Рішення

від 03.02.2023 по справі 620/8894/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2023 року Чернігів Справа № 620/8894/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроейпел» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроейпел» звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 вересня 2022 №7328783/43914175 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 18.08.2022, сформованої та направленої на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних товариством з обмеженою відповідальністю «Агроейпел»;

зобов`язати Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 4300539) зареєструвати податкову накладну № 2 від 18.08.2022, сформовану та подану на реєстрацію товариством з обмеженою відповідальністю «Агроейпел» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що у податкового органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих податковому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Чернігівській області та Державної податкової служби про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Представником відповідачів було подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи, крім іншого тим, що з переліку документів, наданих платником, вбачається, що в порушення положень пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних, затвердженого наказом МФУ від 12.12.2019 №520, позивачем надані документи, в обсязі недостатньому для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що відповідно до чинного законодавства є необхідними для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної. Також вказав, що вимога про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, складену ТОВ «Агроейпел» в ЄРНП є дискреційними повноваженнями та виключно компетенцією уповноваженого органу.

У відповіді на відзив позивач заперечував щодо доводів відповідачів та просив задовольнити позов повністю.

Згідно з частинами 1, 2 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на таке.

Судом встановлено, що 13 вересня 2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - контролюючий орган, ГУ ДПС у Чернігівській області), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) було прийняте рішення №7328783/43914175 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 18.08.2022 /а. с. 57/ (далі - Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) сформованої та направленої на реєстрацію до ЄРПН товариством з обмеженою відповідальністю «Агроейпел» (далі - позивач, платник податків, ТОВ «Агроейпел») за наслідками здійснення господарської операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «Апіс Компані» (далі - ТОВ «Апіс Компані», підприємство) /а. с. 65/.

21 вересня 2022 року зазначене рішення ГУ ДПС у Чернігівській області було оскаржене до Державної податкової служби України (далі ДПС України) /а. с. 28-34/, однак 30 вересня 2022 року за результатами розгляду скарги щодо Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної Державною податковою службою України було прийняте рішення №49767/43914175/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН - без змін /а. с. 27/.

11.08.2022 ТОВ «Агроейпел» відповідно до витягу з протоколу проведення засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та згідно з рішенням №5294 /а. с. 36/ було внесено до реєстру ризикових підприємств /а. с. 51-52/, про що повідомлено представника позивача листом від 20.10.2022 №7902/6/25-01-18-02-11 /а. с. 48-50/.

15.11.2022 позивач, вважаючи протиправним рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 11 серпня 2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №5294 (далі - Рішення про відповідність критеріям ризиковості), подав до контролюючого органу Повідомлення № 1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника податків (далі - Повідомлення) /а. с. 37/. До Повідомлення позивач додав письмові пояснення та копії документів.

24.11.2022 контролюючий орган розглянув подані платником податків пояснення та копії документів та прийняв рішення №6963 про невідповідність платника податків критеріям ризиковості /а. с. 38/.

Проте після прийняття зазначеного рішення ДПС України не переглянула та не скасувала Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Вважаючи оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

У свою чергу механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок №1165).

Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження. розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Суд звертає увагу, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних містять відомості про те, що реєстрація податкових накладних зупинена на підставі відповідності операції пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

З аналізу положень Порядку № 1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

При цьому платнику податку надсилається рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Слід зауважити, що саме для вирішення питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, контролюючий орган після надходження податкової накладної до ДПС для реєстрації в ЄРПН, в автоматизованому режимі здійснює її розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або через відповідність відображених у ній операції критеріям ризиковості здійснення операцій. Автоматизований моніторинг відповідності платника податку, яким складено податкову накладну, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1156). Автоматизований моніторинг відповідності господарської операції, відображеної у податковій накладній, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-6 критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1156). У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що цей платник податку відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, про що платнику протягом операційного дня надсилалася відповідна квитанція. У разі, коли за результатами моніторингу господарська операція, відображена у податковій накладній, відповідає критеріям ризиковості здійснення операції (крім податкової накладної, складеної платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку) реєстрація такої податкової накладної також зупиняється. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

При цьому, суд також підкреслює, що на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДПС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520.

Приписами вказаного Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Між тим, позивач, одержавши квитанцію про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, все ж направив до контролюючого органу пояснення на підтвердження реальності здійснення операції, у рамках якої виписано спірну накладну.

У письмових поясненнях ТОВ «Агроейпел» вказував, що є юридичною особою, що була створена в 2020 році. Основним профільним видом діяльності підприємства є допоміжна діяльність у рослинництві та вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.61, 01.11 ДК 016-2010) та інформація про це міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців.

