Постанова

від 25.01.2023 по справі 761/46082/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2023 року місто Київ

справа № 761/46082/19

провадження №22-ц/824/4752/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Відділ культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради

на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 25 листопада 2021 року, ухвалене у складі судді Фролової І.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовано тим, що 12 листопада 2018 року наказом № 11 начальника відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради Федорова О.М. позивача було прийнято на роботу на посаду директора Городоцької центральної бібліотеки.

4 листопада 2019 року він дізнався про своє звільнення з роботи 29 жовтня 2019 року за прогул, який нібито мав місце 28 січня 2019 року.

Наказ відповідача від 29 жовтня 2019 року № 20 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на таке.

Беручи до уваги той факт, що в період з 29 жовтня 2019 року по 4 листопада 2019 року відповідач взагалі приховав від мене інформацію про моє звільнення, не просив позивача надати пояснення, про своє звільнення позивач довідався випадково лише 4 листопада 2019 року, позивач вважає, що таким чином відповідач порушив процедуру, встановлену ст.149 КЗпП України, у зв`язку з чим оскаржуваний наказ № 20 від 29 жовтня 2019 року не може вважатися законним.

28 січня 2019 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листом непрацездатності серія АДХ № 413448. Отже, позивач був відсутній на роботі з поважних причин.

Застосування дисциплінарного стягнення неможливе у зв`язку із закінченням встановленого законом граничного строку (28 серпня 2019 року).

Отже, на момент винесення оскаржуваного наказу були відсутні будь-які правові підстави для розірвання трудового договору та звільнення позивача з посади, а тому, зазначає позивач, наказ № 20 від 29 жовтня 2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив скасувати наказ начальника відділу культури національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради № 20 від 29 жовтня 2019 року про звільнення його з посади директора Городоцької центральної бібліотеки та поновити його на посаді директора Городоцької центральної бібліотеки Городоцької міської ради Хмельницької області з 29 жовтня 2019 року; скасувати запис у трудовій книжці під номером 33, а саме: «29.10.2019. Звільнений з посади директора Городоцької центральної бібліотеки у зв`язку із прогулом без поважних причин (п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України) 28 січня 201 року. Наказ № 20 від 29.10.2019»; стягнути з відділу культури національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 4 листопада 2019 року.

У заяві про збільшення позовних вимог позивач просив скасувати наказ начальника відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради № 4 від 22 квітня 2019 року про звільнення з посади директора Городоцької центральної бібліотеки у зв`язку із прогулом без поважних причин, відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. Вимогу в цій частині обґрунтовував тим, що у випадку задоволення судом позовних вимог та скасування наказу № 20 від 29 жовтня 2020 року, тоді залишається діючим наказ № 4 про звільнення ОСОБА_1 з 23 квітня 2019 року, який у тому числі є незаконним та фактично унеможливлює відновлення порушеного права позивача у поновленні на роботі. Позивач звертає увагу суду, що він у період з 28 березня 2019 року по 22 квітня 2019 року перебував на лікарняному. Тобто підстава звільнення ОСОБА_1 у відповідності до Наказу № 4 від 22 квітня 2019 року, у зв`язку з прогулом без поважних причин, також є незаконною. Відповідні листки непрацездатності були надані відповідачу, а те що останній не прийняв їх до уваги, не може свідчити про правомірність звільнення працівника з даних підстав.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 25 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано наказ начальнику відділу культури національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради № 4 від 22 квітня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 .

Скасовано наказ начальника відділу культури національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради № 20 від 29 жовтня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Городоцької центральної бібліотеки.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Городоцької центральної бібліотеки з 23 квітня 2019 року

Стягнуто з Відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 квітня 2019 року по 25 листопада 2021 року у розмірі 158706,46 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відділ культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради Хмельницької області подав апеляційну скаргу, в який просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі зазначає про порушення норм процесуального права (п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України), а також неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи (п.1 ч.1 ст.376 ЦПК України).

Зокрема, зазначає про те, що судом першої інстанції в порушення вимог ст.200 ЦПК України, за весь час розгляду справи не постановлялась ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Більш того, судом грубо порушено вимоги цілої глави 6 розділу III ЦПК України, адже фактично розгляду справи по суті не проводилось, а отже не дотримано ні завдань, ні строків, ні порядку такого розгляду, передбаченого параграфами 2-4 глави 6 розділу III ЦПК України.

