Постанова

від 14.06.2023 по справі 240/41369/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/41369/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

14 червня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Житомирський обласний ліцей Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської обласної ради від 30 листопада 2021 року № 305 "Про зміну назви та затвердження у новій редакції Статуту Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 02.02.2023 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не наведено обґрунтувань та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач безпосередньо зазнав втручання в свої права внаслідок прийняття оскаржених рішень, та спричинення внаслідок цього суттєвого негативного впливу саме на права або інтереси його дитини в сфері освіти та завдання їй реальної шкоди, що свідчить про відсутність предмету захисту у суді та фактично вказує на безпредметність заявленого позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що при прийнятті рішення "Про зміну назви та затвердження у новій редакції Статуту Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради" Житомирською обласною радою були грубо проігноровані норми діючого чинного законодавства та не дотримано положень Регламенту Житомирської обласної ради щодо підготовки і розгляду радою процедурних питань на сесії, строків і порядку внесення на сесію ради проекту рішення.

Вважає, що статут Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради, який затверджено оскаржуваним рішенням, не відповідає вимогам Закону України "Про освіту". Оскаржуваним рішенням відповідача порушено право на отримання його неповнолітньою дитиною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноцінної академічної освіти відповідно до чинного законодавства України та профілю навчального закладу, до якого він поступав та в якому в даний час навчається.

Відповідач та третя особа не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Житомирською обласною радою було прийнято рішення від 30 листопада 2021 року № 305 "Про зміну назви та затвердження у новій редакції Статуту Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради".

Зазначеним рішенням змінено назву Житомирського обласного ліцею Житомирської обласної ради на Житомирський обласний спортивний ліцей Житомирської обласної ради та затверджено нову редакцію статуту п.1 якого викладено у наступній редакції "Житомирський обласний спортивний ліцей Житомирської обласної ради - комунальний спеціалізований заклад освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання, що забезпечує здобуття освіти спортивного профілю одночасно із здобуттям повної загальної середньої освіти на всіх її рівнях.

Здобуття профільної середньої освіти передбачає спортивне та академічне спрямування: профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів та видів спорту з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти".

Вважаючи, що вказане рішення прийнято з грубими порушеннями норм чинного законодавства, без дотримання положень Регламенту обласної ради, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники).

Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства.

Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства.

У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.

За приписами п.23 ч.1 ст.1 Закону України "Про освіту" рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій;

Відповідно до ч. 1, 2 ст.10 Закону України "Про освіту" невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Крім того, згідно із ч. 3 ст. 12 Закону України "Про освіту" повна загальна середня освіта має три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п`ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки.

Початкова, базова середня і профільна середня освіта можуть здобуватися в окремих закладах освіти або у структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону "Про освіту", для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримуюють мережу закладів освіти та їхніх філій. Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про повну загальну середню освіту" територіальну доступність повної загальної середньої освіти забезпечують у межах повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом, зокрема, закріплення території обслуговування за комунальними закладами освіти (їхніми структурними підрозділами), що забезпечують здобуття початкової та/або базової середньої освіти.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про повну загальну середню освіту" кожна дитина має право на здобуття початкової та базової середньої освіти у найбільш доступному та наближеному до місця її проживання закладі освіти (його структурному підрозділі). Право дитини на здобуття початкової та базової середньої освіти у комунальному закладі освіти (його структурному підрозділі), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає дитина, гарантується, що не обмежує право батьків дитини або особи, яка досягла повноліття, обирати інший заклад освіти відповідно до законодавства. Для належного та ефективного визначення і закріплення за закладом освіти території обслуговування місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку, враховують спроможність кожного закладу освіти і демографічну ситуацію на відповідній території та у разі необхідності забезпечують створення додаткових класів. При цьому кількість класів початкової школи має забезпечувати здобуття початкової освіти всіма дітьми, які проживають на території обслуговування відповідного закладу освіти.

Приписами частини 1 ст. 9 Закону України "Про повну загальну середню освіту" визначено, що рівний доступ до здобуття повної загальної середньої освіти забезпечується шляхом, зокрема, територіальної доступності повної загальної середньої освіти.

До комунального закладу освіти для здобуття початкової та базової середньої освіти у порядку, визначеному законодавством, обов`язково зараховуються всі діти, які проживають на території обслуговування закладу освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту", рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники). Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства.

Частиною 1 ст. 35 даного Закону визначено, що здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні забезпечують: початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти; гімназія, що забезпечує здобуття базової середньої освіти; ліцей, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.

Початкова школа функціонує як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії.

Гімназія та ліцей функціонують як окремі юридичні особи.

Як виняток, за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти.

За нормами ч.1, 3 ст.21 Закону України "Про освіту" спеціалізована освіта - це освіта мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування, яка може здобуватися в рамках формальної, неформальної, інформальної освіти, спрямована на здобуття компетентностей у відповідній сфері професійної діяльності під час навчання у безперервному інтегрованому освітньому процесі на кількох або всіх рівнях освіти та потребує раннього виявлення і розвитку індивідуальних здібностей.

