Рішення

від 03.02.2023 по справі 910/12997/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2023Справа № 910/12997/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Стар Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проміструм»

про стягнення 207 538,80 грн

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ді-Стар Трейд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проміструм» про стягнення 207 538,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 335 від 04.01.2022 у частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути 207 538,80 грн, з яких: 126 345,22 грн основного боргу, 2 619,53 грн процентів за користування чужими коштами, 23 034,76 грн інфляційних втрат, 25 993,24 грн пені та 29 546,05 грн штрафу.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Оскільки у справі № 910/12997/22 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ді-Стар Трейд" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проміструм» (покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 335 від 04.01.2022 (договір) відповідно до п. 2.1. якого Постачальник зобов`язується передавати у встановлений строк у власність Покупця готову продукцію, аксесуари і запасні частини, надати послуги, а Покупець зобов`язується прийняти Товар/Послугу в асортименті, кількості та за ціною, узгодженою Сторонами і сплатити певну грошову суму.

Відповідно до п. 4.3. Договору право власності на товар та ризики його випадкового знищення чи пошкодження переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару покупцю, що підтверджується підписами обох сторін на видатковій накладній.

Згідно п. 5.2. Договору загальна сума за цим Договором складається з повної вартості Товару/Послуг, переданого Постачальником Покупцю, та визначається шляхом складання всіх сум, вказаних у видаткових накладних по всім партіям поставленого Товару/Послуг, за весь період дії цього Договору, з чим Сторони погоджуються.

У п. 5.3. Договору визначено, що Покупець оплачує Товар/Послуги, що поставляється/надаються згідно умов цього Договору, шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника грошових коштів у національній валюті України (гривні), при цьому Сторони погодили, що оплата здійснюється Покупцем протягом 21 (двадцять один) календарний день з моменту поставки/надання Товару/Послуг.

Постачальник має право зараховувати отримані від Покупця кошти в рахунок погашення існуючої заборгованості Покупця перед Постачальник за поставлені/надані Товари/Послуги, яка виникла раніше незалежно від призначення платежу (п. 5.5 Договору).

Дослідивши зміст укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є змішаним договором, що містить ознаки договору поставки та договору надання послуг.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Також між Сторонами укладено Договір про електронний документообіг відповідно до п. 2.2. якого Сторони домовилися про те, що починаючи з «___»

---

2022 року, будуть здійснювати підписання зазначених в п. 1.3. цього Договору (видаткова накладна, акт прийому передачі виконаних робіт, послуг, рахунок) документів в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з застосуванням вказаної в п. 1.1. (M.E.Doc») цього Договору платформи та з використанням програмних рішень, зазначених в п.п. 1.2.1. (M.E.Docs») - цього Договору.

Згідно п. 2.7. Договору про електронний документообіг Е-документи вважаються підписаними і набирають чинності у випадках, коли вони були підписані КЕП (ЕЦП) Стороною-відправником та надіслані Стороні- одержувачу, якщо протягом 3 (трьох) календарних днів, Сторона-одержувач не підписала такі Е-документи та не надіслала Стороні-відправнику мотивованої відмови від підписання Е-документів. Мотивована відмова від підписання Е-документів може надсилатися через механізм відхилення Е-документа з обов`язковим надання коментарів про обґрунтовані причини відхилення.

Судом встановлено, що постачальник передав а покупець отримав товар загальною вартістю 248 564,64 грн, що підтверджується видатковими накладними №749 від 26.01.2022 на суму 4 490,16 грн (рахунок №712 від 25.01.2022), №910 від 31.01.2022 на суму 7 237,32 грн (рахунок № 888 від 31.01.2022), №921 від 31.01.2022 на суму 89 645,88 грн (рахунок № 956 від 31.01.2022), №1150 від 04.02.2022 на суму 70 379,16 грн (рахунок № 1152 від 03.02.2022), №1348 від 08.02.2022 на суму 17 500,80 грн (рахунок № 1370 від 08.02.2022), №1422 від 09.02.2022 на суму 4 375,20 грн (рахунок № 1370 від 08.02.2022), №1464 від 10.02.2022 на суму 10 541,40 грн (рахунок № 1486 від 10.02.2022), №1776 від 17.02.2022 на суму 4 615,20 грн (рахунок № 1827 від 17.02.2022), №2223 від 21.02.2022 на суму 17 008,80 грн (рахунок № 2015 від 21.02.2022), №2359 від 22.02.2022 на суму 6 204,66 грн (рахунок № 2120 від 22.02.2022), №3989 від 23.06.2022 на суму 5 389,80 грн (рахунок № 3586 від 23.06.2022), №4113 від 29.06.2022 на суму 11 176,26 грн (рахунок № 3708 від 29..06.2022).