Апелянт звертає увагу суду на те, що позовної вимоги про скасування наказу начальника відділу № 4 від 22 квітня 2019 року у встановленому законом порядку заявлено не було. Копії заяви про збільшення позовних вимог, яка надійшла до суду 14 липня 2021 року і про яку зазначену у рішенні суду, відповідач не отримував. Збільшуючи позовні вимоги таким чином, суд здійснив порушення норм процесуального права, зокрема ст.43 та 49 ЦПК України. Адже наказ начальнику відділу № 4 від 22 квітня 2019 року - це окремий документ, виданий у зв`язку з наявністю інших підстав, а отже це окрема позовна вимога, яка потребує окремих обгрунтувань.

В порушення норм ч.4 ст.265 ЦПК України аргументи відповідача та надані відповідачем докази судом першої інстанції у рішенні не згадуються. Судом не проведено з`ясування обставин, на які посилався відповідач як на підставу своїх заперечень, взагалі не проводилось дослідження доказів, долучених до відзиву, як цього вимагає ч.5 ст.263 ЦПК України, а отже таке рішення не може вважатись обґрунтованим та законним.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Шевельова А.С просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що доводи відповідача про не надання йому копії заяви про збільшення позовних вимог від 14 липня 2022 року та не сплати судового збору позивачем не відповідають дійсності, оскільки зазначена заява була направлена поштовим відправленням на адресу відповідача, судовий збір був сплачений, оригінал квитанції та докази відправлення заяви наявні в матеріалах справи.

Суд першої інстанції вірно не прийняв лист Управління виконавчої дирекції Фонду у м.Києві до уваги, оскільки позивач не несе відповідальності за належність оформлення листка непрацездатності медичним закладом та не спростовує факт перебування ОСОБА_1 на лікуванні.

Вирішуючи спір по суті, судом вірно було встановлено: наявність у ОСОБА_1 поважності причин відсутності на роботі у період з 28 березня 2019 року по 22 квітня 2019 року, що підтверджується листками непрацездатності серії АДХ № 413627; серії АДХ № 413729 та серії АДХ № 060656, які були надані відповідачу в оригіналах, що безумовно свідчить про незаконність звільнення ОСОБА_1 за прогул та винесення наказу № 4 від 22 квітня 2019 року; неправомірність накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення у строк пізніше шести місяців у відповідності до наказу № 20 від 29 жовтня 2019 року.

В судове засідання представник відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради не з`явився, про день, місце і час засідання суду був повідомлений шляхом направлення судового повідомлення на офіційну електронну адресу, інформація щодо якої зазначена представником відповідача в апеляційній скарзі, причини своєї неявки суду не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у його відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.

Представник ОСОБА_1 адвокат Шевельова А.С. проти доводів апеляційної скарги заперечувала і просила рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

12 листопада 2018 року наказом № 11 начальника відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради Федорова О.М. ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду директора Городоцької центральної бібліотеки.

Городоцька центральна бібліотека Городоцької міської ради Хмельницької області є самостійною юридичною особою, проте директор призначається на посаду наказом начальника відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради.

Наказом начальника відділу культури, національностей, релігії та туризму Городоцької міської ради № 20 від 29 жовтня 2019 року звільнено ОСОБА_1 28 січня 2019 року з посади директора Городоцької центральної бібліотеки у зв`язку з прогулом з 28 січня по 15 лютого 2019 року без поважних причин, відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. Підстава: лист управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області від 4 жовтня 2019 року № 2156-08, лист управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві від 2 вересня 2019 року № 6191-6.

Цим наказом наказ відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради від 22 квітня 2019 року № 4 «Про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з прогулом без поважних причин» визнано недійсним.

Про своє звільнення позивач дізнався 4 листопада 2019 року, перебуваючи на своєму робочому місця.

Крім того, судом установлено, що 28 січня 2019 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності серії АДХ № 413448. Оригінал листка непрацездатності було надано відповідачу.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що 28 січня 2019 року ОСОБА_1 був відсутні на робочому місці з поважних причин (перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності), з приводу його відсутності на роботі від нього роботодавцем не отримано, що є порушенням ст.147 КЗпП України, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення на підставі п.4 ст.40 КЗпП України застосовано до позивача пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. За таких обставин, суд вважав трудові права позивача порушеними, вимоги позивача в частині вимог про визнання протиправними та скасування наказів № 4 ід 22 квітня 2019 року та № 20 від 29 жовтня 2019 року обґрунтованими, відновлення порушених прав позивача підлягає шляхом поновлення останнього на раніше займаній посаді - директора Городоцької центральної бібліотеки.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про скасування запису у трудовій книжці, суд першої інстанції виходив із того, що така вимога є передчасною, так як відповідач на виконання вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників зобов`язаний самостійно внести відповідний запис у трудовій книжці.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 158706,46 грн., суд першої інстанції виходив середньоденного заробітку в розмірі 244,54 грн., обчисленого за два місяці (листопад і грудень 2018 року), та 649 робочих днів (за період з 23 квітня 2019 року по 25 листопада 2021 року).

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) ез поважних причин.

Прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно бо сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох голин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.

Законодавством не визначено перелік поважних причин відсутності на роботі, тому, вирішуючи це питання щодо працівника на роботі, звільненого за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази із числа передбачених ЦПК України.

Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які виключають вину працівника.

Встановивши, що позивач з 28 січня 2019 року по 15 лютого 2019 року перебував на лікарняному, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у відділу культури, національностей, релігії та туризму Городоцької міської ради в Хмельницькій області були відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 на підставі п.4 ст.40 КЗпП України за прогул, вчинений 28 січня 2019 року, без поважних причин.

Крім того, встановлено, що станом на 22 квітня 2019 року ( день видання відповідачем наказу № 4 від 22 квітня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 ) позивач перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серія АДХ № 060656, виданому ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАНУ ( а.с.63 т.1).

Зважаючи на те, що у разі скасування наказу № 20 від 29 жовтня 2019 року, яким визнано недійсним наказ № 4 від 22 квітня 2019 року, останній наказ буде вважатися чинним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про ще, для відновлення порушеного права позивача підлягає скасуванню і наказ № 4 від 22 квітня 2019 року.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції не були враховані документи, які були надані відповідачем, зокрема, лист Управління виконавчої дирекції фонду в Хмельницький області про наслідки перевірки обґрунтованості видачі, продовження та правомірності оплати листків непрацездатності застрахованої особи ОСОБА_1 від 4 жовтня 2019 року, інформація в якому дала підстави для винесення наказу 29 жовтня 2019 року, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Зі змісту листа Управління виконавчої дирекції фонду в Хмельницький області від 4 жовтня 2019 року слідує, що у зв`язку з тим, що листки непрацездатності, в тому числі № 413448 з 28 січня по 15 лютого 2019 року були видані лікувальними закладами м.Києва, був направлений запит на Управління виконавчої дирекції фонду у м.Київ на перевірку обґрунтованості їх видачі та продовження. За результатами перевірок встановлено, що л/н серії АДХ №413448 з 28 січня 2019 року по 15 лютого 2019 року (19 днів) виданий філією № 2 Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району м.Києва необґрунтовано на весь період. Крім того, на бланку л/н № 413448 відсутня печатка лікуючого лікаря, що є порушенням п.3.12 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ України від 3 листопада 2004 року № 532 ( а.с.71-73 т.1)

Разом з тим, інформація щодо перебування ОСОБА_1 28 січня 2019 року на амбулаторному лікуванні підтверджується листом КНП «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району м.Києва від 13 квітня 2021 року № 01/420 (а.с 222 т.1). Так, у листі зазначено, що ОСОБА_1 дійсно перебував на амбулаторному лікуванні в філії № 1 у період з 28 січня 2019 року по 15 лютого 2019 року; йому було видано листок непрацездатності серії АДХ № 413448 на період з 28 січня 2019 року по 15 лютого 2019 року; продовження листка дійсно проводилось в зв`язку з непрацездатністю пацієнта з 2 лютого 2019 року по 6 лютого 2019 року та з 7 лютого 2019 року. Листок непрацездатності серії АДХ № 413448 на період амбулаторного лікування з 28 січня 2019 року по 15 лютого 2019 року було видано лікарем ортопедом-травматологом хірургічного відділення філії № 1 (т.1 а.с.222).

Отже, виявленні внаслідок перевірки порушення, допущені при оформленні листка непрацездатності, не спростовують факту перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні 28 січня 2019 року, що відповідно дає підстави для висновку про поважність причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці в цей день.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними і не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, зважаючи на наступне.

Так, апелянт посилається на те, що копію заяви про збільшення позовних вимог, яка надійшла до суду 14 липня 2021 року і про яку зазначено у рішенні суду, відповідач не отримував. Але такі доводи спростовуються матеріалами справи.

В судовому засіданні 15 липня 2021 року, участь в якому приймав представник відповідача Федоров О.М. представником позивача Шевельовою А.С. було заявлено клопотання про збільшення позовних вимог та клопотання про доручення письмових пояснень з документами. Заява про збільшення позовних вимог була долучена до матеріалів справи, що оформлено ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, а представнику відповідачу за його клопотанням надано час для ознайомлення, у зв`язку з чим у судовому засіданні оголошено перерву (т.1 а.с.230-231).

Щодо доводів апеляційної скарги в частині відсутності в матеріалах справи ухвали про закриття підготовчого засідання та не проведення фактичного розгляду справи, то в цій частині доводи є необґрунтованими і підлягають відхиленню, оскільки спростовуються матеріалами справи. Відповідач скористався своїм правом і надав суду відзив на позовну заяву з відповідними документами на підтвердження своєї позиції. Разом з відзивом відповідачем суду подано заяву про розгляді справи без участі представника відповідача (а.с.32-82). В подальшому відповідач звернувся до суду з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відео конференції, яке було задоволено судом ( а.с.128-130 т.1). На виконання ухвали суду про витребування доказів, представником відповідача подавалися відповідні документи (т.1 а.с. 134-157). У судовому засіданні 28 січня 2021 року, участь в якому приймав представник відповідача, останнім заявлено клопотання про допит свідків, яке було задоволено судом (т.1 а.с.173). Свідки були допитані в судовому засіданні 15 липня 2021, в судовому засіданні приймав участь представник відповідач Федоров О.М. ( т.1 а.с.230231).

Зазначене дає підстави стверджувати, що права сторони відповідача не були порушені, судом забезпечено дотримання прав відповідача на участь в судовому засіданні, подання ним доказів на підтвердження своєї позиції. Відсутність ухвали про закриття підготовчого закінчення не призвело до неправильного вирішення справи.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції має бути змінено, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи. Поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів,поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодксом випадках.

Звертаючись до суду, позивач просив поновити його на посаді директора Городоцької центральної бібліотеки Городоцької міської ради Хмельницької області з 29 жовтня 2019 року; стягнути з відділу культури національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 4 листопада 2019 року.

Суд першої інстанції на такі вимоги уваги не звернув і поновив ОСОБА_1 на посаді директора Городоцької центральної бібліотеки з 23 квітня 2019 року, та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 квітня 2019 року по 25 листопада 2021 року. При цьому, свої висновки щодо можливості виходу за межі позовних вимог не мотивував.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визначення дати, з якої ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді слід змінити з «23 квітня 2019 року» на «29 жовтня 2019 року», відповідно підлягає зменшенню і період, за який підлягає стягненню середній заробіток, а саме з 4 листопада 2019 року по 25 листопада 2021 року (517 днів). Середній заробіток, який підлягає стягненню становить 126427,18 грн. (517 х244,54 грн.).

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради у Хмельницькій області задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 25 листопада 2021 року в частині визначення дати, з якої ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді змінити з «23 квітня 2019 року» на «29 жовтня 2019 року».

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 25 листопада 2021 року в частині стягнення з Відділу культури, національностей, релігії та туризму Городоцької міської ради у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінити, зменшивши суму стягнутого середнього заробітку з 158706,46 грн. до 126427,18 грн. за період з 4 листопада 2019 року по 25 листопада 2021 року.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 3 лютого 2023 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус