Рішення

від 24.01.2023 по справі 918/850/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/850/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "ЛЬОНОК"

про визнання недійсним рішення спільного засідання зборів уповноваженого та

правління Обслуговуючого кооперативу "ЖКБ"Льонок" оформленого протоколом

№ 4 від 29 березня 2022 року.

За участю представників сторін:

від позивач: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 від 26 лютого 1999 року);

від позивача: Шендера Олена Миколаївна (посвідчення № 624 від 05 червня 2008 року);

від відповідача: Даховий Володимир Іванович (пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 від 18 вересня 2019 року);

від відповідача: Шаховський Володимир Олегович (посвідчення № 807 від 21 листопада 2016 року).

Описова частина:

14 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок", в якому просить суд визнати недійсним та скасувати рішення спільного засідання зборів уповноваженого та правління Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" оформленого протоколом № 4 від 29 березня 2022 року.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/850/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок", в якому просить суд визнати недійсним та скасувати рішення спільного засідання зборів уповноваженого та правління Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" оформленого протоколом № 4 від 29 березня 2022 року. Визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 08 листопада 2022 року.

08 листопада 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" надійшло клопотання від 08 листопада 2022 року про відкладення підготовчого засідання.

08 листопада 2022 року через відділ канцелярії уповноважений представник позивача подав клопотання, в якому просить суд витребувати у Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" наступні документи:

- копію поіменного списку всіх членів ОК ЖБК "Льонок", оригінал надати суду для огляду;

- копію протоколу загальних зборів про затвердження складу правління кооперативу та уповноважених ОК ЖБК "Льонок", оригінал надати суду для огляду.

Вищевказане клопотання судом задоволено, відповідні документи витребувано.

У судовому засіданні 08 листопада 2022 року оголошено перерву в підготовчому засіданні до 22 листопада 2022 року.

22 листопада 2022 року через відділ канцелярії відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд в задоволенні позову відмовити, як недоведеному.

В судовому засіданні 22 листопада 2022 року судом було оголошено перерву до 13 грудня 2022 року.

08 грудня 2022 року через відділ канцелярії позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому останні наголошує на безпідставності наведених у відзиві на позовну заяву тверджень, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 13 грудня 2022 року розгляд справи відкладено на 27 грудня 2022 року.

Ухвалою суду від 27 грудня 2022 року закрито підготовче провадження у справі № 918/850/22 з 11 січня 2022 року. Призначено справу до судового розгляду по суті на 11 січня 2023 року.

Ухвалою суду від 11 січня 2023 року розгляд справи по суті відкладено на 24 січня 2023 року.

В судовому засіданні 24 січня 2023 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, у свою чергу відповідач заперечив проти позову з підстав зазначених у відзиві на позов.

Заслухавши у судовому засіданні присутніх представників учасників провадження у справі, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи в сукупності, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Мотивувальна частина:

06.12.1976 року зареєстровано Житлово-будівельний кооператив "Льонок", код ЄДРПОУ 22568793. Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Льонок" є правонаступником житлово - будівельного кооперативу "Льонок", створеного у 1976 році за рішенням Рівненського міськвиконкому № 424 від 20 квітня 1976 року з метою забезпечення працівників льонокомбінату житлом.

Протоколом № 5 від 24 липня 2008 року Загальними зборами уповноважених Житлово-будівельного кооперативу "Льонок" затверджено Статут вказаного кооперативу . 06 жовтня 2008 року здійснена державна реєстрація змін до установчих документів Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" під номером № 16081050001006216.

Відповідно до пункту 1 Статуту Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" останній є правонаступником житлово-будівельного кооперативу "Льонок", створеного у 1976 році за рішенням Рівненського міськвиконкому № 424 від 20 квітня 1976 року з метою забезпечення працівників льонокомбінату житлом. Крім того, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 4) засновниками ОК "ЖБК "Льонок" значаться 215 власників житлових приміщень - громадян України.

ОСОБА_1 , належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Рівненської міської ради від 22 грудня 1999 р. Вказаний багатоквартирний будинок є кооперативним та збудований за рахунок пайових внесків членів кооперативу. Позивачкою сплачено пайовий внесок ЖБК "ЛЬОНОК", код ЄДРПОУ 22568793, у розмірі 6302 крб. 49 коп. станом на 01.12.1992, що підтверджується довідкою виданою ЖБК "Льонок" 12 листопада 1999 року (а.а. 10).

Крім того у вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_1 є членом житлово-будівельного кооперативу "Льонок".

Також, судом враховано той факт, що зазначеним обставинам, а саме належності квартири для позивача у Обслуговуючому кооперативі "ЖБК "Льонок". а також членство позивача у Обслуговуючому кооперативі "ЖБК "Льонок" уже надавалася оцінка судовим рішенням між тими ж сторонами, зокрема рішення Господарського суду Рівненської області від 06.09.2022 року №918/276/22, , яке набрало законної сили.

У відповідності до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судом встановлено та матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_1 є учасником Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок", а тому звернулася із даним позовом правомірно.

З матеріалів справи вбачається, 29 березня 2022 року на спільному засіданні зборів уповноважених та правління Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" яким прийняли рішення, щодо перенесення призначених чергових виборів на кінець літа 2022 року, але не пізніше осені 30 листопада 2022 року, та припинення, завершення дії військового стану в Україні.

На переконання позивача зазначене рішення є незаконним та таким що підлягає скасуванню, тому що суперечить Закону України "Про кооперацію" та статуту ОК "ЖБК "Льонок", з підстав того, що члени кооперативу не брали участі в прийнятті рішення про продовження повноважень правління на час воєнного стану.

Також, позивач наголошувала на тій обставині, що оскаржуваним рішенням порушені законні права та інтереси позивача, як члена цього кооперативу, на участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, порушено його право голосу на загальних зборах з даного питання, визначених статтею 12 Закону України "Про кооперацію".

Надавши правову оцінку вимогам позивача суд зазначає наступне.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України "Про кооперацію" (далі по тексту Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про кооперацію", кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про кооперацію", кооператив - юридична особа, утворена фізичними та або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про кооперацію", обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Частина 3 статті 6 Закону України "Про кооперацію" передбачає, що кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

Згідно ч. 1 ст. 80 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Стаття 57 Господарського кодексу України передбачає, що установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 ЦК України, для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про кооперацію", статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Відтак діяльність Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" регулюється Законом України "Про кооперацію" та Статутом останнього.

Як уже зазначалося вище відповідно до пункту 1 Статуту Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" останній є правонаступником житлово-будівельного кооперативу "Льонок", створеного у 1976 році за рішенням Рівненського міськвиконкому № 424 від 20 квітня 1976 року з метою забезпечення працівників льонокомбінату житлом. Відповідно ж до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками ОК "ЖБК "Льонок" значаться 215 власників житлових приміщень - громадян України.

Відповідно до пункту 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

За приписами статті 108 цього ж Кодексу перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

З огляду на вищевказані норми та те, що Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Льонок" є правонаступником житлово-будівельного кооперативу "Льонок", то, відповідно до ОК "ЖБК "Льонок" перейшли права та обов`язки ЖБК "Льонок" в тому числі і щодо членства в кооперативі.

Відтак, будучи членом житлово-будівельного кооперативу "Льонок" ОСОБА_1 при реорганізації вказаного кооперативу не втратила членства, а автоматично продовжила бути членом, однак уже новоствореного Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок", як правонаступника Житлово-будівельного кооперативу "Льонок".

Відповідно до статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є:

участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління;

користування послугами кооперативу;

одержання кооперативних виплат та виплат на паї;

одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом;

право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб;

право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Пунктом 16 Статуту ОК "ЖБК "Льонок" передбачено, що член ЖБК має право:

- обирати та бути обраним в органи правління ЖБК

- приватизувати квартиру

- за вимогами правління подавати домові книги для врахування мешканців будинку

- здавати квартиру в оренду за згодою правління кооперативу

- передавати свою квартиру будь-якому громадянину України в порядку, встановленому діючим законодавством

- вийти з членів кооперативу

- виробляти технічну документацію в БТІ та Свідоцтво на право власності.

Отже, з огляду на вищевказані норми Закону та Статуту кооперативу, ОСОБА_1 , як член Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок", зокрема, має право на участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах та може бути виключена з кооперативу тільки у випадках встановлених Законом та Статутом кооперативу.

Крім того, слід наголосити на наступні обставини справи.

Згідно рішення Загальних Зборів Обслуговуючого кооперативу ЖБК "Льонок", оформленого Протоколом № 8 під 10 червня 2019 року "Про вибір управлінської структури в будинку", визначено, що ОК ЖБК "Льонок" і надалі самостійно буде управляти, утримувати та обслуговувати будинок АДРЕСА_1 (а.с. 68).

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про кооперацію", статут кооперативу с правовим документом, що регулює його діяльність.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про кооперацію", вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Як передбачено ч. 1 ст, 16 Закону України "Про кооперацію", правління є виконавчим органом кооперативу, його очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітним вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

Частиною 3 вищезазначеної статті наділяє виконавчий орган (правління) наступними повноваженнями: здійснювати управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечувати виконання їх рішень; представляти кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладати угоди між кооперативом та іншими особами; діяти під імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу.

В той же час. ч. 4 ст. 16 Закону України "Про кооперацію" визначено, що виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.

Як встановлено пунктом 20 Статуту Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок", органами управління ЖБК є загальні збори, збори уповноважених представників та правління кооперативу.

Згідно Протоколу № 4/1 від 27.03,2019 року (а.с. 70), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були обрані Уповноваженими ОК "ЖБК "Льонок".

Крім того, на підставі рішень Загальних зборів ОК "ЖБК "Льонок" від 14.04.2019 року було підтверджено делегування Загальними зборами Кооперативу повноважень Зборам уповноважених під`їздів або правлінню. Це вбачається із Протоколу Загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" № 7 від 05.06.2019 року з опитування мешканців, співвласників будинку АДРЕСА_1 .

Згідно пункту 20 Статут Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" органами управління ЖБК є загальні збори, збори уповноважених представників та правління кооперативу. Загальні збори обирають збори уповноважених представників, правління кооперативу, ревізійну комісію.

Загальні збори чи збори уповноважених та правління: приймаються Статут кооперативу; приймають чи виключають громадян з кооперативу; встановлюють розмір членських внесків; приймають рішення про порядок експлуатації будинку; затверджують звіт правління про фінансово-господарську діяльність за минулий рік; приймають рішення про створення спеціальних фондів, встановлюють розмір та строки внесення цих внесків в спеціальний фонд (пункт 21 Статуту).

Відповідно до пункту 23 Статуту Рішення загальних зборів приймається простою більшістю, а рішення про прийняття статуту, прийняття та виключення з кооперативу, встановлення членських внесків - більшістю не менше як 3/4 голосів присутніх на зборах.

Відповідно до пункту 24 Статуту Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" в редакції від 2008 року, правління кооперативу обирається з числа членів кооперативу в складі 11 чоловік строком на 2 роки.

З урахуванням наведеного вбачається, що повноваження членів правління закінчилися 01 квітня 2021 року.

Враховуючи зазначені вище норми права, а також положення Статуту відповідача, слід зазначити наступне.

З оскаржуваного протоколу №4 від 29 березня 2022 року вбачається, що у опитуванні прийняло участь правління та уповноважені ОК "ЖБК "Льонок", фактично особи, уповноважені членами кооперативу, на здійснення управлінської діяльності.

Також, суд констатує ту обставину, що рішенням від 29 березня 2022 року, не вирішувалося питання щодо обрання правління кооперативу, що прямо суперечило б вимогам закону та статуту кооперативу, зазначеним рішенням було вирішено питання щодо перенесення призначених чергових виборів на кінець літа 2022 року, але не пізніше осені 30 листопада 2022 року, та припинення, завершення дії військового стану в Україні.

Позивач ототожнює факт перенесення моменту обрання правління з фактом обрання його на новий термін.

В даному випадку таке ототожнення є некоректним, оскільки слід врахувати наступні обставини.

Указом Президента України № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введено, воєнний стан. Таке рішення ухвалено у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони й відповідно до українського законодавства.

Військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено забезпечити передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи й повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Суд констатує, в оскаржуваного протоколі, єдиним питанням порядку денного спільного засідання Зборів Уповноважених та Правління ОК «ЖБК «Льонок», яке відбулося 29 березня 2022 р., було рішення про перенесення чергових зборів по виборах керівного складу кооперативу (голови правління, членів правління, членів ради уповноважених під`їздів, членів контрольно-ревізійної комісії).

Фактично на момент закінчення повноважень членів правління, а саме 01 квітня 2022 року, на території України діяв воєнний стан та на окремих її частинах відбувалися воєнні дії, вищевказані обставини є загальновідомими.

