Постанова

від 02.02.2023 по справі 805/609/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року справа №805/609/18-а

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Біліченко В.П., за участю представника позивача Малиновського Д.В., представника відповідача Захарченко В.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 р. у справі № 805/609/18-а (головуючий І інстанціїГрищенко Є.І.) за позовом приватного акціонерного товариства Донецьксталь - металургійний завод до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,-

У С Т А Н О В И В:

26 січня 2018 року Приватне акціонерне товариство Донецьксталь - металургійний завод (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 25.10.2017 року №0006924706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позову зазначено, що спірним рішенням податковим органом за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування нараховано штраф у розмірі 4 574 985,85 грн. та пеню у розмірі 475 777,60 грн.

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на час його прийняття місцезнаходження позивача було зареєстровано у місті, де проводилась антитерористична операція, а отже на підставі пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування заходи впливу та стягнення за порушення закону зупиняються.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Донецьксталь - металургійний завод до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №0006924706 від 25.10.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 5 050 763,45 грн. задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення №0006924706 від 25.10.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 5 050 763,45 грн., стягнуто з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства Донецьксталь - металургійний завод судовий збір у сумі 75 761 гривень 45 копійок.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного від 18 квітня 2018 року у справі №805/609/18-а залишено без задоволення, рішення Донецького окружного адміністративного від 18 квітня 2018 року у справі №805/609/18-а залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 16 грудня 2019 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року скасовано, адміністративну справу № 805/609/18-а направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 р. у справі № 805/609/18-а позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення №0006924706 від 25 жовтня 2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 5 050 763,45 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що положення п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) застосовуються до платників які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція. Відповідачем донараховано штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату сум єдиного внеску за період коли позивач вже перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих за межами населених пунктів де проводилася антитерористична операція. Також, апелянт зазначає про правомірність зарахування в порядку черговості виникнення заборгованості. Крім того, зазначає про допущену описку у висновку акту перевірки в частині суми єдиного внеску яка підлягала сплаті позивачем .

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 р. у справі № 805/609/18-а - задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 р. у справі № 805/609/18-а - скасовано. Прийнято нове рішення. Відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь"-металургійний завод" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування рішення від 25.10.2017 №0006924706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Постановою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод» задоволено частково. Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року скасовано, а справу № 805/609/18-а направлено до Першого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Скасовуючи рішення суду апеляційнорї інстанції Верховний Суд зпазначив: «З урахуванням частини четвертої статті 78 КАС України суд першої інстанції погодив позицію позивача та прийшов до висновку про те, що фактично у позивача була відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску за попередні періоди, а сплачені у період жовтень 2016 року - квітень 2017 року суми єдиного внеску протиправно зараховувались в рахунок погашення податкового боргу минулого періоду, з огляду на що позивачем у встановлені строки сплачувався єдиний внесок за звітний період, що свідчить про протиправність рішення відповідача № 0006924706 від 25 жовтня 2017 року.

Суд звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції указане залишено поза увагою та не надано жодної правової оцінки висновку суду першої інстанції з приводу встановлених цим судом таких обставин справи.»

Ухвалами суду від 23 грудня 2022 року суддею Блохіним А.А. справу прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача наголошуючи на законності прийнятого судом першої інстанції рішення. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство Донецьксталь - металургійний завод, зареєстроване 9 серпня 2002 року, місцем реєстрації позивача до березня 2017 року включно було місто Донецьк, а з квітня 2017 року - місто Покровськ.

Податковим органом проведено камеральну перевірку своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, задекларованого у звітах за період жовтень 2016 року - квітень 2017 року, за результатами якої складено акт від 25 жовтня 2017 року № 1136/28-10-47-6/30939178.

Вказаною перевіркою встановлено порушення частини восьмої статті 9 розділу ІІІ Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, підпункту 6 пункту 4 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20 квітня 2015 року № 449, а саме, несвоєчасна сплата нарахованих самостійно платником податків сум Єдиного внеску за період з 21 жовтня 2016 року по 10 травня 2017 року у розмірі 81631 277,99 грн.

На підставі зазначеного акта винесено спірне рішення від 25 жовтня 2017 року № 0006924706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у розмірі 4 574 985,85 гривні та нарахована пеня у розмірі 475 777,60 гривні, в загальній сумі - 5 050 763,45 грн.

Спірне рішення позивачем оскаржено до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги рішення залишено без змін, проте, скаргу Товариства задоволено частково, а саме ДФС приписано винести та направити нове рішення, відповідно до вимог чинного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що нове рішення податковим органом зі спірного питання не приймалось.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що у період жовтень 2016 року - квітень 2017 року позивачем у встановлені строки сплачувався єдиний внесок за звітний період, які протиправно зараховувались відповідачем в рахунок погашення податкового боргу (штрафу та пені за рішенням № 0005984706), що свідчить про протиправність рішення відповідача № 0006924706 від 25 жовтня 2017 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 5050763,45 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, Закону № 2464-VІ, Законом № 1669-VII та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, на платника єдиного внеску покладений обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ.

Частиною 8 зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Абзацом 1 частини 2 статті 25 Закону № 2464-VІ визначено, що її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VІ, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач посилається на несвоєчасне виконання позивачем обов`язку платника єдиного внеску щодо сплати єдиного внеску, а саме з жовтеня 2016 року по травень 2017 року.

Суд зазначає, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон № 1669-VII.

Згідно до статті 1 зазначеного Закону, період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону № 1669 розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI було доповнено пунктом 9-3 такого змісту: 9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Законом України від 02.03.2015 № 219-VIII Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669 вважати пунктом 9-4.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 № 1669 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 виключено.

Таким чином, положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а змін безпосередньо до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.

Пункт 9-4 розділу VIII виключено на підставі Закону № 440-IX від 14.01.2020, який набрав чинності 13.02.2020.

Матеріали справи свідчать, що положення пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI на час виникнення спірних правовідносин, були чинні.

Аналіз вищенаведених обставин свідчить, що позивач звільняється від виконання зобов`язань платника єдиного внеску встановлених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом 1 частини 2 цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Приписи Законів № 1669 та № 2464-VІ не скасовують обов`язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Отже, саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону.

Таким чином, відсутність (відстрочення в силу закону) обов`язку своєчасно та в повному обсязі сплачувати внески у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, унеможливлює застосування до таких платників відповідальності за несвоєчасну сплату сум єдиного внеску.

Суд звертає увагу на той факт, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону.

Таким чином, закон, що встановлює тимчасове звільнення від виконання обов`язку платника єдиного внеску, не застосовний до позивача як особи, що не перебуває на податковому обліку на території населених пунктів, де проводилася АТО, за затвердженим переліком.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11 вересня 2020 року у справі № 200/2402/19-а.

Матеріали справи свідчать, що позивач перебував на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників за місцем її знаходження, у м. Донецьку, з 16 вересня 2016 року переведено на облік до Запорізького управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби відповідно до розпорядження Державної фіскальної служби України від 8 вересня 2016 року №47-р у зв`язку з реорганізацією Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку шляхом приєднання до Офісу великих платників Державної фіскальної служби згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року №247.

Отже, до 16 вересня 2016 року на позивача розповсюджувались вищезазначені положення законодавства щодо зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону, проте з вересня 2016 року на позивача вони не розповсюджувались.

Зазначений висновок узгоджується з праовуою позицією викладеною у постанові Верховного Суду по даній справі.

Таким чином, в період за який відповідачем здійснювалась перевірка своєчасності сплати нарахованих самостійно платником податків сум Єдиного внеску, а саме за період з 21 жовтня 2016 року по 10 травня 2017 року, на позивача вказані положення не розповсюджувались.

Суд зазначає, що позивач з 16 вересня 2016 року повинен виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного соціального внеску відповідно до положень Закону № 2464-VI, який не містить положень щодо звільнення його від виконання обов`язків, встановлених частиною 2 статті 6 цього Закону.

При цьому, як зазначалось, положеннями законодавства не скасовувався обов`язок позивача, як платника податків (єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), а надавав можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Суд зазначає, що недоїмка, яка виникла у позивача до 16 вересня 2016 року за положенням п. 9-4 розділу VIII № 2464-VI, могла бути визнана безнадійною та підлягала списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звернувся до відповідача із заявою щодо визнання безнадійним та списання в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, отже були відсутні законні підстави для погашення (зменшення) нарахованої заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску за період до 16 вересня 2016 року.

Матеріали справи містять інтегровану картку платника податків ПрАТ Донецьксталь - металургійний завод з якої вбачається, що у спірний період позивачем сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Крім того, зазначена інтегрована картка платника свідчить, що за позивачем обліковувалась недоїмка з ЄСВ до вересня 2016 року.

Проте, як свідчить інтегрована картка та підтверджує відповідач, сплачені у зазначений період кошти зараховувались в рахунок погашення недоїмки, що виникла у минулі періоди.

Положеннями статті 25 Закону № 2464-VI встановлено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

За положенням п. 8 Розділу VI Порядок стягнення заборгованості з платників Інструкції № 449, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для висновку, що оскільки позивач не дотримався вимог діючого законодавства та не скористався своїм правом щодо визнання безнадійним та списання боргу (недоїмки), у відповідача були наявні законні підстави для погашення (зменшення) нарахованої заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у порядку календарної черговості їх виникнення, недоїмка виникла до 16 вересня 2016 року.

Таким чином, сплачені позивачем у період жовтень 2016 року - квітень 2017 року суми єдиного внеску правомірно зараховувались в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди.

Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у справі № 805/4066/17-а адміністративний позов ПАТ «Донецьксталь»-металургійний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування рішення № 0005984706 від 30 серпня 2017 року на загальну суму 22 707 082,16 грн, зобов`язання вчинити певні дії частково задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення № 0005984706 від 30 серпня 2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 22 707 082,16 грн, прийняте Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС.

З мотивувальної частини вказаного рішення вбачається, що в даній адміністративний справі посадовими особами податкового органу було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, задекларованого у звітах за період вересень 2014 року вересень 2016 року. На підставі акту камеральної перевірки прийнято рішення № 0005984706 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за звітні періоди з вересня 2014 року по вересень 2016 року на загальну суму у розмірі 22 707 082,16 грн.

Колегія суддів зазначає, що жодне речення мотивувальної частини зазначеного рішення не містить установлення факту або висновку проте, що фактично у позивача була відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску за період вересень 2014 року - вересень 2016 року.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, висновки суду першої інстанції, що фактично у позивача була відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску за попередні періоди, не відповідає обставинам справи.

Суд не приймає посилання позивача на висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 805/3362/17-а, оскільки обставини та підставі у вказаному рішеннях є відмінними від спірних правовідносин, а саме предметом розгляду суду було питання правомірності прийняття податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) за наявності факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться АТО, що є відмінним від обставин встановлених судм у спірних правовідносинах.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що матеріалами справи підтверджено, що у період жовтень 2016 року - квітень 2017 року позивачем з порушенням строку сплачувався єдиний внесок за звітний період, що свідчить про правомірність рішення відповідача № 0006924706 від 25 жовтня 2017 року.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що спірне рішення Головного управління ДПС у Донецькій області є правомірним та не підлягає скасуванню, що тягне за собою скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 р. у справі № 805/609/18-а - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 р. у справі № 805/609/18-а - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь"-металургійний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення від 25.10.2017 №0006924706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Повне судове рішення складено 02 лютого 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяА.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко