Ухвала

від 31.01.2023 по справі 727/11420/17

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

31 січня 2023 року м. Чернівці

справа № 727/11420/17

провадження 22-ц/822/71/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів Височанської Н.К., Лисака І.Н.

секретар Собчук І.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Садівничого товариства «Шкода» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 08 жовтня 2018 року у цивільній справі зв позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Позов обгрунтовано наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , 1928 р.н., яка була матір`ю її чоловіка ОСОБА_4 , який також помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із своїм чоловіком ОСОБА_4 вона проживала з 1998 року однією сім`єю, а шлюбні відносини оформили у 2002 році. Оскільки вона проживала у приватному будинку, а мати її чоловіка була людиною похилого віку і проживала в центрі м.Чернівців, але дуже любила обробляти землю, вона бажала жити біля сина і неї, вони вирішили, що будуть проживати разом у будинку заявника. ОСОБА_3 почала проживати з ними однією сім`єю з 1998 року. У її свекрухи ОСОБА_3 була дача у садівничому товаристві по АДРЕСА_1 , яку вона у 1999 році отримала у власність. Вказана земельна ділянка є спадковим майном після смерті ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 померла у 2004 році. Станом на час її смерті її чоловік і син померлої не проживав з ними, тому як зловживав спиртними напоями і пішов з їхньої сім`ї. Станом на час смерті ОСОБА_3 , вона проживала із нею та її донькою від першого шлюбу ОСОБА_2 .

Таким чином станом на час смерті ОСОБА_3 належала земельна ділянка № НОМЕР_1 розміром 0,0771 га за адресою АДРЕСА_1 у садівничому товаристві «Шкода» для ведення садівництва згідно державного акту на землю від 08.08.2000 р., зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Л № 6409, який виданий на підставі рішення виконавчого комітету ЧМР народних депутатів 01.06.1999р. №395/12.

Після смерті ОСОБА_3 вони із донькою є єдиними спадкоємцями 4 черги, які прийняли спадщину, оскільки вони проживали разом із спадкодавцем до її смерті більше 5 років, окрім того вона користується вказаною земельною ділянкою всі ці роки.

У неї з донькою ОСОБА_2 є спір щодо спадкового майна, донька забрала оригінал правовстановлюючого документу на землю і залишила їй лише його копію. Дублікат на землю вона отримати не має права, оскільки юридично не є родичкою померлій.

Просила визнати за нею право власності на земельну ділянку№ НОМЕР_1 розміром 0,0771 га за адресою АДРЕСА_1 у садівничому товаристві «Шкода» для ведення садівництва згідно державного акту на землю від 08.08.2000 р., зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Л № 6409.

Короткий змістрішення судупершої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 08 жовтня 2018 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 розміром 0,0771га за адресою АДРЕСА_1 у садівничому товаристві «Шкода» для ведення садівництва (державний акт на землю від 08.08.2000 р., зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Л №6409).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі Садівничетовариство «Шкода» просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08 жовтня 2018 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Садівниче товариство«Шкода» в апеляційній скарзі зазначає, що судом при постановленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, має місце порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що виразилося в наступному.

Відповідно допункту 1Статуту садівничоготовариства «Шкода» товариство знаходиться на земельній ділянці, наданій йому в користування рішенням Чернівецької міської ради від 18.09.1979 року №594/18, загальною площею 6.2000 га за адресою: м. Чернівці, вулиці Бабинська - Білецька.

Садівниче товариство є добровільним об`єднанням фізичних осіб - землевласників, землекористувачів і їх земельних ділянок в єдину територію із збереженням меж відокремлених ділянок.

Таким чином, відповідно до Статуту вся земельна ділянка загальною площею 6,2000 га за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в користуванні садівничого товариства «Шкода» і використовується з розподілом на садові ділянки для кожного члена товариства, якими у відповідних випадках може розпоряджатись товариство, тобто права і законні інтереси товариства поширюються на всі садові ділянки в межах наданої йому в користування земельної ділянки загальною площею 6,2000 га.

Судом визнано за позивачкою ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 розміром 0,0771 га за адресою: АДРЕСА_1 як на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_3 , тобто предметом спору є земельна ділянка, яка знаходиться у садівничому товаристві «Шкода», член якого помер, і товариство мало законне право на розпорядження цієї земельною ділянкою у випадку неприйняття спадщини.

Однак, товариство до участі у справі залучено не було, право власності на спірну земельну ділянку визнано за іншою особою, яка не була і не є членом садівничого товариства «Шкода», чим порушено його права та законні інтереси щодо предмету спору, а тому у відповідності до вимог ст.352 ЦК України товариство має право оскаржити рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08 жовтня 2018 року.

Вважають, що позивачка ОСОБА_1 на час звернення з позовом до суду була неналежним позивачем, та нею пред`явлено позов до неналежного відповідача.

Зазначають, що судом першої інстанції не перевірялось і не встановлювалось, чи взагалі була відкрита спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , чи був складений нею заповіт, чи звертався хтось з числа спадкоємців за заповітом чи законом до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, чи було видано або відмовлено комусь у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом чи за законом, чи було на час відкриття спадщини ще інше спадкове майно, зокрема нерухоме, такі докази в справі відсутні.

Таким чином, на час звернення з позовом до суду 16 листопада 2017 року позивачка ОСОБА_1 не відносилась до жодної з п`яти черг спадкоємців за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , тому не мала ніякого права на спадкування майна, яке належало спадкодавцю на час смерті, зокрема і земельної ділянки в садівничому товаристві «Шкода», відповідно у неї не було жодних правових підстав звертатися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу у відповідності до вимог ч.1 ст.16 ЦК України.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , після її смерті відкрилася спадщина і розпочався 6-місячний строк для прийняття спадщини після її смерті. Коли сплив цей 6-місячний строк, якщо ніхто зі спадкоємців першої-третьої черги не звернувся за її прийняттям, у ОСОБА_1 відповідно було 3 роки для того, щоб визнати за собою право власності на земельну ділянку. Однак вона в передбачений законом 3-річний строк до суду не звернулася, оскільки на той час був іще живий син ОСОБА_3 , що був спадкоємцем першої черги.

Таким чином, вважають, що позов пред`явлено до суду поза строками позовної давності, які просили застосувати до спірних правовідносин, і у зв`язку з цим відмовити у позові.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Уподаному відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08 жовтня 2018 року залишити без змін.

З доводами апеляційної скарги позивач не погоджується, вважає, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення повно з`ясував всі обставини, що мають значення для справи, встановив обставини, що мають значення для справи, а зроблені висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 була невісткою ОСОБА_3 1928 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживала однією сім`єю з 1998 року по день смерті ОСОБА_3 , що підтверджується копією рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 19 червня 2018 року, яке набрало законної сили 19.07.2018 р.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме земельну ділянку № НОМЕР_1 розміром 0,0771 га за адресою АДРЕСА_1 у садівничому товаристві «ШКОДА» для ведення садівництва згідно державного акту на землю від 08.08.2000 р., зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Л № 6409, який виданий на підставі рішення виконавчого комітету ЧМР народних депутатів 01.06.1999р. №395/12 і вона є спадкоємцем за законом, яка прийняла спадщину, оскільки вони проживали разом із спадкодавцем до її смерті більше 5 років та користується вказаною земельною ділянкою всі ці роки. Інших спадкоємців немає, так як син спадкодавця і чоловік позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті ухвали

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження слід закрити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.

За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частин 1, 2 ст.55, п. 8 ч. 3 ст.129 Конституції Україниє складовою права кожної особи на звернення до суду.

Частиною 1ст.352 ЦПК Українивизначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

В ч.3 цієї статті передбачено, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

За таких обставин, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції.

Отже, особи, які не брали участі у справі, мають право на апеляційне оскарження лише за умови, що суд вирішив питання про їх права та обов`язки.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Предметом позовув ційсправі євимога позивачапро визнати за нею право власності на земельну ділянку№ НОМЕР_1 розміром 0,0771 га за адресою АДРЕСА_1 у садівничому товаристві «Шкода» для ведення садівництва згідно державного акту на землю від 08.08.2000 р., зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Л № 6409, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Садівниче товариство «Шкода», звертаючись із апеляційною скаргою стверджувало про те, що рішенням суду фактично вирішено питання, які безпосередньо стосуються його прав, інтересів та обов`язків.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалось на те, що відповідно до Статуту товариства вся земельна ділянка загальною площею 6,2000 га за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в користуванні садівничого товариства «Шкода» і використовується з розподілом на садові ділянки для кожного члена товариства, якими у відповідних випадках може розпоряджатись товариство, тобто права і законні інтереси товариства поширюються на всі садові ділянки в межах наданої йому в користування земельної ділянки загальною площею 6,2000 га. Судом визнано за позивачкою ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 розміром 0,0771 га за адресою: АДРЕСА_1 як на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_3 , тобто предметом спору є земельна ділянка, яка знаходиться у садівничому товаристві «Шкода», член якого помер, і товариство мало законне право на розпорядження цієї земельною ділянкою у випадку неприйняття спадщини. Однак, товариство до участі у справі залучено не було, право власності на спірну земельну ділянку визнано за іншою особою, яка не була і не є членом садівничого товариства «Шкода», чим порушено його права та законні інтереси.

Однак ці доводи є безпідставними, оскільки належна ОСОБА_3 земельна ділянка № НОМЕР_1 розміром 0,0771 га за адресою АДРЕСА_1 у садівничому товаристві «Шкода» для ведення садівництва була нею приватизована та отримано Державний акт на землю від 08.08.2000 р., зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Л № 6409, який виданий на підставі рішення виконавчого комітету ЧМР народних депутатів 01.06.1999р. №395/12.

Отже, жодним чином права та інтереси апелянта рішенням суду не порушені.

Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц (провадження № 61-13912св20) та від 29 червня 2021 року у справі № 201/751/14-ц (провадження № 61-1490св21), від 12 січня 2022 року у справі № 761/41876/18 (провадження № 61-16835св21).

При цьому слід зазначити, що ані мотивувальна, ані резолютивна частини рішення суду першої інстанції не містять висновків про права, свободи, інтереси та обов`язки апелянта, а спір за позовом ОСОБА_1 вирішено судом в межах заявлених нею вимог.

Якщо у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, апеляційний суд встановить, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).

Оскільки позивач не довів порушення своїх прав, то оцінка іншим доводам апеляційної скарги не надається (аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі № 917/670/20).

Відповідно до п.3 ч. 1ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Керуючись ст.ст.362, 368, 374, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Садівничого товариства «Шкода» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 08 жовтня 2018 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення 3 лютого 2023 року.

Головуючий І.Б. Перепелюк

Судді: Н.К. Височанська

І.Н Лисак