Постанова

від 31.01.2023 по справі 639/2175/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 639/2175/18 Номер провадження 22-ц/814/1139/23Головуючий у 1-й інстанції Баркова Н.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року м.Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Лобов О.А.,

секретар Владіміров Р.В.,

з участю представника відповідачки адвоката Хрустовської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 13 листопада 2019 року, постановлене суддею Барковою Н.М. (повний текст складено 10 грудня 2019 року)

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про встановлення фактів належності та прийняття спадщини із набуттям у власність та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

27.04.2018 ОСОБА_2 в особі свого представника адвоката Яценка А.О. звернувся в Жовтневий районний суд м.Харкова із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

- встановити факт належності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , частки у праві власнсоті на жилий будинок АДРЕСА_1 в порядку спільної сумісної власності подружжя з чоловіком ОСОБА_5 ;

- встановити факт прийняття спадщини із набуттям у власність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , частки у праві власності на жилий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- встановити факт прийняття спадщини із набуттям у власність ОСОБА_6 (прізвище до реєстрації шлюбу ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , жилого будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 вартість знесеного жилого будинку літ.А-1 (1953 року забудови) з прибудовами і надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в розмірі 792500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є сином ОСОБА_8 , яка була зареєстрована та постійно проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 21.01.2008 по справі №2-о-13/2008 ОСОБА_8 оголошена померлою з 26.05.2004, та він, як особа, яка проживала (зареєстрована) зі спадкодавцем на момент її смерті, є таким, що прийняв спадщину та у 2018 році звернувся до 5-ої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину. До складу спадщини входить жилий будинок АДРЕСА_1 (1953 рік будови) у складі таких будівель: основна річ-жилий будинок літ.А-1, житловою площею 29,7 кв.м., загальною площею 54,3 кв.м., та приналежності: літня кухня, вбиральня, колодязь, паркан.

Указаний будинок належав діду позивача ОСОБА_5 на підставі Договору про право забудови будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 05.06.1952, посвідченого 24.06.1952 2-ю Міською Харківською державною нотаріальною конторою, реєстр №15915/ІІ, рішення №303 Виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих від 01.04.1952 та згідно відомостей фактично збудований у 1953 році. На час укладення договору про забудову та будівництва вказаного будинку ОСОБА_5 перебував у шлюбі із ОСОБА_4 , який зареєстрований 13.07.1937 за №96 Краматорським міським відділом актів громадянського стану. Отже, спірний будинок був спільною сумісною власністю подружжя, кожному із них належало по частині спірного будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер та його спадщину (1/2 частину будинку) прийняли шляхом постійного проживання у спадковому будинку та вступу в управління спадковим майном дружина спадкодавця - ОСОБА_4 та дочка (мати позивача) ОСОБА_9 , кожна по 1/4 частині вказаного будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на 3/4 частини зазначеного будинку, яку прийняла в порядку ст.529 ЦК УРСР (1963 року) ОСОБА_10 .

Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 21.01.2008 ОСОБА_11 визнана померлою із ІНФОРМАЦІЯ_6 . На момент визнання матері померлою, він, позивач, постійно мешкав та був зареєстрований у спадковому будинку та відповідно до ст.1268 ЦК України є таким, що прийняв спадщину.

У грудні 2017 року він довідався, що ОСОБА_3 подала позов до суду та заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 12.12.2008 усправі №2-5953/2008р. за нею визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 .

На підставі договіру купівлі-продажу від 29.03.2009, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Я.В., реєстр №873, ОСОБА_3 продала спірний будинок відповідачці ОСОБА_1 , яка у липні 2015 року знесла цей будинок з усіма приналежними будівлями та спорудами та станом на лютий-березень 2016 року нею збудований новий будинок замість знесеного.

Відповідно до п.6 договору купівлі-продажу від 29.03.2009 придбаний ОСОБА_1 жилий будинок знаходиться у належному стані. Згідно зі звітом про оцінку майна вартість житлового будинку літ.А-1 з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 07.03.2018 складає 792500,00 грн.

