Справа № 560/1126/23
УХВАЛА
03 лютого 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д., розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БАС-ІМПОРТ" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БАС-ІМПОРТ" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2022/000108/2 від 27 грудня 2022 року.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року відкрито провадження у цій адміністративній справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке обґрунтовано характером спору, значенням справи для відповідача, оскільки питання правильності визначення митної вартості товарів є одним з найбільш ризикованих в частині несплати митних платежів в повному обсязі, що призводить до значних втрат Державного бюджету України.
Розглянувши подане клопотання, суд вказує на таке.
Частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Водночас частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (частини п`ята статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом передбачено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Предмет спору у цій справі не належить до категорій, визначених у частині четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи позивача, зазначені в обґрунтування необхідності переходу до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження з огляду на те, що різниця між сумами митних платежів до та після коригування оскаржуваним рішенням митної вартості товару, яка становить 572101,67 грн, була внесена позивачем на рахунок митного органу, не можуть бути враховані судом як обґрунтована підстава для вирішення питання про перехід до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, оскільки предметом спору у цій справі не є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто суми, яка перевищує 1342000,00 грн (2684,00 грн х 500).
Суд зазначає, що у клопотанні відповідача не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає для відповідача важливе значення розгляду справи саме в порядку загального позовного провадження, дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України), з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.
Крім того, учасники справи не обмежені у своєму праві подавати відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та вважає за можливе продовжити розгляд справи у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
у задоволенні клопотання Хмельницької митниці про розгляд справи № 560/1126/23 в порядку загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуюча суддя Д.Д. Гнап
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2023 |
Оприлюднено | 06.02.2023 |
Номер документу | 108776786 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Гнап Д.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні