Ухвала

від 30.01.2023 по справі 911/3168/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/3168/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Чумака Ю.Я., Рогач Л.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Еско"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Еско"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль Інтернешнл"

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсним договору іпотеки, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, скасування запису про іпотеку, скасування записів про обтяження,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Еско" (далі - ТОВ "ВКФ "Еско", скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ВКФ "Еско" на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.06.2022 у цій справі.

Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 03.01.2023 і на розгляд судді (доповідача) передана 09.01.2023.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2022 закрито провадження у справі №911/3168/21 в частині позовних вимог ТОВ "ВКФ "Еско" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.10.2017; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 37634831 від 18.10.2017; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 22886701; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3222788300:04:001:0013 від 18.10.2017 в реєстрі за № 917; скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень № 37634924 від 18.10.2017; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 22886782; визнання недійсним договору іпотеки від 13.11.2017.

У подальшому ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2022 закрито провадження у справі №911/3168/21 в частині позовних вимог ТОВ "ВКФ "Еско" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 38191691 від 17.11.2017; скасування запису про іпотеку №23422840 від 13.11.2017; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №38191388 від 17.11.2017; скасування запису про обтяження № 23422438 від 13.11.2017; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 38193424 від 17.11.2017; скасування запису про іпотеку № 23425333 від 13.11.2017; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 38194528 від 17.11.2017; скасування запису про обтяження №23422438 від 13.11.2017. Повний текст ухвали складено і підписано 30.06.2022.

Ухвали мотивовані тим, що рішенням Господарського суду Київської області від 20.10.2020 у справі №911/2895/19 відмовлено ТОВ ?ВКФ ?Еско? у задоволенні позову повністю, водночас сторони, предмет та підстави позову у справі №911/2895/19 є повністю ідентичними позовним вимогам у справі №911/3168/21 у частині, що зазначено в ухвалах Господарського суду Київської області.

02.09.2022 ТОВ ?ВКФ ?Еско? звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.06.2022 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2022 апеляційну скаргу ТОВ ?ВКФ ?Еско? залишено без руху; роз`яснено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, ТОВ ?ВКФ ?Еско? має право усунути недоліки, а саме надати до Північного апеляційного господарського суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав пропуску строку та посилання на відповідні докази.

14.11.2022 на електрону адресу Північного апеляційного господарського суду з використанням електронного цифрового підпису надійшло клопотання ТОВ ?ВКФ ?Еско? про поновлення процесуального строку, в якому зазначено про те, що 23.08.2022 представник скаржника ознайомився з матеріалами справи № 911/3168/21 та вперше ознайомився зі змістом оскаржуваної ухвали.

З огляду на те, що ТОВ ?ВКФ ?Еско? не доведено наявність існування об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному зверненню із апеляційною скаргою, а самі лише посилання на поважність причин пропуску строку не можуть бути покладені в основу мотивів для поновлення строку на апеляційне оскарження, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.12.2022 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ ?ВКФ ?Еско? на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У касаційній скарзі ТОВ ?ВКФ ?Еско? зазначає про те, що оскаржувана ухвала постановлена апеляційним господарським судом з порушенням норм процесуального права; просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та зміст судового рішення, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За умовами пункту 2 частини другої статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно цієї норми суд апеляційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.

Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку.

Водночас право на поновлення строку оскарження реалізується з урахуванням конкретних обставин, яким суд має надати правову оцінку.

Таким чином, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним із елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України").

Для поновлення строку на апеляційне оскарження суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Ураховуючи, що суд може визнати поважними причинами пропуску процесуального строку лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, апеляційний господарський суд визнав зазначені ТОВ ?ВКФ ?Еско? підстави для поновлення пропущеного процесуального строку не поважними з огляду на наступне.

Як установлено апеляційним господарським судом, ухвала Господарського суду Київської області прийнята 29.06.202 (повний текст складено 30.06.2022), а отже строк на оскарження на її сплив 11.07.2022, враховуючи вихідний день. Водночас, апеляційна скарга була подана скаржником 02.09.2022, тобто з пропуском цього строку.

Статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Отже, сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Колегія суддів враховує, що ТОВ ?ВКФ ?Еско? безумовно було обізнано про існування судового провадження у справі №911/3168/21, оскільки саме воно зверталося до суду з позовом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Відтак ТОВ ?ВКФ ?Еско? мало вживати заходів, щоб дізнатися про стан провадження справи, стан надходження поштових відправлень. При цьому скаржник не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух справи відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданими йому процесуальними правами, проте такими можливостями не скористався.

Разом з тим, Верховний Суд наголошує на врахуванні судом апеляційної інстанції тієї обставини, що з 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Таким чином, з початку функціонування підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку змінюється порядок подання апеляційних і касаційних скарг, надіслання судових рішень тощо.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 6 ГПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Як з`ясовано апеляційним господарським судом, а також вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", адвокат ТОВ ?ВКФ ?Еско? - Сологуб Артем Михайлович зареєстрував офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 29.06.2022 була надіслана в його електронний кабінет та доставлено 30.06.2022 о 21:03 год., що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, яка сформована з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

У пункті 2 частини шостої статті 242 ГПК України зазначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абз. 2 ч.6 статті 242 ГПК України).

Таким чином, датою вручення оскаржуваного судового рішення є 01.07.2022, тому передбачений положенням пункту 2 частини другої статті 256 ГПК України десятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 11.07.2022, у той час як касаційну скаргу було подано 02.09.2022.

Відповідно до частини сьомої статті 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що станом на 31.05.2022 представник позивача, зареєстрований в Бучанському районі, Київської області, знаходився за межами Київської області, а тому не мав доступу до офіційної електронної пошти, з посиланням на те, що робочий комп`ютер залишився за адресою проживання, оскільки як вбачається із викладеного датою вручення оскаржуваного судового рішення є 01.07.2022, а касаційну скаргу було подано 02.09.2022, отже об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному зверненню із апеляційною скаргою, не вбачається.

Відповідно до частини четвертої статті 260 ГПК України, якщо заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильності висновків апеляційного господарського суду та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права під час винесення оскаржуваної ухвали суду.

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ ?ВКФ ?Еско?" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №911/3168/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Еско" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022.

2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Ю.Я. Чумак

Л.І. Рогач