Через відсутність спадкового будинку, який знесений відповідачкою, вимоги щодо витребування в натурі нерухомого майна є юридично неможливим, тому просить стягнути зазначену суму вартості майна з відповідача, посилаючись на ст.ст.1166, 1192 ЦК України, як стягення вартості знищеного майна, або застосувати положення ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, відповідно до яких, у разі неможливості повернути потерпілому в натурі безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду справи про повернення майна.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 13.11. 2019 позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Встановлено факт прийняття спадщини із набуттям у власність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/4 частки у праві власності на жилий будинок АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлено факт прийняття спадщини із набуттям у власність ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жилого будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість знесеного жилого будинку літ.А-1 (1953 рік побудови) з прибудовами і надвірними будівлями по АДРЕСА_1 у розмірі 792500,00 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 9334,60 грн.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що що після оголошення ОСОБА_8 померлою із 26.05.2004 позивач фактично прийняв спадщину, що відкрилася після смерті матері, у вигляді жилого будинку літ.А-1 (1953 рік побудови) з прибудовами і надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , як спадкоємець першої черги, оскільки його постійне місце проживання було зареєстровано з 12.10.1990 і по даний час за адресою спадкового майна та останнім місцем проживання спадкодавця. Майно належить спадкоємцю з дня відкриття спадщини, отже позивач має право захищати своє порушене право у будь-який спосіб, що встановлено і не заборонено законом. Оскільки третя особа ОСОБА_3 набула право власності на спірне спадкове майно на підставі заочного рішення суду від 12.12.2008, яке було скасовано на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.02.2012, тому перестали існувати підстави, що давали їй право розпорядитись спірним майном за договором купівлі-продажу від 27.03.2009, укладеного із ОСОБА_12 . Скасування вказаного судового рішення є підтвердженням тієї обставини, що спадкове майно вибуло з володіння власника ОСОБА_2 поза його волею. За таких умов договір купівлі-продажу від 27.03.2009, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , за відсутності у останньої прав розпоряджатись спірним майном є нікчемним та не потребує визнання недійсним в судовому порядку, а спірне майно слід вважати таким, що набуто ОСОБА_1 безпідставно.

Враховуючи, що спірне майно - жилий будинок літ.А-1 (1953 рік побудови) з прибудовами і надвірними будівлями по АДРЕСА_1 знесено, що підтверджується належними доказами та визнано учасниками справи в судовому засіданні, суд, застосовуючи положення ч.2 ст.1213 ЦК України, визнав необхідним стягнути із відповідачки на користь позивача вартість знесеного жилого будинку в розмірі 792500,00 грн., що відповідає наданому позивачем висновку спеціаліста. При цьому, відповідач клопотання про призначенян експертизи не заявила.

12.12.2019 ОСОБА_1 подала до Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу на вказане судове рішення. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким закрити провадження у справі.

Послаючись на норми ст.ст.256, 267 ЦК України, ст.ст.76, 80 ЦК УРСР (1963 року), вважає, що позивач пропустив строк звернення з позовними вимогами, що є підставою для відмови у позові.

Зазначає, що позивач з 2004 року (з моменту смерті матері) до 2017 року не вчинив жодних юридично значимих дій для прийняття спадщини.

Заперечує сумісне проживання позивача із спадкодавцем, посилаючись на зміст договору купівлі-продажу від 27.03.2009, посвідченого приватним нотаріусом Жовнір Я.В, згідно якого на момент вчинення правочину зареєстровані мешканці відсутні (довідка КП «Жилкомсервіс» від 24.03.2009).

Звертає увагу на розбіжності у поясненнях ОСОБА_2 , вказаних у його заяві від 10.01.2018, що дізнався про смерть матері у 2017 році, випадково прочитавши рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 21.01.2008. Тоді, як в цій же заяві стверджує, що на момент смерті проживав разом з матір`ю по АДРЕСА_1 . Між тим, позивач жодного разу у судове засідання для надання особистих пояснень не з`явився, приховавши як дійсне місце проживання, так і його контактний телефон.

Посилаючись на дані реєстру судових рішень, зазначає про судимості позивача, які підтверджують той факт, що на момент смерті своєї матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивач відбував покарання у Темнівській колонії, а отже не проживав у спадковому будинку.

Вважає, що районний суд безпідставно не врахував покази свідків. Зокрема, свідчення голови вуличного комітету ОСОБА_13 про те, що спірний будинок був покинутий, занедбаний, вибиті хвіртки, частково зруйнований дах та у період з 2000 по 2009 роки у ньому фактично ніхто не прорживав. Свідок ОСОБА_14 підтвердила, що після смерті ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_7 сім`я фактично розпалася та у будинку ніхто не проживав.

Крім того, згідно довідки «Харківміськгаз» у цей період не здійснювалося газопостачання, будинок не опалювався, а отже був не придатний для проживання.

Звертає увагу, що придбавши 27.03.2009 спірний будинок за ринковою на той час ціною 205000,00 грн., відкрито ним користувалася, здійснила демонтаж, будівництво нового будинку, ввела його в експлуатацію, приватизувала земельну ділянку.

Вважає, що вона не є правозобов`язаним суб`єктом матеріальних правовідносин, тобто вважає, що позов пред`явлений не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, а належним відповідачем має бути ОСОБА_3 .

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ухвалою суду від 24.02.2020 справу призначено до судового розгляду.

30.01.2020 представник позивача ОСОБА_2 адвокат Яценко А.О. подав відзив на апеляційну скаргу, заперечивши її доводи. Вважає, що відносно встановлення юридичних фактів, навіть, які мали місце до 2004 року, позовна давність не поширюється. Позовні вимоги щодо прийняття позивачем спадщини із набуттям права власності на жилий будинок бабою ОСОБА_4 та потім матір`ю ОСОБА_6 є фактично вимогами окремого (непозовного провадження), від встановлення яких у позивача залежало виникнення права на спадкування. Заперечує доводи щодо не проживання позивача у зв`язку з перебуванням у місцях позбавлення волі, оскільки згідно ст.71 ЖК України за ним зберігається право корсиутванян спірним житлом. Постійним місцем проживання позивача зі спадкодавцем є зареєстрваоне місце проживання у АДРЕСА_1 , що визнано нотаріусом при прийнятті заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину та не спростовано відповідачем. Покази свідків, на які посилається відповідач, є суперечливими, однак підтверджують послідовний ланцюг прийняття спадщини позивачем.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду Полтавському апеляційному суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05.09.2022 справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

У суді апеляційної інстанції представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Хрустовська О.П. підтримала доводи апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні, скасуванні рішенні районного суду та постановленні нового про відмову в позові. Також просила скасувати заходи забезпечення позову.

Вирішуючи питання розгляду справи за даної явки, колегія суддів приймає до уваги наступне.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

У цій справ виклик представників сторін, у тому числі позивача та його представника адвоката Яценко А.О., здійснено в порядку ч.13 ст.128 ЦПК України, поважність причин їх неявки судом апеляційної інстанції не встановлена, оскільки ними реалізувано своє право на викладення відповідних аргументів у відзиві на апеляційну скаргу та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), розгляд апеляційним судом справи у відсутності позивача та його представника не призведе до порушення їх права на справедливий суд у межах розумних строків судового провадження.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності позивача та його представника адвоката Яценко А.О., належним чином повідомлених про день та час розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідачки, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила такі обставини.

Згідно запису акту про шлюб №96 від 13.07.1937, складеного Краматорським міським відділом актів громадянського стану, ОСОБА_5 уклав шлюб з ОСОБА_16 ./а.с.143 т.2, а.с.19 т.1/

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126, 133, 135СК України підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 народилася ОСОБА_17 , про що Жовтневим відділом ДРАЦС Харківського МУЮ 13.05.1952 зроблений відповідний актовий запис №519. Батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ./а.с.17 т.1/

24.06.1952 за реєстровим №15915/II державним нотаріусом Другої міської державної нотаріальної контори міста Харкова посвідчено договір від 05.06.1952 про право забудови і безстрокового користування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1 , наданою забудовнику ОСОБА_5 відповідно до рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради депутатів трудящих м.Харкова від 01.04.1952. Згідно вказаного договору забудовник ОСОБА_5 отримав ділянку площею 587 кв.м під забудову та зобов`язався закінчити будівництво не пізніше 01.07.1953./а.с.40-42 т.1, а.с.107-110 т.2/

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ./а.с.15 т.1/

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ./а.с.16 т.1/

Позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , матір`ю якого є ОСОБА_9 ./а.с.14 т.1/

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, сформованого 29.12.2017, Жовтневим відділом ДРАЦС Харківського МУЮ 22.11.1990 складено актовий запис №1823 про реєстрацію шлюбу ОСОБА_9 з ОСОБА_18 та її прізвище після укладення шлюбу - « ОСОБА_19 »./а.с.18 т.1/

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.01.2008 (справа №2-о-13/2008) задоволено заяву ОСОБА_3 та оголошено померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.29-30 т.1/

Згідно фотокопії запису поновленого, повторно 29.12.2017, свідоцтва про смерть ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що Відділом РАЦС по місту Харкову 13.02.2008 складено відповідний запис №6./а.с.16 т.1/

Згідно звідомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області, наданих 09.01.2017 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване її місце проживання 28.11.1999 за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.21-22 т.1/

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 12.12.2008 (справа №2-5953/2008) позов ОСОБА_3 до ОСОБА_20 , третя особа КП «ХМБТІ» про витребування майна з чужого незаконного володіння, відміну реєстрації права власності та визнання права власності - задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_8 . Зобов`язано КП «ХМБТІ» скасувати реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями за ОСОБА_20 /а.с.31-32 т.1/

Відповідно до договору купівлі-продажу від 27.03.2009, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Я.В. по р.№873, ОСОБА_3 продала ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 . На замельній ділянці розташовано вказаний житловий будинок з прибудовами літ.«А-1», ш/б, житлова площаякого 29,7 кв.м, загальна площа 54,3 кв.м., та надвірні будівлі: літ «Г» - льох, літ. «Д» - літня кухня, літ. «д» - сіни, літ.«Ж» - вбиральня, №1,2,4 огорожа, №3 колодязь. Земельна ділянка не є власністю продавця. Відповідно до п.4 договору продаж здійснено за 205000,00 грн. У п.8 договору ОСОБА_3 підтверджує відсутніть зареєстрованих у будинку мешканців довідкою б/н від 24.03.2009, виданою КП «Жилкомсервіс», дільниця 41./а.с.58 т.1/

Згідно інформаційної довідки, сформованої 26.04.2018, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 належить на праві приватної власності житловий будинок літ. «К-2» з надвірними будівлями загальною площею 247,3 кв.м., житловою пощею 82,6 кв. за адресою: АДРЕСА_1 . До складу об`єкту нерухомості входить: підвал літ.«Кп»; ганок літ «к»; балкон літ.«к1»; гараж літ.«Л»; огорожа №1,2,4; колодязь №3. Підстава виникнення права власності: Декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія таномер: ХК 142160900680, видана Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області 30.03.2016. Крім того, за вказаною адресою ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0574 га, кадастровий номер 6310137900:05:0500:0001, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських будівельі споруд (присадибна ділянка)./а.с.49-50 т.1/

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.02.2012 за заявою ОСОБА_20 скасовано заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.12.2008 та ухвалою того ж суду від 04.03.2013 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_20 , третя особа: КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації права власності, визання права власності./а.с.33 т.1/

10.01.2018 до П`ятої Харківської державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_2 , у якій він повідомив про відкриття спадщини після смерті матері ОСОБА_9 , яка рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 21.01.2008 оголошена померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 , та про прийняття ним спадщини, оскільки був зареєстрований і постійно мешкав зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.23 т.1/

Згідно Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі, 10.01.2018 П`ятою Харківською державною нотаріальною конторою зареєстрована спадкова справа №9/2018, спадкодавець ОСОБА_6 ./а.с.24 т.1/

Згідно наданих П`ятою Харківською державною нотаріальною конторою Витягів зі Спадкового реєстру №№51680085, 51680082 від 23.04.2018 щодо померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 ; №№ НОМЕР_1 від 06.08.2008 відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - інформація відсутня./а.с.25-27 т.1/

Із листа П`ятої Харківської державної нотаріальної контори від 30.11.2018 вбачається, що відповідно алфавітних книг обліку спадкових справ та книг обліку і реєстрації спадкових справ П`ятої Харківської державної нотаріальної контори за період з 1991 року по теперішній час, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , заяви про прийняття та про відмову від прийняття спадщини не подавалися, спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. За інформацією до 1991 року необхідно звертатися до Харківського обласного державного нотаріального архіву.

