Рішення

від 02.02.2023 по справі 240/41369/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року м. Житомир справа № 240/41369/21

категорія 108010100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Житомирський обласний ліцей Житомирської обласної ради , про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської обласної ради від 30 листопада 2021 року № 305 "Про зміну назви та затвердження у новій редакції Статуту Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що при прийнятті рішення "Про зміну назви та затвердження у новій редакції Статуту Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради" Житомирською обласною радою були грубо проігноровані норми діючого чинного законодавства та не дотримано положень Регламенту Житомирської обласної ради щодо підготовки і розгляду радою процедурних питань на сесії, строків і порядку внесення на сесію ради проекту рішення. Статут Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради, який затверджено оскаржуваним рішенням, не відповідає вимогам Закону України "Про освіту". Оскаржуваним рішенням відповідача порушено право на отримання його неповнолітньою дитиною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноцінної академічної освіти відповідно до чинного законодавства України та профілю навчального закладу, до якого він поступав та в якому в даний час навчається.

Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

У встановлений судом строк відповідачем було подано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначено, що оскаржуване рішення прийнято Житомирською обласною радою у спосіб, визначений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", шляхом реалізації своїх повноважень власника та засновника.

Третьою особою не було надано письмових пояснень.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що Житомирською обласною радою було прийнято рішення від 30 листопада 2021 року № 305 "Про зміну назви та затвердження у новій редакції Статуту Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради".

Зазначеним рішенням змінено назву Житомирського обласного ліцею Житомирської обласної ради на Житомирський обласний спортивний ліцей Житомирської обласної ради та затверджено нову редакцію статуту п.1 якого викладено у наступній редакції "Житомирський обласний спортивний ліцей Житомирської обласної ради - комунальний спеціалізований заклад освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання, що забезпечує здобуття освіти спортивного профілю одночасно із здобуттям повної загальної середньої освіти на всіх її рівнях.

Здобуття профільної середньої освіти передбачає спортивне та академічне спрямування: профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів та видів спорту з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти.

Вважаючи, що вказане рішення прийнято з грубими порушеннями норм чинного законодавства, без дотримання положень Регламенту обласної ради, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування регулює Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За змістом частини 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Пунктом 20 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру".

Частинами 1, 4 статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально - економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально - культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Згідно частини 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської, обласної ради, включається відповідний сільський, селищний, міський, обласний голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Регламент Житомирської обласної ради від 24.12.2020 № 13 визначає порядок діяльності обласної ради, її органів та посадових осіб щодо виконання повноважень, встановлених Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про службу в органах місцевого самоврядування", іншими законодавчими актами.

Згідно з ст.2 Регламент обласної ради є нормативним актом, який передбачає порядок підготовки, скликання і проведення сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень ради, формування органів ради, визначає порядок здійснення контрольних функцій, інших видів діяльності ради відповідно до її повноважень, встановлених Конституцією України та законами України.

Що стосується посилання позивача на порушення ч. 1 ст. 13 Регламенту, оскільки розпорядження голови відповідача про скликання сесії із зазначенням питань, які вносяться на розгляд ради, місця і часу проведення сесії, не було оприлюднено на офіційному веб-сайті відповідача суд зазначає наступне.

Згідно наявної інформації на офіційному веб-сайті Житомирської обласної ради Розпорядження голови обласної ради № 98 Про скликання сьомої (позачергової) сесії Житомирської обласної ради було оприлюднено 26 листопада 2021року о 15:46 .

Вказані обставини спростовують твердження позивача.

Що стосується твердження позивача, що в порушення ч. 16 ст. 17 Регламенту проект оскаржуваного рішення не був оприлюднений не пізніш як за десять робочих днів до відкриття сесії на офіційному веб-сайті обласної ради суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.17 Регламенту Житомирської обласної ради пропозиції щодо внесення питання у порядок денний сесії обласної ради подаються із завізованим проєктом рішення та всіма додатками до цього рішення, до якого надається пояснювальна записка, яка містить юридичне обґрунтування прийняття даного рішення, необхідні прогнози соціально-економічних та інших наслідків його реалізації, інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, графіки тощо).

Проєкт рішення подається в письмовій формі та на електронних носіях.

Проєкти рішень, що вносяться на розгляд ради обласною державною адміністрацією, подаються після їх погодження (візування) авторами проєктів та заступниками голови обласної державної адміністрації, керівниками департаментів, управлінь та відділів (в обов`язковому порядку юридичного управління) обласної державної адміністрації, якщо питання стосується її діяльності чи компетенції, керівниками інших державних органів, підприємств, установ чи організацій, яких стосується запропонований проєкт.

Візи розміщуються на зворотній стороні останнього аркуша проєкту. У разі, якщо проєкт рішення має додатки, вони візуються авторами проєкту і керівниками департаментів, управлінь та відділів (в обов`язковому порядку юридичного управління) обласної державної адміністрації, якщо питання стосується їх діяльності чи компетенції. Віза включає: особистий підпис, прізвище особи, яка візує документ, та дату візування. Заперечення і зауваження зазначених посадових осіб до проєктів рішень додаються до них у письмовій формі.

Відповідальність за якість і законність внесеного проєкту рішення чи іншого документа, поданого з проєктом рішення, покладається на керівника органу чи депутата, який його вносить.

Узагальнення зауважень і пропозицій до проєкту рішення, визначення остаточного його варіанта покладається на автора проєкту.

Із проєктом рішення його автором подаються матеріали для розгляду на засіданнях постійних комісій, сесії обласної ради, а також пропозиції щодо розсилки рішення, із зазначенням найменування підрозділу, установи чи організації, якій слід направити документ, та кількість примірників (лист розсилки).

Всі завізовані проєкти рішень підлягають обов`язковій перевірці управлінням юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату обласної ради на відповідність їх чинному законодавству та візування.

Перший заступник голови обласної ради візує проєкт рішення останнім і, при необхідності, вносить його на розгляд Погоджувальної ради ради.

Проєкти рішень оприлюднюються не пізніш як за десять робочих днів до відкриття сесії на офіційному веб-сайті обласної ради.

На кожному проєкті рішення, який розміщується на офіційному веб-сайті обласної ради, зазначається інформація про розробника проєкту рішення (назва установи, підприємства, організації, прізвище, ім`я та по батькові відповідальної за підготовку проєкту рішення особи, її посада, контактний телефон), дата розміщення даного проєкту рішення на офіційному вебсайті обласної ради.

Аналіз наведених норм свідчить, що без обов`язкової процедури погодження з певним алгоритмом дій, проєкт рішення не може бути опублікованим на офіційному вебсайті обласної ради.

Згідно відкритої інформації на офіційному вебсайті Житомирської обласної ради проект рішення Про зміну назви та затвердження у новій редакції Статуту Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради було опубліковано на сайті 26 листопада 2021 року о 15:39, розробник проєкту рішення: виконавчий апарат Житомирської обласної ради, відповідальна особа: управління майном виконавчого апарату обласної ради, що свідчить про проходження усього алгоритму погодження в установленому законом порядку, оскільки без такого погодження оприлюднення на офіційному сайті неможливо.

Відтак, порушення вимог статті 17 Регламенту у спірних правовідносинах судом не встановлено.

Що стосується посилання позивача на порушення ч. 4 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" проект оскаржуваного рішення було опубліковано лише 26 листопада 2021 року на веб-сайті відповідача.

Нормами ч.10 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Аналогічні норми місяться і у ч.1 ст. 13 Регламенту, зокрема, розпорядження голови ради про скликання сесії із зазначенням питань, які вносяться на розгляд ради, місця і часу проведення сесії оприлюднюються на офіційному веб-сайті обласної ради та інших засобах масової інформації, а також направляється індивідуально кожному депутату, в тому числі головам фракцій, не пізніше як за десять днів до її відкриття, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії, із зазначенням часу, місця проведення та рекомендованих питань для розгляду на сесії.

Аналіз наведених норм свідчить, що у виняткових випадках розпорядження голови ради про скликання сесії публікується не пізніш як за день до сесії.

Сторонами не заперечується факт того, що Сьома сесія VIIІ скликання була позачерговою, тобто її скликання відноситься до виняткових випадків, а тому розпорядження голови ради про скликання сесії могло бути опубліковано не пізніш як за день до сесії.

З огляду на наведені норми та обставини, проєкти рішень не могли бути опубліковані у строки визначені ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки скликання позачергової сесії є винятковим випадком та процедура її проведення є відмінною від чергової сесії, тому строки ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" можуть не застосовуватися.

Суд наголошує, що і розпорядження голови Житомирської обласної ради про скликання позачергової сесії і проєкти рішень щодо питань, які передбачається внести на розгляд ради було опубліковано в один день - 26.11.2021.

Що стосується доводів позивача, що відповідачем порушено норми ч. 2 ст. 15 Закону "Про доступ до публічної інформації" через відсутність оприлюднення оскаржуваного рішення на офіційному веб-сайті відповідача невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа суд зазначає наступне.

Дійсно, оскаржуване рішення оприлюднено на офіційному веб-сайті відповідача 10 грудня 2021 року.

Разом з тим, постановою Верховного Суду від 10.07.2019 у справі №804/639/18 встановлено, що «У відповідності до приписів статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняттярішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокремаз дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, колегія суддів наголошує на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту, проте, звертає увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, шо таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Слід вказати, що згідно протоколу пленарного засідання сесії обласної ради№7 сьомої сесії VІІІ скликання від 30.11.2021 при вирішенні питання про зміну назви та затвердження у новій редакції Статуту Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради виступили: Директор Житомирського обласного ліцею Житомирської обласної ради Корінна Л.В., представники батьківського комітету ліцею Іллічук О.П., Мельник Н.І., голова облдержадміністрації Бунечко В.І., депутати обласної ради Кицак Л.В. (СН), ОСОБА_3 (СН), ОСОБА_4 (Батьківщина), ОСОБА_5 (ОПЗЖ). Вирішили: Прийняти рішення з даного питання. ( за 49, проти 1, утр. 2, не гол. 1).

Суд зазначає, що існування будь яких імовірних процедурних порушень, на які посилається позивач , не може бути підставою для скасування рішення.

Будь яких доказів, що відповідачем могло бути прийнято інше рішення з питання про зміну назви та затвердження у новій редакції Статуту Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради суду надано не було.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники).

Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства.

Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства.

У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.

За приписами п.23 ч.1 ст.1 Закону України "Про освіту" рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій;

Відповідно до ч. 1, 2 ст.10 Закону України "Про освіту" невід`ємними складниками системи освіти є:

дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Крім того, згідно із ч. 3 ст. 12 Закону України "Про освіту" повна загальна середня освіта має три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п`ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки.

Початкова, базова середня і профільна середня освіта можуть здобуватися в окремих закладах освіти або у структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону "Про освіту", для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримуюють мережу закладів освіти та їхніх філій. Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про повну загальну середню освіту" територіальну доступність повної загальної середньої освіти забезпечують у межах повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом, зокрема, закріплення території обслуговування за комунальними закладами освіти (їхніми структурними підрозділами), що забезпечують здобуття початкової та/або базової середньої освіти.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про повну загальну середню освіту" кожна дитина має право на здобуття початкової та базової середньої освіти у найбільш доступному та наближеному до місця її проживання закладі освіти (його структурному підрозділі). Право дитини на здобуття початкової та базової середньої освіти у комунальному закладі освіти (його структурному підрозділі), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає дитина, гарантується, що не обмежує право батьків дитини або особи, яка досягла повноліття, обирати інший заклад освіти відповідно до законодавства. Для належного та ефективного визначення і закріплення за закладом освіти території обслуговування місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку, враховують спроможність кожного закладу освіти і демографічну ситуацію на відповідній території та у разі необхідності забезпечують створення додаткових класів. При цьому кількість класів початкової школи має забезпечувати здобуття початкової освіти всіма дітьми, які проживають на території обслуговування відповідного закладу освіти.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про повну загальну середню освіту" визначено, що рівний доступ до здобуття повної загальної середньої освіти забезпечується шляхом, зокрема, територіальної доступності повної загальної середньої освіти.

До комунального закладу освіти для здобуття початкової та базової середньої освіти у порядку, визначеному законодавством, обов`язково зараховуються всі діти, які проживають на території обслуговування закладу освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту", рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники). Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства.

Частиною 1 ст. 35 даного Закону визначено, що здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні забезпечують: початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти; гімназія, що забезпечує здобуття базової середньої освіти; ліцей, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.

Початкова школа функціонує як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії.

Гімназія та ліцей функціонують як окремі юридичні особи.

Як виняток, за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти.

За нормами ч.1, 3 ст.21 Закону України "Про освіту" спеціалізована освіта - це освіта мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування, яка може здобуватися в рамках формальної, неформальної, інформальної освіти, спрямована на здобуття компетентностей у відповідній сфері професійної діяльності під час навчання у безперервному інтегрованому освітньому процесі на кількох або всіх рівнях освіти та потребує раннього виявлення і розвитку індивідуальних здібностей.

Держава створює умови для здобуття освіти мистецького, спортивного, військового та наукового спрямування, у тому числі в закладах спеціалізованої освіти всіх рівнів.

Спортивна освіта передбачає засвоєння освітньої програми з відповідного виду спорту з метою набуття комплексу професійних компетентностей у галузі фізичної культури і спорту, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи, поглибленого оволодіння спеціалізацією в обраному виді спорту та здобувається одночасно з середньою, професійною (професійно-технічною), фаховою передвищою чи вищою освітою.

