Постанова від 12.07.2007 по справі 11/341-06

11/341-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

12 липня 2007 р.                                                                                   № 11/341-06  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Мележик Н.І.,Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиТОВ “Оборонресурс”

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 року   

у справі господарського судуДніпропетровської області  

за позовомТОВ “Оборонресурс”

доТОВ “Придніпровський металургійний альянс”

простягнення 73001,92 грн.,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,

- відповідача:не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2006 року ТОВ “Оборонресурс” звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ “Придніпровський металургійний альянс” про стягнення 68123,80 грн. суми боргу, 2818,13 грн. суми додаткового зобов'язання та 2059,99 грн. фінансових санкцій за порушення грошових зобов'язань  і порушення обов'язків по договору.

У листопаді 2006 року ТОВ “Оборонресурс” подало до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог та просило стягнути з відповідача 68123,80 грн. суми боргу, 3341,64 грн. суми додаткового зобов'язання та 4070,67 грн. фінансових санкцій за порушення грошових зобов'язань.

У грудні 2006 року ТОВ “Оборонресурс” уточнило позовні вимоги та просило стягнути з ТОВ “Придніпровський металургійний альянс” 68123,80 грн. суми боргу, 3341,64 грн. суми додаткового зобов'язання та 3889,13 грн. фінансових санкцій за порушення грошових зобов'язань.  

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2006 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 70944,11 грн. основного боргу, 1068,82 грн. річних та 832,22 грн. судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.

Доповідач: Черкащенко М.М.   

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 року рішення місцевого господарського суду від 18.12.2006 року скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою ТОВ “Оборонресурс” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 року скасувати, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2006 року з даної справи залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 10.04.2006 року між ТОВ “Придніпровський металургійний альянс” (покупець) та ТОВ “Оборонресурс” (постачальник) було укладено договір № 10-04-06/1 відповідного до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця брухт та відходи чорних металів, які відповідають вимогам ДСТУ 4121-2002, а покупець сплачує поставлені партії товару на умовах, що зазначені у специфікації.

Згідно п.3.2 договору, постачальник здійснює поставку партій товару в обсязі не менш ніж 50 тон в місяць.

Відповідно до п.4 специфікації від 10.04.2006 року, яка є невід'ємною частиною договору № 10-04-06/1, покупець сплачує обумовлені п.3.2 договору та поставлені партії товару належної якості у наступному порядку:

70 % вартості вказаних вище узгоджених партій товару сплачується покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом двох-трьох банківських днів на підставі копії четвертого примірника залізничної накладної станції відправника, що свідчить про відправлення узгодженої партії товару постачальником на адресу покупця;

30 % вартості узгодженої партії товару сплачується покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом трьох –п'яти банківських днів на підставі акту приймання-передачі товару форми 69 (19), що свідчить про фактичну поставку узгодженої партії товару постачальником на адресу покупця.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу, згідно залізничних накладних №№ 45849735, 45850607 металобрухт вид 25 у кількості 114,600 тон, який був прийнятий відповідачем по акту приймання-передачі від 14.04.2006 року та 22.04.2006 року. Загальна вартість поставленого товару з урахуванням залізничного тарифу складає 88123,80 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідач платіжним дорученням № 1521 від 04.05.2006 року перерахував на рахунок позивача  20000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи, що сплата покупцем вартості 70% узгодженої партії товару, згідно укладеного договору пов'язується з фактом передання позивачем копії четвертого примірника залізничної накладної станції відправника, а також враховуючи, що позивач належним чином не довів факт передачі копії четвертого примірника залізничної накладної станції відправника відповідачу, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у відповідача не настав обов'язок оплатити вартість поставленого позивачем металобрухту, а відповідно погоджується і з висновком апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 року є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

                                                        ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 року у справі № 11/341-06 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                   Н. Кочерова

Судді                                                                                            Н. Мележик

                                                                                 М. Черкащенко