Постанова

від 05.04.2023 по справі 918/850/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року Справа № 918/850/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2023 у справі №918/850/22 (суддя Торчинюк В.Г., повний текст рішення складено 02.02.2023)

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "ЛЬОНОК"

про визнання недійсним рішення спільного засідання зборів уповноваженого та правління Обслуговуючого кооперативу "ЖКБ "Льонок", оформленого протоколом № 4 від 29.03.2022

за участю представників сторін:

позивача - Дроздюк Г.О., Шендера О.М.;

відповідача - Даховий В.І., Шаховський В.О.;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовом до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Льонок" (далі - відповідач, ОК "ЖБК "Льонок") про визнання недійсним та скасування рішення спільного засідання зборів уповноважених та правління ОК "ЖБК "Льонок", оформленого протоколом № 4 від 29.03.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що спірне рішення суперечить Закону України "Про кооперацію" та статуту ОК "ЖБК "Льонок", з підстав того, що члени кооперативу не брали участі в прийнятті рішення про продовження повноважень правління на час воєнного стану. Позивач наголошує на тій обставині, що оскаржуваним рішенням порушені її права та інтереси, як члена кооперативу на участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, порушено її право голосу на загальних зборах з даного питання, визначене ст. 12 Закону України "Про кооперацію".

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.01.2023 у справі № 918/850/22 в задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що спірне рішення було прийнято правлінням кооперативу за участі уповноважених осіб, а також у зв`язку із форс мажорними обставинами, позивачем не доведено належними та допустимими доказами ґрунтовності позову, що стало підставою для відмови в його задоволенні.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позов задоволити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- рішення зборів суперечить ЗУ "Про кооперацію" та статуту ОК "ЖБК "Льонок"; члени кооперативу не брали участі в прийнятті рішення про продовження повноважень правління на час воєнного стану;

- оскаржуваним рішенням порушенні права та інтереси позивача, як члена цього кооперативу на участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, порушено його право голосу на загальних зборах з даного питання, визначене статтею 12 Закону України "Про кооперацію";

- поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що статут ОК "ЖБК "Льонок" в частині виключної компетенції загальних зборів (п. 21) суперечить ч. 2 ст. 15 Закону України "Про кооперацію", де вказано, що до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу;

- хибним є висновок суду першої інстанції про те, що з оскаржуваного протоколу № 4 від 29.03.2022 вбачається, що в опитуванні прийняло участь правління та уповноважені ОК "ЖБК "Льонок", фактично особи, уповноважені членами кооперативу, на здійснення управлінської діяльності;

- невірним є також висновок суду першої інстанції про те, що позивач ототожнює факт перенесення моменту обрання правління з фактом обрання його на новий термін, оскільки внаслідок "перенесення" моменту обрання правління фактично є пролонгацією повноважень правління.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2023 у справі № 918/850/22. Відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено розгляд скарги на 05.04.2023 об 15:30 год.

ОК "ЖБК "Льонок" надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2023 у справі № 918/850/22 залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Відповідач зазначає наступне:

- суд першої інстанції обґрунтовано констатував, що з оскаржуваного протоколу № 4 від 29.03.2022 вбачається, що у прийнятті рішення приймали участь правління та уповноважені ОК "ЖБК "Льонок", фактично особи, уповноважені членами кооперативу на здійснення управлінської діяльності, і таким чином, оскаржуване спільне рішення було прийнято правлінням кооперативу за участі уповноважених під`їздів, а також у зв`язку із форс мажорними обставинами, а тому твердження позивача про те, що рішення є неправомірним та таким, що суперечить вимогам Закону України "Про кооперацію" та статуту ОК "ЖБК "Льонок", є необґрунтованими та безпідставними;

- спірним рішенням не вирішувалося питання щодо обрання правління кооперативу, що прямо суперечило б вимогам закону та статуту кооперативу, натомість зазначеним рішенням було вирішено питання щодо перенесення призначених чергових виборів на кінець літа 2022, але не пізніше осені 30.11.2022, та припинення, завершення дії військового стану в Україні. Однак, апелянт продовжує ототожнювати факт перенесення моменту обрання правління із фактом обрання його на новий термін. В даному випадку таке ототожнення є некоректним;

- спільні збори уповноважених та правління ОК "ЖБК "Льонок", приймаючи рішення, оформлене протоколом № 4 від 29.03.2022, керувалися зовсім не "самостійним продовженням правлінням собі повноважень до закінчення/припинення воєнного стану", як вважає позивач, а дотриманням норм Закону України "Про правовий режим воєнного стану", відповідних Указів Президента України та нормативних актів Рівненської обласної військової адміністрації, з метою захисту життя та здоров`я членів ОК "ЖБК "Льонок";

- позивач жодним чином не оскаржувала дій або бездіяльності правління кооперативу впродовж року, хоча повноваження закінчилися 01.04.2021, і ніяких доказів таких дій щодо оскарження матеріали справи не містять;

- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що починаючи з квітня 2021, коли мали відбутися загальні збори членів кооперативу та обрано правління кооперативу, відбувалася надзвичайна ситуація, при якій збори провести не вбачалося за можливе.

ОСОБА_1 надіслала до суду відповідь на відзив, в якій, з підстав викладених у ній, просить суд задоволити її апеляційну скаргу, а рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2023 у справі № 918/850/22 скасувати, прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити.

В судовому засіданні 05.04.2023 позивач та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, просять скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позов задоволити.

Представники відповідача заперечили доводи апеляційної скарги, просять відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, заслухавши учасників справи, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 06.12.1976 зареєстровано ЖБК "Льонок" (код ЄДРПОУ 22568793). ОК "ЖБК "Льонок" є правонаступником ЖБК "Льонок", створеного у 1976 за рішенням Рівненського міськвиконкому № 424 від 20.04.1976 з метою забезпечення працівників льонокомбінату житлом.

Рішенням загальних зборів уповноважених ЖБК "Льонок", оформленим протоколом № 5 від 24.07.2008 затверджено статут кооперативу та 06.10.2008 здійснена державна реєстрація змін до установчих документів ОК "ЖБК "Льонок" під номером № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1 статуту ОК "ЖБК "Льонок", останній є правонаступником ЖБК "Льонок", створеного у 1976 за рішенням Рівненського міськвиконкому № 424 від 20.04.1976 з метою забезпечення працівників льонокомбінату житлом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 21.09.2022 засновниками ОК "ЖБК "Льонок" значаться 215 власників житлових приміщень - громадян України.

Згідно поіменного списку членів ОК "ЖБК "Льонок", наданого позивачем до матеріалів справи, членами кооперативу станом на 01.11.2022 значиться 127 осіб.

Багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 є кооперативним та збудований за рахунок пайових внесків членів кооперативу.

ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Рівненської міської ради від 22.12.1999.

ОСОБА_1 сплачено пайовий внесок ЖБК "ЛЬОНОК" (код ЄДРПОУ 22568793) у розмірі 6302 крб. 49 коп. станом на 01.12.1992, що підтверджується довідкою виданою ЖБК "Льонок" 12.11.1999. У вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_1 є членом ЖБК "Льонок".

Факт перебування квартири АДРЕСА_2 у власності позивача, а також членство позивача у ОК "ЖБК "Льонок" встановлений рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.09.2022 у справі № 918/276/22, яке набрало законної сили.

Рішенням спільного засідання зборів уповноваженого та правління ОК "ЖБК "Льонок", оформленим протоколом № 4 від 29.03.2022 було вирішено перенести призначені чергові вибори керуючих членів кооперативу на кінець літа 2022, але не пізніше осені 30.11.2022, та припинення, завершення дії військового стану в Україні. Дане рішення ухвалено всіма присутніми членами правління та повноважними особами одноголосно.

Предметом позову у даній справі є вимога ОСОБА_1 як члена ОК "ЖБК "Льонок" про визнання недійсним рішення спільного засідання зборів уповноважених та правління відповідача, оформленого протоколом № 4 від 29.03.2022.

Надаючи правову оцінку обставинам у даній справі в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (ст. 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (ст. 94 ГК України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (ст. 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 №904/4887/18.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про кооперацію" визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.

Відповідно до положень статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Стаття 16 Закону України "Про кооперацію" передбачає, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу.

Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.

Суд вказує, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними таких рішень юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень юридичної особи у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є членом ОК "ЖБК "Льонок" та їй належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 .

Позивач, як підстави для визнання недійсним спірного рішення зазначає те, що члени кооперативу не брали участі в його прийнятті, фактично рішенням було продовжено повноваження правління на час воєнного стану, порушено права та інтереси позивача, як члена кооперативу на участь у спірних зборах, господарській діяльності та управлінні кооперативом.

Суд зазначає, що п. 4 статуту ОК "ЖБК "Льонок" (тут і далі в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) передбачено, що загальні збори обирають правління, ревізійну комісію і збори уповноважених працівників. В подальшому збори уповноважених вирішують всі питання на рівні загальних зборів. Пунктом 20 статуту передбачено, що органами управління ЖБК є загальні збори, збори уповноважених представників та правління кооперативу.

Аналізуючи положення п. п. 4, 20 статуту відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що збори уповноважених як орган управління ОК "ЖБК "Льонок" правомочні вирішувати всі питання на рівні загальних зборів.

Також виходячи зі змісту ст. 15, 16 Закону України "Про кооперацію" утворення органів управління є виключною компетенцією загальних зборів членів кооперативу або зборів уповноважених кооперативу, а виконавчий орган (правління) може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу, які не передбачені ч. 3 ст. 16 даного Закону.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням загальних зборів ОК "ЖБК "Льонок", оформленим протоколом від 27.03.2019 № 4/1 було обрано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості повноважних членів зборів уповноважених під`їздів ОК "ЖБК "Льонок" (т. 1, а. с. 70).

Також рішенням загальних зборів ОК "ЖБК "Льонок", оформленим протоколом від 05.06.2019 № 7 на підставі рішень загальних зборів від 14.04.2019 було підтверджено делегування загальними зборами кооперативу повноважень зборам уповноважених під`їздів або правлінню (т. 1, а. с. 75).

З огляду на викладене, вказаними рішеннями, які оформлені протоколами від 27.03.2019 №4/1 та від 05.06.2019 № 7 загальні збори ОК "ЖБК "Льонок" обрали осіб, яких уповноважили та делегували їм та/або правлінню повноваження щодо управління діяльністю кооперативу.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази визнання недійсними чи скасування даних рішень загальних зборів ОК "ЖБК "Льонок", а тому вони є такими, що породжують правові наслідки, які спрямовані на регулювання відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що управління кооперативом може замість загальних зборів здійснювати такий орган як збори уповноважених. Згідно з ч. 8 ст. 15 Закону у разі, коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Положення про загальні збори членів кооперативу і збори уповноважених містяться в ст. 15 Закону "Про кооперацію", яка має назву "Вищий орган управління кооперативу". Тобто збори уповноважених не є окремим органом управління, ці збори проводяться замість загальних зборів, коли через велику кількість членів чи інші обставини провести загальні збори неможливо, мають таку саму компетенцію як і загальні збори. Порядок обрання уповноважених має бути визначений статутом кооперативу.

Відмінність між цими двома органами полягає у тому, що: (1) у загальних зборах з правом голосу мають право брати участь лише члени кооперативу, а у зборах уповноважених - лише уповноважені; (2) різними є правила визначення кворуму: кворум загальних зборів становить половина від загальної кількості членів кооперативу, а зборів уповноважених - 2/3 від загальної кількості уповноважених.

Як встановлено апеляційним судом, спірним рішенням, оформленим протоколом № 4 від 29.03.2022 було перенесено призначені чергові вибори керуючих членів кооперативу на кінець літа 2022, але не пізніше осені 30.11.2022, та припинення, завершення дії військового стану в Україні. Дане рішення ухвалено всіма присутніми членами правління та уповноваженими під`їздів одноголосно.

Тобто даним підтверджується те, що у спірних зборах ОК "ЖБК "Льонок", які проводилися 29.03.2022, брали участь та голосували як члени правління, так і уповноважені під`їздів, тобто фактично особи, яким загальні збори ОК "ЖБК "Льонок" делегували свої повноваження щодо управління діяльністю кооперативу.

Суд звертає увагу на те, що п. 22, 23 статуту ОК "ЖБК "Льонок" передбачено, що загальні збори та збори уповноважених представників вважаються повноважними при наявності 2/3 загального числа членів кооперативу чи зборів уповноважених. Рішення загальних зборів чи зборів уповноважених приймається простою більшістю, а рішення про прийняття статуту, прийняття та виключення з кооперативу, встановлення членських внесків - більшістю не менше як 3/4 голосів присутніх на зборах.

З огляду на положення ст. ст. 15, 16 Закону України "Про кооперацію", вимоги п. 4, 20, 22, 23 статуту ОК "ЖБК "Льонок" та беручи до уваги встановлені судом обставини прийняття спірного рішення особами, яким загальні збори кооперативу делегували повноваження щодо управління діяльністю кооперативу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним рішення спільного засідання зборів уповноважених та правління ОК "ЖБК "Льонок", оформленого протоколом № 4 від 29.03.2022.

Також судом приймається до уваги те, що спірне рішення, оформлене протоколом № 4 від 29.03.2022, яким фактично перенесено призначені чергові вибори керуючих членів кооперативу, прийнято у зв`язку із неможливістю проведення загальних зборів членів кооперативу для вирішення даного питання через введення 24.02.2022 в Україні воєнного стану та забороною, в силу ст. 19 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", проведення масових зібрань та акцій.

Тобто перенесення призначених чергових виборів керуючих членів кооперативу відбулося у зв`язку із обставинами воєнного характеру, на які ні діючі члени правління, ні учасники кооперативу вплинути не могли. Оспорюваним рішенням фактично покладено на діюче правління кооперативу тимчасові обов`язки щодо виконання функцій з управлінням кооперативом у зв`язку із форс мажорними обставинами, оскільки починаючи з 24.02.2022 провести загальні збори членів ОК "ЖБК "Льонок" не було за можливе.

В свою чергу, суд приймає до уваги те, що рішенням спільного засідання правління та зборів уповноважених ОК "ЖБК "Льонок", яке оформлене протоколом від 26.01.2022 №2 було вирішено розпочати передвиборчу компанію із виборів керуючих членів кооперативу. Також після затвердження Порядку проведення масових на території Рівненської області в умовах правового режиму воєнного стану, рішенням Ради оборони від 01.08.2022 № 17, головою правління ОК "ЖБК "Льонок" було подано лист від 22.08.2022 № 28 голові Рівненської ОВА із проханням надати письмове погодження на проведення зборів з питань виборів керуючих членів кооперативу.

Щодо посилання позивача на те, що повноваження членів правління ОК "ЖБК "Льонок" закінчилися 01.04.2021, то суд вказує, що рішеннями правління та спільними рішеннями зборів уповноважених та правління ОК "ЖБК "Льонок", які оформлені протоколами від 19.03.2021 №5 та від 16.07.2021 № 11 продовжувалися повноваження діючого правління. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази визнання недійсними чи скасування даних рішень. Дані рішення про продовження повноваження діючого правління були прийнятті у зв`язку із неможливістю проведення загальних зборів членів кооперативу для вирішення даного питання через поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, запровадженням карантинних заходів та забороною проведення масових заходів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що починаючи з квітня 2021, коли мали відбутися загальні збори членів кооперативу та обрано правління кооперативу, відбувалася надзвичайна ситуація, при якій збори провести не вбачалося за можливе, оскільки був введений карантин на всій території країни і масові зібрання заборонені. Відтак, починаючи з квітня 2021, правління кооперативу тимчасово виконувало обов`язки щодо функцій управління кооперативом.

Суд також приймає до уваги те, що позивач в період з 01.04.2021 по 24.02.2022 жодним чином не оскаржувала дії або бездіяльність правління кооперативу впродовж року, жодних доказів щодо оскарження матеріали справи не містять.

Щодо посилань позивача про порушення його прав щодо управління кооперативом та взятті активної участі у його діяльності (саме як членом кооперативу), то суд вказує наступне.

Для визнання недійсним рішення зборів юридичної особи необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, суд не має підстав для задоволення позову.

Висновок про порушення чи не порушення прав такої особи, а також її охоронюваних законом інтересів, які й випливають безпосередньо зі змісту права, суд має зробити за результатами розгляду справи, зазначивши про це в мотивувальній частині. У такому разі внаслідок задоволення позову позивач отримує належний судовий захист, оскільки буде встановлено факт порушення чи оспорювання його права. Якщо ж за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б вказували або підтверджували доводи позивача щодо управління кооперативом та взятті активної участі у його діяльності, напроти, у позивача як члена кооперативу існує заборгованість по оплаті за обслуговування будинку, що свідчить про неналежне виконання ним обов`язків члена кооперативу.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності негативних наслідків для неї за фактом прийняття спірного рішення, а сама незгода позивача із прийнятим рішенням, не може бути підставою для визнання його недійсним.

З огляду на викладене, позивач, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростував, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належно виконав свій обов`язок щодо мотивації прийнятого ним рішення у даній справі та дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд також зазначає, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2023 у справі № 918/850/22 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2023 у справі №918/850/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2023

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.