Освітні програми з відповідного виду спорту розробляються всеукраїнськими федераціями з видів спорту та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.

Особи, які здобувають спортивну освіту в закладах спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках, харчуванням, табельною парадною та спортивною формами, спортивним інвентарем та стипендіями згідно із законодавством.

Відповідно до ч.2, 5 ст.35 Закону України "Про повну загальну середню освіту" здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують також спеціальні заклади загальної середньої освіти.

Спеціальні заклади загальної середньої освіти можуть здійснювати освітню діяльність на одному або на декількох рівнях повної загальної середньої освіти.

Спортивний ліцей - заклад спеціалізованої освіти, що забезпечує здобуття освіти спортивного профілю одночасно із здобуттям повної загальної середньої освіти на всіх або окремих її рівнях.

Позивач обґрунтовує позов тим, що оскаржене рішення безпосередньо впливає на конституційне право її дитини на освіту, зокрема в розрізі принципу доступності освіти.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України у справі про офіційне тлумачення положень частини 3 статті 53 Конституції України (справа про доступність і безоплатність освіти, рішення 5-рп/2004 від 04.03.2004), роз`яснив, що слід розуміти під цими поняттям.

При тлумаченні терміну "доступність" стосовно освіти в державних і комунальних навчальних закладах слід виходити із граматичного визначення слова "доступність" як "доступ для всіх отримати, користуватись, придбати щось", "відповідність силам, здібностям, можливостям кого-небудь".

Системний аналіз положень Конституції України, в яких вживається термін "доступність", дає підстави для висновку, що поняття "доступність освіти" у частині 3 статті 53 Конституції України означає створення державою можливостей для реалізації права людини на освіту. При цьому необхідно зазначити, що доступність дошкільної і загальної середньої освіти є гарантією права кожного на здобуття такої освіти, якому кореспондує обов`язок держави забезпечити реалізацію цього права. Доступність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах полягає у створенні державою відповідних умов для їх функціонування і розвитку, за яких особа змогла б реалізувати своє право на здобуття вищої освіти на основі конкурсного відбору, з урахуванням своїх здібностей та інтересів у вільному виборі типу вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності, профілю навчання.

Таким чином виходячи із змісту поняття "доступність", яке вживається у положеннях Основного Закону України, відповідних законах про освіту, інших нормативно-правових актах, Конституційний Суд України вважає, що доступність освіти за конституційно-правовим смислом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право.

Факту відмови відповідачем у праві на освіту дитині позивача судом не встановлено.

Слід також вказати, що відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 695 від 05.08.2020 завданням за напрямом "Формування здорової нації та створення належних умов для розвитку системи закладів фізичної культури і спорту, в тому числі для осіб з інвалідністю" є: забезпечення розвитку фізичної культури та спорту на рівні територіальних громад, зокрема шляхом розширення мережі закладів фізичної культури і спорту; забезпечення проведення інформаційної кампанії з популяризації здорового способу життя із залученням громадських об`єднань, державних та громадських діячів, відомих спортсменів та митців; здійснення заходів щодо модернізації наявної матеріально-технічної бази дитячо-юнацьких спортивних шкіл, облаштування її необхідним обладнанням та інвентарем з урахуванням сучасних вимог до організації навчально-тренувального процесу.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення та зміна профілю ліцею фактично підтримує загальну політику держави у сфері реалізації прав дітей та молоді на вільний вибір видів спорту та фізкультурно-спортивних послуг, доступності та безпечності занять фізичною культурою і спортом.

Крім того, необхідно зазначити, що позивач та його син проживають у с.Садки Житомирського району, тобто син позивача, у разі незгоди з профілем ліцею може здобувати освіту у навчальному закладі за місцем свого проживання або у будь якому іншому навчальному закладі у порядку визначеному нормами чинного законодавства.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Отже, позивачем не наведено обґрунтувань та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач безпосередньо зазнав втручання в свої права внаслідок прийняття оскаржених рішень, та спричинення внаслідок цього суттєвого негативного впливу саме на права або інтереси його дитини в сфері освіти та завдання їй реальної шкоди, що свідчить про відсутність предмету захисту у суді та фактично вказує на безпредметність заявленого позову.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню .

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житомирської обласної ради (майдан ім. С. П. Корольова, 1, м.Житомир,10014, код ЄДРПОУ 13576948), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Житомирський обласний ліцей Житомирської обласної ради ( вул.Коростишівська,15 м.Житомир, 10007, код ЄДРПОУ 05396422)про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева