Рішення

від 30.01.2023 по справі 320/5383/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2023 року м. Київ № 320/5383/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Глущенко Є.М.,

від відповідача - Супрун А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське»

до Калинівської селищної ради Броварського району Київської області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити

певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Колективне сільськогосподарське підприємство «Красилівське» з позовом до Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 04 лютого 2022 року № 1136/18-VIII «Про відмову Колективному сільськогосподарському підприємству «Красилівське» у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 04 лютого 2022 року № 1137/18-VIII «Про відмову Колективному сільськогосподарському підприємству «Красилівське» у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки»;

- зобов`язати Калинівську селищну раду Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 04363886, (місцезнаходження: 07443, Київська область, Броварський район, селище міського типу Калинівка, вулиця Чернігівська, будинок 20) надати дозвіл Колективному сільськогосподарському підприємству «Красилівське», код ЄДРПОУ 00849698, (місцезнаходження: вул. С. Басова, с. Красилівка, Броварський район, Київська область, 07451) на розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, належної КСП «Красилівське» згідно Державного акту на право постійного користування землею Серія ІІ-КВ № 001574 від 14 травня 1996 року;

- зобов`язати Калинівську селищну раду Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 04363886, (місцезнаходження: 07443, Київська область, Броварський район, селище міського типу Калинівка, вулиця Чернігівська, будинок 20) надати дозвіл Колективному сільськогосподарському підприємству «Красилівське», код ЄДРПОУ 00849698, (місцезнаходження: вул. С. Басова, с. Красилівка, Броварський район, Київська область, 07451) на розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, належної КСП «Красилівське» згідно Державного акту на право постійного користування землею Серія ІІ-КВ № 001575 від 25 квітня 1996 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірними рішенням відповідачем безпідставно та необґрунтовано було відмовлено у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок. На думку позивача відповідач мав усі повноваження щодо прийняття рішень про надання дозволу на розробку проекту технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, наданих у постійне користування КСП «Красилівське» згідно державних актів на право постійного користування землею, а відтак буди відсутні підстави для відмови.

Зазначив, що з моменту видання наказу Державною службою статистики України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року №377 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)» від 19 серпня 2015 року №190, вказана звітність здійснювалась в електронному вигляді й з моменту її відміни не несе об`єктивної інформації, а відтак посилання відповідача на листи Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.01.2022 № 240/19-22 та від 18.01.2022 № 277/19-22під час прийняття оскаржуваних рішень є безпідставними та необгрунтованими.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання у справі. Також суд витребував від відповідача докази по справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання Калинівської селищної ради Броварського району Київської області про зупинення провадження у справі № 320/5383/22.

Також суд відмовив у задоволенні клопотання Калинівської селищної ради Броварського району Київської області про поновлення строку для подання відзиву та продовження процесуального строку для подачі відзиву.

Повторно суд витребував від Калинівської селищної ради Броварського району Київської області: належним чином засвідчені копії матеріалів та документів на підставі яких прийнято рішення Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 04 лютого 2022 року № 1136/18-VIII «Про відмову Колективному сільськогосподарському підприємству «Красилівське» у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки» та рішення Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 04 лютого 2022 року № 1137/18-VIII «Про відмову Колективному сільськогосподарському підприємству «Красилівське» у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки».

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 суд відклав підготовче засідання в адміністративній справі № 320/5383/22 на 25.10.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження в адміністративній справі №320/5383/22 та відклав підготовче засідання в адміністративній справі №320/5383/22 на 28.11.2022.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 12.01.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 суд відмовив у задоволенні заяви Калинівської селищної ради Броварського району Київської області про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання Калинівської селищної ради Броварського району Київської області про зупинення провадження у справі № 320/5383/22.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 30.01.2023.

Відповідача заперечуючи проти позовних вимог подав до суду письмові пояснення у яких зазначив, що 04.02.2022 на черговій сесії Калинівської селищної ради Броварського району Київської області були прийняті спірні рішення № 1136/18-VIII та № 1137/18-VIII «Про відмову Колективному сільськогосподарському підприємству «Красилівське» у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки» у зв`язку з тим, що вказані земельні ділянки згідно копій Державних актів на право постійного користування за КСП «Красилівське» не рахуються та не обліковуються, що узгоджується з письмовими відповідями від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області від 13.01.2022 та від 19.01.2022.

Додатково відповідач наголосив, що позивач в судовому засіданні підтвердив, що оригіналів доданих державних актів на право постійного користування в КСП «Красилівське» немає, що свідчить про те, що позивач до моменту розгляду заявлених клопотань на сесії Калинівської селищної ради 4 лютого 2022 року оскаржуваних рішень не підтвердив за собою право постійного користування згідно доданих до клопотань копій державних актів.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у письмових поясненнях подав до суду відповідь на відзив, у якій вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Пунктом 5.6 Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі №1- 17/2005 визначено, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством. Згідно з пунктом 1 резолютивної частини Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5- рп/2005 у справі №1-17/2005 визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже, враховуючи вказані вище вимоги Земельного кодексу України, з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1- 17/2005, право постійного землекористування є безстроковим та може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством. Такі підстави припинення права користування земельною ділянкою визначає стаття 141 Земельного кодексу України.

У судове засідання, призначене у справі на 30.01.2023 з`явилися уповноважені представники сторін.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити. Вказав, що КСП «Красилівське» як користувач земель має право на ініціювання проведення інвентаризації земельних ділянок.

Уповноважений представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що КСП «Красилівське» надало до Калинівської селищної ради Броварського району Київської області та безпосередньо до Київського окружного адміністративного суду завідомо неправдиві дані у вигляді неіснуючих оригіналів Державних актів на право постійного користування серія ІІ-КВ №001575 (60.0 га) та серія ІІ-КВ 001574 (140,95 га), що рахуються за КСП «Красилівське».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Колективне сільськогосподарське підприємство «Красилівське» (ідентифікаційний код 00849698; місцезнаходження: 07451, Київська область, Броварський район, село Красилівка, вулиця С. Басова) зареєстровано юридичною особою, що підтверджується відомостями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно відомостей статуту Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське», затвердженого Зборами уповноважених трудового колективну державного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» 30.11.19 року колективне сільськогосподарське підприємство «Красилівське» є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Пунктом 1.2 підприємство засновано в процесі приватизації майна державного сільськогосподарського підприємства «Красилівське». Засновником підприємства є трудовий колектив державного сільськогосподарського підприємства «Красилівське».

Відповідно 1.3 підприємство є правонаступником майнових прав та обов`язків державного сільськогосподарського підприємства «Красилівське».

Підприємство є правонаступником майнових прав та обов`язків державного сільськогосподарського підприємства «Красилівське».

З матеріалів справи вбачається, що 14.05.1996 КСП «Красилівське» було видано Державний акт на право постійного користування землею Серія П-КВ № 001574, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2, який видано відповідно до рішення Красилівської сільської Ради народних депутатів від 19 грудня 1995 року № 7 та яким надано КСП «Красилівське» в постійне користування 140,95 га землі з призначенням сільськогосподарського виробництва.

25.04.1996 КСП «Красилівське» було видано Державний акт на право постійного користування землею Серія П-КВ № 001575, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5, який видано відповідно до рішення Красилівської сільської Ради народних депутатів від 25 грудня 1995 року № 7 та яким надано КСП «Красилівське» в постійне користування 60,40 га землі з призначенням сільськогосподарського виробництва.

15.12.2021 КСП «Красилівське» звернулось до Калинівської селищної ради Броварського району Київської області з клопотаннями про надання дозволу про розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, які були надані підприємству в постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування землею Серія ІІ-КВ № 001574 від 14 травня 1996 року, яке було зареєстрована відповідачем вх. № 3077 від 15.12.2021 та Державного акту на право постійного користування землею Серія П-КВ № 001575 від 25 квітня 1996 року, яке зареєстровано відповідачем за вх. № 3078 від 15.12.2021.

До вказаних клопотань позивачем було додано витяг з Єдиного державного реєстру щодо КСП «Красилівське»; копію протоколу загальних зборів від 25.12.2019 про обрання ОСОБА_1 головою комісії з припинення (ліквідатором) КСП «Красилівське»; копію статуту КСП «Красилівське»; копію державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ № 001575 від 25.04.1996; копію державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ № 001574 від 14.05.1996.

Листом від 24.01.2022 № 208 Калинівська селищна рада Броварського району Київської області повідомила представника позивача - адвоката Глущенко Є.М. на адвокатський запит про те, що відповідно до розпорядження Калинівського селищного голови від 20 січня 2022 року № 2 «Про внесення змін в розпорядження селищної ради від 14 січня 2022 № 1» пленарне засідання 18 сесії Калинівської селищної ради VIII - скликання відбудеться 04 лютого 2022 року о 16-00 год, таким чином, засідання постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування, архітектури, планування територій та охорони природи, де має відбутись розгляд питань, які включені до порядку денного 18 чергової сесії Калинівської селищної ради Броварського району Київської області VIII скликання призначено на 28.01.2022 року о 10:00 та відбудеться у приміщенні будівлі Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, яка розташована за адресою: вул. Чернігівська, 20, смт. Калинівка Броварського району Київської області.

За результатами розгляду клопотань позивача Калинівською селищною радою Броварського району Київської області було прийнято рішення № 1136/18-VIII від 04 лютого 2022 року «Про відмову Колективному сільськогосподарському підприємству «Красилівське» у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки», якими відмовлено Колективному сільськогосподарському підприємству «Красилівське» у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 128,107 га, що розташована на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області та згідно відомостей клопотання перебуває у постійному користуванні Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 14 травня 1996 року серія ІІ-КВ № 001574 у зв`язку з тим, що відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області, згідно даних державної статистичної звітності відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 14 травня 1996 року серія ІІ-КВ № 001574 за Колективним сільськогосподарським підприємством «Красилівське» з 01.01.2001 земельні ділянки на території Калинівської селищної ради не рахуються.

Також, Калинівською селищною радою Броварського району Київської області було прийнято рішення № 1137/18-VIII від 04 лютого 2022 року «Про відмову Колективному сільськогосподарському підприємству «Красилівське» у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки», яким відмовлено Колективному сільськогосподарському підприємству Красилівське» у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 60,40 га, що розташована на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області та згідно відомостей клопотання перебуває у постійному користуванні Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 25 квітня 1996 року серія ІІ-КВ № 001575 у зв`язку з тим, що відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області, згідно даних державної статистичної звітності відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 25 квітня 1996 року серія ІІ-КВ № 001575 за Колективним сільськогосподарським підприємством «Красилівське» з 01.01.2001 земельні ділянки на території Калинівської селищної ради не рахуються.

Не погоджуючись зі спірними рішеннями відповідача про відмову в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV, Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-III, Постановою КМУ «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель» від 23.05.2012 №513.

Відповідно до частини першої статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Приписами частин 1-4 статті 79-1 Земельного кодексу України обумовлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Приписами статті 19 Закону України «Про землеустрій» унормовано, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать:а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності;б) організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності;г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм;ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Частиною першою статті 25 Закону України «Про землеустрій» обумовлено, що документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.

Одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про землеустрій» визначено, що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» затверджено Порядок проведення інвентаризації земель (далі - Порядок №476), який визначає вимоги щодо проведення інвентаризації земель, в тому числі державної інвентаризації земель та земельних ділянок, під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель, в тому числі державної інвентаризації земель та земельних ділянок (далі - технічна документація)..

Відповідно до п. 2 Порядку № 476 інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Пунктом 3 Порядку № 476 передбачено, що державна інвентаризація земель та земельних ділянок - інвентаризація земель, яка проводиться з метою формування земельних ділянок усіх форм власності, визначення їх угідь та у разі потреби віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 476 інвентаризація земель проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць, територій, межі яких визначені проектами формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад, масивів земель сільськогосподарського призначення, окремих земельних ділянок.

Під час проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи, визначені статтею 35 Закону України "Про землеустрій".

Державна інвентаризація земель та земельних ділянок проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць окремих земель та земельних ділянок.

Частиною четвертою статті 35 Закону України «Про землеустрій» обумовлено, що інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення проводиться з такими особливостями:

а) підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є:

для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою;

в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої знаходиться масив;

б) при проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо:

внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;

формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;

формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими дорогами;

формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву;

виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру щодо меж земельних ділянок та інших відомостей про земельні ділянки.

Інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення, не менш як 75 відсотків земель якого належить одній або декільком особам на праві власності або користування, може проводитися за відсутності рішення органів, зазначених у пункті "а" частини четвертої цієї статті (ч.5 ст. 35 Закону України «Про землеустрій»).

За результатами проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення відомості про такий масив та про земельні ділянки, розташовані в ньому (у разі їх формування або за відсутності відомостей про них у Державному земельному кадастрі), вносяться до Державного земельного кадастру, про що замовник документації із землеустрою письмово повідомляє власників та користувачів земельних ділянок (ч.6 ст. 35 Закону України «Про землеустрій»).

Як було встановлено судом позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

При цьому, відповідач заперечуючи проти позову зазначав, що КСП «Красилівське» до моменту розгляду на засіданні сесії його клопотань не підтвердив за собою право постійного користування земельними ділянками технічну документацію щодо інвентаризації яких бажає провести.

Відповідач вказав, що 10.01.2022 року, з метою перевірки права власності (постійного користування) за КПС «Красилівське», як стверджує позивач вищевказаних земельних ділянок на території села Красилівка, Калинівська селищна рада письмово звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з запитом на підтвердження права власності за КСП «Красилівське» на вищевказані земельні ділянки.

13.01.2022 Калинівська селищна рада отримала відповідь від Головного управління Держгеокадастру у Київській області на запит, у якомуу повідомляється, що відповідно до державних актів на право постійного користування серії ІІ-КВ №001575 (60.0 га) та серії ІІ-КВ 001574 (140,96 га) з 01.01.2001 року за колективним сільськогосподарським підприємством «Красилівське» не обліковуються.

Згідно із пунктами 10 -15 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051 «Порядку ведення Державного земельного кадастру» відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення.

Відомості Державного земельного кадастру поділяються на відомості про: 1) геодезичну та картографічну основу Державного земельного кадастру; 2) кадастрове зонування земель у межах території України; 3) об`єкти Державного земельного кадастру.

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відомості Державного земельного кадастру підлягають відображенню у документах Державного земельного кадастру.

Відомості про об`єкти Державного земельного кадастру вносяться до нього відповідно до пунктів 66-137 цього Порядку.

Відомості про значення площі об`єкта Державного земельного кадастру вносяться до нього з точністю до чотирьох значущих цифр після коми.

Документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, подається Державному кадастровому реєстраторові, що здійснює внесення таких відомостей у електронній формі відповідно до вимог Закону України "Про землеустрій" та у формі електронного документа відповідно до вимог Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Приписами пункту 29, 30, 49, 50 "Порядку ведення Державного земельного кадастру" кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки визначаються на підставі: індексної кадастрової карти (плану); даних, що містяться у Державному земельному кадастрі; відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки, зазначених у документації із землеустрою та відповідному електронному документі.

Поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об`єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107 - 137 цього Порядку.

Поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа.

Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки.

Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 107, 109, 110 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою:

1) особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

2) власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

3) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);

4) замовника технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

1) заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22;

2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України "Про землеустрій";

3) електронний документ.

Таким чином, присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру завершує процедуру формування земельної ділянки.

При цьому, формування земельної ділянки здійснюється, зокрема, за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а також шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом.

Тобто, існують різні варіанти формування земельних ділянок, у тому числі і шляхом інвентаризації земель, але у випадках, передбачених законом.

Відповідно до приписів частини першої, другої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) господарське товариство, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; е) оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі; є) господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Суд зазначає, що абзацом восьмим пункту 5.3 Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 обумовлено,що чинний Кодекс (2768-14), прийнятий 25 жовтня 2001 року, визначив право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92).

При цьому, пунктом 5.6 вказаного рішення зазначено, що суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг:

- право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством;

- права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

- постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати;

- земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою; оплаті має підлягати лише виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що здійснюється на договірних засадах із уповноваженою землевпорядною організацією.

Суд зауважує, що у даній справі відповідач не надав суду належних доказів, що у достатній мірі б свідчили про відсутність у постійному користуванні КСП «Красилівське» земельних ділянок щодо яких позивач бажає розробити проект землеустрою щодо інвентаризації земель, у свою чергу позивачем надано до суду копії Державного акта на право постійного користування землею Серія П-КВ № 001574, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2, яким надано КСП «Красилівське» в постійне користування 140,95 га землі з призначенням сільськогосподарського виробництва та Державний акт на право постійного користування землею Серія П-КВ № 001575, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5, яким надано КСП «Красилівське» в постійне користування 60,40 га землі з призначенням сільськогосподарського виробництва.

Крім того, нормами Земельного кодексу України, зокрема статті 141 обумовлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Разом з тим, відповідачем по справі не було надано до суду належних доказів на підтвердження припинення права користування земельними ділянками щодо яких позивач звернувся з клопотаннями про проведення інвентаризації.

При цьому, посилання відповідача на листи Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.01.2022 № 240/19-22, від 18.01.2022 № 277/19-22 у яких зазначено про те, що відповідно до державної статистичної звітності «Звіт про землі, які перебувають у власності й користуванні» (форма 2-зем) земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні КСП «Красилівське» відповідно до державних актів на право постійного користування серії ІІ-КВ №001575 (60,0 га) та серії ІІ-КВ №001574 (140,96 га), з 01.01.2001 за КСП не обліковується суд вважає безпідставними, оскільки у випадку не здійснення формування земельних ділянок після 2001 року та не внесення відомостей до Державного земельного кадастру відсутні відомості що таких земельних ділянок.

Відповідно до обставин справи та поданих КСП «Красилівське» документів під час звернення до Калинівської селищної ради з клопотаннями про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації спірних земельних ділянок вбачається, що земельні ділянки, речові права на які у позивача виникли до 1 січня 2013 року, не були сформовані в розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України та відомості про них не були внесені до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про державний земельний кадастр» облік кількості земель відображає дані, що характеризують земельні ділянки за площею, складом земельних угідь відповідно до затвердженої класифікації, розподілом земель за власниками (користувачами) в обсязі, визначеному цим Законом.

Облік кількості земель за власниками та користувачами здійснюється з використанням інформації про:

речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, відомості про які внесені до Державного земельного кадастру;

речові права на земельні ділянки, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отриманої в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

При цьому, відповідачем не було вчинено будь-яких дій щодо з`ясування обставин перебування у користування КСП «Красилівське» земельних ділянок стосовно яких позивач бажає провести інвентаризацію земель, водночас законодавством України обумовлено, що інвентаризація земельної ділянки відповідно до статті 35 Закону України «Про землеустрій» не змінює та не встановлює прав власності/користування на земельну ділянку, а є лише спрямованою на усунення недоліків такої земельної ділянки.

Частиною першою статті 57 Закону України «Про землеустрій» обумовлено, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель розробляється за рішенням власників (розпорядників) земельних ділянок або за рішенням сільських, селищних, міських рад. Рішення про розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення приймається у порядку, визначеному статтею 35 цього Закону.

Тобто, для проведення інвентаризації спірних земельних ділянок необхідне відповідне рішення сільської, селищної ради, оскільки земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 476 підставою для проведення інвентаризації земель є рішення власників (розпорядників) земельних ділянок або рішення сільських, селищних, міських рад. Рішення про розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення приймається у порядку, визначеному статтею 35 Закону України "Про землеустрій".

Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є:

для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою;

в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, яка представляє інтереси територіальної громади, на території якої розташований масив.

Згідно пункту 9 Порядку № 476 замовниками технічної документації (далі - замовники) можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Суд зазначає про те, що чинним законодавством України не передбачено підстав, за яких уповноважений орган має право відмовити у наданні дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки, у разі якщо наявні підстави для проведення такої інвентаризації, в тому числі і за бажанням землекористувача та/або органу виконавчої влади.

Також зі змісту рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрої щодо інвентаризації земель неможливо встановити, яким саме вимогам і нормам законодавства не відповідає звернення позивача. Зазначене рішення про відмову не містить посилань на конкретні приписи нормативно-правових актів, які не були додержані позивачем та які б містили підстави для відмови у наданні лозволу на розробку проекту землеустрою.

Відсутність належного мотивування підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою свідчить про невідповідність спірного рішення вимогам частини другої статті 2 КАС України.

Крім того, відповідачем не було надано до суду протокол засідання постійної комісії селищної ради з питань земельних відносин, містобудування, архітектруи, планування територій та охорони природи, з відображенням рекомендацій чи висновків комісії щодо порушеного КСП «Красилівське» питання. При цьому представник відповідача в ході судового розгляду не навів суду обгрунтованих аргументів з яких підстав цей докуент не був наданий суду.

Крім того, відповідачем також не було надано до суду доказів дослідження копій Державних актів на право постійного користування землею Серія П-КВ № 001574 та Серія П-КВ № 001575 на предмет їх чинності саме під час вирішення клопотання позивача до моменту проведення сесії ради чи під час такої. Вказані обставини виникли у відповідача вже після прийняття судом до провадження даної справи, і всі вчинені відповідачем дії щодо порушення кримінального провадження виникли вже на час розгляду справи в суді і вже після прийняття спірних рішень та не стосуються предмету спору, оскільки предметом спору є конкретні рішення Калинівської селищної ради, які були прийняті на сесії ради 04.02.2022. Суд зауважує, що в межах владно-управлінських функцій відповідної ради ніщо не перешкоджало Калинівській селищній раді вирішувати питання щодо встановлення обставин перебування чи не перебування у постійному користуванні земельних ділянок КСП «Красилівське».

З огляду на відсутність в оскаржуваних рішеннях законних мотивів відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, суд дійшов висновку про їх протиправність, у зв`язку з чим такі підлягають скасуванню.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача надати дозвіл Колективному сільськогосподарському підприємству «Красилівське» на розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, належної КСП «Красилівське» згідно Державного акту на право постійного користування землею Серія ІІ-КВ № 001574 від 14 травня 1996 року та надати дозвіл Колективному сільськогосподарському підприємству «Красилівське» на розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, належної КСП «Красилівське» згідно Державного акту на право постійного користування землею Серія ІІ-КВ № 001575 від 25 квітня 1996 року, з огляду на ту обставину, що вказане є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Так, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, з метою належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та захист порушених прав позивача потребує зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, належної КСП «Красилівське» згідно Державного акту на право постійного користування землею Серія ІІ-КВ № 001574 від 14 травня 1996 року та клопотання Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, належної КСП «Красилівське» згідно Державного акту на право постійного користування землею Серія ІІ-КВ № 001575 від 25 квітня 1996 року, що не є втручанням у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 4962,00 грн, що підтверджується квитанцією від 25.07.2022. Відтак, враховуючи часткове задоволення позову, а також ту обставину, що вимоги позивача носять немайновий характер а також ту обставину, що не надається за можливе визначити розмір задоволених вимог пропорційно до розміру судового збору, суд дійшов висновку, що сума судового збору в розмірі 4962,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 04 лютого 2022 року № 1136/18-VIII «Про відмову Колективному сільськогосподарському підприємству «Красилівське» у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки».

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 04 лютого 2022 року № 1137/18-VIII «Про відмову Колективному сільськогосподарському підприємству «Красилівське» у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки».

4. Зобов`язати Калинівську селищну раду Броварського району Київської області повторно розглянути клопотання Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, належної КСП «Красилівське» згідно Державного акту на право постійного користування землею Серія ІІ-КВ № 001574 від 14 травня 1996 року.

5. Зобов`язати Калинівську селищну раду Броварського району Київської області повторно розглянути клопотання Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, належної КСП «Красилівське» згідно Державного акту на право постійного користування землею Серія ІІ-КВ № 001575 від 25 квітня 1996 року.

6. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

7. Стягнути з Калинівської селищної ради Броварського району Київської області (код ЄДРПОУ 04363886; місцезнаходження: 07443, Київська область, Броварський район, селище міського типу Калинівка, вулиця Чернігівська, будинок 20) на користь Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» (код ЄДРПОУ 00849698; місцезнаходження: вул. С. Басова, с. Красилівка, Броварський район, Київська область, 07451) сплачену суму судового збору в розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 03 лютого 2023 р.