Постанова

від 17.07.2023 по справі 910/12997/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2023 р. Справа№ 910/12997/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміструм" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2023 у справі №910/12997/22 (суддя Картавцева Ю.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Стар Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміструм" про стягнення 207 538,80 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ді-Стар Трейд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміструм" про стягнення 207 538,80 грн., з яких: 126 345,22 грн основного боргу, 2 619,53 грн процентів за користування чужими коштами (3% річних ), 23 034,76 грн інфляційних втрат, 25 993,24 грн пені та 29 546,05 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати поставленого товару у встановлений договором строк.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2023 у справі №910/12997/22 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 126 345 (сто двадцять шість тисяч триста сорок п`ять) грн 22 коп. основного боргу, 23 034 (двадцять три тисячі тридцять чотири) грн 76 коп. інфляційних втрат, 2 619 (дві тисячі шістсот дев`ятнадцять) грн 53 коп. 3% річних, 25 993 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн 24 коп. пені, 29 546 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок шість) грн 05 коп. штрафу та 3 113 (три тисячі сто тринадцять) грн 08 коп. судового збору.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати отриманого товару.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неможливість виконання своїх зобов`язань за договором через військову агресію.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміструм" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2023 у справі №910/12997/22; роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Також, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

При цьому, позивач скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу.

Апелянтом 11.04.2023 були подані до апеляційного суду доповнення до апеляційної скарги.

Вказані доповнення разом з доданими до них документами залишаються апеляційним судом без розгляду, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Отже, доповнення до апеляційної скарги можуть бути подані апелянтом протягом строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у даній справі було прийнято без повідомлення (виклику) учасників справи 03.02.2023, відповідно останнім днем строку, у який вказане рішення могло бути оскаржене в апеляційному порядку, є 23.02.2023.

Отже, до 23.02.2023 апелянт міг доповнити, подану ним 22.02.2023 апеляційну скаргу.

В свою чергу, доповнення до апеляційної скарги були направлені скаржником до суду апеляційної інстанції лише 11.04.2023, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 266 Господарського процесуального кодексу України, без клопотання про його поновлення.

Згідно ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, доповнення до апеляційної скарги разом з доданими до них документами, подані скаржником, після закінчення строку залишаються без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ді-Стар Трейд" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проміструм" (покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 335 від 04.01.2022 (договір) відповідно до п. 2.1. якого Постачальник зобов`язується передавати у встановлений строк у власність Покупця готову продукцію, аксесуари і запасні частини, надати послуги, а Покупець зобов`язується прийняти Товар/Послугу в асортименті, кількості та за ціною, узгодженою Сторонами і сплатити певну грошову суму.

У п. 5.3. Договору визначено, що Покупець оплачує Товар/Послуги, що поставляється/надаються згідно умов цього Договору, шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника грошових коштів у національній валюті України (гривні), при цьому Сторони погодили, що оплата здійснюється Покупцем протягом 21 (двадцять одного) календарного дня з моменту поставки/надання Товару/Послуг.

Постачальник має право зараховувати отримані від Покупця кошти в рахунок погашення існуючої заборгованості Покупця перед Постачальником за поставлені/надані Товари/Послуги, яка виникла раніше незалежно від призначення платежу (п. 5.5 Договору).

Також між Сторонами укладено Договір про електронний документообіг відповідно до п. 2.2. якого Сторони домовилися про те, що починаючи з "___"

---

2022 року, будуть здійснювати підписання зазначених в п. 1.3. цього Договору (видаткова накладна, акт прийому передачі виконаних робіт, послуг, рахунок) документів в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з застосуванням вказаної в п. 1.1. (M.E.Doc") цього Договору платформи та з використанням програмних рішень, зазначених в п.п. 1.2.1. (M.E.Docs") - цього Договору.

Згідно п. 2.7. Договору про електронний документообіг Е-документи вважаються підписаними і набирають чинності у випадках, коли вони були підписані КЕП (ЕЦП) Стороною-відправником та надіслані Стороні- одержувачу, якщо протягом 3 (трьох) календарних днів, Сторона-одержувач не підписала такі Е-документи та не надіслала Стороні-відправнику мотивованої відмови від підписання Е-документів. Мотивована відмова від підписання Е-документів може надсилатися через механізм відхилення Е-документа з обов`язковим надання коментарів про обґрунтовані причини відхилення.

Постачальник передав а покупець отримав товар загальною вартістю 248 564,64 грн, що підтверджується видатковими накладними №749 від 26.01.2022 на суму 4 490,16 грн (рахунок №712 від 25.01.2022), №910 від 31.01.2022 на суму 7 237,32 грн (рахунок № 888 від 31.01.2022), №921 від 31.01.2022 на суму 89 645,88 грн (рахунок № 956 від 31.01.2022), №1150 від 04.02.2022 на суму 70 379,16 грн (рахунок № 1152 від 03.02.2022), №1348 від 08.02.2022 на суму 17 500,80 грн (рахунок № 1370 від 08.02.2022), №1422 від 09.02.2022 на суму 4 375,20 грн (рахунок № 1370 від 08.02.2022), №1464 від 10.02.2022 на суму 10 541,40 грн (рахунок № 1486 від 10.02.2022), №1776 від 17.02.2022 на суму 4 615,20 грн (рахунок № 1827 від 17.02.2022), №2223 від 21.02.2022 на суму 17 008,80 грн (рахунок № 2015 від 21.02.2022), №2359 від 22.02.2022 на суму 6 204,66 грн (рахунок № 2120 від 22.02.2022), №3989 від 23.06.2022 на суму 5 389,80 грн (рахунок № 3586 від 23.06.2022), №4113 від 29.06.2022 на суму 11 176,26 грн (рахунок № 3708 від 29..06.2022).

Постачальник (виконавець) передав, а покупець (замовник) отримав послугу, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №4168 від 01.07.2022 на суму 538,98 грн.

Всього постачальник передав товарів та надав послуг на суму 249 103,62 грн.

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 3981 від 16.02.2022 4 490,16 грн, з призначенням платежу : "Сплата, згідно рахунку № 712 від 25.01.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 748,36 грн".

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 3984 від 21.02.2022 96 883,20 грн, з призначенням платежу : "Сплата, згідно рахунків № 888 і №956 від 31.01.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 16 147,20 грн".

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 4047 від 23.06.2022 1 350,00 грн, з призначенням платежу : "Сплата, згідно рахунку № 1152 від 03.02.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 225,00 грн".

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 4046 від 23.06.2022 5 389,80 грн, з призначенням платежу : "Сплата, згідно рахунку № 3586 від 23.06.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 898,30 грн".

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 4057 від 29.06.2022 2 795,00 грн, з призначенням платежу : "Сплата, згідно рахунку № 1152 від 03.02.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 465,83 грн".

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 4056 від 29.06.2022 11 176,26 грн, з призначенням платежу : "Сплата, згідно рахунку № 3708 від 29.06.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 1 862,71 грн".

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 4064 від 01.07.2022 135,00 грн, з призначенням платежу : "Сплата, згідно рахунку № 1152 від 03.02.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 22,50 грн".

Покупцем сплачено постачальнику за документом № 4063 від 01.07.2022 538,98 грн, з призначенням платежу : "Сплата, згідно рахунку № 3772 від 01.07.22 р., за інструмент, в т.ч. ПДВ 20% 89,83 грн".

Всього покупцем сплачено 122 758,40 грн.

Постачальник звернувся до покупця з претензією №01-09/22 від 05.09.2022 про сплату заборгованості на загальну суму 126 345,20 грн, в якій вимагав негайно, не пізніше 3 банківських днів, але не пізніше 15.09.2022 підписати та повернути один акт звірки та погасити існуючу заборгованість у розмірі 126 345,20 грн (докази направлення містяться в матеріалах справи).

Однак, вимоги, викладені в претензії, виконані відповідачем не були, кошти у вказаній вище сумі не сплачені, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є змішаним договором, що містить ознаки договору поставки та договору надання послуг.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 5.3. Договору визначено, що Покупець оплачує Товар/Послуги, що поставляється/надаються згідно умов цього Договору, шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника грошових коштів у національній валюті України (гривні), при цьому Сторони погодили, що оплата здійснюється Покупцем протягом 21 (двадцять одного) календарного дня з моменту поставки/надання Товару/Послуг.

Постачальник передав, а покупець отримав товар загальною вартістю 249 103,62 грн, що підтверджується накладними за період з січня 2022 року по червень 2022 року, який частково оплачено покупцем на суму 122 758,40 грн, що підтверджується банківськими виписками за період з лютого 2022 року по липень 2022 року (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Решта отриманого товару в сумі 126 345,20 грн. відповідачем оплачена так і не була.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 126 345,20 грн. є обґрунтованим.

Позивачем також було заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 23 034,76 грн, 3% річних у розмірі 2 619,53 грн, пеню у розмірі 25 993,24 грн та штраф у розмірі 29 546,05 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно п. 7.2. Договору в разі несвоєчасної оплати Покупцем вартості поставленого Постачальником Товару, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день такого прострочення. В разі несвоєчасної оплати Покупцем вартості поставленого Постачальником Товару більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Покупець зобов`язаний додатково сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцять) % від суми заборгованості. Сплата пені та штрафу Покупцем здійснюються у продовж 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Покупцем претензії від Постачальника та не звільняє Покупця від виконання зобов`язань за цим Договором. В разі несвоєчасної оплати Покупцем вартості наданих Послуг, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день такого прострочення. В разі несвоєчасної оплати Покупцем вартості наданих Послуг більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Покупець зобов`язаний додатково сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцять) % від суми заборгованості. Сплата пені та штрафу Покупцем здійснюються у продовж 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Покупцем претензії від Постачальника та не звільняє Покупця від виконання зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 23 034,76 грн, 3% річних у розмірі 2 619,53 грн, пені у розмірі 25 993,24 грн та штрафу у розмірі 29 546,05 грн, розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Стосовно посилання скаржника на форс - мажорні обставини (військова агресія російської федерації проти України), як на підставу для звільнення його від відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований всім кого це стосується, згідно якого на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Тобто, в даному випадку сторона повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.

Суд відзначає, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов Договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-можором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Суд підкреслює, що сторони є суб`єктами господарювання, а відтак у разі здійснення підприємницької діяльності мають усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється ними на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (схожа правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).

Посилання скаржника на те, що збройна агресія російської федерації та введення воєнного стану є загальновідомою обставиною, що підтверджується листом ТПП України, не мотивує та не обґрунтовує як саме вказані обставини вплинули на виконання обов`язку з оплати товару саме за спірним Договором.

Отже, доводи скаржника (з урахуванням встановлених обставин та поданих сторонами доказів) у цій частині відхиляються Судом.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміструм" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2023 у справі №910/12997/22 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 17.07.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко