Рішення

від 01.02.2023 по справі 751/4249/22

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/4249/22

Провадження №2/751/31/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 р. місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді - Павлова В.Г.,

при секретарі - Овдій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії відповідно до чинного законодавства та відшкодування моральної шкоди -

за участю сторін:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2

представник відповідача - Руденко В.М.,

ВСТАНОВИВ:

Вступ:

В даній справі виник спір з приводу пільгового перевезення в автомобільному транспорті на маршрутах загального користування як пасажирів осіб з інвалідністю внаслідок війни та прирівняних до них осіб.

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» про визнання відмови 30.05.2022 р., 31.05.2022 р., 02.06.2022 р., 03.06.2022 р., 04.06.2022 р., 07.06.2022 р., 04.08.2022 р., 05.08.2022 р., 08.08.2022 р., 10.08.2022 р., 11.08.2022 р., 13.08.2022 р. у пільговому перевезенні протиправною, зобов`язання вчинити певні дії відповідно до чинного законодавства та відшкодування моральної шкоди.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що позивачу, який має пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», при пред`явленні в автомобільному транспорті за маршрутами, які обслуговуються ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс», відповідних документів, що підтверджують інвалідність, неодноразово відмовлено в пільговому перевезенні.

Позивач вважає вище вказані дії ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» протиправними, просить зобов`язати відповідача здійснювати його перевезення згідно вимог чинного законодавства та стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 грн

1.2 Представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому категорично заперечував щодо заявлених позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.

Узагальнений зміст відзиву зводиться до порушення позивачем подання доказів та відсутність у відповідача обов`язку на забезпечення пільгового перевезення.

ІІ. Процесуальні дії у справі та пояснення сторін

2.1 Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 20.10.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

2.2 Постановою Чернігівського апеляційного суду від 07.12.2022 року ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 20.10.2022 року скасовано, а справу направлено до суду для продовження розгляду.

2.5 Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 23.12.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

2.6 Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні з вище наведених підстав.

При визначенні розміру моральної шкоди просив врахувати систематичність протиправних дій відповідача, які викликали дратівливість та обурення, а також нераціональне використання ним життєвого часу в зв`язку з захистом порушеного права на пільгове перевезення.

2.7 Представник відповідача не заперечував наявність у позивача права на пільгове перевезення на автобусних маршрутах загального користування.

В задоволенні позову просив відмовити з підстав недоведеності позивачем факту відмови в забезпеченні його права на безоплатний проїзд в маршрутному автобусі №22. Наявні в матеріалах справи копії квитків лише підтверджують факт їх придбання, а не відмову позивачеві в пільговому перевезенні в транспорті.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

3.1 ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.

3.2 З 24.05.2022 року по 08.06.2022 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні в ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області», що підтверджується випискою медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.

3.3 Згідно договору про організацію пасажирських перевезень на тимчасових міських автобусних маршрутах загального користування від 21.11.2022 року №105 ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» має право на перевезення пасажирів на тимчасових міських автобусних маршрутах загального користування, зокрема, за №22 та №27.

3.4 04.08.2022 року на міському автобусному маршруті №22, який обслуговує ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс», позивачеві було відмовлено у пільговому перевезенні, що підтверджується квитками та довідкою дільничного Чернігівського РУП №6358 про результати перевірки інформації, викладеної у зверненні ОСОБА_1 .

3.5 Копії квитків на міський громадський транспорт за маршрутами №22,27,29 підтверджують лише їх придбання неперсоніфікованою особою у ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» в період з 31.05.22 року по 08.06.2022 року та з 04.08.2022 року по 08.08.2022 року.

ІV. Оцінка Суду.

4.1 Відповідно до ст.37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

4.2 Відповідно до ч.2 ст.42 Закону України "Про автомобільний транспорт", договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус.

4.3 Згідно положень п.1 ч.2 ст.41 Закону України "Про автомобільний транспорт" пасажир зобов`язаний: мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, а за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення.

Таким чином, Законом України «Про автомобільний транспорт» встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред`явивши водієві автобуса посвідчення встановленого зразка.

4.4 Відповідно до пп.10 п.145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176, перевізник зобов`язаний: здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд.

4.5 Згідно ч.7 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняних до них особам надаються пільги, зокрема, на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту за наявності посвідчення встановленого зразка. Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається.

4.6 Як вбачається з матеріалів справи, дані правовідносини, що є предметом позову, виникли між ОСОБА_1 як пасажиром, та ДП «Пассервіс»ВАТ «Чернігівавтосервіс» - як перевізником, на якого, відповідно до ст.37 Закону України «Про автомобільний транспорт», покладається обов`язок з пільгового перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами.

4.7 Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

4.8 Представник відповідача, визнаючи наявність у позивача право на пільгове перевезення, заперечував доведення останнім належними та допустимими доказами існування обставин відмови в безкоштовному проїзді та відсутності документального підтвердження договірного обов`язку на забезпечення прав позивача на пільгові перевезення.

4.9 Суд звертає увагу, що на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів» і враховує, що ОСОБА_1 як споживач підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази і вимоги закону, що регулюють дані правовідносини, суд вважає, що відповідачем 04.08.2022 року порушено право ОСОБА_1 на пільговий проїзд, яке йому гарантоване Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позиція представника відповідача про недоведеність ОСОБА_1 обставин відмови 04.08.2022 року у пільговому перевезенні на міському автобусному маршруті №22, який обслуговує ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс», є непереконливою та спростовується численними зверненнями по даному факту до органів поліції, до Управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв`язку Чернігівської міської ради, до ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс».

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожнасторонаповинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що у вимогах позивача про визнання протиправною відмову у пільговому перевезенні 30.05.2022 р., 31.05.2022 р., 02.06.2022 р., 03.06.2022 р., 04.06.2022 р., 07.06.2022 р., 05.08.2022 р., 08.08.2022 р., 10.08.2022 р., 11.08.2022 р., 13.08.2022 р. на міських автобусних маршрутах №22 та №27, які обслуговує ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс», необхідно відмовити з підстав недоведеності.

Наявність в матеріалах справи копій квитків за вище вказані дати, з урахуванням позиції представника відповідача, не дають можливість суду констатувати факти відмови позивачеві в безкоштовному проїзді в зазначені дати та вимушеності придбання ним проїзних білетів.

4.10 Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Заявлена позовна вимога в частині «зобов`язати відповідачаздійснювати перевезення,якому згідноіз законодавствомнадано пільгищодо платиза проїзду відповідностідо чинногозаконодавства» спрямована на майбутнє і не підлягає задоволенню, оскільки захисту підлягає тільки порушене право.

4.11 З приводу заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 цієї ж Постанови Пленуму №4 зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач в обґрунтування завданої йому моральної шкоди в розмірі 10000 грн не зміг пояснити критерії визначення ним заявленого розміру моральної шкоди, обмежившись лише загальними посиланнями на систематичність протиправних дій відповідача та зміну способу життя, обумовленого необхідністю відстоювання порушених прав шляхом багаторазових звернень до ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс», органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вказані обставини, зокрема, завдали позивачеві душевних страждань, емоційну напругу, нервозність, дратівливість та почуття обурення, нераціональне витрачання життєвого часу.

Статтями 12,81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

З долученого до позовної заяви копії медичного висновку №0284 неможливо встановити наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та можливими розладами здоров`я позивача, в т.ч. і до динаміки її погіршення.

Суд констатує, що позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру, з яких суд, при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань, що були понесені ним, та не доведено існування причинно-наслідкового зв`язку з предметом позову.

Суд також звертає увагу на те, що сам по собі факт протиправної поведінки відповідача не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 року у справі №804/6922/16.

Безумовно, що протиправна відмова відповідача у пільговому перевезенні викликає у позивача негативні емоції, однак визначальним у даному питанні є доведеність останнім належними та допустимими доказами заявленого розміру моральної шкоди, адже не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження.

В судовому засіданні позивач повідомив, що послідовно займає активну громадську позицію по захисту прав пасажирів на пільгове перевезення, ініціюючи ряд судових проваджень, тобто він був підготовленим до необхідності витрат, зусиль та часу на можливе відновлення свого порушеного права, що виключає стан психоемоційної напруги. Будь-яка особа за своїми індивідуальними психологічними властивостями внаслідок неодноразового повторення однотипних дій у подібних ситуаціях набуває певні звички виконання таких дій та підвищує емоційний бар`єр вразливості, підвищує поріг чутливості до однотипних порушень.

За правовимвисновком ВеликоїПалати ВерховногоСуду,висловленим упостанові від15.12.2020року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

За наведених обставин, з огляду на соціальний стан позивача, який є інвалідом 3 групи та сутність порушеного права (його економічний еквівалент 12 грн), а також наявні в матеріалах справи доказів, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає, що розмір грошового відшкодування завданої позивачу моральної шкоди слід визначити в сумі 3 000 грн., а в задоволенні іншої частини вимог відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,18,141,258-259,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії відповідно до чинного законодавства та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати відмову Дочірнього підприємства «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» у пільговому перевезенні 04.08.2022 року ОСОБА_1 на міському автобусному маршруті №22 протиправною.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» на користь ОСОБА_1 3000 /три тисячі/ гривень на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

позивач ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

відповідач дочірнє підприємство «Пассервіс» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс» (місцезнаходження: вул. Громадська буд.39, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 30504925 )

Суддя Павлов В.Г.