Вказав, що земельні ділянки загальною площею 15,14 га про що мається інформація у контролюючого органу, оскільки платником податків 30.06.2021 подане повідомлення про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (форма 20-ОПП), у власності:

оприскувач LEXIS3000M TS2 12-24 повідомлення про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність Форма 20-ОПП подане 01.06.2021;

комбайн зернозбиральний самохідний JOHN DEER Т6701 повідомлення про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність Форма 20-ОПП подане 25.08.2022.

Саме комбайн зернозбиральний самохідний JOHN DEER Т6701 2011 року заводський номер 1Z0E670AAB0087324 (далі»- комбайн) було придбано у ТОВ «Трансімпорт Україна».

Між ТОВ «Агроейпел» та ТОВ «Трансімпорт Україна» укладено договір купівлі - продажу № 8974/1-31 (далі - договір) комбайна зернозбирального самохідного JOHN DEER Т6701. Вартість комбайна відповідно до пункту 2 договору становить 4 928 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

30 травня 2022 року ТОВ «Трансімпорт Україна» надало рахунок-фактуру СФ - 0000074 на суму 4 928 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, який було оплачено того ж дня платіжним дорученням № 52.

Також ТОВ «Трансімпорт Україна» за першою подією, отримання коштів від покупця, зареєструвало в ЄРПН податкову накладну №9, яка відображена в податковому обліку ТОВ «Агроейпел».

Комбайн було отримано у власність від ТОВ «Трансімпорт Україна» на підставі акту приймання-передачі від 24 червня 2022 року, складеного за участі повіреного продавця ТОВ «Укрресурси».

Після фізичного отримання комбайна відбулася його реєстрація у відповідності з вимогами законодавства, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_1 від 28.06.2022.

22.06.2022 платник податків повідомив контролюючий орган про прийняття на роботу працівника про що у встановленому порядку надіслав повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення контракту. Відповідно до наказу №1 від 22.06.2022 ОСОБА_1 було прийнято на роботу з 24.06.2022 трактористом - машиністом сільськогосподарського виробництва.

Щодо включення ТОВ «Трансімпорт Україна» ГУ ДПС у Волинській області до реєстру ризикових 13.06.2022 за результатами процедури реєстрації податкової накладної щодо реалізації комбайну TOHN DEER S680 року заводський номер НОМЕР_2 , а не TOHN DEER Т6701 2011 року заводський номер НОМЕР_3 , який був предметом договору укладеного між ТОВ «Агроейпел» та ТОВ «Трансімпорт Україна».

29.09.2022 Волинський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №140/5269/22 , яким визнав протиправними та скасував рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 14.06.2022 №44095 про відповідність ТОВ «Трансімпорт Україна» критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язав Головне управління ДПС у Волинській області виключити ТОВ «Трансімпорт Україна» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Платник податків зазначав, що надавав придбаний у ТОВ «Трансімпорт Україна» комбайн в оренду суб`єктам господарювання в тому числі і товариству з обмеженою відповідальністю «Апіс Компані» (далі - ТОВ «Апіс Компані») на підставі договору №163В оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 28 липня 2022 року.

На виконання умов договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів ТОВ «Агройпел» на підставі Акта приймання - передачі від 29.07.2022 передав предмет оренди ТОВ «Апіс Компані».

Предмет оренди було повернуто 18 серпня 2022 року на підставі Акта приймання - передачі (повернення).

За результатами здійснення господарської операції сторонами було оформлено Акт №1 надання послуг від 01.08.2022 на суму 59 400 грн з ПДВ та Акт №2 від 18.08.2022 на суму 230 472,00 грн з ПДВ.

Вартість користування майном була оплачена частково, так на рахунок платника податків було перераховано платіжним дорученням №4153 - 49 500,00 грн., та платіжним дорученням № 4310-192060,00 грн. Заборгованість ТОВ «Апіс Компані» становить 48 582,00 грн.

Заборгованість виникла через зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 01.08.2022, сформованої за наслідками здійснення господарської операції після підписання сторонами договору акту виконаних робіт №1 від 01.08.2022 та податкової накладної №2 від 18.08.2022 сформованої за наслідками здійснення господарської операції після підписання сторонами договору акту виконаних робіт №2 від 18.08.2022.

Податкова накладна №1 від 01.08.2022 була зареєстрована за рішенням контролюючого органу від 31.08.2022 №7276066/43914175.

Рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної було відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 18.08.2022.

Суд вказує, що позивач засобами програмного забезпечення надіслав ДПС України документи на підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «Апіс Компані».

09.09.2022 позивачем надіслано до ГУ ДПС у Чернігівській області Повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, що підтверджується квитанцією про прийняття документу.

До повідомлення були додані наступні документи: пояснення щодо зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 18.08.2022, складеної в межах господарської операції між ТОВ «Агроейпл» та ТОВ «Апіс Компані»; копії витягу з єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань; повідомлення про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням або через які проводяться діяльність Форми 20-ОПП на оприскувач LEXIS3000M TS2 12- 24 та комбайн зернозбиральний самохідний JOHN DEER Т6701, що перебувають у власності, а також земельні ділянки, що перебувають у користуванні; договору оренди земельної ділянки від 24.10.2022 з Федоренченко О.В. з актом приймання- передачі земельної ділянки; договору оренди земельної ділянки від 24.10.2022 з ОСОБА_2 з актом приймання-передачі земельної ділянки; договору № 163 В оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 28.07.2022 з ТОВ «Апіс Компані» з актом приймання-передачі від 29.07.2022; свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 ; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь платника податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2 квартал 2022 року з квитанцією про прийняття; платіжне доручення №4310 від 06.09.2022 на оплату коштів ТОВ «Апіс Компані»; рахунок фактуру №А-2 від 18.08.2022 з Актом №2 від 18.08.2022 виконання робіт (надання послуг) ТОВ «Апіс Компані»; повідомлення про прийняття на роботу працівника з квитанцією про отримання ГУ ДПС та наказом про затвердження штатного розпису.

Наведене свідчить на користь висновку про те, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об`єктивних ознак заподіяння підприємства або контрагента в проведенні ризикових операцій. Зупинивши реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не довів відповідність платника податку критеріям ризиковості та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, яку позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу,внаслідок чогопозивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкових накладних.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від10.04.2020 у справі № 819/330/18, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України,суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд зауважує, що у випадку не конкретизації контролюючим органом переліку документів у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови дляможливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасуваннятакого рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у зазначеній вище постанові від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України,суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом необхідно дотримуватися вимоги чіткості та недвозначності щодо інформації, зазначеної у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної (постанова Верховного Суду від 3 червня 2021 року у справі № 2040/7098/18).

Отже, суд зазначає, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Отже, з огляду на правовий аналіз вказаних норм та встановлені обставини справи у Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області були відсутні правові підстави для зупинення реєстрації спірної податкової накладної від 18.08.2022 №2 в ЄРПН, а відтак рішення контролюючого органу від 13.09.2022 № 7328783/43914175 підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану позивачем податкову накладну від 18.08.2022 №2 датою її фактичного надходження до ДПС України, суд зазначає таке.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою їх направлення до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану позивачем податкову накладну від 18.08.2022 №2 датою її фактичного надходження до ДПС України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд зазначає наступне.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті Кодексу суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Також за змістом частини дев`ятої 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано суду: договір про надання правничої допомоги від 12.10.2022 №12/10/2022 /а. с. 122-126/, довіреність від 03.11.2022 /а. с. 127/, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.11.2002 №223 /а. с. 128/, звіт про виконану адвокатом роботу від 03.01.2022 /а. с. 146-147/, акт приймання-передачі правничої допомоги від 03.01.2023 /а. с. 148/, видатковий касовий ордер від 04.01.2023 на суму 5300 грн /а. с. 149/.

Отже, зважаючи на документально підтверджені докази, відсутність заперечень відповідачів щодо стягнення правничої допомоги (докази направлення клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу є в матеріалах справи, а саме квитанції №63844 та №63843 від 04.01.2023 про доставку документів до Електронного кабінету /а. с. 144, 145/), виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, у розмірі 5 300,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вказує, що на користь позивача необхідно стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області у розмірі 1 240,50 грн та за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України у розмірі 1 240,50 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 вересня 2022 №7328783/43914175 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 18.08.2022, сформованої та направленої на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних товариством з обмеженою відповідальністю «Агроейпел».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 18.08.2022, сформовану та подану на реєстрацію товариством з обмеженою відповідальністю «Агроейпел» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агроейпел» судовий збір у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 (п`ятдесят) коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агроейпел» судовий збір у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 (п`ятдесят) коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агроейпел» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агроейпел» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроейпел», вул.Садова, буд.70, кв.31,м.Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область,17500, код ЄДРПОУ: 43914175.

Відповідач: Державна податкова служба України, Львівська площа, буд.8,м.Київ,04053, код ЄДРПОУ: 43005393.

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП:44094124.

Повний текст рішення суду виготовлено 03 лютого 2023 року.

Суддя О.В. Заяць