Рішення

від 26.12.2022 по справі 203/376/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/376/21

Провадження № 2/0203/78/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:

головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ноторової Є.О.,

за участі:

представника позивача - Кушнерової З.Л. ,

відповідача-1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Центральної адміністрації Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальний заклад соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

28.01.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулася Адміністрація Центрального району Дніпровської міської ради з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальний заклад соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якій позивач просить суд:

- позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- стягнути аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рівних частинах щомісячно у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку матері, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для однієї дитини відповідного віку, починаючи з дня надходження заяви до суду до досягнення дітьми повноліття, на її користь або на користь законного представника кожної дитини;

- стягнути аліменти з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рівних частинах щомісячно у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку матері, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для однієї дитини відповідного віку, починаючи з дня надходження заяви до суду до досягнення дітьми повноліття, на її користь або на користь законного представника кожної дитини;

- допустити негайне виконання рішення суду щодо стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

- накласти заборону на відчуження майна та житла за адресою: АДРЕСА_1 про що повідомити нотаріуса за місцем знаходження житла, реєстраційну службу та департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог орган опіки та піклування зазначив, що в управлінні-службі у справах дітей на обліку перебувають діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які опинились у складних життєвих обставинах з підстав проживання в сім`ї, в якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей, оскільки без поважних причин не піклуються про фізичних і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідне харчування, медичний догляд, їх лікування, що негативно впливає або може вплинути на їх фізичний розвиток, не створюють умов отримання ними освіти. Як зазначив позивач, за період перебування дітей на обліку з ОСОБА_2 неодноразово проводились профілактичні заходи щодо сумлінного виконання нею своїх батьківських обов`язків, зміни ставлення до дітей та створення належних умов для їх всебічного розвитку. Однак, всі дії, що були направлені на роботи з матір`ю та батьком не дали жодних позитивних результатів.

При цьому, як зазначив позивач, Адміністрацією Центрального району Дніпровської міської ради було надано розпорядження про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів відносно їх малолітніх дітей.

З огляду на викладене вище, позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення відповідачів батьківських прав та стягнення аліментів.

Відповідачі у встановлений судом строк не надали суду відзиви на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальний заклад соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» Дніпровської міської ради подала до суду письмові пояснення по суті спору.

За поясненнями третьої особи, діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виховуються в закладі з 07.09.2020 року. Діти навчаються у СЗШ №53 з поглибленим вивченням німецької мови, заняття відвідують охоче, виконують домашні завдання. Батьками дітей є мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_3 .

За час знаходження дітей у закладі мати дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі слів дітей спілкувалась з ними в телефонному режимі, а також особисто відвідувала дітей у закладі у період карантину з дотриманням протиепідемічних заходів: 18.10.2020 року, 25.10.2020 року, 31.10.2020 року, 17.11.2020 року, 05.12.2020 року, 12.12.2020 року, 19.12.2020 року, 03.01.2021 року, 14.02.2021 року, 21.02.2021 року, 28.02.2021 року, 08.03.2021 року, 22.03.2021 року, 04.04.2021 року, 18.04.2021 року, 24.04.2021 року, 16.05.2021 року, 23.05.2021 року, 06.06.2021 року, 24.06.2021 року, 29.08.2021 року. Крім того, мати надає дітям матеріальну допомогу у грошовій формі та приносить смаколики.

Батько дітей - ОСОБА_3 - в телефонному режимі одноразово поцікавився їх життям, здоров`ям та подальшою долею, проте ані особисто, ані у телефонному режимі, моральної та матеріальної підтримки та допомоги дітям не надав. За період перебування у Комунальному закладі соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» Дніпровської міської ради психоемоційний стан дівчат покращився, вони стали більш спокійними та врівноваженими, з повагою ставляться до оточуючих їх дітей та дорослих. Крім того, значно покращився рівень знань дівчаток, оскільки вони із задоволенням відвідують школу та зазначають, що ставлення до них вчителів у школі значно краще, ніж в тій школі, яку вони відвідували, коли жили з батьками. Як і всі діти, дівчата люблять свою матір та хочуть повернутися додому. Ставлення дітей до батька негативне, вони не хочуть з ним спілкуватися та підтримувати будь-який зв`язок, проживати разом в одній квартирі. Діти зазначали, що батько неодноразово говорив їм, що вони йому не потрібні.