Згідно алфавітних книг обліку спадкових справ та книг обліку і реєстрації спадкових справ П`ятої Харківської державної нотаріальної контори за період з 2000 року по теперішній час після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 заяви про прийняття та про відмову від прийняття спадщини не подавалися, спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Після ОСОБА_8 , яка визнана померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 , заведена спадкова справа №9/2018 року. У матеріалах вказаної спадкової справи знаходиться заява ОСОБА_2 , зареєстрована у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №18 від 10.01.2018. Підпис на вказаній заяві посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьовою А.В. 16.12.2017 за реєстром №1137. У заяві ОСОБА_2 зазначив про те, що спадщину прийняв фактично (був зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем), в АДРЕСА_1 .

Також у матеріалах спадкової справи є заяви від представника ОСОБА_21 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , за довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьовою А.В. 16.12.2017 за реєстром №1127, а саме: заява про вчинення дій щодо пошуку спадкового майна, зареєстрована в журналі реєстрації вхідної кореспонденції 18.01.2018 за вхідним №23/02-14, на яку надано відповідь 25.01.2018 за вихідним №245/02-14; заява про надання відомостей щодо наявності спадкових справ та можливості оформити право на спадщину, зареєстрована в журналі реєстрації вхідної кореспонденції 31.03.2018 за вхідним №568/01-16, на яку надано відповідь 03.03.2018, за вихідним №874/02-14; звернення про видачу свідоцтва про право на спадщину відносно нерухомого майна, зареєстроване в журналі реєстрації вхідної кореспонденції 23.04.2018 за вхідним №689/01-16, на яке надано відповідь 24.04.2018 за вихідним №1119/02-14.

Інших заяв про прийняття або відмову від прийняття спадщини померлої ОСОБА_8 у матеріалах спадкової справи немає. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось./а.с. 104-105 т.2/

Відповідно до інформації, наданої на вимогу суду КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради від 18.12.2018, згідно матеріалів інвентаризаційної справи реєстрація права власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі договору про право забудови будинку та безстрокове користування земельною ділянкою від 05.06.1952 на ім`я ОСОБА_5 не проводилась. У матеріалах інвентаризаційної справи по АДРЕСА_1 зазначений договір відсутній. 28.02.1958 гр. ОСОБА_5 оформлено замовлення на оцінку житлового будинку з надвірними будівлями за вищезазначеною адресою. 22.05.2008 ОСОБА_3 подана заява щодо реєстрації дублікату договору про право забудови будинку і безстрокове користування земельною ділянкою від 05.06.1952 на ім`я ОСОБА_5 , але в такій реєстрації відмовлено. 23.02.2009 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради було проведено реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.12.2008 справа № 2-5953/2008.

При обстеженні 29.10.2007 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , розташований житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 54,3 кв.м., житловою площею 29,7 кв.м., 1953 року побудови; надвірні будівлі та споруди: літня кухня літ. «Д», тамбур літ. «д», вбиральняліт. «Ж», льохліт. «Г», колодязь №3, огорожа № 1, 2, 4. На момент складання договору купівлі-продажу на ім`я ОСОБА_1 технічні характеристики житлового будинку, надвірних будівель та споруд залишились без змін.

Згідно наявних архівних матеріалів реєстрація права власності на житловий будинок «А-1» з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради на ім`я ОСОБА_1 проведена на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2009, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Я.В.р. №873.

Обстеженням 17.03.2016 встановлено, що на земельній ділянці за вказаною адресою знесено житловий будинок літ.«А-1» та всі надвірні будівлі. 17.03.2016 за інвентаризовано житловий будинок літ. «К-2» загальною площею 247,3 кв.м., житловою площею 82,6 кв.м., 2016 року побудови; надвірні будівлі та споруди: гараж літ. «Л», колодязь № 3, огорожа № 1,2, 4 -2016 року побудови./а.с.119-124 т.2/

Звітом про оцінку майна від 07.03.2018, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_22 , визначено, що ринкова вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , житловою площею 29,7 кв.м., загальною площею 54,3 кв.м., складає 792500,00 грн./а.с.54-83 т.1/

Відповідно до інформації, викладеної ПАТ «Харківміськгаз» у листі від 30.08.2018, особовий рахунок на оплату послуг з газопостачання (о/р НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 відкрито з 11.11.2016 на ім`я ОСОБА_1 . Домоволодіння, яке було раніше розташоване за вказаною адресою, 07.06.2000 відключено від системи газопостачання, особовий рахунок закритий./а.с.22 т.3/

На виконання ухвали районного суду про витребування доказів Новобаварським районним відділом у місті Харкові Головного управління державної Міграційної служби України в Харківській області від 05.12.2018 надано суду до матеріалів справи копії заяв про оформлення паспортів, Форма-1 на громадян: ОСОБА_9 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 26.01.1981; ОСОБА_4 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 27.12.1978; ОСОБА_6 , паспорт НОМЕР_5 , виданий 03.11.1999. У всіх копіях заяв, наданих суду, міститься адреса проживання вказаних осіб: АДРЕСА_1 ./а.с.114-117 т.2/

Із інформації, наданої районному суду Департаментом реєстрації Харківської міської ради від 14.03.2019, вбачається, що в «карточке прописки» (форма А) на ім`я « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою: АДРЕСА_1 , в графі 13 «отметка о прописке» міститься штамп із записом «12.Х.90». В «поквартирной карточке» (форма Б) за адресою: АДРЕСА_1 , стосовно запитуваної особи містяться наступні відомості: « ОСОБА_23 », в графі «день, месяц и год рождения» міститься запис «11.04.79», в графі «дата прописки и на какой срок» міститься запис «12.Х.90», в графі «дата выписки» інформація відсутня./а.с.10-11 т.3/

У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона з 1999 року працює у вуличному комітеті, знає ОСОБА_1 з 2010 року, знає позивача ОСОБА_2 , який звертався до неї за довідкою про проживання. Свідок також пояснила, що останньою в будинку АДРЕСА_1 проживала матір позивача ОСОБА_24 . Далі, близько 10 років у ньому ніхто не прожив. Будинок із шлакоблоку і поступово руйнувався, жителі скаржилися їй, що там живуть безпритульні. Також свідок повідомила, що вона була в спірномубидинку лише один раз в 1999 році як улічком, пам`ятає, що свого часу в будинку проживали діти.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що проживає у АДРЕСА_1 та знає ОСОБА_2 з дитинства, коли він мешкав по АДРЕСА_1 . До відповідача ОСОБА_1 у вказаному будинку тривалий час ніхто не проживав, будинок поступово руйнувався, жили безпритульні, а раніше у різний час проживало багато людей - ОСОБА_25 , бабуся, дочка ОСОБА_24 , діти, в тому числі ОСОБА_26 .

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірний будинок належав ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності, оскільки побудований під час їх шлюбу. Після смерті забудовника ОСОБА_5 відкрилася спадщина на частину будинку, яку прийняли його дружина ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_27 в рівних частках, тобто по частині. Остання шляхом постійного проживання у спадковому будинку, в тому числі на час смерті спадкодавця, та вступу в управління і володіння спадковим майном прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

За таких осбитавин районний суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення факту прийняття спадщини із набуттям у власність ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , частини житлового будинку по АДРЕСА_1 (1953 року забудови), а також для встановлення факту прийняття спадщини із набуттям у власність ОСОБА_6 жилого будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Позивач ОСОБА_2 після оголошення матері ОСОБА_8 померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 прийняв спадщину, до якої входить вказаний житловий будинок, як спадкоємець першої черги, оскільки постійно там проживав та зареєстрований у цьому будинку з 12.10.1990.

Також районний суд дійшов висновку, що, оскільки третя особа ОСОБА_3 набула право власності на спірне спадкове майно на підставі заочного рішення, яке було скасовано, тому перестали існувати підстави, що давали їй право розпоряджатися спірним майном за договором купівлі-продажу, а отже спадкове майно вибуло з володіння власника ОСОБА_2 поза його волею. За таких обставин договір, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , є нікчемним та не потребує визнання недійсним.

Враховуючи, що спірне майно - жилий будинок літ.А-1 (1953 рік побудови) з прибудовами і надвірними будівлями по АДРЕСА_1 знесено, суд першої інстанції, застосовуючи положення ч.2 ст.1213 ЦК України, визнав необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість знесеного жилого будинку літ.А-1 (1953 рік побудови) з прибудовами і надвірними будівлями в розмірі 792500,00 грн., що відповідає наданому позивачем висновку спеціаліста, а відповідач клопотання про призначення експертизи не заявляла.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки вони грунтуються на неповно з`ясованих фактичних обставинах справи, не відповідають фактичним обставинам справи, прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодесом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи, може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч.ч.1-2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.

Викладеним вимога процесуального закону оскаржуване рішення не відповідає.

Перелік фактів, що мають юридичне значення, про встановлення яких суд може розглядати справу, визначений статтею 315 ЦПК України. Вказаною нормою цивільного процесуального закону не передбачено встановлення такого факту, як набуття у власність.

Натомість, відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Тому позовні вимоги про встановлення факту належності ОСОБА_4 1/2 частини спірного будинку в порядку спільної сумісної власності подружжя, встановлення факту прийняття спадщини із набуттям нею у власність з дочкою ОСОБА_19 ( ОСОБА_9 по 1/4 частці будинку після смерті ОСОБА_5 та факту прийняття спадщини із набуття у власність ОСОБА_8 житлогово будинку пісдя смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_5 і після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 матері ОСОБА_4 , - не можуть бути окремими матеріально-правовими вимогами позовної заяви, оскільки стосуються осіб, які його не уповноважували на здійснення таких дій та цивільна правоздатність яких припинилася у момент їх смерті.

Викладені позивачем обставини щодо прийняття спадщини вказаними особами є обставинами, якими він доводить своє право на спадкування спірного будинку. Тому заявлені факти мають юридичне значення при вирішення спору саме в цій частині як обставини, якими підтверджується його право щодо предмета позову та повинні оцінюватися судом в розрізі наявності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів цих обставин.

Вирішуючи питання щодо встановлення факту прийняття спадщини позивачем, як підстави для визнання за ним права спадкування та для захисту такого права у спосіб, заявлений в позові, щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів, районний суд неповно з`ясував фактичні обставини справи, зокрема, щодо кола спадкоємців, як осіб, які мають бути відповідачами у справі, та в порушення вимог ст.ст.76-81 ЦПК України визнав достатніми докази факту прийняття лише позивачем спадшини після смерті матері ОСОБА_8 .

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до наданих Новобаварським РВ у м.Харкові ГУДМС в Харківській області фотокопій карток Форми №1 на ім`я ОСОБА_4 (баби позивача) та ОСОБА_8 (матері позивача), у них маються записи їх дітей та інших осіб, які були з ними зареєстровані по АДРЕСА_1 . Зокрема, на картці форми №1, заповненої 25.12.1978 у зв`язку з обміном паспорту, на ім`я ОСОБА_4 наявний запис щодо ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; на картці форми №1 ОСОБА_6 , яка заповнювалася у серпні 1999 року у зв`язку з обміном паспорта, зроблений запис: діти: ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , рік народження нечітко./а.с.115-117 т.2/

Суд першої інстанції помилково на ці обставини уваги не звернув та не з`ясував коло спадкоємців кожного зі спадкодавців та факт прийняття ними спадщини, тоді як позивач у позові та у пиьмових поясненнях і заявах, що маються у матеріалах справи, замовчує про ці обставини та не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що спадкоємцем після смерті його баби ОСОБА_4 була лише його мати ОСОБА_8 , а після смерті останньої лише він, ОСОБА_2 .

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що у матеріалах справи наявні копії документів інших цивільних справ, в яких стороною заявника (позивача) виступала ОСОБА_3 , зокрема, згідно копії рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 21.01.2008, яким оголошено померлою ОСОБА_8 (справа №2-о-13/2008). В цій же справі вказані заінтересовані особи: ОСОБА_31 , ОСОБА_2 , ОСОБА_25 . Заявник ОСОБА_3 у заяві про оголошення особи померлою, поданій у липні 2007 року, в позовній заяві до ОСОБА_20 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відміну реєстрації права власності та визнання права власності, поданій у жовтні 2008 року, вказувала, що від народження постійно зареєстрована в домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 , та проживала там з матір`ю ОСОБА_8 до смерті останньої./а.с.29-33, 37 т.1/

Між тим суд першої інстанції, розглядаючи позов ОСОБА_2 , на вказані обставини, що протирічать викладеним позивачем обставинам лише його реєстрації у спірному будинку на час смерті матері, помилково уваги не звернув, тоді як з`ясування цих обставин має вирішальне значення у визначенні належного відповідача щодо позовних вимог ОСОБА_2 про його право на спадкування та, у разі підтвердження його права на спадкування, - відшкодування вартості спадкового майна чи відповідної частки.

Наявна у матеріалах справи заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини від 16.12.2017, яка зареєстрована П`ятою Харківською держаною нотаріальною конторою 10.01.2018, не підтверджує безспірності цього факту, оскільки подання такої заяви є правом особи, а питання щодо підставності спадкових прав нотаріусом на час прийняття такої заяви не вирішувалося, як і не з`ясовувалося питання кола спадкоємців та обсягу спадкової маси.

Районний суд також не звернув увагу на те, що позивач ОСОБА_2 , доводячи своє право на спадкування, посилався на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 21.01.2008, яким оголошено ОСОБА_8 померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 , яке ухвалено за заявою ОСОБА_3 , та ніяким чином не заперечував правомочності останньої для встановлення вказаного юридичного факту, який був необхідним для початку процедури оформлення спадкових прав.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_2 не довів належними та допустими доказами свого права на спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 матері ОСОБА_8 будинку АДРЕСА_1 , що належав його діду та бабі на праві спільної сумісної власності, та після їх смерті успадкований його матір`ю.

Апеляційний суд також визнає помилковими висновки районного суду щодо нікчемності укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 договору купівлі-продажу від 27.03.2009. ОСОБА_3 набула право власності на спірне спадкове майно на підставі заочного рішення, яке на час укладення вказаного договору було чинним, а тому його скасування в послідуючому може вплинути на результат розгляду цієї справи лише за умови встановлення судом відсутності у ОСОБА_3 спадкових прав на цей будинок. Саме вона, у разі відсутності у неї права на жилий будинок (1953 року забудови) АДРЕСА_1 , має нести відповідальність перед іншим спадкоємцем щодо відшкодування вартості спадкового майна, яке на даний час в натурі не існує.

Скасування рішення суду, що набрало законної сили і підлягало виконанню без встановлення особливих і непереборних обставин, суперечить принципу юридичної визначеності, та не може покладати на добросовісного набувача тягар відшкодування вартості придбаного у законний спосіб майна і розпорядження ним шляхом демонтажу у період, коли вказане рішення було чинним. Тим більше, що будівництво нею нового об`єкту нерухомості та його вартість не має будь-якого правового значення при визначенні вартості спірного спадкового майна.

Тому колегія суддів визнає безпідставним застосування районним судом положень ч.2 ст.1213ЦК України та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартості знесеного жилого будинку літ.А-1 (1953 рік побудови) з прибудовами і надвірними будівлями в розмірі 792500,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовнх вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

Доводам апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності колегія суддів не надає правову оцінку, оскільки прийшла до висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч.9 ст.158 ЦПК України колегія суддів визнає необхідним скасувати заходи забезпечення позову, що були застосовані ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 02.08.2018 відносно належного відповідачці ОСОБА_1 житлового будинку АДРЕСА_1 .

З урахуванням положень ст.141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненю судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 15058,10грн.

Керуючись ст.ст.367, 368, 376 п.п.3,4, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 13 листопада 2019 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про встановлення фактів належності та прийняття спадщини із набуттям у власність та стягнення коштів відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15058,10 грн. судового збору.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 02 серпня 2018 року, у виді: заборони ОСОБА_1 і будь-яким іншим особам, уповноваженим від її імені, здійснювати дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нерухомого майна житлового будинку літ. «К-2» з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 ; заборони будь-яким органам та особам, що є суб`єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо належного ОСОБА_1 на праві власності житлового будинку літ. «К-2» з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02.02.2023.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

В.А. Лобов