Рішення

від 29.08.2006 по справі 11/341-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/341-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2006 р.                                                            Справа № 11/341-06

вх. № 9337/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М.І. 

при секретарі судового засідання Хорунжа Є.В.

за участю представників сторін:

позивача - Шахова Т.М.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ДП "Харківський регіональний НВ центр стандартизації, метрології та сертифікації, м. Харків  

до  ТОВ ВФ "Шакріз", м. Харків  

про стягнення 621,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 621,28 грн. заборгованості, з яких: 604,28 грн. основна сума боргу; 6, 04 грн. три відсотки річних; 11, 56 грн. індекс інфляції, що виникла із договору  оренди № 125/14, укладеного 01.04.2003 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по  вказаному договору щодо своєчасної сплати орендної плати.

         Представник позивача підтримав в судовому засіданні позовні вимоги.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в призначене судове засідання. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі. Відзив на позов відповідач не надав.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши докази по справі, встановив наступне.

04 квітня 2003 року між малим державним підприємством "Прилад", правонаступником якого є позивач (орендодавець) та відповідачем (орендар)  був укладений договір оренди № 125/14, відповідно до умов якого орендодавець передав орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 57, 95 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, на 4-му поверсі виробничого корпусу позивача. 25 травня 2005 року договірні відносини між сторонами припинені, об'єкт оренди повернутий орендодавцеві.

Відповідно до п. 3 договору оренди орендна плата за перший місяць оренди складає 176, 67 грн. та сплачується в подальшому шляхом коригування на індекс інфляції до 10 числа наступного місяця за звітним.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по договору та станом на 25 травня 2005 року виникла заборгованість з орендної плати у сумі 604, 28 грн.

Оскільки станом на дату прийняття рішення заборгованість відповідачем не сплачена, тобто продовжує існувати обов'язок по сплаті заборгованості після набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 16.01.2003 року (далі – Кодекс), та зважаючи на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Кодексу, суд застосує його положення до цивільних відносин щодо виконання відповідачем зобов'язань по сплаті заборгованості.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  Не допускається одностороння відмова від зобов'язання (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 604,28 грн., є обґрунтованими.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір трьох процентів річних складає 6, 04 грн., індекс інфляції 11, 56 грн. і ці суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статей 44 та 49 ГПК України в разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, 75,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Шакріз" (поштова адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 21/23, рахунок 26002407 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код 14077638) на користь державного підприємства "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (ДП "Харківстандартметрологія" (поштова адреса: 61002, м. Харків, вул.. Мироносицька, 36, рахунок 26000805525650 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016, код 04725906) –  604,28 грн. основного боргу; 6, 04 грн. три відсотки річних; 11, 56 грн. індекс інфляції, 102, 00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 31.08.2006 року.

Суддя                                                                                            Черленяк М.І.