З огляду на викладене, третя особа підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, підстави звернення до суду пояснила суду таким чином, як про це зазначено вище.

Крім того, представник позивача зазначила, що відповідачі не виконують своїх батьківських обов`язків відносно своїх малолітніх дітей. Під час проведення обстеження за місцем мешкання працівниками органу опіки та піклування було встановлено, що мати та бабуся дітей перебували в стані алкогольного сп`яніння, а малолітня ОСОБА_7 гуляла в парку. У квартирі, де мешкали діти, за адресою: АДРЕСА_1 , повсюди були таргани, розкидані речі. При цьому органом опіки та піклування було встановлено, що діти не приступили до навчання у період з 01.09.2020 року по 01.09.2021 року. Мати дітей вживала алкогольні напої, бесіди щодо невживання алкогольних напоїв не мали позитивних результатів. Наразі діти працюють із психологом, вихователем, працівниками ювенальної превенції. Відповідач-1 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, неадекватно поводила себе. Крім того, представник позивача зазначила, що адміністрацією було надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів.

Відповідач-1 - ОСОБА_2 - у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила суд відмовити у їх задоволенні.

Відповідач-1 визнала свою вину у неналежному виконанні батьківських обов`язків відносно своїх малолітніх дітей та зазначила, що вона виправляється, робить ремонт у квартирі, вивела всіх тарганів. Хоч поки офіційно не працює, проте бажає працевлаштуватися санітаркою в спеціальний медичний заклад та має перспективу навчання на медичну сестру неврологічного напрямку. Водночас, як зазначила відповідач-1, вона працює неофіційно раніше - на заводі фасувальником, а потім - барменом. ОСОБА_2 не бажає, щоб її позбавляли батьківських прав, діти просяться додому. Вона регулярно спілкується з дітьми телефоном, як з урахуванням карантинних обмежень, так і в період воєнного стану, завжди надає їм матеріальну допомогу, приносить смаколики, бажає повернути дітей додому.

Також відповідач-1 пояснила, що на момент проведення обстежень та відвідувань у їх квартирі органом опіки та піклування вона була офіційно працевлаштована у патрульній поліції та працювала на посаді прибиральниці службових приміщень. У 2020 році ОСОБА_2 навчалась у вечірній школі №33 та у 2021 році вона отримала атестат про закінчення 12 класів навчання. Того дня, коли у її дитини стався напад епілепсії, її відвезли до лікарні. Дітей у неї забрали працівники ювенальної поліції, проте не надали акт відібрання дітей, забирали їх зі школи. Крім того, як зазначила відповідач-1, її брат - ОСОБА_8 не міг підписувати акт відвідування житла від 07.08.2020 року, оскільки на момент його складання він був на роботі. Діти не хотіли йти до школи з 01.09.2020 року та просилися залишитися вдома. Вдома для них є всі умови для навчання та ігор, вони відвідують бібліотеку.

При цьому ОСОБА_2 вказала, що вона не заперечує проти задоволення позовних вимог щодо відповідача-2 - ОСОБА_3 . Оскільки з 2014 року вони розлучені, він має іншу родину та дітей, їх спільними дітьми не цікавиться та не виявляє бажання їх виховувати, добровільно не хоче виписуватися з її квартири.

