Постанова

від 01.02.2023 по справі 1-360/11

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-360/11

Провадження № 1-в/346/6/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту,-

В С Т А Н О В И В:

До Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшло клопотання заявника ОСОБА_3 про скасування арешту на частку квартири, накладеного постановою слідчого СВ Коломийського МВ УМВС ОСОБА_4 від 09.07.2011 р., мотивоване наступним.

Постановою про накладення арешту на майно від 09 серпня 2011 року, ухвалену старшим слідчим СВ Коломийського МВ УМВС, старшим лейтенантом міліції ОСОБА_4 , накладено арешт на частку квартири АДРЕСА_1 , належної їй, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в справі № 1-360/11 від 06 жовтня 2011 р., її було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ч. 1 ст. 203- 1, ч. 2 ст. 176, ч. 1 ст. 216 КК України та закрито провадження в справі внаслідок акту амністії.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, інформаційна довідка № 138107113 (надалі-Інформація), 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 належить їй на підставі свідоцтва про право власності 49 від 04.12.2003 р.

В Інформації також зазначається, що на 1/4 її частки вищевказаної квартири накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 11486405, на підставі постанови про накладення арешту на майно, ухваленої 09 серпня 2011 року старшим слідчим СВ Коломийського МВ УМВС, старшим лейтенантом міліції ОСОБА_4 .

Оскількив межахрозгляду кримінальноїсправи №1-360/11та впостанові Коломийськогоміськрайонного судув справі№ 1-360/11від 06жовтня 2011р.не буловирішено питаннящодо скасуванняарешту майна,тому просить суд скасувати заходи забезпечення та скасувати арешт на частку квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2 , що належить їй, ОСОБА_3 .

В судове засідання ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 не з`явились, представник подала до суду заяву, в якій просить розгляд клопотання провести за їх відсутності.

Інші учасники розгляду даної справи в судове засідання не з явилися будучи належно повідомленими про дату, час та місце її розгляду.

Дослідивши матеріали клопотання, суд доходить висновку про те, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.

Встановлено, що під час досудового слідства по вказаній кримінальній справі постановою старшого слідчого СВ Коломийського МВ УМВС ОСОБА_4 від 09.08.2011 р. на підставі ст.ст.125,126,130 КПК України(в ред.1960 р.) накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 частку квартири в АДРЕСА_2 (а.с.7).

Згідно постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в справі № 1-360/11 від 06 жовтня 2011 р., ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 203- 1, ч. 2 ст. 176, ч. 1 ст. 216 КК України та закрито провадження в справі внаслідок акту амністії (а.с. 8-9).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, інформаційна довідка № 138107113, 1/4 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності 49 від 04.12.2003 р.(а.с.10-12).

Крім того, в Інформації також зазначається, що на 1/4 частки вищевказаної квартири накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 11486405, на підставі постанови про накладення арешту на майно, яка складена 09 серпня 2011 року старшим слідчим СВ Коломийського МВ УМВС, старшим лейтенантом міліції - ОСОБА_4 (а.п. 10-12).

Зазначений арешт позбавляє ОСОБА_3 права розпорядитися належним їй майном.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зверталася з позовом до Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Управління «Центр надання адміністративних послуг» Коломийської міської ради (Центр надання адміністративних послуг в м. Коломия) про скасування (припинення) арешту майна в Галицький районний суд Івано-Франківської області, однак ОСОБА_6 відмовлено у відкритті провадження та роз`яснено, що вказана справа підлягає розгляду в порядку кримінального провадження (а.с. 51-53).

Відповідно до п.1 абз 3,4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями174,539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

При цьому, згідно з пунктом 9розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України(в редакції 2012 року) питання про знаття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до статті 126 КПК України, в редакції 1960 року, чинного на час накладення арешту на частку квартири, зазначений захід міг тимчасово застосовуватися слідчим або судом на період досудового слідства та/або судового розгляду для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Як було визначено в цій же статті, накладений на майно арешт мав бути скасований органом досудового слідства, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба. У разі закриття кримінальної справи постановою слідчого арешт майна згідно з частиною першою статті 214 КПК України, в редакції 1960 року, підлягав скасуванню на підставі цього ж процесуального рішення.

Згідно з ч.5 ст.404 КПК України (в ред. 1960 року), якщо у виправданого чи особи, стосовно якої справа припинена, були вилучені документи, цінності чи інші предмети, або накладений арешт на майно, копія відповідного рішення суду направляється відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей чи інших предметів, а також для зняття арешту з майна.

Відповідно до ч.1 ст.409 КПК України (в ред. 1960 року) питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи застосування кримінального закону, що має зворотну силу, відповідно до частини другої та третьої ст.5 КК України, вирішуються судом, який постановив вирок

При звільненні ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 203- 1, ч. 2 ст. 176, ч. 1 ст. 216 КК України та закритті провадження в справі внаслідок акту амністії судом не вирішено питання, щодо її майна, на яке було накладено арешт постановою слідчого від 09.08.2011 р.

Арешт майна має тимчасовий характер і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Зі змісту частини третьої ст.174 КПК України вбачається, що у разі закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування одночасно з винесенням відповідної постанови, прокурор зобов`язаний скасувати арешт майна, якщо він не підлягає спеціальній конфіскації. Зазначена норма процесуального права є аналогічною, наведеній у частині першій статті 214 КПК України, в редакції 1960 року.

Згідно ст. 126 КПК України 1960 року, накладення арешту на майно скасовується, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Уст.41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Наведені Конституційні гарантії права володіти своїм майном поєднується з такими ж вимогами ст.1 Першого Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободзі змінами, внесеними Протоколом №11, де зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, яка відповідно до вимог частини 1статті 9 Конституції Україниратифікована 17.07.1997Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 р.), першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції». У пункті 1статті 1 цього Законузазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а статтями 13,17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з правлюдини від 23.02.2006 передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Копеський проти Словаччини» зазначено, що майном може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права. «Легітимні сподівання» за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні грунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт.

Суд вважає, що для відновлення порушеного права власності заявника ОСОБА_3 необхідно скасувати арешт, накладений під час досудового слідства по кримінальній справі № 1-360/11, оскількивідпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення, тому клопотання слід задовольнити.

На підставі наведеного та керуючисьст. 41 ч.1 Конституції України, статтями125,126,324,411 КПК України(в ред.1960 року), -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення у виді арешту на частку квартири за адресою АДРЕСА_2 ,належноїОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом 15 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1