Отже, вбачається, перенесення загальних зборів щодо обрання нового складу правління, не відбулося не через неправомірні дії управління кооперативу, а у зв`язку із обставинами воєнного характеру, на які ні діючі члени правління ні учасники кооперативу вплинути не могли.

Відтак, оспорюване рішення від 29 березня 2021, фактично поклало на діюче правління кооперативу тимчасові обов`язки, щодо виконання функцій з управлінням кооперативом, у зв`язку з форс мажорними обставинами.

На підтвердження зазначеного, також слід врахувати наступне.

Як передбачено ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності, України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів' громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про правовий режим воєнного етапу», воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.

Ст. 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що в умовах воєнного стану проведення масових зібрань та акцій забороняється.

Суд погоджується із твердженнями відповідача, що починаючи з 24.02.2022 року, на підставі вищевказаних норм законодавства провести загальні збори членів Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" не було за можливе.

Таким чином, оскаржуване рішення було прийняте правлінням кооперативу за участі уповноважених осіб, а також у зв`язку з форс мажорними обставинами, а тому, твердження Позивача про те, що рішення є неправомірним та таким що суперечить Закону України «Про кооперацію» та Статуту ОК «ЖБК «Льонок», с необґрунтованими та безпідставними.

Також, приймаючи рішення, судом враховано, що повноваження членів правління фактично закінчилися 01 квітня 2021 року.

Однак, що стосується періоду часу з 01.04.2021 року по 24.02.2022 року, то слід відзначити, що позивач жодним чином не вказує про такий, як незаконний або неправомірний.

В даному випадку суд констатує ту обставину, що у зв`язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби СОVІD-19, спричиненої коронавірусом з урахуванням висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження СОVІD-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико- біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до ст. 14 та ч. 2 ст. 78 Кодексу цивільного захисту України, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 338-р від 25 березня 2020 року було введено для єдиної державної системи цивільного захисту по всій території України режим надзвичайної ситуації до 11 травня 2020 року, а також введено в Україні карантинні заходи згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVІD-19, спричиненої коронавірусом», зі змінами та доповненнями.

Отже, вбачається, що позивач жодним чином не оскаржував дій або бездіяльності правління кооперативу впродовж року, хоча повноваження були закінчені в квітні 2021 року, жодних доказів таких дій, щодо оскарження матеріали справи не містять.

Тобто, вбачається, що починаючи з квітня 2021 року, коли мали відбутися загальні збори членів кооперативу та обрано правління кооперативу, відбувалася надзвичайна ситуація, при якій збори провести не вбачалося за можливе, оскільки був введений карантин на всій території країни і масові зібрання заборонені.

Відповідно, починаючи з квітня 2021 року, правління кооперативу виконує тимчасово обов`язки щодо функцій управління кооперативом.

Так і в 2022 році, відбулася ситуація (введення воєнного стану), при якій провести збори не вбачалося за можливе.

Крім того, слід зазначити, що у судовому засіданні представник позивача, наголошувала на тій обставині, що порушуються права позивача, щодо управління кооперативом, та взятті активної участі у його діяльності (саме членом кооперативу), разом з тим, суд критично ставиться до таких тверджень щодо активної позиції у діяльності кооперативу, оскільки до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б вказували або підтверджували таку обставину, крім того, як зазначив відповідач, у позивача існує заборгованість по оплаті, саме за обслуговування будинку, що в свою чергу ускладнює роботу кооперативу.

Підсумовуючи усе наведене вище, суд вбачає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ґрунтовності позову, в свою чергу відповідачем наведено аргументи, а також надано докази, щодо спростування позову.

Крім того слід зауважити, в рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначені підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, та те, що Позивачка не довела належними та допустимими доказами неправомірність прийнятого рішення, Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок", яке оформлене Протоколом №4 від 29 березня 2022 року, суд в задоволенні позову відмовляє.

Судовий збір у справі, на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України залишається за позивачем, так як в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" про визнання недійсним та скасуванню рішення спільного засідання зборів уповноваженого та правління Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" оформленого протоколом № 4 від 29 березня 2022 року - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.uа

Повний текст рішення складено та підписано 02 лютого 2023 року.

Суддя Вадим Торчинюк