У судовому засіданні 16.12.2021 року представник третьої особи надала пояснення по суті спору та зазначила, що діти виховуються у закладі, навчаються, охоче відвідують навчання, мати спілкується з дітьми телефоном, відвідує дітей два рази на місяць, надає гроші, приносить смаколики. Також 28.11.2020 року їх відвідував батько, телефоном поцікавився подальшою долею дітей, проте більше з ними не спілкувався, неодноразово говорив, що вони йому не потрібні. Діти люблять матір та бажають повернутися додому.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22.03.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження; задоволено клопотання Комунального закладу соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей «Довіра» Дніпровської міської ради та залучено його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 22.04.2021 року було задоволено клопотання представника позивача про допит свідків в цивільній справі та викликано в судове засідання для допиту в якості свідків: ОСОБА_9 , місце роботи: АДРЕСА_2 , класний керівник ОСОБА_4 ; ОСОБА_10 , місце роботи: АДРЕСА_2 , класний керівник ОСОБА_5; ОСОБА_11 , місце роботи: МДКЛ № 5, вул. Акінфієва, 5, м. Дніпро, медичний директор; Ященко Олександру Олександрівну, інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, капітана поліції, місце роботи: м. Дніпро, вул. Троїцька, 2-а.

Ухвалою суду від 20.07.2021 року із занесенням до протоколу судового засідання було прийнято відмову відповідача-1 від клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 18.08.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 22.10.2021 року було задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі правонаступника позивача - Адміністрації Центрального району Дніпровської міської ради - Центральну адміністрацію Дніпровської міської ради.

Ухвалою суду від 02.02.2022 року було задоволено заяву відповідача-1, визнано поважними причини пропуску відповідачем-1 строку на звернення до суду із заявою про виклик та допит свідків, поновлено такий строк, задоволено заяву відповідача-1 про виклик та допит свідків, викликано в судове засідання для допиту в якості свідків: ОСОБА_12 та малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 28.10.2022 року із занесенням до протоколу судового засідання було прийнято відмову представника позивача та відповідача-1 від допиту свідків.

Представник третьої особи не з`явився у судове засідання, був належним чином повідомлений про час, дату та місце чергового судового засідання з розгляду справи по суті, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судових засіданнях по суті спору судом були заслухані пояснення учасників справи, допитаний свідок, досліджені письмові докази, наявні в матеріалах справи, оголошені судові дебати, заслухані заключні слова учасників справи.

У судовому засіданні 26.12.2022 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є батьками малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Це підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 14.10.2009 року, серії НОМЕР_2 від 21.08.2013 року.

Відповідач-1 - ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини: доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько - ОСОБА_13 . Це підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 24.05.2018 року.

За відомостями з листа від 04.10.2019 року №2504/14.5-42, начальник Центрального районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повідомив про те, що актові записи про народження №№503, 371, 89 від 14.10.2009 року, 21.08.2013 року, 24.05.2018 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , були внесені на підставі ст. ст. 133, 135 Сімейного кодексу України, відповідно.

На підтвердження факту реєстрації місця проживання відповідачів та малолітніх дітей за однією адресою: АДРЕСА_3 , позивач надав суду: копію довідки №11692 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб станом на 15.12.2020 року, головний квартиронаймач: співвласниця ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

На підтвердження факту ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов`язків представник позивача надав суду копії:

- наказів Центральної районної у місті Дніпрі ради Управління-служби у справах дітей від 01.10.2019 року № 31 «Про взяття на облік дитини, яка опинилась у складних життєвих обставинах, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », від 01.10.2019 року №32 «Про взяття на облік дитини, яка опинилась у складних життєвих обставинах, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », від 01.10.2019 року №33 «Про взяття на обліку дитини, яка опинилась у складних життєвих обставинах, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 »;

- акту відвідування №110 від 07.08.2020 року, затвердженого наказом ДМЦСССДМ №13/01-07 від 08.02.2017 року, житлового приміщення за адресою проживання відповідача-1 та її малолітніх дітей: АДРЕСА_1 ;

- акту відвідування №126 від 03.09.2020 року, затвердженого наказом ДМЦСССДМ №13/01-07 від 08.02.2017 року, житлового приміщення за адресою проживання відповідача-1 та її малолітніх дітей: АДРЕСА_1 ;

- акту обстеження умов проживання від 03.09.2020 року за адресою проживання відповідача-1 та її малолітніх дітей: АДРЕСА_1 , за відомостями з якого з ОСОБА_2 була проведена профілактична бесіда щодо необхідності навчання дітей в школі №58, попереджено про притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків;

- акту обстеження умов проживання від 17.09.2020 року за адресою проживання відповідача-1 та її малолітніх дітей: АДРЕСА_1 , за відомостями з якого матері були роз`яснені батьківські обов`язки та відповідальність за їх невиконання, неможливість скоєння насильства в родині; мати та дитина пояснили, що жодних конфліктів в родині не виникало між ними; наголошено на підтриманні санітарного стану житла, виклику спецслужб щодо виведення тарганів;

- листа Комунального закладу захисту «Центр соціальної підтримки дітей «Довіра» Дніпровської міської ради» від 23.12.2020 року № 240 на адресу начальника управління-служби у справах дітей Центральної районної у місті Дніпрі ради Шевченко Г.В., за змістом якого зі слів дітей їх мати не має достатнього матеріального забезпечення, у зв`язку з чим вона не сплачувала гроші за харчування дітей у школі, а одяг купувала у секонд хенді, проте завжди піклувалась про них та підтримувала морально, а в разі їх хвороби відвідувала з дітьми лікарню; дівчата люблять свою матір та хочуть повернутися додому; ставлення дітей до батька негативне, вони не хочуть з ним спілкуватися та підтримувати будь-який зв`язок, проживати в одній квартирі; батько неодноразово зазначав, що вони йому не потрібні;

- довідки від 11.01.2021 року №21 Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №58» Дніпровської міської ради, складеної на адресу управління-служби у справах дітей Центрального району Дніпровської міської ради, за змістом якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчалась у КЗО «Середня загальноосвітня школа №58» ДМР з 01.09.2017 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчалася у КЗО «Середня загальноосвітня школа №58» ДМР з 01.09.2019 року; за цей час батько ОСОБА_3 до школи не приходив, не цікавився навчанням своїх доньок, не відвідував батьківські збори, не спілкувався з класними керівниками та адміністрацією школи стосовно навчання дітей, стосовно оплати за харчування, дівчата харчувались безкоштовно (пільгова категорія);

- акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 07.09.2020 року, за змістом якого 07.09.2020 року о 17:00 годині була виявлена дитина жіночої статі, яка була знайдена КЗО «СЗШ» №58, її не забрали батьки; дитиною виявилась ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- листа від 18.09.2020 року № 43-С КЗС «Центр соціальної підтримки дітей «Довіра» Дніпровської міської ради, за змістом якого діти повідомили, що вони не люблять батька та вони йому не потрібні; про матір та бабусю зазначили, що вони інколи вживали алкогольні напої, а батько - наркотичні речовини; про дядька ОСОБА_7 зазначила, що влітку відбулась спроба сексуального розбещення, проте дівчинка змогла вчинити моральний супротив;

- листів інспектора з ЮПВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 08.09.2020 року, 15.09.2020 року на адресу начальника управління-служби у справах дітей Центральної районної ради у м. Дніпрі «Про надання відповіді щодо малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 » та «Щодо соціального захисту малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 »;

- акту обстеження умов проживання від 27.11.2020 року за адресою проживання відповідача-1 та її малолітніх дітей: АДРЕСА_1 , за змістом якого ОСОБА_2 , перебуваючи у лікарні КНП «МДКП № 5» ДМР з донькою ОСОБА_14 , знаходилась у стані алкогольного сп`яніння;

- листа КНП «МДКП № 5» ДМР від 30.11.2020 року №422 на адресу начальника служби у справах дітей Центральної районної у місті Дніпрі ради Шевченко Г.В., за змістом якого 27.11.2020 року працівниками відділення неврології було зафіксовано, що мати дитини - ОСОБА_2 перешкоджала наданню медичної допомоги дитині з судомами, у палаті відчувався різкий запах алкоголю, було брудно, особисті речі розкидані по палаті, у палаті окрім матері зранку знаходилась жінка, яка представилась бабусею; ОСОБА_2 проявляла агресивну поведінку до медичного персоналу, неможливо було продовжити роботу відділення та було викликано патрульну поліцію та працівників ювенальної превенції, спеціалістів служби у справах дітей Центральної районної у місті Дніпрі ради; просили визначити соціальний статус дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та надати роз`яснення щодо можливості чи неможливості матері дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати догляд за дитиною;

- актів обстеження умов проживання та відвідування родини від 03.09.2020 року, від 04.09.2020 року;

- постанов у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173, ч. 1, ч. 2 ст. 184 КУпАП, від 02.12.2019 року, від 06.04.2020 року, від 09.09.2020 року, від 15.09.2020 року, від 18.09.2020 року, від 17.03.2021 року, від 07.10.2021 року, від 03.11.2021 року, справа №203/3166/20, №203/2744/20, №203/3167/20, справа №203/1024/20, справа №203/3444/19, справа №203/4563/20, справа №203/3797/21, справа №203/4459/21, які набрали законної сили;

- телефонограми від 17.09.2019 року за вих.№36, за змістом якої жінка, яка проходила по проспекту повідомила директора Центрального районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді м. Дніпра про те, що за адресою: АДРЕСА_4 , з двору будинку їй назустріч вибігла дівчинка, яка плакала, сказала, що її звати ОСОБА_15 ; вона плакала від того, що її б`є та ображає мати, яка зловживає алкогольними напоями, батько проживає окремо та приймає наркотики;

- розпорядження від 26.01.2021 року №4-р «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », за змістом якого адміністрацією було визнано за доцільне звернутись до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із позовом про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно їх малолітніх дітей, та відібрати у ОСОБА_2 дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки поведінка матері може зашкодити розвитку та здоров`ю дітей;

- відповіді на запит від 04.03.2021 року №08/21-446 КЗСЗ «Центра соціальної підтримки дітей «Довіра» ДМР на адресу начальника управління-служби у справах дітей адміністрації Центрального району Дніпровської міської ради в інтересах вихованців ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за змістом якого за час знаходження дітей у закладі мати дітей - ОСОБА_2 зі слів дітей спілкувалась з ними в телефонному режимі, а також особисто відвідувала дітей у закладі у період карантину з дотриманням протиепідемічних заходів: 18.10.2020 року, 25.10.2020 року, 31.10.2020 року, 17.11.2020 року, 05.12.2020 року, 12.12.2020 року, 19.12.2020 року; надавала матеріальну допомогу у грошовій формі; батько дітей - ОСОБА_3 в телефонному режимі одноразово поцікавився їх життям, здоров`я та подальшою долею, проте ані особисто, ані у телефонному режимі моральної, матеріальної допомоги не надавав; ставлення до батька негативне;

- характеристик учениці 2-Б класу КЗО «СЗШ №53» ДМР з поглибленим вивченням німецької мови ОСОБА_5 , 2013 року народження, від 12.03.2021 року, та учениці 4-Б класу КЗО «СЗШ №53» ДМР ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 12.03.2021 року.

Відповідач на підтвердження того, що вона регулярно відвідує дітей в закладі охорони здоров`я - Комунальному некомерційному підприємстві «Міська дитяча клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради надала суду оригінал довідки від 29.12.2020 року №5/1389, за змістом якої з 10.12.2020 року по теперішній час жінка регулярно відвідує свою дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка 10.12.2020 року була госпіталізована до лікарні; забезпечує дівчинку додатковими медичними виробами, які відсутні в лікарні, додатковим харчуванням та одягом; жінка завжди спілкується з лікарями щодо стану здоров`я дитини та організаційних питань, дуже переймається станом її здоров`я.

На підтвердження фактів відвідування батьками своїх дітей у закладі КЗСЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» ДМР третя особа надала суду копії: витягів з журналу відвідувань з датами відвідувань матір`ю ОСОБА_2 : 11.10.2020 року, 18.10.2020 року, 25.10.2020 року, 31.10.2020 року, 08.11.2020 року, 17.11.2020 року, 05.12.2020 року, 12.12.2020 року, 19.12.2020 року, 03.01.2021 року, 14.02.2021 року, 21.02.2021 року, 28.02.2021 року, 08.03.2021 року, 22.03.2021 року, 04.04.2021 року, 18.04.2021 року, 24.04.2021 року, 16.05.2021 року, 23.05.2021 року, 29.05.2021 року, 06.06.2021 року, 24.06.2021 року, 29.08.2021 року; батьком ОСОБА_3 : 28.11.2020 року.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , показала, що вона знайома з відповідачем-1 та перебувала з нею у робочих відносинах як медичний директор КНП «МДКЛ» №6. Оскільки у них лікувалась дитина ОСОБА_6 , яка має тяжку хворобу, що приводить до нападів епілепсії. Мати та бабуся перешкоджали лікуванню. При цьому від матері було чутно запах алкоголю, коли вона приходила до лікарні. Свідок показала, що батьки проявили безвідповідальне ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків. Наразі дитина продовжує лікування, з січня 2022 року у дитини стан здоров`я стабільний.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу позбавлення відповідачів батьківських прав та стягнення аліментів.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

У статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначена необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до положень статті 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання чи перебування запис про матір та батька дитини провадиться відповідно до цієї статті, за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина.

Якщо батьки дитини невідомі, державна реєстрація її народження проводиться за рішенням органу опіки та піклування, яким визначається прізвище, власне ім`я, по батькові дитини і відомості про батьків.

Статтею 150 СК України визначено обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно з частинами 2, 4 статті 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини 1 статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до положень статті 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до положень частини 5 статті 177 СК України, органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:

1) мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 цього Кодексу;

2) судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу;

3) до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу;

4) особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;

5) між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;

6) між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);

7) вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

Відповідно до положень статті 186 СК України, контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці.

У разі не цільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідно до положень статті 193 СК України, влаштування дитини до закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу не припиняє стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони витрачаються за цільовим призначенням.

Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

На особистий рахунок дитини перераховуються також державні пенсії, інші види допомоги та відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника.

Аналіз викладеного вище дає суду підстави для висновку про те, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Також суд бере до уваги те, що відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Пунктом 15 Постанови передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2019 року, справа № 570/3742/17, які на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України, враховуються судом.

У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що відповідач-2 - батько дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно його малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки протягом тривалого часу перебування дітей в закладі соціального захисту тільки одного разу поцікавився їх життя, здоров`ям та подальшою долею, будь-якої моральної та матеріальної підтримки та допомоги не надавав. Також суд бере до уваги те, що ставлення дітей до батька негативне, вони не виявляють бажання спілкуватися з ними, не відвідує їх, не підтримує будь-якого зв`язку з ними. Крім того, батько не приходив до школи, не цікавився навчанням доньок, не відвідував батьківські збори. Тобто відповідач-2 свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, без поважних причин ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою та доведеною належними та допустимими доказами вимогу позивача про позбавлення батьківських прав відповідача-2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батька малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водночас на час розгляду цивільної справи судом не було встановлено достатніх підстав для застосування такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав до матері дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Так, вирішуючи по суті спір між сторонами, суд, враховуючи обставини справи, особу відповідача-1, вважає за необхідне попередити відповідача-1 про необхідність змінити ставлення до виховання своїх дітей та покласти на орган опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов`язків. Тим більше, суд бере до уваги те, що на момент розгляду справи в суді з приводу вчинених адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 184 КУпАП, відповідач-1 в силу положень ст. 39 КУпАП вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Тому в ході судового розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про позбавлення батьківських прав відповідача-2 відносно його малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відмовити у задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування до відповідача-1 в частині позбавлення батьківських прав відносно її малолітніх дітей: малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , попередивши відповідача-1 про необхідність змінити ставлення до виховання своїх дітей, та покласти на орган опіки та піклування контроль за виконанням відповідачем-1 батьківських обов`язків.

