Рішення

від 01.02.2023 по справі 380/14144/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/14144/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2023 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЕКОТЕРРА" про визнати протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Львівській області.

Обставини справи:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЕКОТЕРРА", в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 30859 від 29.09.2022 року та зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЕКОТЕРРА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, оскільки позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. Позивач вважає, що таке рішення є неправомірним, надуманим, складеного на підставі позиції Головного управління ДПС у Львівській області, яка не підкріплена жодними належними документальними доказами, та на підставі неправильно встановлених Головним управлінням ДПС у Львівській області фактичних обставин, без врахування наданих ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» пояснень, та відповідно є всі підстави для скасування даного рішення.

Зазначає, що відповідачем, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Крім того, у тексті спірного рішення відсутнє посилання на джерела інформації, відповідно до яких відповідач встановив ризиковість операцій позивача.

Вказує також, що аналіз господарської діяльності платника податків з його контрагентами на предмет оцінки товарності (реальності) операцій та, відповідно, висновок про дотримання або порушення податкової дисципліни таким платником може бути здійснено контролюючим органом виключно шляхом проведення документальної перевірки з дотриманням відповідної процедури. Враховуючи наведене, просить суд задовольнити позов.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що комісією 29.09.2022 розглянуто інформацію від структурних підрозділів та копії документів про невідповідність ТзОВ «АГРОЕКОТЕРРА» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Зазначає, що у ТзОВ «АГРОЕКОТЕРРА» (ЄДРПОУ 42041353) основний вид діяльності: виробництво добрив і азотних сполук. Остання подана звітність з ПДВ за серпень 2022 (р.19-26 713 107 грн.). Чисельність працюючих квітень - 0 осіб, травень 1 особа, червень 0 осіб, що свідчить про недостатню кількість трудових ресурсів.

Вказує, що за період з січня 2020 року до жовтня 2022 року встановлено, що позивачем придбано ТМЦ / послуг на 302 844 тис. грн. та реалізовано на 126 366 тис. грн. За результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання встановлено, що ТзОВ «АГРОЕКОТЕРРА» (ЄДРПОУ 42672906) надавало послуги з суборенди приміщення ризиковому суб`єкту господарювання ТзОВ «КІНГ МАРКЕТ».

Зазначає, що позивач до матеріалів справи не долучив документів та пояснень, які б спростовували інформацію, що стала підставою включення ТзОВ «АГРОЕКОТЕРА» до переліку ризикових. Позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи.

Ухвалою суду від 01.02.2023 відмовлено в розгляді справи в загальному позовному провадженні та призначенні судового засідання.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЕКОТЕРРА» зареєстроване 03.04.2018 юридичною особою, номер державної реєстрації 10711020000040566, взято на податковий облік в органах державної податкової служби, перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДПС у Львівській області, зареєстровано платником податку на додану вартість 01.05.2018.

Місцезнаходження суб`єкта господарювання відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 79020, м. Львів, вул. Малоголосківська, будинок 8Д та здійснює види господарської діяльності за наступним КВЕД:

- 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук (основний).

- 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

- 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів.

- 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

- 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

- 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

21.09.2022 позивач надіслав повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з додатками в кількості 86 документів, оскільки рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Товариство визнано знову згідно Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника за номером 15996 від 13 травня 2021 року таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

29.09.2022 ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення № 30859 про включення ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» до переліку ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з підстав : « у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.»

Згідно витягу з протоколу №221 від 29.09.2022, засідання Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ухвалили: « 1. Прийняти рішення про відповідність ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» (ЄДРПОУ 42041353) критеріям ризиковості платника, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Рішення прийнято одноголосно.»

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням відповідача, вважає такими, що не відповідає законодавству України та не ґрунтуються на результатах аналізу наданих документів платника податків.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до пп. «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1165 від 11.12.2019, відповідно до якої затвердив Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації) зазначеним в пункті 3 Порядку №1165.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком №1 до Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Так, пунктом 8 зазначених Критеріїв визначено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).

Пунктом 11 Порядку №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до норм Порядку №1165:

26. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

42. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

44. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

45. Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

46. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

47. Особи, які не є членами комісії контролюючого органу, не можуть брати участі у заслуховуванні доповідей членів комісії, внесенні пропозицій, обговоренні та голосуванні.

48. Номер рішення комісії контролюючого органу складається з податкового номера або серії (за наявності) та/або номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта).

Пунктом 19-1.1. статті 19 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

19-1.1.1. здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

19-1.1.40. організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

19-1.1.41. організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами;

19-1.1.46. використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

За визначенням, наведеним в статті 41 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

62.1.1. ведення обліку платників податків;

62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Визначення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу дає стаття 71 ПК України. Так, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

72.1.1.1. що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах;

72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;

72.1.5. за наслідками податкового контролю.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів суд керується такими мотивами:

прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на правове регулювання, характер цих відносин, під час вирішення спорів такої категорії, суд повинен досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення комісії, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваження комісії контролюючого органу. Це узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та від 05.01.2021 у справі №640/10988/20.

Контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи такий моніторинг контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку (пункт 6 Порядку №1165).

При цьому дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних ДПС податкової інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Одним зі способів здійснення таких дій є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Отже, контролюючий орган уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків. При цьому інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Відповідно до абз.7-19 п.6 Порядку №1165, комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Тобто, у випадку ініціювання платником процедури спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості обов`язок такого спростування покладений на самого платника, який надсилає до контролюючого органу через електронний кабінет інформацію та копії відповідних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Водночас комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з покликанням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Суд враховує, що 29.09.2022 ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення № 30859 про включення ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» до переліку ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з підстав : « у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.».

Згідно витягу з протоколу №221 від 29.09.2022, засідання Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглянула інформацію від структурних підрозділів та копії документів про невідповідність ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» (ЄДРПОУ 42041353) критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

У витязі вказано наступне :

«ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» (ЄДРПОУ 42041353) - вибув з ГУ ДПС у Хмельницькій області до ГУ ДПС у Львівській області - 03.04.2018 (дата реєстрації - 19.03.2021). Стан платника 0. платник податків за основним місцем обліку. Податкова адреса: АДРЕСА_1 . Основний вид діяльності: виробництво добрив і азотних сполук. Засновник, керівник, головний бухгалтер - ФОП ОСОБА_1 . Згідно баз даних не є засновником інших СГД. Засновник - ОСОБА_2 . Статутний фонд - 6 000 000 грн. Має відкриті рахунки у банківських установах. Платник ПДВ з 01.05.2018р. Остання подана звітність з ПДВ за серпень 2022 року (р.19 - 26 713 107 грн.). Чисельність працюючих - квітень - 0 осіб, травень - 1 особа, червень - 0 осіб. (Звітність з ЄСВ за II кВ. 2022 року). Платником подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства та фінансову звітність малого підприємства за 2021 рік. Відомості щодо об`єктів оподаткування: офісне приміщення, майстерня, переробний цех, складське приміщення. Надано лист від 21.09.2022 року щодо виключення підприємства з числа ризикових платників та копії підтверджуючих документів, що не спростовують критерії ризиковості платника. В результаті обговорення членами комісії та дослідження фінансово - господарської діяльності даного платника, отримана інформація не спростовує відповідність ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» (ЄДРПОУ 42041353) критеріям ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. ухвалили: 1. Прийняти рішення про відповідність ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» (ЄДРПОУ 42041353) критеріям ризиковості платника, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Рішення прийнято одноголосно.»

Суд вважає такі висновки обґрунтованими, оскільки надані платником податку пояснення та документи не спростовують фактів здійснення господарських операцій з ТзОВ «КІНГ МАРКЕТ», котре як станом на грудень 2021 року, так і станом на червень 2022 року було визнане таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно Рішення від 30.05.2022 №21435 та Рішення від 30.09.2022 №39560.

Крім того, як встановлено судом, згідно Рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додатну вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.09.2022 №39560, ТзОВ «КІНГ МАРКЕТ» віднесено до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно податкової інформації : «використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «КІНГ МАРКЕТ» (42672906), в процесі якого встановлено, що податковий кредит (ліміт) частково сформовано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме : ТОВ «Агратрейд» (40830962), ТОВ «Агроекотерра» (42041353).

Також, долучені Товариством до матеріалів справи докази не спростовують висновки контролюючого органу щодо чисельності працюючих у 2022 році.

Суд зазначає про важливість дотримання принципу «належної обачності» з метою дотримання справедливого балансу між державними та приватними інтересами в сфері боротьби з ухиленням від сплати податків, адже підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик, тож у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже негативні наслідки обрання недобросовісного контрагента покладаються на таких учасників.

За звичаями ділового обороту та сучасної податкової практики під час здійснення такого вибору належна обачність полягає не лише в оцінці умов договору та їх комерційній привабливості, а й в оцінці ризиків контрагента, серед яких, зокрема: платоспроможність; ризики невиконання зобов`язань; надання гарантій їх виконання; наявність необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу); наявність відповідного досвіду.

Саме від цього залежить подальше фактичне виконання укладених договорів, отримання прибутку та дотримання податкового законодавства.

За наявності рішень щодо віднесення контрагента позивача до переліку ризикових платників податків на додану вартість, позивач не був позбавлений можливості перевірити податкову інформацію щодо контрагента за допомогою відкритих даних на основі ризик-орієнтованого підходу задля унеможливлення власної взаємодії з ризиковими СГД.

Відтак, позивач не спростував фактів, які були підставою для віднесення його до переліку ризикових платників. При цьому слід пам`ятати, що предметом дослідження у цій справі є питання правильності та правомірності віднесення платника податку на додану вартість до ризикових, а не реальність та товарність здійснення конкретних господарських операцій позивача та його контрагентами.

Отже, за результатами опрацювання отриманої від платника документів інформації та документів, а також наявної податкової інформації комісія обґрунтовано прийняла рішення від 29.09.2022 № 30859 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку по пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Щодо доводів позивача відносно неясності та неповноти зазначеної відповідачем податкової інформації для цілей надання позивачем документів для виключення платника податку з переліку ризикових, слід зазначити, що вичерпного переліку документів, які може подати платник для виключення з переліку ризикових платників, не існує. Пункт 6 Порядку №1165 містить приблизний перелік документів, на який платник податків може орієнтуватися при оскарженні рішення про віднесення його до переліку ризикових. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності його господарської діяльності не є універсальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Суд вважає, що позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи для цілей припинення реєстрації позивача як ризикового. Суд також враховує, що з огляду на тривалий період часу між прийняттям рішення про визнання платника податків ризиковим та поданням ним пояснень контролюючому органу (більше трьох місяців від прийняття Рішення № 15996 від 13 травня 2021 року) позивач мав реальну можливість подати запит та з`ясувати у контролюючого органу всю незрозумілу/недостатню інформацію для належної підготовки пояснень.

Віднесення платників податків до ризикових по суті є формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Законодавче регулювання спірних правовідносин передбачає баланс обов`язків податкового органу та прав платника податків. Порядок №1165 передбачає процедуру виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, для чого платник податків надає Комісії документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У цій ситуації опрацьована відповідачем податкова інформація є достатньою для реагування на неї шляхом прийняття оскарженого рішення.

Крім того, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю. Позивач вправі належними документами довести реальність здійснення ним фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі проходження моніторингу по цих операціях розраховувати на прийняття позитивного рішення про реєстрацію виданих ним податкових накладних/розрахунків коригування.

Що стосується доводів позивача про те, що в оскаржуваному рішенні лише процитовано зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, і не зазначено суть та характер податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (п.п.19-1.1.40); організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами (п.п.19-1.1.41); використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом (п.п.19-1.1.46).

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

В свою чергу, згідно пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах 18.09.2018 у справі № 818/398/15, від 27.08.2019 у справі №540/2077/18 та від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.

З огляду на викладене, на підставі досліджених доказів у справі, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника прийняте контролюючим органом правомірно, з урахуванням податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань та функцій, тому підстав для його скасування немає.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняте (вчинене) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідачем прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. Вимоги позивача є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив :

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЕКОТЕРРА" про визнати протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Львівській області відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 01.02.2023.

Суддя Коморний О.І.