Держава створює умови для здобуття освіти мистецького, спортивного, військового та наукового спрямування, у тому числі в закладах спеціалізованої освіти всіх рівнів.

Спортивна освіта передбачає засвоєння освітньої програми з відповідного виду спорту з метою набуття комплексу професійних компетентностей у галузі фізичної культури і спорту, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи, поглибленого оволодіння спеціалізацією в обраному виді спорту та здобувається одночасно з середньою, професійною (професійно-технічною), фаховою передвищою чи вищою освітою.

Освітні програми з відповідного виду спорту розробляються всеукраїнськими федераціями з видів спорту та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.

Особи, які здобувають спортивну освіту в закладах спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках, харчуванням, табельною парадною та спортивною формами, спортивним інвентарем та стипендіями згідно із законодавством.

Відповідно до ч.2, 5 ст.35 Закону України "Про повну загальну середню освіту" здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують також спеціальні заклади загальної середньої освіти.

Спеціальні заклади загальної середньої освіти можуть здійснювати освітню діяльність на одному або на декількох рівнях повної загальної середньої освіти.

Спортивний ліцей - заклад спеціалізованої освіти, що забезпечує здобуття освіти спортивного профілю одночасно із здобуттям повної загальної середньої освіти на всіх або окремих її рівнях.

Слід також зазначити, що Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" регулює засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За змістом частини 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Приписами пункту 20 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру".

Згідно частини 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської, обласної ради, включається відповідний сільський, селищний, міський, обласний голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Як встановлено судом першої інстанції, регламент Житомирської обласної ради від 24.12.2020 № 13 визначає порядок діяльності обласної ради, її органів та посадових осіб щодо виконання повноважень, встановлених Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про службу в органах місцевого самоврядування", іншими законодавчими актами.

Згідно з ст.2 Регламент обласної ради є нормативним актом, який передбачає порядок підготовки, скликання і проведення сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень ради, формування органів ради, визначає порядок здійснення контрольних функцій, інших видів діяльності ради відповідно до її повноважень, встановлених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.17 Регламенту Житомирської обласної ради пропозиції щодо внесення питання у порядок денний сесії обласної ради подаються із завізованим проєктом рішення та всіма додатками до цього рішення, до якого надається пояснювальна записка, яка містить юридичне обґрунтування прийняття даного рішення, необхідні прогнози соціально-економічних та інших наслідків його реалізації, інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, графіки тощо).

Проєкт рішення подається в письмовій формі та на електронних носіях.

Проєкти рішень, що вносяться на розгляд ради обласною державною адміністрацією, подаються після їх погодження (візування) авторами проєктів та заступниками голови обласної державної адміністрації, керівниками департаментів, управлінь та відділів (в обов`язковому порядку юридичного управління) обласної державної адміністрації, якщо питання стосується її діяльності чи компетенції, керівниками інших державних органів, підприємств, установ чи організацій, яких стосується запропонований проєкт.

Візи розміщуються на зворотній стороні останнього аркуша проєкту. У разі, якщо проєкт рішення має додатки, вони візуються авторами проєкту і керівниками департаментів, управлінь та відділів (в обов`язковому порядку юридичного управління) обласної державної адміністрації, якщо питання стосується їх діяльності чи компетенції. Віза включає: особистий підпис, прізвище особи, яка візує документ, та дату візування. Заперечення і зауваження зазначених посадових осіб до проєктів рішень додаються до них у письмовій формі.

Відповідальність за якість і законність внесеного проєкту рішення чи іншого документа, поданого з проєктом рішення, покладається на керівника органу чи депутата, який його вносить.

Узагальнення зауважень і пропозицій до проєкту рішення, визначення остаточного його варіанта покладається на автора проєкту.

Із проєктом рішення його автором подаються матеріали для розгляду на засіданнях постійних комісій, сесії обласної ради, а також пропозиції щодо розсилки рішення, із зазначенням найменування підрозділу, установи чи організації, якій слід направити документ, та кількість примірників (лист розсилки).

Всі завізовані проєкти рішень підлягають обов`язковій перевірці управлінням юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату обласної ради на відповідність їх чинному законодавству та візування.

Перший заступник голови обласної ради візує проєкт рішення останнім і, при необхідності, вносить його на розгляд Погоджувальної ради ради.

Проєкти рішень оприлюднюються не пізніш як за десять робочих днів до відкриття сесії на офіційному веб-сайті обласної ради.

На кожному проєкті рішення, який розміщується на офіційному веб-сайті обласної ради, зазначається інформація про розробника проєкту рішення (назва установи, підприємства, організації, прізвище, ім`я та по батькові відповідальної за підготовку проєкту рішення особи, її посада, контактний телефон), дата розміщення даного проєкту рішення на офіційному вебсайті обласної ради.

Аналіз наведених норм свідчить, що без обов`язкової процедури погодження з певним алгоритмом дій, проєкт рішення не може бути опублікованим на офіційному вебсайті обласної ради.

Разом з тим судом першої інстанції спростовано доводи позивача на порушення ч. 1 ст. 13 Регламенту, оскільки розпорядження голови відповідача про скликання сесії із зазначенням питань, які вносяться на розгляд ради, місця і часу проведення сесії, не було оприлюднено на офіційному веб-сайті відповідача, оскільки згідно наявної інформації на офіційному веб-сайті Житомирської обласної ради Розпорядження голови обласної ради № 98 Про скликання сьомої (позачергової) сесії Житомирської обласної ради було оприлюднено 26 листопада 2021року о 15:46 .

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача, що в порушення ч. 16 ст. 17 Регламенту проект оскаржуваного рішення не був оприлюднений не пізніш як за десять робочих днів до відкриття сесії на офіційному веб-сайті обласної ради, оскільки згідно відкритої інформації на офіційному вебсайті Житомирської обласної ради проект рішення "Про зміну назви та затвердження у новій редакції Статуту Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради" було опубліковано на сайті 26 листопада 2021 року о 15:39, розробник проєкту рішення: виконавчий апарат Житомирської обласної ради, відповідальна особа: управління майном виконавчого апарату обласної ради, що свідчить про проходження усього алгоритму погодження в установленому законом порядку, оскільки без такого погодження оприлюднення на офіційному сайті неможливо. Відтак, порушення вимог статті 17 Регламенту у спірних правовідносинах судом не встановлено.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо доводів позивача на порушення ч. 4 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" проект оскаржуваного рішення було опубліковано лише 26 листопада 2021 року на веб-сайті відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Так, нормами ч.10 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Аналогічні норми місяться і у ч.1 ст. 13 Регламенту, зокрема, розпорядження голови ради про скликання сесії із зазначенням питань, які вносяться на розгляд ради, місця і часу проведення сесії оприлюднюються на офіційному веб-сайті обласної ради та інших засобах масової інформації, а також направляється індивідуально кожному депутату, в тому числі головам фракцій, не пізніше як за десять днів до її відкриття, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії, із зазначенням часу, місця проведення та рекомендованих питань для розгляду на сесії.

Отже, аналіз наведених норм свідчить, що у виняткових випадках розпорядження голови ради про скликання сесії публікується не пізніш як за день до сесії.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, що Сьома сесія VIIІ скликання була позачерговою, тобто її скликання відноситься до виняткових випадків, а тому розпорядження голови ради про скликання сесії могло бути опубліковано не пізніш як за день до сесії.

Отже, проєкти рішень не могли бути опубліковані у строки визначені ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки скликання позачергової сесії є винятковим випадком та процедура її проведення є відмінною від чергової сесії, тому строки ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" можуть не застосовуватися.

При цьому, і розпорядження голови Житомирської обласної ради про скликання позачергової сесії і проєкти рішень щодо питань, які передбачається внести на розгляд ради було опубліковано в один день - 26.11.2021.

Разом з тим встановлено, що оскаржуване рішення оприлюднено на офіційному веб-сайті відповідача 10 грудня 2021 року.

Суд вказує на необхідність дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту та зауважує, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі №804/639/18.

За усталеною практикою Верховного Суду порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень може бути підставою для скасування такого рішення, проте, лише за умови, що таке порушення вплинуло або об`єктивно могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення. Тобто, не кожне порушення, допущене суб`єктом владних повноважень, вважається таким, що безумовно впливає на правильність та обґрунтованість висновків такого суб`єкта.

Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення". Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція висловлювалась Верховним Судом також у постановах від 16 березня 2023 року у справі №400/4409/21, від 21 лютого 2023 року у справі №369/7737/16-а, від 10 липня 2019 року у справі №804/639/18, від 27 вересня 2022 року у справі №320/1510/20, від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20 та від 24 квітня 2023 року у справі №560/2210/19.

З огляду на встановлені обставини справи та правові норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що існування будь яких імовірних процедурних порушень, на які посилається позивач , не може бути підставою для скасування рішення.

Крім того слід зазначити, що згідно протоколу пленарного засідання сесії обласної ради№7 сьомої сесії VІІІ скликання від 30.11.2021 при вирішенні питання про зміну назви та затвердження у новій редакції Статуту Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради виступили: Директор Житомирського обласного ліцею Житомирської обласної ради ОСОБА_9, представники батьківського комітету ліцею ОСОБА_7, ОСОБА_8., голова облдержадміністрації ОСОБА_10, депутати обласної ради ОСОБА_3 (СН), ОСОБА_4 (СН), ОСОБА_5 (Батьківщина), ОСОБА_6 (ОПЗЖ). Вирішили: Прийняти рішення з даного питання. ( за - 49, проти - 1, утр. - 2, не гол. -1).

Разом з тим, будь яких доказів, що відповідачем могло бути прийнято інше рішення з питання про зміну назви та затвердження у новій редакції Статуту Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради суду надано не було.

Факту відмови відповідачем у праві на освіту дитині позивача судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем не наведено обґрунтувань та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач безпосередньо зазнав втручання в свої права внаслідок прийняття оскаржених рішень, та спричинення внаслідок цього суттєвого негативного впливу саме на права або інтереси його дитини в сфері освіти та завдання їй реальної шкоди, що свідчить про відсутність предмету захисту у суді та фактично вказує на безпредметність заявленого позову.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.