Рішення

від 03.02.2023 по справі 810/4383/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/4383/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом ГУ ДПС у Київській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості та зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, вирішив адміністративний позов ГУ ДПС у Київській області задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити .

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ГУ ДПС у Київській області, до відповідача, ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд:

-стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 23 569 235,77 грн.

У зустрічному позові, позивачки, ОСОБА_1 , до відповідача, ГУ ДПС у Київській області, позивачка просить:

- визнати протиправними, та скасувати прийняті ГУ ДФС у Київській області: податкове повідомлення-рішення № 0001921309 від 7.12.2017 р. на суму 1402426,25 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001811309 від 7.12.2017 р. на суму 3476254,88 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001901309 від 7.12.2017 р. на суму 1063536,25 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001891309 від 7.12.2017 р. на суму 510 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001801309 від 7.12.2017 р. на суму 985031,25 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001841309 від 7.12.2017 р. на суму 510 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001851309 від 7.12.2017 р. на суму 170 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001821309 від 7.12.2017 р. на суму 12762434,93 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001861309 від 7.12.2017 р. на суму 510 грн.; вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 0001871309 від 7.12.2017 р. на суму 46266 грн.; рішення № 0001911309 від 7.12.2017 р. на суму 510 грн.; рішення № 0001881309 від 7.12.2017 р. на суму 4626,6 грн.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача (первісного позову), ГУ ДПС у Київській області

Позивач стверджує, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки в акті перевірки зафіксовані порушення податкового законодавства, зокрема рахується заборгованість з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку з фізичних осіб, військового збору. Здійснюючи господарські операції з контрагентами та отримуючи доходи, відповідачка не сплачувала зазначені податки.

На підставі акту перевірки позивач прийняв податкові повідомлення-рішення та направив відповідачці податкову вимогу . Проте станом на дату подання даного позову віповідачка податковий борг не сплатила. Таким чином, позивач вважає, що виникли законні підстави для стягнення податкової заборгованості.

(б) Позиція відповідачки (позивачки за зустрічним позовом), ОСОБА_1

Відповідачка заперечує проти задоволення позовних вимог. Надала зустрічний позов в якому зазначила, що під час ознайомлення з матеріалами позову їй стало відомо про прийняті податкові повідомлення-рішення. Вважає зазначені рішення протиправними, оскільки покладають на неї не передбачені законом, як для платника єдиного податку, майнові обов`язки зі сплати інших податків.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що податковий орган невірно визначив об`єкт оподаткування, що є базою оподаткування, оскільки безпідставно використав податкову інформацію із джерел, що не передбачені чинним законодавством (витяги про рух коштів). Адже у відносинах, з особами, які перераховували кошти на рахунок позивачки, вона не була стороною правочинів, укладених з цими особами, вона не здійснювала господарські операції, не отримувала доходів. Сам факт перерахування коштів є недостатнім для висновку про здійснення господарських операцій, а позиція податкового органу щодо походження коштів є лише припущенням про те, що вони є виручкою від реалізації.

Також, на думку позивачки за зустрічним позовом, за відсутності документального підтвердження укладених з контрагентами правочинів, якими опосередковувалися перерахування коштів на рахунок позивачки, за результатами перевірки можливо зробити тільки висновок про те, що отримані кошти є транзитними та власністю інших осіб або безпідставно отриманим майном, яке підлягає поверненню відповідному контрагенту за його вимогою. Вважати ці кошти доходом у податкового органу не має будь-яких підстав. У даному випадку він повинен був вжити заходи щодо отримання у третіх осіб - контрагентів відповідної інформації, первинних документів, або зазначити в акті про неможливість визначити оподатковуваний дохід на підставі наданих для перевірки документів.

Позивачка отримала вказані кошти за договором доручення від 05.08.2015, за яким вона в статусі повіреного від імені довірителя укладала з покупцями товарів, послуг господарські договори, отримувала грошові кошти на користь довірителя та перерахувала їх іншим особам. Про це свідчать акти наданих послуг. Позивачка не є власницею, а лише розпорядником коштів отриманих від третіх осіб, а отриманий дохід визначається як винагорода по зазначеному договору доручення, що прямо передбачено нормами ст.292.4 ПКУ. Відповідно невірно визначений статус .

Також позивачка зазначає, що на дату нарахування податковим органом їй єдиного внеску, вона була платником єдиного податку 3 групи і цей статус не був анульований на момент прийняття спірних рішень. Тому податковий орган не мав права застосовувати інші ставки для нарахування єдиного внеску ніж ті, що передбачені для платника єдиного податку.

Крім того, на думку позивачки, податковий орган порушив процедуру проведення перевірки, оскільки вона не отримала жодних повідомлень про проведення перевірки, не отримала акт перевірки, а тому була позбавлена можливості надавати свої пояснення, заперечення та додаткові документи. При цьому позивачка стверджувала, що підписи на поштових повідомленнях є підробленими.

У додаткових поясненнях позивачка зазначала, що під час розгляду даної адміністративної справи Київський апеляційний суд від 01.04.2019 у справі №752/ 21365/16-к ухвалою скасував ухвалу слідчого судді про призначення податкової перевірки. Даний факт, на думку позивачки, призвів до втрати будь-якої юридичної сили наказу контролюючого органу, винесеного на підставі цієї ухвали. Відповідно будь-які докази (зокрема акти податкових перевірок), отримані під час реалізації таких наказів повинні вважатися недопустимими під час розгляду питання щодо правомірності винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень.

(в) позиція відповідача за зустрічним позовом, ГУ ДПС у Київській області

18.02.2019 до суду надійшов відзив на зустрічний позов, в якому відповідач заперечував проти нього, просив відмовити у його задоволенні.

Відповідач не погоджується з доводами позивачки.

Щодо порушення процедури проведення перевірки відповідач зазначає, що фізична особа не може мати більше однієї податкової адреси. Крім того, відповідно до норм Податкового кодексу України фізичні особи - платники податку зобов`язані подавати контролюючому органу відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви. Отже податковий орган був зобов`язаний надсилати позивачці копію наказу про проведення перевірки та повідомлення про перевірку за її податковою адресою, яка є основним місцем обліку. Вказані документи згідно з чинним законодавством вважаються належним чином врученими, оскільки були надіслані за податковою адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Щодо встановлених порушень відповідач зазначив, що позивачка в періоді з 01.01.2016 по 31.08.2016 здійснювала підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування (3 група). Документальна планова перевірка здійснювалась на підставі інформації отриманої в рамках кримінального провадження в т.ч. витягів про рух коштів. За результатами перевірки контролюючий орган встановив, що на рахунок позивачки була перерахована сума коштів, яка перевищила обсяг доходу, встановленого для платника єдиного податку, суб`єктами господарювання, які є пов`язаними особами. Позивачка не відображала грошові кошти у своїй фінансовій діяльності, звітах, не сплачувала відповідні податки у встановлених розмірах та не мала права застосовувати спрощену систему оподаткування. На думку відповідача, вказані обставини свідчать про існування ознак приховування прибутку, що передувало відмиванню доходів. Посилання позивачки на неанулювання свідоцтва платника єдиного податку 3 групи не свідчить про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Крім того, відповідач звертав увагу на надані позивачкою копії первинних документів до Договору доручення (акти наданих послуг, реєстру переданих документів, актів звірки взаєморозрахунків). На його думку, вказані документи містять ознаки підроблення. Окрему увагу відповідач звертає, що позивачка не надала жодних пояснень, жодних доказів того, що дані грошові кошти перераховувалися на банківські рахунки інших осіб, підприємств за дорученням довірителя на виконання договору доручення. Позиція позивачки, що отримані нею кошти не є її доходом, не підтверджується також відповідними первинними документами.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

10.12.2018 Одеський окружний адміністративний суд прийняв до свого провадження адміністративний ГУ ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та призначив розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

17.12.2018 від ОСОБА_1 до суду надійшов зустрічний позов про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2017 та вимог про сплату боргу.

28.12.2018 суд ухвалою поновив строк для звернення до суду, відстрочив сплату судового збору до ухвалення рішення по суті, об`єднав зустрічний позов в одне провадження з первісним та прийняв його до свого провадження.

17.01.2019 суд задовольнив клопотання позивачки за зустрічним позовом та зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/15221/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки№2004 від 03.11.2017.

22.11.2021 суд ухвалив поновити провадження у справі та задовольнив клопотання відповідача про заміну відповідача ГУ ДФС у Київській області на його правонаступника ГУ ДПС у Київській області.

16.02.2022 суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про виклик свідка та ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача у зустрічному позові про витребування доказів.

16.09.2022 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

12.10.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача та витребував у відповдіача дозвіл на отримання інформації про рух коштів від слідчих органів.

08.11.2022 через неприбуття належно повідомлених сторін про судове засідання, суд на підставі ч.9 ст.205 КАС України ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадження.

IV. Обставини, встановлені судом

Позивачка перебуває на обліку з 09.06.2015 за №101715077442 у Переяслав-Хмельницькому відділенні Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області за податковою адресою вул. Шевченка, буд. 16, с. Гребля, Переяслав-Хмельницький р-н, Київська обл.

За період з 01.07.2015 по 31.12.2015 позивачка підприємницьку діяльність здійснювала на спрощеній системі оподаткування (III група, ставка 4%) відповідно до вимог ст.291-300 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями.

За період з 01.01.2016 по 31.08.2016 позивачка підприємницьку діяльність здійснювала на спрощеній системі оподаткування (III група, ставка 5%) відповідно до вимог ст.291-300 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами та доповненнями.

За період з 01.01.2015 по 31.08.2016 відповідно до поданих податкових декларацій платника єдиного податку із зазначеними КВЕД позивачка отримувала доходи від діяльності у сфері права; неспеціалізованої оптової торгівлі; оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інших пасажирських перевезень наземним транспортом; перевезення вантажним автомобільним транспортом; спеціалізованої діяльності із дизайну; виробництва іншого одягу і аксесуарів, роздрібної торгівлі текстильними товарами в спеціалізованих магазина; оптової торгівлі одягом і взуттям, перебуваючи на 3 групі платника єдиного податку, шляхом сплати єдиного податку відповідно до ст.291.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями).

Позивачка в періоді з 09.06.2015 по 31.08.2016 сплатила єдиний податок в сумі 112213,63 грн.

За період з 01.01.2016 по 31.08.2016 на свій банківський рахунок позивачка отримала грошові кошти на загальну суму 95 261 959,00 грн.

Позивачка заяву про скасування платника єдиного податку та відповідно переходу на загальну систему оподаткування до органів ДФС не подавала.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 до Переяслав- Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області позивачкою не подано.

У зв`язку з отриманням матеріалів від слідчого відділу Голосіївського управління Національної поліції у місті Києві стосовно здійснення досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке 10.05.2016 внесені до ЄРДР за №42016101010000112, з метою виконання ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016 у справі №752/21365/16-К про призначення позапланової перевірки з метою належного розслідування кримінального провадження та встановлення обставин, які підлягають доказуванню, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, відповідач видав наказ від 03.11.2017 №2004 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 21.10.2016.

Копію наказу та направлення на проведення перевірки відповідач направив на податкову адресу позивачки : АДРЕСА_1 рекомендованим листом 06.11.2017, які отримано 10.11.2017.

Результати перевірки оформленні актом від 20.11.2017 №905/10-36-13-09/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і правильності визначення об`єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджету усіх рівнів ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2015 по 21.10.2016».

В акті перевірки податковий орган зазначив, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що позивачка не відображала грошові кошти отримані від суб`єктів господарювання - юридичних/фізичних осіб в своїй фінансовій діяльності та звітах. При цьому позивачка мала право на застосування спрощеної системи оподаткування за умови не перевищення протягом календарного року обсягу доходу у 20 000 000,00 грн.

Як вказано в акті перевірки, позивачка у 2015 році перевищила граничний обсяг доходу встановленого для платників єдиного податку третьої групи на рівні 20 000 000,00 грн., та повинна була, на думку податкового органу, сплатити єдиний податок за ставкою 15% до суми перевищення вказаного обсягу та з 2016 року перейти на загальну систему оподаткування, тобто на сплату податку на доходи фізичних осіб в порядку встановленому IV розділом Податкового кодексу України та подати не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу декларацію та відповідну Заяву.

За результатами перевірки встановлено заниження суми доходу від провадження підприємницької діяльності в сумі - 93 207 484,00 грн., в тому числі: за 2015р. в сумі 38 240 651,00 грн., за 2016 р. в сумі 54 966 833,00 грн.

Зокрема, впродовж здійснення контрольного заходу при перевірці відомостей, що містяться в інформаційних базах даних ІС «Податковий блок», ЦБД ДРФО ДФС України про суми виплачених доходів фізичним особам, банківських виписках по розрахунковому рахунку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 , відкритому у філії «Київ Сіті «ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 380775, м. Київ, Україна) та інших зовнішніх джерелах інформації за період з 01.01.2016 по 31.08.2016 податковий орган встановив отримання грошових коштів на загальну суму 95 261 959,00 грн. (20150. 38 540 026,00 грн та за 2016р. - 56 721 933.00). Зокрема, позивачка отримала доходи від наступних контрагентів:

- TOB "HIT"; ТОВ "Монкім" ;ТОВ "Валінор Фінанс"; ТОВ "Маріон Трейдерінг"; ПАТ «Глорія Джине»; ПП «Логістік девайс»; ТОВ «Будівельна група іпсум груп»; ТОВ «Колтон»; ТОВ «Компанія мет-інвест»; ТОВ «Копіленд сервіс»; ТОВ «Медіо-групцентр реабілітації»; ТОВ «Непал Груп»; ТОВ «Торгова група інвест проект»; ТОВ «Фірма мет-пром»; ТОВ «Флагман-РМ»; ПП «Девелоптайм»; ПП «ТД Авангард»; ТОВ «Айвентікс»; ТОВ «Альтер трейд»; ТОВ «Буд-гуд»; ТОВ «Валінор фінанси»; ТОВ «Гамма ойл»; ТОВ «Інспецтех союз»; ТОВ «Кавадо»; ТОВ «Меркс стайл»; ТОВ «Мріябуд»; ТОВ «Фаністартлекс»; ТОВ «Фома сервіс»; ФОП ОСОБА_3 .

За результатами проведеного аналізу реєстраційних даних контрагентів встановлено, що всі вказані суб`єкти господарювання мають спільні ознаки, як зазначає податковий орган, є пов`язаними особами:

1.ТОВ «Юнікан Сі» (код за ЄДРПОУ 40145688) та ТОВ «Монкім» (код за ЄДРПОУ 40176213) зареєстровано за однією податковою адресою: УКРАЇНА, 01021, М.КИЇВ, ПЕЧЕРСЬКИИ Р-Н, ВУЛ. МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО. БУД 28/2. КВ.№43.

2.ТОВ «Валінор Фінанс» (код за ЄДРПОУ 39895864) та ТОВ «Маріон Трейдерінг» (код за ЄДРПОУ 40108515) зареєстровано за однією податковою адресою: УКРАЇНА, 02098, М.КИЇВ, ДНІПРОВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ. ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА. БУД. 9. КВ, (ОФІС) 152.

При цьому проведеним аналізом податкової звітності, наданої ТОВ «Новітні та інноваційні технології» (код за ЄДРПОУ 39045838), ТОВ "Валінор Фінанс" (код за ЄДРПОУ 39895864), ТОВ «Юнікан Сі» (код за ЄДРПОУ 40145688) за період з 30.11.2015 по 08.06.2016, ТОВ «Монкім» (код за ЄДРПОУ 40176213) за період з 15.12.2015 по 08.06.2016 та ТОВ «Маріон Трейдерінг» (код за ЄДРПОУ 40108515) до органів ДФС у період з 01.01.2015 по 30.11.2016 року та відомостей з журналу приймання АІС «Архів електронної звітності» встановлено, що майже вся податкова звітність вказаних суб`єктів господарювання направлена до органів ДФС через Автоматизовану систему ДФС України "Єдине вікно подання електронної звітності" з однієї ір-адреси - НОМЕР_3 .

Також, за допомогою сервіса whois (http://2ip.com.ua) було проведено аналіз встановлених ір-адрес з яких здійснювалась взаємодія з електронними системами банківських та державних установ щодо зазначених СГД та встановлено, що сервери зберігання інформації розміщені в наступних країнах, а саме:

ТОВ "HIT" використовувало наступні ір-адреса:

94.249.192.165- країна Німеччина, регіон Саар, місто Хомбург;

82.144.205.73 - країна Україна, регіон Київ, місто Київ.

209.85.215.42 - країна СІНА, регіон Каліфорнія, місто Маунтин-Вью.

209.85.215.54 - країна США, регіон Каліфорнія, місто Маунтин-Вью.

ТОВ "Валінор Фінанс" використовувало наступні ір-адреса:

94.249.192.165- країна Німеччина, регіон Саар, місто Хомбург;

78.111.186.75- країна Україна, регіон Житомирська область, місто Житомир;

194.44.12.17- країна Україна, регіон Львівська область, місто Львів;

212.42.77.157- країна Україна, регіон Київ, місто Київ;

ТОВ "Юнікан Сі" використовувало наступні ір-адреса;

94.249.192.165- країна Німеччина, регіон Саар, місто Хомбург.

ТОВ «Монкім» використовувало наступні ір-адреса:

94.249.192.165- країна Німеччина, регіон Саар, місто Хомбург;

194.44.12.17- країна Україна, регіон Львівська область, місто Львів;

212.42.77.157- країна Україна, регіон Київ, місто Київ;

ТОВ «Маріон Трейдерінг» використовувало наступні ір-адреса;

94.249.192.165- країна Німеччина, регіон Саар, місто Хомбург.

У висновках акту перевірку встановлені порушення, допущені ФОП ОСОБА_1 :

1.п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України, в результаті заниження оподаткованого доходу за 2015р. на загальну суму 38 240 651,00 грн, що в свою чергу призвело до заниження суми єдиного податку за 2015 рік із фактично отриманого доходу в розмірі 788 025,00 грн.

2. п.п. 2 п. 291.4 статті 291 ПКУ ФОП ОСОБА_1 перевищено максимально-граничний розмір доходу для платників єдиного податку третьої групи в розмірі 20 000 000,00 грн. ( у 2015 році), сума перевищення становить 18 540 026.00грн. та в порушення ч.3 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не подала заяву про перехід на загальну систему оподаткування, тобто на сплату податку на доходи фізичних осіб в порядку встановленому IV розділом Податкового кодексу України, у зв`язку з перевищенням граничного обсягу доходу для платників єдиного податку III групи (2015р. - 20 000 000,00 грн.). Враховуючи вищезазначені порушення, податкові зобов`язання зі сплати єдиного податку (за ставкою 15%) за 2015 рік ФОП ОСОБА_1 склали у загальній сумі 2 781 003,90 грн.

3. п.167.1 ст.167, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) встановлено порушення в частині не включення до валового доходу сум коштів, які надійшли від контрагентів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету на суму 10 209 947,94 грн.

4.п.п. 49.18.2, п.49.18, ст.49, абз.2 п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України несвоєчасно подано податкові декларації платаника єдиного податку за ІІ півріччя 2015р. (граничний термін подання до 10.08.2015), фактично подано (11.08.2015р. №1500003194), за три квартали 2016 р. (граничний термін подання до 09.11.2016), фактично подано (25.07.2017 №1700005801) та за 2016 (граничний термін подання до 09.02.2017), фактично подано (25.07.2017 №1700005802).

5. п.п. 49.18.5, п.49.18, ст.49, п. 179.1 ст.179 Податкового кодексу України не подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 р.

6. п.296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України не надано Книгу обліку доходів для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затвержену- Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 № 1841.

7. п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, пп.8, пп.9 п.6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не надано до перевірки книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затверджену Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481.

8. п.2 ч.І ст.7, ст.8, ч.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), занижено ЄСВ на загальну суму 46266,00 грн., за рахунок отримання чистого доходу з якого відраховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.08.2016 на загальну суму 56 721 933,00 грн. (з урахуванням максимальної величини - 210300,00 грн.).

9. ст.25, п.7 ч.ІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 - несвоєчасно подано до Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (таблиця 2 Нарахування єдиного внеску на згальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування додатку 5) за 2015 рік (№1604947097 від 10.02.2016), граничний термін подання 09.02.2016 та не подано за 2016 рік звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (таблиця 2 Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування додатку), граничний термін подання 09.02.2017.

10.п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010, із змінами та доповненнями, в частині заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість що підлягають декларуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 1 121 941,00 грн., у тому числі за січень 2016р. в сумі 578647,00 грн., лютий 2016р. в сумі 229436,00 грн., березень 2016р. в сумі 41573,00 грн., за квітень 2016р. в сумі 117303,00 грн., за травень 2016р. 46517,00 грн., за червень 2016р. в сумі 108465,00 грн. грн.

11.п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено заниження чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на суму 56 721 933,00 грн. без ПДВ, що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 850 829, 00 грн.

Копію акту направлено на податкову адресу позивачки, за якою вона обліковується як платник податків,: АДРЕСА_1 . Рекомендованим листом від 20.11.2017 та отримано 23.11.2017.

Відповідач прийняв податкові наступні повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення № 0001921309 від 7.12.2017 р. на суму 1402426,25 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001811309 від 7.12.2017 р. на суму 3476254,88 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001901309 від 7.12.2017 р. на суму 1063536,25 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001891309 від 7.12.2017 р. на суму 510 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001801309 від 7.12.2017 р. на суму 985031,25 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001841309 від 7.12.2017 р. на суму 510 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001851309 від 7.12.2017 р. на суму 170 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001821309 від 7.12.2017 р. на суму 12762434,93 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001861309 від 7.12.2017 р. на суму 510 грн.; вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 0001871309 від 07.12.2017 р. на суму 46266 грн.; рішення № 0001911309 від 07.12.2017 р. на суму 510 грн.; рішення № 0001881309 від 07.12.2017 . на суму 4626,6 грн.

Вказані рішення відповідач направив на податкову адресу позивачки: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом від 07.12.2017, проте повернуті у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

31.01.2018 податковий орган направив рекомендованим листом податкову вимогу від 24.01.2018 на податкову адресу платника.

В матеріалах справи міститься договір доручення від 05.08.2015, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ХАЙ ВЕЙ ГРУП", ідентифікаційний код юридичної особи 37288194. За умовами Договору це підприємство, як довіритель, доручало ФОП Н.О.Мартінцова, як повіреному, вчинення певних юридичних дій від імені довірителя. Повірений зобов`язується, діючи за вказівками (дорученнями) Довірителя, за винагороду вчиняти від імені та за рахунок Довірителя такі юридичні дії: укладати з третіми особами (далі іменуються «покупці») договори купівлі- продажу товарів, надання послуг, відступлення прав вимоги (майно або майнові права, що відчужуються за такими договорами, далі іменуються «продукція»); приймати участь у проведенні взаємних розрахунків між Довірителем та покупцями продукції, шляхом прийняття від покупців належної Довірителю оплати за продукцію, та подальшого розпорядження отриманими коштами за вказівками (дорученнями) Довірителя. До вказаного Договору додані акти наданих послуг щодо отримання від третіх осіб коштів та розпорядження ними, акти звірки взаєморозрахунків.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що первісний позов ГУ ДПС у Київській області належить до задоволення, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Зміст даних спірних правовідносин становить дослідження декілької питань:

1.Питання щодо дотримання відповідачем, податковим органом, процедури призначення та проведення документальної позапланової перевірки. У випадку встановлення інсування порушень, чи вплинуло це на обґрунтованість та законність висновків за результатами проведеної перевірки;

2. Питання щодо суті встановлених податковим органом порушень, а саме: чи є кошти, які позивачка за первісним позовом отримувала на власний рахунок у періоді, що перевірявся, її доходом, що перевищує обсяг доходу, встановлений для платника єдиного податку. Відповідно - чи виник у неї обов`язок перейти на загальну систему оподаткування та у зв`язку з цим сплачувати необхідні податки і збори.

Щодо посилань позивачки за зустрічним позовом, що податковий орган порушив процедуру проведення перевірки.

Зокрема, позивачка скаржиться, що оскільки вона не отримала жодних повідомлень про проведення перевірки, не отримала акт перевірки, вона була позбавлена можливості надавати свої пояснення, заперечення та додаткові документи, а підписи на поштових повідомленнях є підробленими.

Згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючого органу за місцем знаходження юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку).

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 розділу II ПКУ, платник податків зобов`язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п.66.5 ст. 66 ПКУ).

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (абз.третій п. 45.1 ст.45 ПК).

Так, суд встановив, що позивачка перебуває на обліку з 09.06.2015 в Переяслав-Хмельницькому відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області за податковою адресою: вул. Шевченка, буд. 16, с. Гребля, Переяслав-Хмельницький р-н, Київська обл.

При цьому, відповідно до п.70.7 ст.70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, згідно з п.70.2 ст.70 Податкового кодексу України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація: прізвище, ім`я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий.

Відповідно до п.1.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12,2011 №1588 (в редакції, яка була чинна на момент видання наказу про проведення перевірки, далі - Порядок №1588), з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку (абз.2 п.1.4 Порядку №1588).

Отже, суд погоджується з аргументами відповідача, що податковий орган був зобов`язаний надіслати позивачці копію наказу про проведення перевірки та повідомлення про перевірку за її податковою адресою: АДРЕСА_2 . Тобто за адресою місця її проживання, що є основним місцем обліку платника, за яким така фізична особа береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

При цьому, у разі зміни адреси місця проживання позивачка була зобов`язана повідомити контролюючий орган про відповідні зміни протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви.

Враховуючи вищезазначені обставини, та враховуючи законодавчо закріплені вимоги щодо зміни реєстрації, позивачкою - платником податків не було подано до контролюючого органу жодної довідки про зміну реєстрації та згідно з ЄДР та баз даних ДФС ФОП ОСОБА_1 обліковується за податковою адресою: вул. Шевченка, буд. 16, с. Гребля. Переяслав-Хмельницький р-н. Київська обл.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, направивши копію наказу та направлення на проведення перевірки на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 рекомендованим листом 06.11.2017 та отримано 10.11.2017, не порушував процедуру проведення перевірки

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Отже, виходячи з приписів статті 42 Податкового кодексу України направлення від 03.11.2017 №512/10-36-13-06 та Наказ від 03.11.2017 №2004 направлені на адресу позивачці рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, вважаються належним чином врученими, оскільки вони надіслані за податковою адресою платника податків. Твердження позивачки про підробку її підписів на поштових документах про вручення не підтверджені жодними доказами.

Крім того, відповідно до до п. 44.6 ст. 44 Кодексу, визначено: «У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності». Враховуючи прписи цієї статті, суд не бере до уваги також твердження позивачки про неможливість подання нею необхідних документів під час здійснення перевірки.

Щодо посилань позивачки за зустрічним позовом на те, що скасування ухвалою Київського апеляційного суду від 01.04.2019 у справі №752/ 21365/16-к ухвали слідчого судді про призначення податкової перевірки призвело, на її думку, до втрати будь-якої юридичної сили наказу про проведення перевірки та недопустимість доказів, зокрема актів податкової перевірки, суд робить наступні висновки.

Аналізуючи зміст ухвали Київського апеляційного суду від 01.04.2019 у справі №752/ 21365/16-к, суд встановив, що ухвала слідчого судді щодо призначення податкової перевірки була скасована з тих підстав, що Кримінальний процесуальний Кодекс України не передбачає ухвалення рішень з вказаних питань в той час, коли Податковий кодекс України встановлював здійснення документальної позапланової перевірки на підставі рішення суду, Тобто перевірка була проведена за відсутності підстав для її проведення.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі 816/228/17, в якому Велика Палата відступила від висновку викладеного Верховним Судом України у Постанові від 27 січня 2015 року у справі 21-425а14: «[...] у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».

Тобто для того аби вважати протиправними рішення податкового органу за результатами здійснення перевірки необхідно, щоб порушення допущені під час призначення перевірки вплинути на правильність висновків контролюючих органів та на обґрунтованість і законність прийнятих ним рішень.

Повертаючись до висновків контролюючого органу за результатами проведеної перевірки, відповідач встановив що позивачка у 2015 році, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, перевищила граничний обсяг доходу встановлений для платників третьої групи. Незважаючи на перевищення відповідного обсягу доходу, вона не перейшла на загальну систему оподаткування, тобто на сплату податку на доходи фізичних осіб та інших податків, не подала відповідну заяву, що призвело до заниження суми доходу.

З огляду на висновки контролюючого органу, та, співставляючи їх з порушеннями здійсненими ним під час призначення перевірки, на думку суду, останні не вплинули на самі висновки про заниження доходів та їх обґрунтованість. Також суд відхиляє твердження позивачки про безпідставне використання податкової інформації із джерел, не передбачених чинним законодавством. Адже в ухвалі Голосіївського районного суду м.Києва від 20.12.2016 у справі 752/21356/16-к зазначено, що прокурором Київської місцевої прокуратури №1 було прийняте рішення про виділення з матеріалів №420161010000112 відносно підозрюваної ОСОБА_1 в матеріали кримінального провадження №12016100010010313 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень. У зазначеній ухвалі доручено у разі необхідності надати співробітникам контролюючого органу матеріали кримінального провадження. Тобто станом на дату проведення перевірки податковий орган використовував матеріали кримінального провадження з дозволу слідчого.

Таким чином, суд вважає за необхідне дослідити настпуне питання - чи є об`єктивними та доведеними твердження податкового органу про порушення позивачкою податкового законодавства. Тобто суд у цій справі розглядає також доводи сторін щодо суті порушень податкового законодавства.

Так, суд ще раз звертає увагу, що відповідач, податковий орган, посилається на те, що позивачка, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, отримала дохід, що перевищує відповідний обсяг доходу, встановлений для платників єдиного податку 3 групи, не здійснила перехід на загальну систему оподаткування та не сплатила у зв`язку з цим відповідні податки.

Головним контрарґументом позивачки, яка заперечує факт отримання нею доходу, який перевищує відповідний обсяг, є те, що кошти у сумі 95 261 959,00 грн, отримані від третіх осіб, не є доходом, вона не є їх власницею, а лише розпорядником. Як стверджує позивачка, вона отримала вказані кошти за договором доручення від 05.08.2015, за яким вона, перебуваючи у статусі Повіреного, від імені Довірителя укладала з покупцями товарів, послуг господарські договори, отримувала грошові кошти на користь Довірителя та перераховувала їх іншим особам. При цьому позивачка посилається на договір доручення та акти наданих послуг, акти звірки взаєморозрахунків, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на зміст вказаних документів, позивачка (Повірений) укладала від імені Довірителя договори та отримані за ними на рахунок Повіреного кошти від третіх осіб.

В актах наданих послуг вказано, що Повірений передає, а Довіритель приймає та затверджує звіт про укладені з третіми особами від імені Довірителя Договори та отримані за ними на рахунок Повіреного кошти від третіх осіб. Також в цих актах зазначено, що Довіритель підтверджує, що він надав розпорядження Повіреному перерахувати належні Довірителю кошти особам відповідно до вказаного переліку. Крім того, в актах зафіксовна сума винагороди, що належить Повіреному.

Дослідивши вказані документи, суд вважає їх недостатніми доказами для підтвердження факту розпорядження позивачкою отриманими коштами від імені Довірителя на користь третіх осіб. Зокрема, суд вважає їх недостатніми доказами їх подальшого перерахування третім особам, які зазначені в переліку осіб в акті наданих послуг,, за укладеними з ними договорами. Тому з метою отримання достатньої доказової бази тієї обставини, що позивачка, отримавши кошти на власний рахунок, укладала договори з третіми особами від імені Довірителя та перерахувала за цими угодами кошти, суд зобов`язав позивачку надати до матеріалів справи докази здійснення з вказаними особами розрахунків та первинні документи, на підставі яких були здійснені виплати за гсподарсьеими операціями. На виконання ухвали суду про витребування доказів позивачка надала виписки з банківського рахунку, в яких містяться неповні відомості про рух коштів, вказаним в актах особам. Так, відповідно до актів наданих послуг позивачка перераховувала отримані нею кошти фізичним та юридичним особам у кількості 44 особи. В той час, відповідно до наданих позивачкою банківських виписок підтверджується перерахунок коштів тільки шістьом з сорока чотирьох вказаних в актах осіб. При цьому витребувані судом первинні документи в т.ч документи про розрахунки із зазначеними контрагентами та інші документи, які би розкривали суть господарських операцій позивачка не надала. Таким чином, за відсутності інформації про предмет договорів, період їх укладення, найменування товарів, здійснення розрахунків з третіми особами, тобто через недостатність доказів за їх сукупністю, суд робить висновок про недоведеність факту того, що позивачка була розпорядником вказаних коштів від імені Довірителя.

Відповідно до п.291.4. ст.291 Податкового кодексу України, третя група платників єдиного податку це фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень ( у 2015 році -20 000 000 гривень.

Отже на підставі викладеного суд погоджується з висновком податкового органу, що позивачка не відображала грошові кошти отримані від суб`єктів господарювання - юридичних/фізичних осіб в своїй фінансовій діяльності та звітах. При цьому вона не мала права на застосування спрощеної системи оподаткування, оскільки обсяг її доходу протягом календарного року перевищував 20 000 000,00 грн.

Згідно з п.292.1. ст.292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Таким чином, суд вважає правильним висновок податкового органу, що мало місце заниження оподатковуваного доходу за 2015 рік, що в свою чергу призвело до заниження суми єдиного податку за 2015 рік із фактично отриманого доходу.

Відповідно до п.293.1. статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно з п.293.3 статті 293 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи у 2015 році встановлюється у розмірі:

2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

4 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Згідно з п.293.3 статті 293 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи у 2016 році встановлюється у розмірі:

3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

5 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Водночас відповідно до п.293.4 статті 293 Податкового кодексу України до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу ставка єдиного податку для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) встановлюється у розмірі 15 відсотків.

При цьому згідно з п. 293.8 статті 293 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов`язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Отже, враховуючи вищевикладені норми податкового законодавства, позивачка, яка у 2015 році перевищила граничний обсяг доходу встановлений для платників єдиного податку третьої групи на рівні 20 000 000,00 грн., повинна була сплатити єдиний податок за ставкою 15% до суми перевищення вказаного обсягу та з 2016 року перейти на загальну систему оподаткування, тобто на сплату податку на доходи фізичних осіб в порядку встановленому IV розділом Податкового кодексу України та подати не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу та відповідну заяву.

Згідно з ст. 300 ПКУ Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України на суму грошового зобов`язання визначеного пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

З урахуванням процитованих норм ПК України, в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 позивачка є платником податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, особливості податкового обліку якої передбачені ст. 177 ПКУ.

Проте, як встановлено судом впродовж розгляду справи, позивачка заяву про скасування платника єдиного податку та відповідно переходу на загальну систему оподаткування до органів ДПС не подавала, податок не сплачувала.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Відповідно до статті 167 Податкового кодексу України ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.п.49.18.2, п.49.18, ст.49, абз.2 п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідач стверджував, а позивачка не заперечувала, що нею подано несвоєчасно податкові декларації платника єдиного податку за півріччя 2015р. (граничний термін подання до 10.08.2015), фактично подано (11.08.2015 №1500003194), за три квартали 2016р. (граничний термін подання до 09.11.2016), фактично подано (25.07.2017 №1700005801) та за 2016р. (граничний термін подання до 09.02.2017), фактично подано (25.07.2017 №1700005802), чим порушені вимоги п.п. 49.18.2, п.49.18, ст.49, абз.2 п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України.

Так само податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016р. до Переяслав-Хмельницької ОДІТІ ГУ ДФС у Київській області не подано позивачкою, чим порушено вимоги п.п. 49.18.5, п.49.18, ст.49, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України.

Також позивачка несвоєчасно подала до Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (таблиця 2 Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування додатку 5) за 2015 рік (№1604947097 від 10.02.2016), (граничний термін подання 09.02.2016) та не подано за 2016 рік звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (таблиця 2 Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами- підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування додатку 5) та (таблиця 1 Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування додатку 5), (граничний термін подання 09.02.2017), чим порушено вимоги ст.25,п.7 ч.П Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-У1 від 08.07.2010.

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22% встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 31.08.2016р. занижено ЄСВ на загальну суму 46266,00 грн., за рахунок отримання чистого доходу з якого відраховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 31.08.2016р. на загальну суму 56 721 933,00 грн. (з урахуванням максимальної величини - 210300,00 грн.) у зв`язку з чим порушено вимоги п.2 ч.І ст.7, ст.8, ч.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) та в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 46266,00 грн. в т.ч. за січень 2016р. в сумі 7579,00 грн., лютий 2016р. в сумі 7579,00 грн., березень 2016р. в сумі 7579,00 грн., квітень 2016р. в сумі 7579,00 грн., травень 2016р. в сумі 7975,00 грн., червень 2016р. 7975,00 грн.

Щодо обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість суд зазначає.

Пунктом 181.1 ст.181 Кодексу встановлено, у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000,00 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку в органі державної фіскальної служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Судом вище по тексту зроблений висновок, про перевищення позивачкою максимально-граничного розміру доходу для платників єдиного податку третьої групи. Зокрема, обсяг доходу (отриманої винагороди) за період з 01.07.2015 по 31.12.2015, одержаний ФОП ОСОБА_1 згідно з даними перевірки складає 38 540 026, 00 грн.

Згідно п. 183.1 ст.183 ПКУ №2755, будь-яка особа, що підлягає обов`язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Статтею 183 ПКУ №2755 визначено порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, а саме:

- п. 183.2. «у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу».

- п. 183.3. «у разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних».

Відповідно до п. 183.10 ст.183 ПКУ - будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та у порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державною податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або не сплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 187.1 ст.187 ПКУ №2755 датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з ст. ПК України: 203.1. Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

203.2. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином, позивачка відповідно до норм ПК України повинна була зареєструватись платником податку на додану вартість, починаючи з 01.01.2016 та задекларувати загальну суму від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за 2016 рік та сплатити суму податкового зобов`язання.

Щодо сплати військового збору суд зазначає. Відповідно до вимог п.16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України : Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Позивачка за період з 09.06.2015 по 31.12.2015 не була платником військового збору, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.

Проте, як було встановлено судом, за період з 01.01.2016 по 31.08.2016 у позивачки виник обов`язок перейти на загальну систему оподаткування та сплачувати серед інших податків в т.ч. військовий збір.

Впродовж розгляду справи суд вважає доведеним з боку податкового орагну заниження позивачкою суми чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2016 по 31.08.2016 в сумі 56 721 933,00 грн. без ПДВ, що відповідно призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 850 829, 00 грн.

Отже, на підставі викладених обставин, суд робить висновок, що у відповідача, податкового органу, через порушення позивачкою норм податкового законодавства існували всі законні підстави для донарахування податкових платежів, застосування штрафних санкцій та пені. Враховуючи той факт, що податковий орган направив належним чином вимогу про про сплату боргу за податковою адресою платника та сплив строку на його добровільне погашення, суд вважає необхідним стягнути з позивачки, ФОП ОСОБА_4 податковий борг у розмірі 23 569 235, 77 грн.

VI. Судові витрати

В матеріалах справи міститься платіжне доручення №1193 від 25.06.2018 про сплату позивачем за подання первісного позову судового збору в сумі 353 538 (триста п`ятдесят три тисячі п`ятсот тридцять вісім), 54 грн.

З урахуванням висновку суду про задоволення первісного позову та відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, оскільки впродовж судового розгляду справи свідки не залучалися, експертизи не призначалися, суд не здійснює розподіл судового збору.

Разом з тим, 28.12.2018 суд ухвалою відстрочив позивачці за зустрічним позовом сплату судового збору у сумі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять),00 грн. до ухвалення рішення по суті справи. Через відмову у задоволенні зустрічного позову суд робить висновок про стягнення з позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 судовий збір на рахунок ГУК в Одеській області (Київський район).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов ГУ ДПС у Київській області до ФОП ОСОБА_1 задовольнити.

2.Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (ІНПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_3 ) податковий борг у розмірі 23 569 235 (двадцять три мільйони п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч двісті тридцять п`ять), 77 грн.

3.У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

4.Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (ІНПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір до Одеського окружного адміністративного суду в сумі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять),00 грн. (отримувач ГУК в Одеській області /Київський район/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526 ; банк отримувача Казначейство України; МФО 899998; р/р UA468999980313171206084015756 ;код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу*;101;).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО