укладено договір оренди землі, в п. 1.1. якого зазначено, що вказана земельна ділянка надається в строкове платне користування як земельна ділянка з не витребуваних паїв Дмитрівської сільської ради.

У подальшому, частина зазначеної земельної ділянки була передана відповідачу на підставі оскаржуваного розпорядження та договору оренди землі.

Наявні в справі докази підтверджують, що земельна ділянка, яка була передана в користування Фізичній особі-підприємцю Маркову Дмитру Олександровичу за спірним розпорядженням та договором оренди, знаходиться в полі земельної ділянки площею 57,3 га, тобто ділянки, яка залишилася в землях державного резервного фонду, що не входила до земель колективної власності КСП ім. Чкалова та не підлягала паюванню, адже згідно Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" паюванню підлягали лише сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність відповідним сільськогосподарським підприємствам.

Те, що вказана земельна ділянка не була розпайована, також підтверджується кадастровим планом (а.с.71, т.1) на якому зображено план земельної ділянки, як ціле поле (не поділене на окремі ділянки (паї)) та схема розподілу, масштаб 1:25000 (а.с.76, т.1) на якому також земельна ділянка площею 102,672 га зображена єдиним полем. Також на експлікації (а.с.109, т.1) контури земельної ділянки не зазначені. Відповідно до відомостей поділу земель, що паюються на частки (паї) спірна земельна ділянка не має контуру (номеру). Тобто дана земельна ділянка не розпайована.

Керівник Першотравенської окружної прокуратури в позовній заяві зазначає, що земельна ділянка площею 102,972 га, до складу якої входить спірна земельна ділянка, була безпідставно, без будь-яких документів, поділена на 22 земельні ділянки, які потім обліковані як нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї).

Суд погоджується з даними аргументами прокурора. Суд звертає увагу, що учасниками судового процесу не надано жодних та допустимих доказів наявності розпорядчих актів чи інших рішень про розпаювання землі, які б підтверджували віднесення спірної земельної ділянки до паїв.

Таким чином, за відсутності документального підтвердження віднесення спірної земельної ділянки до нерозподілених земельних паїв, та підтвердження матеріалами справи факту належності такої ділянки до земель резервного фонду, районна державна адміністрація не мала повноважень щодо розпорядження зазначеною ділянкою, як ділянкою з невитребуваних паїв Дмитрівської сільської ради, що свідчить про невідповідність оскаржуваного розпорядження та договору оренди землі вимогам законодавства.

Зазначені висновки суду також підтверджуються матеріалами реєстраційної справи по державній реєстрації договору оренди земельної ділянки, який укладений між ПП Марковим О.Я. та Петропавлівською райдержадміністрацією.

Так, в матеріалах реєстраційної справи наявна пояснювальна записка, а також листи Петропавлівського відділу земельних ресурсів № 7/09 310 від 08.02.2008 та № 7/09 309 від 08.02.2008, із яких вбачається, що спірна земельна ділянка пропонується для надання в оренду із земель запасу Дмитрівської сільської ради (а.с. 74-75, 77, 78, т.1).

Павлоградська місцева прокуратура звернулась до ДП Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою з листом №04/72-6479-17 від 07.05.2018 в якому просила надати інформацію та документи, що підтверджують розпаювання земель колишнього КСП ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області, зокрема, визначення серед них земель державного резервного фонду, а також їх можливого подальшого розпаювання між членами цього КСП на земельні частки (паї), які позначені на Схемі поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області, під номерами 57.3 та 26.8 у постійному користуванні у КСП ім. Чкалова на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ДП №004503 (а.с. 139-140, т.1).

Листом №01-07/553 від 15.05.2018 ДП Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою повідомило, що ним у 2000 році було розроблено Технічну документацію та схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова Петропавлівського району. Додані експлікації повністю відповідають картографічним матеріалам, які містяться у технічній документації, зокрема, і за земельними ділянками за номерами 57.3 та 26.8. Зміни та доповнення до технічної документації не вносились. (а.с.1141, т.1)

У 2002 році КСП ім. Чкалова припинило свою діяльність.

Відповідно до листа Петропавлівської районної державної адміністрації №462/0/349-18 від 19.03.2018 реєстраційна справа щодо КСП ім. Чкалова у відділі державної реєстрації Петропавлівської районної державної адміністрації відсутня, інформацією щодо дати та підстави припинення діяльності КСП ім. Чкалова Петропавлівська районна державна адміністрація не володіє (а.с.113, т.1).

Проте, земельна ділянка площею 102,672 га до складу якої входить спірна земельна ділянка, була поділена на 22 земельні ділянки, які потім обліковані як нерозподілені (не витребувані) земельні частки (паї).

Суд частково погоджується з аргументами відповідача щодо наданого прокурором висновку експерта, та зазначає, що хоча під час дослідження експерти аналізували весь масив землі, але заключна частина висновку ("Висновки") стосується іншої земельної ділянки. При цьому суд вважає, що для встановлення статусу земельної ділянки спеціальні знання не є необхідними.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 102,672 га передавалася в оренду Фізичній особі - підприємцю Маркову О.Я. на підставі договорів оренди землі від 15.05.2003 та від 03.03.2006.

Відповідно до листа Петропавлівського районного відділу земельних ресурсів №7/09-309 від 08.02.2008 згідно з даними державного земельного кадастру земельна ділянка площею 102,672 га ріллі, яка пропонується для надання в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва враховується в землях запасу Дмитрівської сільської ради. Шифр рядка згідно форми 6зем - 94 - землі запасу. Земельна ділянка правами третіх осіб не обтяжена, до цього часу нікому не була продана, не подарована, в спорі і під забороною відчуження не перебуває.

Відповідно до листа Петропавлівського районного відділу земельних ресурсів №7/09-310 від 08.02.2008 "Погодження технічної документації щодо відведення земельної ділянки площею 102,672 га в оренду ФОП Маркову О.Я. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" Петропавлівський районний відділ земельних ресурсів погодив документацію щодо надання земельної ділянки в оренду ПП Маркову О.Я. відвів в оренду ПП Маркову О.Я. земельну ділянку площею 102,672 га, в тому числі 102,672 га ріллі за рахунок земель запасу Дмитрівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також зазначене вище підтверджується документами, які містяться у реєстраційній справі від 2006 року щодо надання приватному підприємцю Маркову О.Я. земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, а саме: викопіюванням плану розташування земельної ділянки на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району, а також схемою розподілу спірної земельної ділянки, масштаб 1:25000, затвердженою головою Петропавлівської районної державної адміністрації, головою Дмитрівської сільської ради, начальником Петропавлівського районного відділу земельних ресурсів та приватним підприємцем Марковим О.Я.

Листом №35/308-18 від 23.03.2018 відділ у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надав до відома Павлоградській місцевій прокуратурі службовий лист спеціалістів відділу про доцільність віднесення земельної ділянки площею 102,672 га до земель резервного фонду, відповідно до якого працівники відділу у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомили про наступне. Згідно з Державним актом на право постійного користування землею №004503 від 21.05.1997 КСП ім. Чкалова було передано у постійне користування 263,7 га земель резервного фонду, в тому числі поконтурно: 106,7 га, 72,9 га, 26,8 га, 57,3 га. На кожному з етапів приватизації КСП ім. Чкалова проводились обміни земельними ділянками колективної власності та резервного фонду, уточнення кількості громадян, що мають право на одержання земельної частки (паю), та уточнення площ орних угідь, що підлягають паюванню. Так, зокрема, про здійснення обміну земель колективної власності КСП ім. Чкалова та земель резервного фонду Дмитрівської сільської ради свідчить рішення №101 сільської ради від 19.04.2000 "Про надання дозволу на обмін земельними ділянками колективної власності КСП ім. Чкалова та резервного фонду". Цей обмін був врахований при розробці Схеми поділу - земельні ділянки РФ площами 106,7 га та 72,9 га були розпайовані. Але факт обміну земель колективної власності на земельні ділянки резервного фонду площами 26,8 га та 57,3 га відсутній та в картографічних матеріалах (Схемах поділу, розроблених в 2000 році) ці земельні ділянки зазначені землями резервного фонду Дмитрівської сільської ради. Виходячи з вищенаведеного, відділ у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вважає, що земельні ділянки площами 26,8 га та 57,3 га (на даний момент враховуються в земельному масиві загальною площею 102,6720 га) станом на 20.03.2018 доцільно віднести до земель резервною фонду Дмитрівської сільської ради.

В подальшому за заявою ОСОБА_2 , розпорядженням голови Петропавлівської районної державної адміністрації №Р-518/0/350-15 від 24.12.2015, надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для надання в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки №1015 площею 3,9722 га ріллі кадастровий номер 1223881500:02:001:1015 з невитребуваних паїв на території Дмитрівської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017041880000033 Павлоградською місцевою прокуратурою на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було направлено лист №101/1942-17 від 13.07.2017 з приводу надання інформації, щодо земельної ділянки загальною площею 102,672 га.

Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом від 04.09.2017 №10-4-0.4-1148/2-17 повідомлено, що Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої було складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № 193-ДК/245/АП/09/01/-17 від 31.08.2017, відповідно до якого Петропавлівською районною державною адміністрацією не підтверджено факт віднесення земельної ділянки кадастровий №1223881500:02:001:1015 до не витребуваних паїв.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять допустимих та належних доказів наявності розпорядчих актів чи інших рішень про розпаювання землі, які б підтверджували віднесення спірної земельної ділянки до паїв.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі", в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 3,4 ст. 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті: індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно пункту 31 вказаного Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідно до п.1. п.п.13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення у порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.

Петропавлівська районна державна адміністрація розпорядилась земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка не була віднесена до нерозподілених (невитребуваних) паїв. Таким чином, передача земельної ділянки в оренду без проведення торгів відбулася незаконно.

Однак суд звертає увагу, що вимога прокурора про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації не є ефективним способом захисту, адже дане розпорядження не є правовстановлюючим документом, а задоволення такої вимоги не призведе до відновлення прав позивача. При цьому, позивач (прокурор) у межах розгляду справи про повернення земельної ділянки вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного розпорядження без заявлення вимоги про визнання його незаконним та скасування.

Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження №14-208цс18), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19) від 11.02.2020 у справі №922/614/19 (провадження № 12-157гс19), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

До того ж, суд звертає увагу, що визнання недійсним розпорядження в частині затвердження технічної документації взагалі може нашкодити правам позивача та суспільним відносинам щодо формування та існування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, оскільки технічна документація хоча і виготовляється заявником з метою отримання земельної ділянки в користування, однак вчинюється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої земельної ділянки (подібні висновки містяться зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16-ц).

Також суд зауважує, що зазначення державним реєстратором у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно оскаржуваного розпорядження як однієї з підстав реєстрації права оренди (про що зазначає прокурор щодо необхідності скасування розпорядження), не змінює статус розпорядження і не наділяє його силою правовстановлюючого документа. Тому даний аргумент прокурора є необґрунтованим.

Також суд звертає увагу на Висновки Верховного Суду, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.

У зазначеній справі прокурор пред`явив зокрема вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області). Зазначене не відповідає частині першій статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

Подібних висновків, але щодо участі органів державної влади в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 13 листопада 2019 року у справі №826/3115/17.

Разом з тим позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані (див. пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, також у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18).

У розглядуваній справі склалася подібна ситуація, а саме прокурор заявив вимогу визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" № Р-515/0/350-15 від 24.12.2015, тобто в частині даної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі Петропавлівської РДА та правонаступника - Синельниківської РДА).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги прокурора про визнання незаконними та скасування розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації задоволенню не підлягають.

У подальшому, на підставі вищезазначеного розпорядження було укладено спірний договір оренди від 29.01.2016. Прокурор також просить визнати договір оренди недійсним та повернути земельну ділянку позивачу.

Відповідно до п.п.1, 2, 3, 4, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до частини другої статті 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Земельний кодекс України та інші законодавчі акти у редакції, чинній на день укладення оспорюваного договору не передбачали можливості передачі спірної земельної ділянки, з урахуванням встановленого судом статуту землі, поза процедурою земельних торгів.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пунктів "б", "ґ" статті 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.

Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.

Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

У постанові від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що неконкурентне надання землі у користування не відповідає зазначеним принципам.

Відповідно до Висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, передбачених ч.1,2 ст.228 Цивільного кодексу України договір оренди земельної ділянки, укладений без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою, відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України є нікчемним.

Водночас як у справі, що переглядалася Верховним Судом так і у даній справі №904/2958/22 земельні торги проведені не були.

Отже, договір оренди землі від 29.01.2016 укладений між Петропавлівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою, а тому відповідно до частин першої, другої статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19, пункт 72), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18, пункти 69, 70).

Отже, позовна вимога про визнання недійсним договору оренди задоволенню не підлягає.

У зв`язку із викладеним суд також звертає увагу на відсутність підстав для зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі №912/2797/21, оскільки суд дійшов висновку про нікчемність правочину.

Щодо вимог про скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича на земельну ділянку та повернення земельної ділянки Миколаївській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно принципу jura novit curia (суд знає закони) неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Відповідно до Висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 391 Цивільного кодексу України, викладених у попередніх постановах та уточнених у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц зайняття земельної ділянки особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). Зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

У розглядуваній справі речове право Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича було зареєстровано в реєстрі, а також фактичне користування земельною ділянкою відбувається на підставі договору оренди, що є недійсним (нікчемним).

Отже у даному випадку ефективним способом захисту є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном шляхом скасувати державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням речових прав фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича на вказану земельну ділянку та повернення такої ділянки.

При цьому, враховуючи положення п. 24 розділу Х Земельного кодексу України, повернення спірної земельної ділянки має відбуватися на користь Миколаївської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

З урахуванням забезпечення ефективного виконання рішення суду у рішенні про вчинення певних дій або припинення певних дій господарські суди повинні зазначати відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)".

Щодо позовної давності суд зазначає наступне. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Заперечуючи проти задоволення заявлених вимог, відповідачі у відзивах на позов просили застосувати позовну давність.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. В той же час, суд звертає увагу, що судом відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування розпорядження та визнання недійсним договору з підстав їх необґрунтованості. Тому позовна давність не підлягає застосуванню у зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині. Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав на земельну ділянку та повернення земельної ділянки, такий позов, як уже було зазначено, можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав позивача.

Враховуючи, що судом задоволені позовні вимоги лише в частині позовних вимог, які скеровані до Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича, то і витрати зі сплати судового збору покладаються на нього пропорційно до задоволених позовних вимог. Прокурором заявлено 4 вимоги немайнового характеру (визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки) та надано докази сплати за 4 вимоги немайнового характеру. Судом задоволено дві вимоги немайнового характеру (скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки). Відтак, на Фізичну особу-підприємця Маркова Дмитра Олександровича покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962,00 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, не змінюють сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов виконувача обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича - задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням речових прав Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на земельну ділянку загальною площею 3,9722 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1015, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Фізичній особі - підприємцю Маркову Дмитру Олександровичу ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути Миколаївській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області (52744, Дніпропетровська область, Синельниківський (Петропавлівський) район, с. Миколаївка, вул. Першотравнева, 182, ідентифікаційний код 04339066) земельну ділянку загальною площею 3,9722 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1015, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

У задоволенні решти позовних вимог виконувача обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича - відмовити.

У задоволенні позову виконувача обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до Петропавлівської районної державної адміністрації та Синельниківської районної державної адміністрації - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Маркова Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн. 00 коп.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.02.2023.

Суддя О.М. Крижний