Постанова

від 31.01.2023 по справі 380/6895/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/6895/22 пров. № А/857/15229/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівГінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засіданняЮрченко М.М.,

представника позивача Єфимченко І.В.,

представника відповідача Тістечка Ю.Я.,

розглянувши у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-вест» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

суддя (судді) в суді першої інстанції Москаль Р.М.,

час ухвалення рішення 11:04:07,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 26 вересня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпекс-вест» звернулось в суд з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210043/1 від 29 січня 2022 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2022/000126.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з метою митного оформлення придбаного в компанії «TEKHNOPAK MANUFACTURE LIMITED» (Дублін, Ірландія) товару «сумочки дамські з плечовим ремінцем або без нього, з лицьовою поверхнею з натуральної або з композиційної шкіри - 2091 шт.; вироби з лицьовою поверхнею з натуральної або з композиційної шкіри: гаманці жіночі - 251 шт.; вироби з натуральної шкіри, додаткові речі до одягу: Ремінь (паски) 408 шт.», заявлена торгова марка VC, виробник - PELLEТТERIA LINA DI WANG LIN.» подало митному органу електронну митну декларацію та всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості. Вказує, що двічі подавало Львівській митниці митні декларації з метою митного оформлення та випуску товару у вільний обіг, процедура їх розгляду двічі завершувалася прийняттям Львівською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Втретє 29 січня 2022 року заявлені до митного оформлення товари за МД ІМ/40/ДЕ № UA209140/2022/007458 оформлені та випущені у вільний обіг з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 29 січня 2022 року № UA209000/2022/210043/1. Стверджує, що надано митному органу для підтвердження задекларованої митної вартості товару усі необхідні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Наголошує, що визначена декларантом митна вартість відповідає відомостям, зазначеним в інвойсі від 18 січня 2022 року № 220118001 та підтверджена декларацією країни відправлення від 18 січня 2022 року № 22PL402010E0062808. Звертає увагу, що митниця здійснила коригування заявленої митної вартості та визначила таку за резервним методом, використавши відомості про митну вартість аналогічних товарів на підставі інших митних декларацій. Вказує, що митний орган не обґрунтував, чому не здійснював коригування на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначенням докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Вважає посилання відповідача на торгівельну марку VERA PELLE безпідставним та не обґрунтованим, яке не може слугувати підставою для коригування заявленої митної вартості, оскільки словосполучення VERA PELLE не є торгівельною маркою та не впливає на рівень митної вартості.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210043/1 від 29 січня 2022 року та картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2022/000126.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г; визначення митної вартості в розмірі 13,08 євро/кг здійснено без належного обґрунтування, в т.ч. щодо причин незастосування цінової інформації щодо іншого подібного товару, наявного в митниці станом на дату прийняття рішення (відомості надані відповідачем на вимогу суду, з метою офіційного з`ясування обставин справи). Аналізуючи проведені відповідачем розрахунки, суд першої інстанції констатував, що митний орган при розрахунку митної вартості товару допустив істотну методологічну помилку, що свідчить про очевидну протиправність оскарженого рішення. Так, інспектор при здійсненні коригування митної вартості товару помножив вартість товару, визначену ним за кілограм (13,08 доларів США за кг товару) на фактичну кількість товару у штуках (2001 шт), тому результат такого множення є беззмістовним, а рішення необґрунтованим. Суд першої інстанції також враховував, що попри виявлену при проведенні акту огляду нестачу сумок (2091-2001=90 шт.) митниця не надала суду ані доказів проведення зважування товару, ані коригування заявленої декларантом ваги товару в бік зменшення пропорційно до кількості відсутніх сумок. Отже, достовірність вказаної в оскарженому рішенні ваги нетто товару (1180 кг) також не доведена належними та достатніми доказами. Враховуючи ці обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого ним рішення про коригування митної вартості товару, тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними і підлягають скасуванню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Львівська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що обґрунтований сумнів щодо правильності визначення декларантом митної вартості товару викликало те, що у фактурі від 18 січня 2022 року № 220118001 та митній декларації визначено різну кількість товару (сумок) - 2091 та 2001 відповідно. Вказує, що вартість сумок торгівельної марки VERA PELLE на умовах CPT- Mostyska - (4,55 дол. США за кг) за посередницьким контрактом з продавцем з Ірландії (країна відправлення Польща) є меншою за вартість аналогічного товару за поставкою з країни виробництва (Італії) з митною вартістю 13,08 дол. США за кг, що викликає сумнів в достовірності заявленої вартості даного товару. Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що з клопотанням про долучення документів від 09 вересня 2022 року скеровано до суду першої інстанції копію службової записки від 05 вересня 2022 року, у якій вказано правильний розрахунок митної вартості. Вказує, що з урахуванням цієї службової записки різниця між сумами скоригованої митної вартості складає 10737,68 грн (26172,08-15434,40=10737,68 дол. США, і в цій частині суд першої інстанції повинен був скасувати рішення митного органу. Звертає увагу на те, що вагу нетто товару (1180,00 кг) не оспорюють сторони, а відповідно відсутні будь-які обставини, які би дозволяли сумніватися у вазі товару.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що функція контролю митної вартості та її визначення шляхом винесення рішення про коригування митної вартості покладено виключно на митні органи. Вказує, що оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції не лише внаслідок встановленої помилки в обрахунку суми скоригованої митної вартості, але й з урахуванням інших обставин. Зазначає, що відповідач не надав суду ані доказів проведення зважування товару, ані коригування заявленої декларантом митної вартості.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, в своїх поясненнях покликався на доводи в ній викладені.

Представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Імпекс-вест» (Покупець) та компанія «TEKHNOPAK MANUFACTURE LIMITED» (Дублін, Ірландія) (Продавець) уклали контракт № 11/09/20 від 11 вересня 2020 року. За умовами цього контракту Продавець зобов`язується придбати у Продавця на умовах СРТ Київ (згідно Інкотермс 2010), або на інших умовах, що буде відображено у відповідному інвойсі на кожну окрему поставку товару. Відповідно до пунктів 1.2, 2.1 найменування, кількість, якість товару, умови та терміни постачання та оплати за товар вказуються в інвойсах до даного контракту. Вартість товару визначається в доларах США із урахуванням умов поставки кожної партії чи одиниці товару і фіксується в інвойсах (а.с.44-49).

На підставі рахунку-фактури (інвойс) № 220118001 від 18 січня 2022 року ТОВ «Імпекс-вест» придбало товар: - «жіночі шкіряні сумки» в кількості 2091 шт., вартість 4809,30 EUR; - «шкіряні гаманці» в кількості 251 шт., вартість 288,65 EUR; - «шкіряні ремені» в кількості 408 шт., вартість 306 EUR; всього - 5403,95 EUR (а.с. 50,55).

Відправник товару оформив митну декларацію країни відправлення № 22PL402010E0062808, у якій відображено експорт товару: - «жіночі шкіряні сумки» в кількості 2091 шт., - «шкіряні гаманці» в кількості 251 шт., - «шкіряні ремені» в кількості 408 шт. та ціну товару в польських злотих 22240, 1335, 1415 відповідно (а.с. 52-53, 54-55).

19 січня 2022 року для здійснення митного оформлення згаданого товару уповноважений представник декларанта ТОВ «Кастом Лоджістик Сервіс» подав митниці митну декларацію № UA209140/2022/003823 в електронній формі, в якій заявлено митну вартість товару в загальній сумі 5403,95 євро, а саме щодо товару:

- «сумочки дамські з плечовим ремінцем або без нього, з лицьовою поверхнею з натуральної або з композиційної шкіри - 2091 шт.» за ціною товару 4809,3000 євро;

- «вироби з лицьовою поверхнею з натуральної або з композиційної шкіри: гаманці жіночі - 251 шт.», за ціною 288,6500 євро;

- «вироби з натуральної шкіри, додаткові речі до одягу: ремінь (паски) 408 шт.», за ціною 306,0000 євро. Митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції) (а.с. 24-25; 96-97).

21 січня 2022 року працівники митного органу склали Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу щодо митної декларації № UA209140/2022/003823 із проведенням фотофіксації (а.с.35,148-187). За результатами проведеного огляду працівники митниці встановили такі невідповідності щодо кількості та торговельних марок наявних на товарах: товар №1 «сумочки дамські з натуральної або композиційної шкіри» - задекларовано 2091 шт, в наявності 2001 шт., задекларована торговельна марка - VC, наявна VERA PELLE, Genuine Leather; товар № 2 «гаманці жіночі з натуральної або композиційної шкіри» - задекларована торговельна марка - VC, наявна - VERA PELLE, Genuine Leather; товар № 3 «ремені з натуральної шкіри» - задекларована торговельна марка VC, наявні - VERA PELLE, Angelo Liano, Leo Co, B Leather, Genuine Leather (а.с. 98-99).

27 січня 2022 року працівниками митного органу складено протокол про порушення митних правил № 0179/20914/22 щодо директора ТОВ «Імпекс-вест» ОСОБА_1 про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого в статті 485 Митного кодексу України (а.с.142-144).

За результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації № UA209140/2022/003823 від 19 січня 2022 року та доданих до неї документів, митний орган відмовив у митному оформленні/випуску товару за заявленою митною вартістю за причин: неможливості завершення митного оформлення у зв`язку зі складанням протоколу про порушення митних правил від 28 січня 2022 року № 0179/20914/22 згідно статті 485 Митного кодексу України. Декларанту роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації: подання нової митної декларації із зазначенням в гр.44 МД протоколу про порушення митних правил та з вірними даними, які встановлені під час здійснення митних формальностей при проведенні митного огляду. Відмову у митному оформленні товару відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2022/000116 (а.с. 36-37).

28 січня 2022 року представник декларанта вдруге подав для здійснення митного оформлення згаданого вище товару митну декларацію в електронній формі № UA209140/2022/006887, в якій заявлено митну вартість товару загальній сумі 5403,95 євро, а саме щодо товару:

- «сумочки дамські з плечовим ремінцем або без нього, з лицьовою поверхнею з натуральної або з композиційної шкіри - 2091 шт.» за ціною товару 4809,30 євро;

- «вироби з лицьовою поверхнею з натуральної або з композиційної шкіри: гаманці жіночі - 251 шт.», за ціною 288,6500 євро;

- «вироби з натуральної шкіри, додаткові речі до одягу: ремінь (паски) 408 шт.», за ціною 306 євро. Митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції) (а.с. 26-28; 101-103).

Митний орган відмовив у митному оформленні/випуску товару за заявленою митною вартістю за причин: неможливості завершення митного оформлення у зв`язку зі невірно зазначеною у електронному інвойсі інформацією щодо кількості штук, що встановлено за результатами вивчення товаро-супровідних документів та проведеного акту огляду (порушено умови декларування передбачені статтею 257 МК України, постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій», наказу Міністерства фінансів від 30 травня 2012 року № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа»). Відмову у митному оформленні товару відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2022/000121 (а.с. 104-105).

Позивач отримав електронною поштою лист ірландської компанії «TEKHNOPAK MANUFACTURE LIMITED», відповідно до якого директор цієї компанії Йонас Гумбелевішус приносить вибачення директору ТОВ «Імпекс-вест» В. Драгану за невірну вказану кількість жіночих шкіряних сумок в рахунку-фактурі 220118001 та зазначає, що вірна кількість відправлених сумок становить 2001 шт., сума переплати буде врахована в наступних замовленнях (а.с. 216, зворот, 217).

28 січня 2022 року представник декларанта втретє подав для здійснення митного оформлення згаданого вище товару митну декларацію в електронній формі № UA209140/2022/007288, в якій заявлено митну вартість товару загальній сумі 5403,95 євро, а саме щодо товару:

- «сумочки дамські з плечовим ремінцем або без нього, з лицьовою поверхнею з натуральної або з композиційної шкіри - 2001 шт.» за ціною товару 4809,3000 євро;

- «вироби з лицьовою поверхнею з натуральної або з композиційної шкіри: гаманці жіночі - 251 шт.», за ціною 288,6500 євро;

- «вироби з натуральної шкіри, додаткові речі до одягу: ремінь (паски) 408 шт.», за ціною 306,0000 євро. Митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції) (а.с. 29-31; 106-108).

До цієї декларації з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів та методу її визначення декларант додав:

- інвойс від 18 січня 2022 року № 220118001, автотранспортну накладну CMR від 18 січня 2022 року, контракт від 11 вересня 2020 року № 11/09/2020, укладений між ТОВ «ІМПЕКС-ВЕСТ» та «TEKHNOPAK MANUFACTURE LIMITED» (Дублін, Ірландія) та доповнення до нього; лист компанії «TEKHNOPAK MANUFACTURE LIMITED» від 28 січня 2022 року.

29 січня 2022 року Львівська митниця скерувала представнику декларанта електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (а.с. 120), а саме: - якщо рахунок якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. В повідомленні також зазначено, що декларант чи уповноважена особа за власним бажанням може також подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Представник позивача ознайомився з цим повідомленням та на повідомлені здійснив запис про подання копії митної декларації країни відправлення № 22PL402010E0062808 від 18 січня 2022 року (а.с. 120).

За результатами розгляду поданих декларантом документів 29 січня 2022 року митниця здійснила коригування митної вартості транспортного засобу та прийняла рішення № UA209000/2022/210043/1 (а.с. 42-43; 121-122), відповідно до якого визначила митну вартість імпортованого товару «сумочки дамські з плечовим ремінцем або без нього, з лицьовою поверхнею з натуральної або з композиційної шкіри - 2001 шт.» за резервним методом у розмірі 26173,08 дол. США за 2001 шт. (вага товару нетто 1180 кг, вартість за одиницю в кг. визначено 13,0800 дол. США; розрахунок митної вартості здійснювався таким чином: митна вартість товару в дол.США/кг х на вагу нетто товару: 13,08 дол. США за кг х 1180,00 кг = 15434,40 дол. США). Прийняте рішення посадова особа відповідача обґрунтувала тим, що митна вартість декларованого товару не може бути визначена за ціною договору у зв`язку з тим, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. В Рішенні зазначено, що під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься в наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено таке: відповідно до вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01 серпня 2006 року № 57-V та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр.22 CMR зазначається: ім`я, адреса та штамп відправника. В CMR відсутні штампи та відомості відправника. У фактурі від 18 січня 2022 року № 220118001 зазначено кількість сумок 2091, а у МД 2001. Вартість даного товару на умовах CPT- Mostyska - (4,55 дол.США за кг) за посередницьким контрактом (країна відправлення Польща) є меншою за вартість аналогічного товару за поставкою з Італії торгівельної марки VERA PELLE (заявленій у вищезазначеній МД) становить 13,08 дол. США за кг, що викликає сумнів в достовірності заявленої вартості даного товару. На вимогу декларант надав декларацію країни відправлення MRN 22PL402010E0062808 від 18 січня 2022 року. Митний орган зазначив, що у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість. Для визначення митної вартості неможливо застосувати метод 2а (ст. 59 МКУ) та метод 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари, метод 2в (ст.62 МКУ) та метод 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Для визначення митної вартості було обрано резервний метод. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 27 травня 2021 року № UA305200/2021/000272, де митна вартість такого товару становить 13,08 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

За результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації № UA209140/2022/007288 від 28 січня 2021 року та доданих до неї документів, митний орган відмовив у митному оформленні/випуску товару за заявленою митною вартістю за причин: неможливості завершення митного оформлення у зв`язку зі невірно заповненими графами 12,45,43,44 ВМД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 29 січня 2022 року №UA209000/2022/210043/1 (порушено умови декларування передбачені п.1, п.8 статті 257 МКУ, статті 55 МКУ, постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затв. наказом Міністерства фінансів від 30 травня 2012 року № 651. Рішення про відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2022/000126 (а.с. 126-127).

З метою отримання товару у вільний обіг декларант подав митну декларацію № UA209140/2022/007458 від 29 січня 2022 року (а.с. 128-130), в якій вказав митну вартість товарів відповідно до рішення про корегування митної вартості товару. Позивач вказує, що не погоджується із протиправно визначеною митним органом митною вартістю товарів, для отримання товару у вільний обіг змушений був сплатити фінансові гарантії.

10 травня 2022 року Львівська митниця прийняла постанову в справі про порушення митних правил № 0179/20900/22. Відповідно до цієї постанови ОСОБА_1 (директора ТОВ «Імпекс-вест») визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів (а.с. 140-141). Директор ТОВ «Імпекс-вест» Драган В.В. не погодився з цією постановою та подав скаргу до ДМС України. Постановою від 31 травня 2022 року ДМС України скасувала постанову Львівської митниці від 10 травня 2022 року у справі про порушення митних правил № 0179/20900/22, справу про порушення митних правил надіслала на новий розгляд (а.с. 145-147). Постановою від 05 липня 2022 року провадження у справі закрито (а.с.201-203).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 МК України містить норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до частини четвертої статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проаналізувши вищенаведені норми МК України, колегія суддів зазначає, шо основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)».

Закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України.

При цьому, митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості; про причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Із матеріалів справи слідує, що декларант визначив митну вартість товару за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України (зокрема, контракт від 11 вересня 2020 року № 11/09/2020, укладений між ТОВ «ІМПЕКС-ВЕСТ» та «TEKHNOPAK MANUFACTURE LIMITED» (Дублін, Ірландія) та доповнення до нього; інвойс від 18 січня 2022 року № 220118001 та декларацію про походження товару; автотранспортну накладну CMR від 18 січня 2022 року б/н, експортну декларацію країни відправлення № 22PL402010E0062808 тощо).

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи свідчать про те, що в митного органу були об`єктивні підстави для сумніву в достовірності заявленої декларантом митної вартості товару:

- виявлені під час огляду партії товару невідповідності щодо задекларованої, оплаченої та фактичної кількості товару;

- невідповідність задекларованих та виявлених при огляді товару характеристик товару (торгівельна марка);

- істотна (в чотири рази) відмінність між задекларованою позивачем вартістю товару та наявною в митного органу інформацією щодо розмитнення подібного товару (2,3 євро/шт проти 8,07 євро/шт; т.1.,а.с.123).

Позивач стверджує, що зазначені на товарі написи «VERA PELLE» та «Genuine Leather» не є торговою маркою, а загальновживаним позначенням для товарів з натуральної шкіри, що вироблені в Італії. Також стверджує, що сумніви митниці є необґрунтованими, оскільки для прийняття рішення використано інформацію про розмитнення товару, що постачався на інших умовах.