При цьому з приводу позовних вимог про стягнення аліментів та накладення заборони на відчуження майна, суд на підставі вимог статей 166, 186, 193 СК України вважає за необхідне стягувати з відповідача-2 на користь його малолітніх дітей аліменти на їх утримання у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позову - 28 січня 2021 року, та до досягнення дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття, з перераховуванням аліментів на особисті рахунки малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мають бути відкриті на ім`я дітей у відділенні Державного ощадного банку України. При цьому контроль за цільовим витрачанням аліментів на утримання дітей слід покласти на орган опіки та піклування.

Натомість у задоволенні позовної вимоги про стягнення аліментів з відповідача-1 слід відмовити, оскільки такі вимоги є похідними від вирішення вимоги про позбавлення батьківських прав, у задоволенні яких щодо ОСОБА_2 судом було відмовлено.

Крім того, з приводу вимоги позивача про накладення заборони на відчуження майна та житла за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає, що з огляду на вимоги статті 177 СК України, у суду відсутні правові підстави для накладення заборони відчуження майна та житла, оскільки СК України чітко визначені підстави застосування такого заходу та спосіб його реалізації, а саме шляхом звернення органу опіки та піклування до нотаріуса у певних випадках, вказаних законом. Тому суд вважає таку вимогу органу опіки та піклування безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання, зокрема заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону здійснюють, в тому числі органи опіки та піклування або служба у справах дітей.

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_2 заперечує проти задоволення позовних вимог, має намір виправитися, працевлаштуватися, має бажання виховувати своїх дітей, доглядати за ними, розуміє свою вину в усуненні в певний проміжок часу від виховання та розвитку дітей, бажання та намагання змінити свою поведінку, суд вважає за необхідне виключно в інтересах дітей, надати можливість ОСОБА_2 налагодити її родинні відносини з дітьми, спілкування з ними та їх виховання.

Також суд виходить з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, тому, враховуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини справи, досліджені докази, доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову про позбавлення відповідача-1 батьківських прав, з огляду на недоведеність позивачем наявності виключних підстав, з якими закон пов`язує можливість позбавлення її батьківських прав. Також суд враховує інтереси дітей та їх бажання жити разом з матір`ю та виховуватись нею у родині.

Разом з тим, з урахуванням поведінки відповідача та її особи, суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а контроль за виконанням ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків відносно малолітніх дітей - покласти на орган опіки та піклування - Центральну адміністрацію Дніпровської міської ради.

У разі небажання відповідача змінити своє ставлення до виконання батьківських обов`язків, позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду з аналогічним позовом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо необхідності частково задоволення позовних вимог, а саме: позовні вимоги про позбавлення батьківських прав батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно його малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та стягнення з нього на користь малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів на їх утримання у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позову - 28 січня 2021 року, та до досягнення дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття; аліменти на особисті рахунки малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слід перераховувати на особисті рахунки, відкриті на ім`я дітей, у відділенні Державного ощадного банку України, у задоволенні іншої частини вимог позивача слід відмовити.

З приводу вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що позивач звільнений законом від сплати судового збору, тому на підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача-2 слід стягнути на користь держави судовий збір у загальному розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 90, 133, 137, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Центральної адміністрації Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальний заклад соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно його малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 ) на користь малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на їх утримання у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позову - 28 січня 2021 року, та до досягнення дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття.

Перераховувати аліменти на особисті рахунки малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкриті на ім`я дітей у відділенні Державного ощадного банку України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме: щодо позбавлення батьківських прав матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнення з неї на їх користь аліментів на утримання дітей, накладення заборони на відчуження майна та житла за адресою: АДРЕСА_1 , - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про необхідність змінити ставлення до виховання своїх малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Покласти на орган опіки та піклування - Центральну адміністрацію Дніпровської міської ради (адреса місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, проспект Лесі Українки (стара назва - проспект Пушкіна), 65; код ЄДРПОУ 44209446) контроль за виконанням ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) своїх батьківських обов`язків відносно малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та за цільовим витрачанням аліментів на утримання дітей.

Допустити рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 ) на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 30.12.2022 року.

Суддя Ф.М. Ханієва