Рішення

від 26.01.2023 по справі 912/1218/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 рокуСправа № 912/1218/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Гунько О.Є. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1218/22

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачів: Товариства власників гаражів " Бєляєвське ", 25030, м. Кропивницький, вул. Волкова, 4

ОСОБА_2 , АДРЕСА_3

про визнання недійсним рішень та зобов`язання вчинити дії

Представники:

від позивача - Петренко К.О., адвокат, ордер серії ВА №1037563 від 09.09.2022;

від відповідача 1 - Савченко Я.В., адвокат, ордер серії ВА №1040311 від 09.11.2022;

від відповідача 2 - участі не брали.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства власників гаражів " Бєляєвське " (далі - Товариство, відповідач 1) про визнання протиправним та скасування рішення Товариства власників гаражів " Бєляєвське ", оформлене протоколом №3 від 27.04.2022, про відмову ОСОБА_1 про прийняття до членів Товариства та переоформленні членської книжки та про зобов`язання правління Товариства власників гаражів "Бєляєвське" повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття до членів Товариства від 03.08.2018 з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування підстав позову зазначено, що позивач за попередньою домовленістю з ОСОБА_3 набув права користування гаражем № НОМЕР_1, що знаходиться у Товаристві, та подав до Товариства заяву про прийняття до членів Товариства. Однак, у прийнятті до членів Товариства позивачу було відмовлено, у тому числі при повторному поданні заяви з усіма документами. Позивач вважає, що рішення правління Товариства, оформлене протоколом №3 від 27.04.2022, про відмову про прийняття до членів Товариства і переоформленні членської книжки не ґрунтується на нормах законодавства та статуту Товариства, а тому є протиправним.

Ухвалою господарського суду від 28.09.2022 за поданим позовом відкрито провадження у справі № 912/1218/22 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

27.10.2022 відповідачем 1 подано клопотання про закриття провадження по справі, у зв`язку з непідсудністю справи Господарському суду Кіровоградської області.

10.11.2022 відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги заперечено повністю з тих підстав, що 16.05.2022 до Товариства із заявою про переоформлення гаража звернулась ОСОБА_2 - мати ОСОБА_3 , який помер, та додала до заяви всі необхідні документи. Протоколом засідання правління Товариства № 4 від 17.05.2022 ОСОБА_2 прийнято до членів Товариства та переоформлено на неї гараж № НОМЕР_1.

Позивачем клопотання відповідача про закриття провадження у справі заперечено з тих підстав, що ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.06.2022 відмовлено у відкритті провадження за даним позовом та роз`яснено про право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

18.11.2022 позивачем подано заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення правління Товариства власників гаражів " Бєляєвське " від 17.05.2022, оформлене у вигляді протоколу № 4 про переоформлення на ОСОБА_2 гаража № НОМЕР_1 та прийняття її до членів Товариства згідно поданої заяви від 16.05.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення правління Товариства власників гаражів " Бєляєвське " оформлене протоколом №3 від 27.04.2022, про відмову ОСОБА_1 про прийняття до членів Товариства та переоформленні членської книжки та зобов`язати правління Товариства власників гаражів "Бєляєвське" повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття до членів Товариства від 03.08.2018 з урахуванням висновків суду.

Також позивачем подано заяву про залучення співвідповідача ОСОБА_2 .

27.10.2022 судом розпочато підготовче засідання, в якому оголошено перерву до 24.11.2022 та з 24.11.2022 до 08.12.2022.

У підготовчому засіданні 08.12.2022 постановлено ухвалу про прийняття заяви позивача про зміну предмета позову. Для розгляду клопотання позивача про залучення співвідповідача витребувано від позивача відомості щодо даної особи, які передбачені п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 08.12.2022 оголошено перерву до 14.12.2022.

Ухвалою від 14.12.2022, постановленої у підготовчому засіданні, до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач 2); підготовче засідання відкладено на 27.12.2022.

27.12.2022 підготовче засідання у призначений час не відбулось про причині оголошеної повітряної тривоги за місцем знаходженням суду.

Ухвалою від 27.12.2022 підготовче засідання призначено на 04.01.2023.

У підготовчому засіданні 04.01.2023 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2023.

20.01.2023 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголошено перерву до 24.01.2023. Позивачу надано можливим подати додаткові письмові пояснення щодо розмежування того, які вимоги висуваються до якого з відповідачів, а також з метою захисту яких саме прав позивач оспорює рішення. Відповідачу 1 надано можливим подати додаткові письмові пояснення щодо підстав відмови у прийнятті позивача до членів Товариства з посиланням на нормативно-правові акти та/або положення статуту.

До дня судового засідання з розгляду справи по суті 24.01.2023 відповідачем надано додаткові письмові пояснення щодо наведених вище питань.

Позивачем письмові пояснення із зазначених вище питань не подано. Однак, в судовому засіданні 24.01.2023 усно повідомлено, що до Товариства власників гаражів " Бєляєвське " заявлено всі три вимоги, а до відповідача 2 ОСОБА_2 - лише одну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення, яке оформлено протоколом № 4 від 17.05.2022.

Також, представником позивача в судовому засіданні 24.01.2023 зазначено, що за оспорюваними рішеннями порушено права позивача на членство в Товаристві, у тому числі, замість вибулого члена ОСОБА_3 .

В судовому засіданні 24.01.2023 постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання Товариства власників гаражів "Бєляєвське" про закриття провадження у справі.

В судовому засіданні 24.01.2023 оголошено перерву до 26.01.2023.

26.01.2023 продовжено судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано повністю, представником відповідача 1 заперечено проти задоволення позовних вимог.

Відповідач 2 участі в засіданні суду не брав, будь-яких заяв, клопотань чи відзиву відповідачем 2 до суду не подано.

Відповідач 2 є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується отриманням ОСОБА_2 ухвали суду від 14.12.2022 про залучення вказаної особи співвідповідачем (а.с. 103) та інших ухвал суду у даній справі.

За правилами п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

03.08.2018 ОСОБА_3 подано Голові правління Товариства власників гаражів "Бєляєвське" заяву про переоформлення гаража № НОМЕР_1 на ОСОБА_1 (а.с. 18).

ОСОБА_1 також подано Голові правління Товариства власників гаражів "Бєляєвське" заяву про переоформлення на нього гаража № НОМЕР_1 з ОСОБА_3 (а.с. 19).

28.11.2021 на засіданні правління Товариства власників гаражів " Бєляєвське " прийнято рішення, яке оформлено протоколом №10, про відмову в переоформлені гаража № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , у зв`язку з недотриманням нормативних положень статуту ТВГ "Бєляєвське", ненадання належних документів (а.с. 14).

19.04.2022 ОСОБА_1 надано голові правління Товариства власників гаражів "Бєляєвське" заяву з проханням повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 03.08.2018 про переоформлення гаража № НОМЕР_1 та прийняття заявника до членів Товариства (а.с. 19 на звороті).

За змістом заяви вказано про надання копії технічного паспорта на належний заявнику автомобіль та копії посвідчення водія. Зазначено, що копія паспорта та копія ідентифікаційного коду надавались раніше. У заяві викладено прохання повідомити заздалегідь у письмовій формі про необхідність сплати грошових коштів чи будь-яких внесків.

Відповідно до долученого до матеріалів справи посвідчення, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу 2018 року випуску, дата реєстрації 14.11.2019 (а.с. 15).

Згідно довідки б/н та дати головою правління Товариства 20.11.2021 отримано ксерокопію паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 (а.с. 17 на звороті).

27.04.2022 на засіданні правління Товариства власників гаражів " Бєляєвське " прийнято рішення, яке оформлено протоколом №3, про відмову в прийняті ОСОБА_1 до членів Товариства та переоформленні членської книжки, у зв`язку з недотриманням положень статуту Товариства та нормативно-правових актів України (а.с. 13).

Відповідно до документів, наданих відповідачем 1, ОСОБА_3 було прийнято до членів Товариства власників гаражів " Бєляєвське " згідно рішення правління Товариства від 29.07.2015 та переоформлено у зв`язку з купівлею на нього гараж № НОМЕР_1 (а.с. 47).

Заявою від 26.11.2021 ОСОБА_2 повідомлено голову правління Товариства власників гаражів "Бєляєвське" про загибель її сина ОСОБА_3 14.11.2021 та про встановлений законодавством строк для прийняття спадщини (а.с. 48)

16.05.2022 ОСОБА_2 подано голові правління Товариства власників гаражів "Бєляєвське" заяву про прийняття до членів Товариства та про переоформлення гаража №139 як спадкоємиці першої черги відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України (а.с. 49).

Рішенням правління Товариства власників гаражів " Бєляєвське ", оформленого протоколом засідання від 17.05.2022 № 4, вирішено переоформити на ОСОБА_2 гараж № НОМЕР_1 та прийнято її до членів Товариства згідно поданої нею заяви від 16.05.2022 (а.с. 50).

Відповідно до статуту Товариства власників гаражів " Бєляєвське " (далі - Статут, а.с. 8-12) Товариство розташоване на земельній ділянці площею 0,8870 га, яка виділена рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради Кіровоградської області України від 26.02.1999 року № 194 та зареєстроване рішенням виконавчого комітету Кіровської районної Ради народних депутатів м. Кіровограда Кіровоградської області 19.05.1998 року за № 153, як об`єднання громадян (пункт 1.1.).

Метою Товариства є створення для його членів належних умов для зберігання, експлуатації особистого автотранспорту, захисту їх прав у вирішенні питань в стосунках з органами правосуддя, виконавчої влади та місцевого самоврядування на основі чинного законодавства (пункт 2.1.).

Товариство будується на принципах індивідуального членства (пункт 3.1.).

Відповідно до п. 3.2. Статуту, членами Товариства можуть бути громадяни України та інших держав, що досягай 16-річного віку, які проживають у м. Кропивницькому, мають у приватній власності автомобілі або мотоцикли зареєстровані в органах ДАІ УМВС, з підтвердженням про це відповідними документами. Юридичні особи не можуть бути членами Товариства та мати на його території власність на землю, будівлі та здійснювати будь-яку діяльність. При вступі до членів Товариства громадяни в обов`язковому порядку повинні сплачувати вступні членські внески та вносити кошти за оформлення пов`язаних з цим документів по цінах, діючих на момент вступу. Розмір та порядок внесення вступних та членських внесків встановлюється і змінюється загальними зборами членів Товариства, що мають право збільшувати або зменшувати їх розмір. Прийняття в члени Товариства проводиться правлінням на підставі письмової заяви вступаючого. Відмова у прийому може мати місце тільки у випадках, передбачених законодавством України щодо об`єднання громадян. Виключення (вихід) з членів Товариства здійснюється за бажанням члена або за порушення умов цього Статуту: несплата членських внесків більше одного року, а також за допущення правопорушень не сумісних з членством у ньому. Рішення про виключення з членів Товариства приймається його правлінням. Воно може бути оскаржене до загальних зборів членів Товариства. Рішення загальних зборів є остаточним. При несвоєчасній сплаті членських внесків нараховується штраф у розмірі 10% від суми несплати.

За пунктом 4.1. Статуту члени Товариства мають право, зокрема: а) брати участь в обговоренні і прийняті рішень з усіх питань його діяльності; користування повністю збудованим або встановленим гаражем на правах колективного власника; продати, передати або заповісти гараж будь-кому при умові, якщо ці особи вступлять до членів Товариства.

Вищим органом управління Товариства є загальні збори його членів, норми представництва яких затверджуються правлінням (пункт 5.1.).

Виконавчим органом Товариства є правління. Правління вирішує всі питання діяльності Товариства, включаючи і ті, які віднесені до компетенції загальних зборів і в законному порядку делеговані Правлінню. Рішення правління приймаються більшістю голосів членів, які заносяться до книги протоколів. (пункт 5.3.).

Правління має право, зокрема, приймати нових власників гаражів у члени Товариства та виключати тих, що вибули, або тих, які допустили грубі порушення вимог даного Статуту (пункт 5.4.).

В розділі 6 Статуту закріплено, що Товариство є добровільною неприбутковою громадською організацією автолюбителів, воно не займається підприємницькою діяльністю. Кошти Товариства складаються з вступних і членських внесків, а також майна, придбаного у результаті своєї діяльності. Кошти Товариства знаходяться в установах банку і витрачаються правлінням в межах затвердженого кошторису.

Отримані доходи не можуть бути розподілені серед вкладчиків (учасників), членів Товариства, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб.

Доходи (прибутки) організації використовуються виключно для фінансування видатків з утримання Товариства, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначається Законом України "Про громадські об`єднання", який введений в дію 01.01.2013.

Зазначеним Законом визнано такими, що втратили чинність з дня введення цього Закону в дію, Закон України "Про об`єднання громадян" та передбачено, що громадські організації, їх спілки (союзи, асоціації, інші об`єднання громадських організацій), легалізовані на день введення цього Закону в дію шляхом реєстрації або повідомлення про заснування, не потребують відповідно перереєстрації або повторного подання документів для повідомлення.

Відповідно до Закону України "Про громадські об`єднання": громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів; громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (ст. 1).

У статті 3 Закону передбачено, що громадські об`єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.

Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому.

Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Прозорість, відкритість передбачає право всіх членів (учасників) громадського об`єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об`єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов`язок громадського об`єднання забезпечувати такий доступ.

У статті 8 Закону вказано, що членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, визначені частиною першою статті 7 цього Закону, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом. Членами (учасниками) громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об`єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними.

У статті 21 Закону перелічені права громадського об`єднання. Також окремо зазначені права громадського об`єднання зі статусом юридичної особи, зокрема: право бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства; здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об`єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об`єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об`єднанням включаються до ЄДР.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.01.2021 №127/21764/17 дійшла висновків, що набуття та втрата членства у громадській організації є реалізацією громадською організацією своїх повноважень у внутрішній статутній діяльності.

З урахуванням вимог Закону України "Про громадські об`єднання" Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові зробила висновок, що юрисдикція суду не поширюється на правовідносини щодо здійснення управління діяльністю (окрім звільнення керівника), порядку та підстав набуття та припинення членства у громадській організації тощо.

Суд враховує, що перелік підстав для закриття провадження визначений у ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та є вичерпним.

За змістом ч. 2 наведеної норми, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті (спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства), суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Отже, закриття провадження у справі за наведеною нормою можливо у випадку віднесення справи до юрисдикції іншого суду.

Суд приймає до уваги наявність у даному випадку ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.06.2022 по справі № 404/2605/22, в якій позивачу роз`яснено його право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною. Крім того, у розумінні пункту 1 ст. 6 Конвенції право на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом.

У пункті 52 рішення "Меньшакова проти України" (заява № 377/02) від 08 квітня 2010 року ЄСПЛ виклав конвенційні стандарти стосовно доступу до суду: Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою ЄСПЛ, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (пункт 25 рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява № 48778/99).

Враховуючи викладене, наполягання позивача на порушені його прав та з метою забезпечення дотримання положень ст. 6 Конвенції, суд вважає наявними підстави для розгляду справи по суті в межах дослідження дотримання прав та охоронюваних законом інтересів позивача у спірних правовідносинах, не втручаючись при цьому у діяльність громадського об`єднання Товариства власників гаражів "Бєляєвське".

За обґрунтуванням підстав позову, позивач зазначає про порушення його прав на членство в Товаристві власників гаражів "Бєляєвське", яке пов`язує з набуттям права на користування гаражем за попередньою домовленістю з іншим членом Товариства.

Статтею 36 Конституції України гарантовано, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об`єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Усі об`єднання громадян рівні перед законом.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.2001 у справі N 1-43/2001, свобода об`єднання означає, зокрема, правову і фактичну можливість добровільно, без примусу чи попереднього дозволу утворювати об`єднання громадян або вступати до них.

Окрім того, право на свободу об`єднання - невід`ємна частина права, гарантованого статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Свобода об`єднання передбачає можливість як створювати об`єднання разом з іншими особами, так і звертатися з проханням про вступ у вже існуючі об`єднання. При цьому право створювати об`єднання становить елемент, невід`ємний від права, передбаченого статтею 11 Конвенції, навіть якщо в останній прямо сформульовано лише право створювати професійні спілки. Можливість створити об`єднання як юридичну особу для того, аби діяти колективно у сфері захисту своїх інтересів, є одним з найважливіших аспектів права на свободу об`єднання, без якого це право було би позбавлено сенсу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Sidiropoulos and Others v. Greece" від 10.07.1998).

Держава не може встановлювати невиправдані обмеження на право осіб звертатися з проханням про вступ до об`єднання (справа "Young, James and Webster v. the United Kingdom" від 13.08.1981).

Разом з цим, статтю 11 Конвенції неможливо тлумачити як таку, яка зобов`язує об`єднання або організації приймати всіх бажаючих приєднатися.

Якщо об`єднання створене особами, які, підтримуючи певні цінності або ідеали, мають намір переслідувати спільні цілі, якщо б вони не мали контролю над своїми членами, це суперечило б самій ефективності свободи, про яку йде мова. Наприклад, є визнаним, що релігійні органи та політичні партії, як правило, можуть регулювати членство приймаючи лише тих, хто поділяє їх переконання та ідеали (Associated Society of Locomotive Engineers and Firemen (ASLEF) проти Сполученого Королівства, § 39).

Право на свободу об`єднань не містить права стати членом певного об`єднання (Cheall проти Сполученого Королівства, рішення Комісії), а також право обіймати певну посаду в об`єднанні (Фєдотов проти Росії (ухв.), № 5140/02, 23 листопада 2004 року).

Таким чином, членство в об`єднанні виникає на основі волевиявлення двох сторін, з урахуванням принципу добровільності та спільності інтересів його членів, які закріплено в ст. 3 Закону України "Про громадські організації", а також в Статуті Товариства. Відповідно до ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно Статуту Товариства вставлено певні вимоги до осіб, які можуть бути членами Товариства, а саме - 16-річний вік, громадянство будь-якої держави, проживання у м. Кропивницькому, наявність у приватній власності автомобіля або мотоцикла, що зареєстровані в органах ДАІ УМВС, з підтвердженням про це відповідними документами. Прийняття в члени Товариства проводиться правлінням на підставі письмової заяви вступаючого.

Підпунктом б) пункту 5.4. Статуту передбачено право правління Товариства приймати нових власників гаражів у члени Товариства та виключати тих, що вибули.

З матеріалів справи слідує, що при поданні заяви в 2018 році ОСОБА_1 не додано жодних документів на підтвердження відповідності заявника наведеним вище вимогам Статуту щодо членів Товариства. У вказаній заяві лише викладено прохання позивача переоформити гараж № НОМЕР_1. Також до правління товариства було подано заяву ОСОБА_3 про переоформлення на позивача гаража № НОМЕР_1 .

Суд враховує, що за нормами ст. ст. 317, 328 Цивільного кодексу України лише власнику належать всі права щодо володіння, користування і розпорядження своїм майном і таке право набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Натомість, речові права на чуже майно є завжди обмеженими у своєму змісті порівняно з правом власності і не дають управомоченій особі (титульному володільцеві) можливість впливати на майно без участі власника в межах, встановлених законом або договором.

Поряд з цим, згідно заяви до Товариства та за наявними в матеріалах справи доказами і наведеним позивачем мотивуванням позову не викладено і не доведено жодної правової підстави набуття позивачем права власності чи права користування конкретно визначеним гаражем.

Заява позивача про повторний розгляд заяви від 03.08.2018 про переоформлення гаража та про прийняття до членів Товариства подана голові правління Товариства 19.04.2022 разом з копією технічного паспорта на належний позивачу автомобіль НОМЕР_2 .

З наданого позивачем до справи копії свідоцтва про реєстрацію автомобільного транспорту НОМЕР_2 вбачається, що реєстрація вказаного транспорту проведена 14.11.2019. Тобто, матеріалами справи не підтверджено наявність у приватній власності позивача автомобіля або мотоцикла, зареєстрованого в органах ДАІ УМВС станом на дату подання заяви до Товариства у 2018 році.

Згідно матеріалів справи, 20.11.2021 позивачем було надано голові правління Товариства ксерокопію паспорта та ідентифікаційного коду, про що свідчить довідка за підписом голови правління та печатка Товариства.

Проте, згідно з пунктом 3.2. Статуту серед вимог до члена Товариства передбачено також проживання у м. Кропивницькому.

За ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", витяг з реєстру територіальної громади - документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу (ст. 2).

Однак, матеріали справи не містять доказів надання позивачем відповідачеві законодавчо визначених документів на підтвердження місця проживання ОСОБА_1 .

Наявність відмітки щодо місця проживання у паспорті ОСОБА_1 позивач суду не доводить. Окрім того, така відмітка може змінитись в період від дати отримання ксерокопії паспорта головою правління Товариства (20.11.2021) до дати отримання заяви позивача про повторний розгляд заяви 19.04.2022.

Тобто, звертаючись до відповідача із заявою про прийняття до членів Товариства позивачем не доведено його відповідність положенням Статуту щодо вимог до членів Товариства.

За вказаних обставин суд не встановив порушень прав та інтересів позивача внаслідок прийняття відповідачем рішення про відмову ОСОБА_1 до прийняття до членів Товариства.

Щодо рішення Товариства про переоформлення на ОСОБА_2 гаража № НОМЕР_1 та прийняття її до членів Товариства, суд зазначає, що дане рішення жодним чином не стосується позивача та не порушує його прав і охоронюваних законом інтересів.

Як вже зазначено, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження набуття ОСОБА_1 будь-яких прав на гараж № НОМЕР_1 у відповідності до норм законодавства. Також не доведено наявність будь-якого переважного права на отримання вказаного майна позивачем.

Прийняття Товариством до своїх членів ОСОБА_2 є волевиявленням зазначених осіб та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 .

Отже, суд встановив відсутність порушення оспорюваними рішеннями прав та інтересів позивача, що є підставою для відмови в позові.

Вимога позивача про зобов`язання Товариства повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття до членів Товариства є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Товариства від 27.04.2022, за яким здійснено розгляд заяв, а тому вимога у вказаній частині задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства власників гаражів "Бєляєвське" та до ОСОБА_2 суд відмовляє повністю.

Судові витрати.

За правилами ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на позивача.

Щодо інших судових витрат, суд враховує наступне.

Позивачем до позовної заяви додано попередній розрахунок суми судових витрат, серед яких зазначено про витрати на професійну правничу допомогу та 26.01.2023 до суду надано письмову заяву про подання доказів у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Представником відповідача 1 в судовому засіданні 26.01.2023 до закінчення судових дебатів оголошено заяву стосовно подання доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Суд враховує, що положеннями частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України не передбачено, що заява про надання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат, зроблена стороною у справі до закінчення судових дебатів, має здійснюватися виключно у письмовій формі. Заяви, вимоги до форми яких процесуальний закон не встановлює, можуть подаватись суду як в усній, так і в письмовій чи електронній формах.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 920/810/18 та від 24.12.2021 у справі № 755/4466/20-ц.

За правилами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Враховуючи викладене, суд призначає судове засідання для вирішення питання про судові витрати сторін, про що зазначає в резолютивній частині рішення, та встановлює сторонам строк для подачі суду доказів щодо розміру понесених судових витрат.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 221, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Призначити судове засідання для вирішення питання щодо судових витрат сторін на 15.02.2023 о 14:00 год.

Встановити строк подання доказів протягом 5 днів з дня ухвалення рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу на офіційну електронну адресу представника через систему "Електронний суд" та електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_2; Товариству власників гаражів "Бєляєвське" на електронну адресу представника: ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Повне рішення складено 03.02.2023.

Суддя В.В.Тимошевська