Суд апеляційної інстанції враховує, що Львівська митниця при прийнятті оскарженого рішення використовувала інформацію про поставку подібного товару з Італії (країна виробництва товару Італія) митною вартістю 8,07 євро за штуку, в той час як позивач задекларував ввезення з Польщі шкіряних сумок виробництва Італії, придбаних в підприємства, зареєстрованого в Ірландії, митною вартістю по 2,3 євро за штуку (74,39 грн. за курсом євро станом на дату оформлення митної декларації, а.с.29), при цьому в ціну товару вже включена вартість його доставки в Україну.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Судом першої інстанції з`ясовано, що станом на час підготовчого провадження в одному із найвідвідуваніших в Україні інтернет-магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (rozetka.com.ua) за результатами пошуку товарів марки «VERA PELLE» та «Genuine Leather» (а.с.182-187) пропонувалися сотні шкіряних сумок вартістю в діапазоні 800-3500 грн. (орієнтовно 25-110 євро за штуку), частина з яких візуально ідентичні (порівняння матеріалів фотофіксації під час складення акту огляду та фотографій товару, що продається в України) до ввезених позивачем з декларуванням митної вартості 74 грн. (2,3 євро) за штуку.

Отже, твердження позивача про необґрунтованість сумнівів митниці у заявленій ним митній вартості товару є помилковими.

Колегія суддів також зазначає, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Проте, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г; визначення митної вартості в розмірі 13,08 євро/кг здійснено без належного обґрунтування, в т.ч. щодо причин незастосування цінової інформації щодо іншого подібного товару (а.с.197), наявного в митниці станом на дату прийняття рішення (відомості надані відповідачем на вимогу суду, з метою офіційного з`ясування обставин справи).

Проаналізувавши проведені відповідачем розрахунки колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що митний орган при розрахунку митної вартості товару допустив істотну методологічну помилку, що свідчить про очевидну протиправність оскаржуваного рішення. Так, інспектор при здійсненні коригування митної вартості товару помножив вартість товару, визначену ним за кілограм (13,08 доларів США за кг товару) на фактичну кількість товару у штуках (2001 шт), тому результат такого множення є беззмістовним, а рішення необґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що попри виявлену при проведенні акту огляду нестачу сумок (2091-2001=90шт) митниця не надала суду ні доказів проведення зважування товару, ні коригування заявленої декларантом ваги товару в бік зменшення пропорційно до кількості відсутніх сумок. Отже, достовірність вказаної в оскарженому рішенні ваги нетто товару (1180 кг) також не доведена належними та достатніми доказами.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що митниця в цій справі діяла протиправно не здобула належних доказів на обґрунтування рівня цін на подібні товари, а також провела беззмістовні математичні розрахунки (ціну за кг множила на кількість товару в штуках), що призвело до очевидно помилкового визначення митної вартості товару.

Водночас слід визнати, що заявлена позивачем митна вартість вироблених в Італії шкіряних сумок з позначками «VERA PELLE» та «Genuine Leather» в розмірі 2,3 євро/шт (незалежно від того, чи визнавати ці позначки торговою маркою, чи просто знаком високої якості шкіряних товарів виробництва Італії) видається сторонньому незацікавленому спостерігачу нижчою за рівень цін на товари такого класу.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в Україні подібні товари продаються за ціною, що в 10-50 разів перевищує заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим, суд не є експертом в питанні визначення реальної вартості шкіряних сумок, вироблених в Італії, а також не повинен підміняти митні органи у питаннях прийняття та обґрунтування відповідного рішення щодо визначення митної вартості товару. Водночас, це рішення суду не перешкоджає митниці за наявності передбачених статтею 351 Митного кодексу України підстав реалізувати повноваження щодо проведення документальної перевірки даних про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні описаного товару через митний кордон України та прийняти за наслідками такої перевірки обґрунтоване та законне рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого ним рішення про коригування митної вартості товару, тому рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210043/1 від 29 січня 2022 року слід скасувати як протиправне, оскільки воно не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

Оскільки фактичною підставою прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картки відмови) № UA209140/2022/000126 є протиправне рішення про коригування митної вартості товарів, похідні позовні вимоги про скасування картки відмови також слід задовольнити.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі № 380/6895/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 02 лютого 2023 року.