Ухвала

від 02.02.2023 по справі 916/2471/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"02" лютого 2023 р.Справа № 916/2471/21

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не викликався;

Від відповідача: не викликався;

Від третьої особи: не викликалась;

Від державного виконавця: не з`явився;

Розглянувши у судовому засіданні подання старшого державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білаш Є.Г. (вх. № 2-115/23 від 31.01.2023р.) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника, подане по справі за позовом Одеської міської ради до приватного підприємства "Кулік", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про стягнення 330 472,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області, проголошеним у складі судді Щавинської Ю.М., від 13.12.2021р. по даній справі позовні вимоги Одеської міської ради було задоволено шляхом присудження до стягнення із приватного підприємства "Кулік" заборгованості по сплаті орендної плати 288 456,54 грн., інфляційні втрати у сумі 27 584,42 грн., 3% річних у сумі 10 889,92 грн., пені у сумі 3 541,18 грн., а також судовий збір у сумі 4957,08 грн.

18.01.2022р. судом було видано наказ про примусове виконання рішення суду від 13.12.2021р. по даній справі.

31.01.2023р. до суду від старшого державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білаш Є.Г. надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника приватного підприємства "Кулік" Попадича Зіновія Івановича до виконання зобов`язань, покладених на відповідача наказом суду від 18.01.2022р. по даній справі.

В обґрунтування подання про обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України виконавцем наголошено, що на примусовому виконанні останнього знаходиться виконавче провадження з примусового виконання наказу суду від 18.01.2022р. по даній справі. Так, з моменту відкриття виконавчого провадження боржником не було сплачено боргу за судовим рішенням. При цьому, державним виконавцем було наголошено про наявність у боржника зареєстрованого нерухомого майна, на яке виконавцем було накладено арешт.

З огляду на перебування судді Щавинської Ю.М. у відпустці на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу дане подання 01.02.2023р. було передано на розгляд судді Желєзній С.П.

Ухвалою суду від 02.02.2022р. подання державного виконавця було призначено до розгляду у засіданні суду на 02.02.2023р. о 14:30 год., про призначення якого судом було повідомлено Другий Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну пошту останнього, інші учасники судового процесу у дане засідання не викликались.

Розглянувши подання старшого державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білаш Є.Г. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника, господарський суд встановив наступне.

08.11.2022р. Одеська міська рада звернулась до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу суду від 18.01.2022р. по даній справі.

08.11.2022р. державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70284067 з примусового виконання наказу суду від 18.01.2022р.

Крім того, 08.11.2022р. державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову №70284067 про стягнення з боржника виконавчого збору.

08.11.2022р. державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову №70284067 про арешт коштів боржника.

08.11.2022р. державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено виклик, адресований керівнику приватного підприємства "Кулік" Попадич Зіновію Івановичу, у зв`язку з перебуванням на виконанні ДВС виконавчого провадження №70284067.

08.11.2022р. державний виконавець Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся із запитом до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, ГУ Держгеокадастру, ГУ Держпраці в Одеській області про отримання інформації щодо наявності у приватного підприємства "Кулік" майна, на яке можна накласти стягнення у межах виконавчого провадження №70284067.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 08.11.2022р. державним виконавцем, вбачається, що приватному підприємству "Кулік" на праві власності належить нежитлова будівля, яка знаходиться у м. Одеса, загальною площею 1524 кв. м., право власності на яку боржником було набуто у 2006р.

На вказане майно державним виконавцем було накладено арешт, про що 08.11.2022р. зроблено запис в державному реєстрі, згідно постанови про арешт майна боржника від 08.11.2022р., винесеної у межах виконавчого провадження №70284067.

08.11.2022р. державний виконавець Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся до Головного управління ДМС України в Одеській області із запитом про надання інформації щодо видачі керівнику приватного підприємства "Кулік" паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України від 08.11.2022р. на запит державного виконавця від 08.11.2022р. приватним підприємством "Кулік" відкрито два банківські рахунки в АБ «Південний». Проте, згідно відповіді АБ «Південний» грошові кошти на рахунках боржника відсутні.

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ від 16.11.2022р. на запит державного виконавця від 08.11.2022р. за приватним підприємством "Кулік" транспортні засоби не зареєстровані.

Листом від 06.12.2022р. ГУ Держпраці в Одеській області було повідомлено про відсутність інформації про реєстрацію за боржником майна. Крім того, інформація про відсутність у боржника майна також була надана ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.

З безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 є одним із засновників приватного підприємства "Кулік" та одночасно керівником підприємства з 27.01.2012р.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення подання державного виконавця, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтю 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966р. передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Нормами ч. 5 ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження від 02.06.2016р. № 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до п. 19 ч.3 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994р. № 3857-XII (з наступними змінами та доповненнями) право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до листа Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» від 01.02.2013р. однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

При цьому, під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Поряд з цим, згідно з правилами статті 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником; невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Верховним Судом у постанові від 19.08.2020р. по справі 910/8130/17 наголошено, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".

Підсумовуючи вищевикладене господарський суд доходить висновку про наявність у державного виконавця права на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника до виконання зобов`язань за судовим рішенням. При цьому, враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

В силу вимог ч. 5 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, враховуючи надані приватним виконавцем до подання документи, господарський суд доходить висновку про недоведеність приватним виконавцем факту перевірки майнового стану боржника із дотриманням вимог ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження, оскільки суду були надані лише документи, які були отримані виконавцем після відкриття виконавчого провадження, доказів здійснення періодичної перевірки майна боржника суду надані не були.

Крім того, суд зазначає, що зі змісту подання державного виконавця та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 08.11.2022р. вбачається, що приватному підприємству "Кулік" на праві власності належить нежитлова будівля, яка знаходиться у м. Одеса, загальною площею 1524 кв. м., право власності на яку боржником було набуто у 2006р.

За положеннями ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Згідно з ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження у разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Зазначені норми Закону України "Про виконавче провадження" встановлюють послідовність стягнення заборгованості за виконавчими провадженнями за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх відсутності чи недостатності - за рахунок іншого майна, що належить боржнику. Тобто, законом закріплено пріоритет погашення боргу по виконавчих документах за рахунок коштів, а не майна боржника.

З огляду на викладене вище, господарський суд доходить висновку, що державний виконавець, встановивши відсутність у боржника грошових коштів, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача, має вжити заходів для звернення стягнення на належне приватному підприємству "Кулік" майно.

Господарський суд зазначає, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника приватного підприємства "Кулік" Попадича Зіновія Івановича, який згідно даних державного виконавця досяг 74 років, носитиме формальний характер та навряд чи матиме наслідком задоволення вимог Одеської міської ради. Натомість, вжиття заходів щодо виявлення майна боржника та, за необхідності, звернення стягнення на виявлене у боржника нерухоме майно, беззаперечно може мати наслідком фактичне виконання рішення суду.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи ненадання державним виконавцем доказів на підтвердження вжиття достатніх та необхідних заходів з метою виявлення майна боржника, в тому числі, шляхом звернення стягнення на належне боржнику майно, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження проведення перевірки майнового стану боржника із дотриманням строків, передбачених ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження, господарський суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування виключного заходу забезпечення виконання судового рішення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання старшого державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білаш Є.Г. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника приватного підприємства "Кулік".

Керуючись ст. ст. 74, 234, 337 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити старшому державному виконавцю Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білаш Є.Г. у задоволенні подання (вх. № 2-115/23 від 31.01.2023р.) про тимчасове обмеження керівника приватного підприємства "Кулік" у праві виїзду за межі України.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено 03.02.2023р.

Суддя С.П. Желєзна