Постачальник (виконавець) передав, а покупець (замовник) отримав послугу, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №4168 від 01.07.2022 на суму 538,98 грн.

Всього постачальник передав товарів та надав послуг на суму 249 103,62 грн.

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 3981 від 16.02.2022 4 490,16 грн, з призначенням платежу : «Сплата, згідно рахунку № 712 від 25.01.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 748,36 грн».

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 3984 від 21.02.2022 96 883,20 грн, з призначенням платежу : «Сплата, згідно рахунків № 888 і №956 від 31.01.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 16 147,20 грн».

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 4047 від 23.06.2022 1 350,00 грн, з призначенням платежу : «Сплата, згідно рахунку № 1152 від 03.02.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 225,00 грн».

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 4046 від 23.06.2022 5 389,80 грн, з призначенням платежу : «Сплата, згідно рахунку № 3586 від 23.06.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 898,30 грн».

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 4057 від 29.06.2022 2 795,00 грн, з призначенням платежу : «Сплата, згідно рахунку № 1152 від 03.02.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 465,83 грн».

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 4056 від 29.06.2022 11 176,26 грн, з призначенням платежу : «Сплата, згідно рахунку № 3708 від 29.06.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 1 862,71 грн».

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 4064 від 01.07.2022 135,00 грн, з призначенням платежу : «Сплата, згідно рахунку № 1152 від 03.02.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 22,50 грн».

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 4063 від 01.07.2022 538,98 грн, з призначенням платежу : «Сплата, згідно рахунку № 3772 від 01.07.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 89,83 грн».

Всього покупцем сплачено 122 758,40 грн.

Постачальник звернувся до покупця з претензією №01-09/22 від 05.09.2022 про сплату заборгованості на загальну суму 126 345,20 грн, в якій вимагав негайно, не пізніше 3 банківських днів, але не пізніше 15.09.2022 підписати та повернути один акт звірки та погасити існуючу заборгованість у розмірі 126 345,20 грн (докази направлення містяться в матеріалах справи).

Однак, вимоги, викладені в претензії виконані відповідачем не були, кошти у вказаній вище сумі не сплачені, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 335 від 04.01.2022 у частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути 207 538,80 грн, з яких: 126 345,22 грн основного боргу, 2 619,53 грн процентів за користування чужими коштами, 23 034,76 грн інфляційних втрат, 25 993,24 грн пені та 29 546,05 грн штрафу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між ТОВ "Ді-Стар Трейд" та ТОВ «Проміструм» укладено Договір поставки № 335 від 04.01.2022 відповідно до п. п. 2.1. якого Постачальник зобов`язується передавати у встановлений строк у власність Покупця готову продукцію, аксесуари і запасні частини, надати послуги, а Покупець зобов`язується прийняти Товар/Послугу в асортименті, кількості та за ціною, узгодженою Сторонами і сплатити певну грошову суму.

Також, судом було встановлено, що постачальник передав а покупець отримав товари та послуги загальною вартістю 249 103,62 грн, що підтверджується накладними за період з січня 2022 року по червень 2022 року, які частково оплачено покупцем на суму 122 758,40 грн, що підтверджується банківськими виписками за період з лютого 2022 року по липень 2022 року (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Матеріалами справи підтверджується, що покупець звертався до постачальника з листами, за змістом яких просив підписати акт звірки взаєморозрахунків та вимагав повернути 126 345,20 грн.

Однак, як зазначає позивач, грошові кошти у розмірі 126 345,20 грн позивачу відповідач не сплатив. Доказів протилежного матеріали справи № 910/12997/22 не містять.

Відповідно до п. 5.3. Договору Покупець оплачує Товар/Послуги, що поставляється/надаються згідно умов цього Договору, шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника грошових коштів у національній валюті України (гривні), при цьому Сторони погодили, що оплата здійснюється Покупцем протягом 21 (двадцять один) календарний день з моменту поставки/надання Товару/Послуг.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 126 345,22 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 126 345,22 грн (249 103,62 грн - 122 758,40 грн), а відтак, задоволення позовних вимог у цій частині.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 23 034,76 грн, 3% річних у розмірі 2 619,53 грн, пеню у розмірі 25 993,24 грн та штраф у розмірі 29 546,05 грн.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.2. Договору в разі несвоєчасної оплати Покупцем вартості поставленого Постачальником Товару, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день такого прострочення. В разі несвоєчасної оплати Покупцем вартості поставленого Постачальником Товару більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Покупець зобов`язаний додатково сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцять) % від суми заборгованості. Сплата пені та штрафу Покупцем здійснюються у продовж 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Покупцем претензії від Постачальника та не звільняє Покупця від виконання зобов`язань за цим Договором. В разі несвоєчасної оплати Покупцем вартості наданих Послуг, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день такого прострочення. В разі несвоєчасної оплати Покупцем вартості наданих Послуг більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Покупець зобов`язаний додатково сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцять) % від суми заборгованості. Сплата пені та штрафу Покупцем здійснюються у продовж 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Покупцем претензії від Постачальника та не звільняє Покупця від виконання зобов`язань за цим Договором.

Суд звертає увагу, що у випадку, коли в графі платіжного доручення «призначення платежу» відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно з яким здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Наведений вище алгоритм розподілу коштів урегульований у ст.534 ЦК України , яка визначає правила виконання грошового зобов`язання, якщо наявна сума грошей є меншою за суму боргу, і вимоги кредитора в повному обсязі не можуть бути задоволені. У такому випадку вимоги кредитора погашаються у встановленій черговості: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання. В цьому випадку мова йдеться про судові витрати, витрати на сплату держмита та інших обов`язкових платежів, витрати на юридичну допомогу тощо. Такі витрати мають бути підтверджені кредитором (наприклад, підлягатиме стягненню за рішенням суду тощо); у другу чергу підлягають сплаті проценти та неустойка в разі їх нарахування на підставі договору або закону; і лише в третю чергу сплачується основна сума боргу. Інший порядок погашення вимог кредитора може бути встановлений договором. Сторони можуть передбачити, наприклад, першочергове погашення основної суми боргу або інші правила тощо.

Можливість застосування положень ст. 534 ЦК України безпосередньо залежить від змісту реквізиту «призначення платежу» платіжного доручення, згідно з яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов`язання. Це означає: якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів, чітко зазначаючи призначення платежу - погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), черговість, установлена ст.534 цього кодексу, застосовуватися не може.

Розподіл коштів може здійснюватися кредитором відповідно до ст.534 ЦК України у випадку, коли стягнення заборгованості здійснюється в порядку виконавчого провадження або платіж буде отримано без реквізиту «призначення платежу» чи як загальна підстава - на виконання договору або погашення кредиторської заборгованості тощо.

Тобто, отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платник чітко визначив призначення платежу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/12527/16, від 26.09.2019 у справі №910/12934/18.

Так, п. 5.5 Договору визначено, що Постачальник має право зараховувати отримані від Покупця кошти в рахунок погашення існуючої заборгованості Покупця перед Постачальник за поставлені/надані Товари/Послуги, яка виникла раніше незалежно від призначення платежу.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що зарахування отриманих від Покупця коштів здійснюється Постачальником в рахунок погашення існуючої заборгованості, яка виникла раніше, що повністю узгоджується з приписами п. 5.5 Договору.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу, суд зазначає, що визначені позивачем періоди нарахування є обґрунтованими, а розрахунок арифметично правильним, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 23 034,76 грн, 3% річних у розмірі 2 619,53 грн, пені у розмірі 25 993,24 грн та штрафу у розмірі 29 546,05 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проміструм» (01135, місто Київ, вулиця В.Чорновола, будинок 12; ідентифікаційний код: 33791380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Стар Трейд" (04080, місто Київ, вулиця Чорноморська, будинок 1; ідентифікаційний код: 31955061) 126 345 (сто двадцять шість тисяч триста сорок п`ять) грн 22 коп. основного боргу, 23 034 (двадцять три тисячі тридцять чотири) грн 76 коп. інфляційних втрат, 2 619 (дві тисячі шістсот дев`ятнадцять) грн 53 коп. 3% річних, 25 993 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн 24 коп. пені, 29 546 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок шість) грн 05 коп. штрафу та 3 113 (три тисячі сто тринадцять) грн 08 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева