Ухвала

від 02.02.2023 по справі 718/971/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 718/971/21

провадження № 61-1161ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 07 липня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади села Киселів Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив про визнання права власності на спадкове майно, а саме земельну ділянку площею 1,1074 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с. Киселів Чернівецького району Чернівецької області й належала на праві власності ОСОБА_2 .

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 , право власності на спадкове майно, на земельну ділянку, яка згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 076798 від 20 жовтня 2004 року, яка розташована на території Киселівської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 7322584000:01:003:0062, розміром

1,1047 га, вартістю 36 590,00 грн, належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_3 як особа, яка не приймала участі у справі оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 07 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 травня 2021 року скасовано.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Андроник Б. В. 19 січня 2023 рокузвернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 07 липня 2022 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Сумським апеляційним судом прийнято постанову 07 липня 2022 року, дата складення повного тексту якої відсутня, тобто останнім днем касаційного оскарження даної постанови, з урахуванням частини третьої статті 124 ЦПК України, є 08 серпня 2022 року.

Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 19 січня 2023 року, що вбачається з відбитку штемпеля, який розміщено на конверті, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 390 ЦПК України.

У касаційній скарзі заявник просить поновити йому строк на касаційне оскарження судових рішень, проте це клопотання не містить підстав для поновлення такого строку.

За змістом пунктом 8 частини третьої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинна бути зазначена дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, заявник має право надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням дати отримання постанови суду апеляційної інстанції та підстав для поновлення такого строку, а також надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявник має право надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 07 липня 2022 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині пропуску строку на касаційне оскарження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а в разі невиконання іншої частини вимог даної ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська