Рішення

від 01.02.2023 по справі 495/7305/22

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/7305/22

№ провадження 2/495/159/2023

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

01 лютого 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря Мельник Ю.В.

справа № 495/7305/22,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білгород Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка» про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, а також спричиненої моральної шкоди,

представника позивача на підставі ордеру адвоката Царенко О.О.,

представника відповідача в особі директора КП «ЖКХ смт. Сергіївка» - Турасова І.Б.,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка» про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, а також спричиненої моральної шкоди, просить суд стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 22681, 68 грн.; суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені; моральну шкоду у розмірі 10000 грн; витрати за надання правової (правничої) допомоги у розмірі 8000 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Свої вимогиобґрунтовує тим,щозгідно наказу за № 185-к від 11.06.2021 року його було було прийнято на роботу з 14.06.2021 року до КП «ЖКГ смт Сергіївка» на посаду водія автотранспортних засобів категорії «С», що в свою чергу підтверджується належним чином завіреної копії трудової книжки серії НОМЕР_1 .

08 липня 2022 року на підставі наказу № 208-К його було звільнено за угодою сторін (ч. 1 ст. 36 КЗпП України) з посади водія автотранспортних засобів категорії «С» КП «ЖКГ смт. Сергіївка».

Як вбачаєтьсяз довідкипро заборгованість,яка йомубула виданаКП «ЖКГсмт Сергіївка»,станом на01.08.2022року існуєзаборгованість заневиплачену заробітнуплату всумі 22681,68(двадцятьдві тисячігривень шістсотвісімдесят однагривня шістдесятвісім копійок).

Отже, в день його звільнення, відповідач - КП «ЖКГ смт Сергіївка» не виплатило всі суми, що належать йому при звільненні.

У зв`язку із триваючою протиправною бездіяльністю відповідача по невиплаті йому всіх грошових сум, що належать йому при звільненні, він вимушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Також, внаслідок тривалого порушення його прав на своєчасне отримання заробітної плати за виконану ним роботу, призвело до моральних страждань, порушився нормальний ритм його життя, він був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, у зв`язку з відсутністю грошових коштів на існування шукати додаткове джерело доходів.

Просить суд врахувати надмірну тривалість такого порушення відповідачем його прав на своєчасне отримання належних йому сум, оскільки на разі відповідач заборгував позивачу заробітну плату з січня 2022 року по день звільнення, та не сплатив по сьогоднішній день жодної копійки.

Моральну шкоду оцінює у розмірі 10000 грн.

Не погоджуючись з позовними вимогами позивача, відповідачем 18 листопада 2022 року наданий до суду відзив на позовну заяву позивача, відповідно до якої просить суд в позовних вимогах позивачу відмовити у повному обсязі, вказуючи що на адресу КП «ЖКГ смт Сергіївка» надійшов адвокатський запит від 05.10.2022 року № 117 про надання належним чином: завірену копію документу, що підтверджує здійснення певного розрахунку з ОСОБА_1 ; належним чином завірену копію розрахунку сум, що повинні були нарахувати ОСОБА_1 та фактично нарахованих при звільненні, з зазначенням суми заробітної плати за відпрацьований час за місяць звільнення, сума компенсації за дні невідгуляної щорічної відпустки в т. ч. додаткової на дітей; належним чином завірену копію наказу № 208-К, яким було звільнено за угодою сторін ОСОБА_1 ; довідку середнього заробітку ОСОБА_1

КП «ЖКГ смт Сергіївка» було надіслано відповідь на адвокатський запит від 30.09.2022 року у якій зазначили про необхідність збільшення строку розгляду адвокатського запиту, у зв`язку з тим, що адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації для збирання якої потрібен час, в порядку абз.2 ч,2 ст.24 Закону Україні «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до листа № 201 від 19.10.2022 року КП «ЖКГ смт Сергіївка» на адресу адвоката Царенко О.О. було надіслано всі належним чином завірені документи, що витребувались адвокатським запитом, а саме:

Належним чином завірена копія наказу № 208-к від 08.07.2022 року про звільнені ОСОБА_1 за угодою сторін відповідно до п.1. ст. 36 КЗпП України.

Належним чином завірена копія довідки про заборгованість у період з 01.01.2022 року по 08.07.2022 р.

Тобто, КП «ЖКГ смт Сергіївка» було повідомлено адвоката Царенко О.О. про необхідність збільшення строку розгляду адвокатського запиту до 20 робочих днів в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вищезазначений строк відповідь було надіслано з належно завіреними копіями документів, що підтверджується поштовим повідомленням.

Ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про відкриття провадження від 23.09.2022 року по справі за № 495/7305/22 отримана КП «ЖКГ смт. Сергіївка» 03.11.2022 року, що підтверджується відповідною відміткою.

Позовні вимоги позивач мотивує тим що, працював в КП «ЖКГ смт Сергіївка» водієм автотранспортних засобів категорії С.

За період з 01.01.2022 року по 08.07.2022 року він не отримав заробітну плату та був звільнений 08.07.2022 року за згодою сторін, відповідно до наказу № 208-к від 08.07.2022 року.

Відповідно до довідки нарахувань та утримань від КП «ЖКГ смт Сергіївка» від 08.07.2022 року заборгованість склала 22 681,68 грн.

Також в своїх позовних вимогах позивач просить стягнути з КП «ЖКГ смт. Сергіївка» на користь позивача середній заробіток за весь час затримки, моральну шкоду та витрати за надання правової допомоги.

Отже, дійсно працівника ОСОБА_1 було звільнено з 08.07.2022 року за згодою сторін відповідно до наказу № 208-к від 08.07.2022 року.

У відповідності до облікових даних підприємства, сума до сплати, яка належала позивачу станом на 01.10.2022 року становить 20 681,68 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в період дії воєнного стану», яким встановлено, що роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці лише якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Так, джерелами виплати заробітної плати працівникам КП «ЖКГ смт Сергіївка» є кошти отримані за сплату комунальних послуг жителями та підприємствами територіальної громади (в тому числі санаторіями, дитячими таборами, тощо) за час курортного сезону.

Але як відомо, Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб.

Надалі строк дії воєнного стану в Україні було продовжено згідно Указів від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 2212-ІХ. Наразі відповідно до Указу Президента № 341/2022 року від 17.08.2022 року, який затверджено Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022 року (зі змінами від 12.08.2022), строк дії воєнного стану в Україні продовжено 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Внаслідок чого курортний сезон так і не розпочався, чим самим погіршивши фінансовий стан підприємства.

Крім того, в 2020 та 2021 роках пандемія СОВІД-19 призвела до скорочення відпочиваючих в оздоровчих закладах, що також значно зменшило дохідну частину підприємства.

Агресія російської федерації, а також ракетний удар 01.07.2022 року нанесений збройними силами Російської федерації по смт. Сергіївка, який призвів до тяжких наслідків для громади та до повної зупинки всіх оздоровчих, та інших комерційних підприємств Сергіївської територіальної громади, внаслідок чого КП «ЖКГ смт Сергіївка» не надає та не отримує кошти в повному обсязі.

Більшість мешканців були вимушені покинути свої місця простійного проживання та евакуювалися у більш безпечні райони, що також призвело до зменшень надходжень за послуги підприємству.

Підприємство час від часу отримує фінансову підтримку від Сергіївської селищної ради на погашення боргу заробітної плати, незважаючи на труднощі на підприємстві заборгованість поступово виплачується.

Тому, враховуючи вищевикладене КП «ЖКГ смт Сергіївка» не мало можливості розрахуватись з позивачем у строки визначені ст. 116 КЗпП.

Проте, попри вищезазначене, станом на 17.11.2022 року заборгованість по невиплаченій заробітній платі у розмірі 20 681,68 грн. ОСОБА_2 була виплачена в повному обсязі.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

23 вересня 2022 року Ухвалою Білгород Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом, повідомленням сторін.

21 жовтня 2022 року Ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказі по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав з підстав наведених у позові та зазначив, що представник відповідача не надав жодного доказу не можливості розрахуватися з позивачем при звільнені.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, просить суд в їх задоволені відмовити, посилаючись на важкий фінансовий стан підприємства, введений військовий стан в Україні та те, що з позивачем підприємство на теперішній час повністю розрахувалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вислухавши представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши надані докази, суд дійшов до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно згідно наказу за № 185-к від 11.06.2021 року позивача було прийнято на роботу з 14.06.2021 року до КП «ЖКГ смт Сергіївка» на посаду водія автотранспортних засобів категорії «С», що підтверджується належним чином завіреної копії трудової книжки серії НОМЕР_1 . (а.с. 7-8)

08 липня 2022 року на підставі наказу № 208-К ОСОБА_1 було звільнено за угодою сторін (ч. 1 ст. 36 КЗпП України) з посади водія автотранспортних засобів категорії «С» КП «ЖКГ смт. Сергіївка». (а.с. 38)

Як вбачаєтьсяз довідкипро заборгованість,яка булавидана позивачуКП «ЖКГсмт Сергіївка»,станом на01.08.2022року існувалазаборгованість заневиплачену заробітнуплату всумі 22681,68(двадцятьдві тисячігривень шістсотвісімдесят однагривня шістдесятвісім копійок).

Відповідно довідкинарахувань таутримань КП«ЖКГ смт.Сергіївка» станомна 17листопада 2022року заборгованістьпо заробітнійплаті відсутня.(а.с.42)

Нормативне обґрунтування

Відповідно дост. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч.1 ст. 21 вказаногоЗакону, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ч. 1 ст.115 КЗпП України,заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно приписів частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України, передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 1 п. 20, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Відповідно до абз. З п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. (далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

На підставіст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до роз`яснень викладених вПостанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди»,під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 14.12.2016 у справі № 428/7002/14-ц, зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди. Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із вказаною статтею є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз`яснено, що згідностаттею 237-1 КЗпП України, занаявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 року у справі № 362/7161/15-ц зазначив: враховуючи, щоКЗпП Українине містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, астаття 237-1 цього Кодексупередбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин справи, висновок суду про стягнення грошового еквівалента моральної шкоди є правильним.

При вирішенні питання щодо розміру моральної шкоди, суди вірно врахували характер порушень та дій вчинених власником, а також те, що порушення законних прав позивача призвели до його душевних страждань, втрати ним нормальних життєвих зав`язків, які полягали у постійному страху залишитись без засобів існування, а також стресі, пов`язаному з неможливістю на самореалізацію суспільно-корисною працею, що очевидно позбавляє позивача стану внутрішньої рівноваги та сенсу соціального буття і завдає почуття незахищеності перед необґрунтованими діями власника.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

У відповідності до виниклих правовідносин між сторонами, судом вбачається порушення трудових прав позивача, оскільки дійсно в день звільнення йому відповідачем не було виплачено всіх грошових сум, що належали йому при звільнені.

Дійсно під час розгляду справи судом, відповідачем, а саме: 17 листопада 2022 року проведений розрахунок з позивачем у повному обсязі та станом на час винесення рішення по сутті справи, заборгованість відсутня.

На підставі вищевикладеного вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволенню не підлягають.

Однак, суд вважає, що відповідач повинний сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку, відповідно до ст. 117 КЗпП України, а саме: з 08 липня 2022 рік по 17 липня 2022 рік (день фактичного розрахунку), оскільки відповідачем не доведено належними доказами, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили, а посилання відповідача на важке фінансове становище підприємства не може бути поважною причиною не виплати позивачу всіх належних сум при звільнені.

Відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в період дії воєнного стану», на який посилається відповідач у своєму відзиві, відповідно до ст. 10, зазначено, заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

2. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

3. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.

4.У разінеможливості своєчасноївиплати заробітноїплати внаслідокведення бойовідії,строк виплатизаробітної платиможе бутивідтермінований домоменту відновленнядіяльності підприємства.

Таким чином, середня заробітна плата позивача, відповідно до довідки наданої КП «ЖКГ» смт. Сергіївка», складає 682, 51 грн в день.

Таким чиномвідповідач повиннийсплатити позивачусередній заробіток за весь час затримки розрахунку, а саме: з 08 липня 2022 рік по 17 липня 2022 рік (день фактичного розрахунку) у розмірі 64155, 94 грн. ( 4 місяця 9 днів, з розрахунку у липня 2022 року 15 робочих днів; у серпні 2022 року 23 робочі дні; у вересня 2022 року 22 робочі дні; у жовтні 2022 року 21 робочий день; листопад 2022 року 13 робочі дні, що складає 94 робочі дні)

Таким чином, середньомісячна заробітна плата позивача за весь час вимушеного прогулу складатиме 692,51*94=64155, 94 грн.

Що стосується стягненню з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10000 грн, суд приходить до наступного.

Мотивування позову у цій частині є таким: моральна шкода, завдана позивачу обумовлюється моральними стражданнями внаслідок порушення нормального ритму життя позивача, він був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, у зв`язку з відсутністю грошових коштів на існування шукати додаткове джерело доходів.

Суд погоджується з доводами позивача в цій частині, оскільки ОСОБА_1 безсумнівно переживав моральні страждання невиплатою йому на протязі досить тривалого часу належних сум заробітної плати.

З врахуванням фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених моральних страждань, принципів справедливості, добросовісності та розумності, з урахуванням доведеності вини відповідача у спричиненні відповідачу моральної шкоди, суд вважає доцільним призначити позивачу відшкодування відповідачем моральної шкоди у розмірі 2000 грн, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

З огляду на викладене, виходячи із вимог заявленого позову, та наданих доказів, в його обґрунтування, із застосування до виниклих правовідносин норм чинного законодавства, доведенням невиконаних зобов`язань з боку КП «Житлово-комунальне господарство смт. Сергіївка» з виплати усіх належних працівнику сум при звільнені, з урахуванням виплати в теперішній час позивачу заборгованості по заробітній платі, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 08 липня 2022 рік по 17 липня 2022 рік (день фактичного розрахунку) у розмірі 64155, 94 грн.; стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

В іншій частині в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Розподіл судових витрат:

У відповідностідо ч.1ст.133ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язкуз частковоюобґрунтованістю позовнихвимог позивачатакож підлягаєстягненню звідповідача накористь держависудовий збіру розмірі992,40грн.

Стосовно витрат на правову допомогу, судом встановлено наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане кореспондується з позицією ВС, викладеною у Постанові від 23.11.2020 року у справі № 638/7748/18.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як вбачається з приєднаних до матеріалів справи позивачем доказів ним надані до матеріалів справи: договір про надання правової правничої допомоги від 31 серпня 2022 року; попередній розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу; квитанція № 28 від 31 серпня 2022 року про прийняття від ОСОБА_1 суми у розмірі 8000 грн; ордер № 1184928; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_3 в частині позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу.

Від відповідача надійшло клопотання про перегляд розміру понесених позивачем судових витрат за надання правової правничої допомоги, посилаючись на те, що вони неспівмірні з складністю справи та її обсягом, часом витраченим на виконання робіт.

В свою чергу, суд не знаходить вагомих та об`єктивних причин для зменшення судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, адже представником відповідача доказів вказаного до суду не надано.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 2-1, 46, 116, 117, 233, 235, 237-1 КЗпП, ст. ст. 12, 13, 81, 83, 263, 264, 265, 315, 354 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка» про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, а також спричиненої моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 08 липня 2022 рік по 17 липня 2022 рік (день фактичного розрахунку) у розмірі 64 155, 94 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правову правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка» на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

В іншій частині в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка», код ЄДРПОУ: 37645598, адреса: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, смт Сергіївка, вулиця Лісна, 2

Повний текст рішення складений 03 лютого 2023 року.

Суддя: