Рішення

від 23.01.2023 по справі 333/3934/22

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/3934/22

Провадження №2/333/518/23

РІШЕННЯ

Іменем України

23 січня 2023 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Носаченко О.С., представника позивача адвоката Дерев`янко І.О., представника відповідача ОСОБА_1 , представника третьої особи Вавілової Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу №333/3934/22 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення моральної шкоди,третя особа Запорізькагімназія №54Запорізької міськоїради,

В С Т А Н О В И В:

06.09.2022року позивач ОСОБА_2 звернулася досуду зпозовом доДепартаменту освітиі наукиЗапорізької міськоїради провизнання незаконнимта скасуваннянаказу прозвільнення,стягнення моральноїшкоди.На виконанняухвали судувід 08.09.2022року булоподано уточненупозовну заяву.В обґрунтуванняподаної заявизазначила,що вонаперебувала утрудових відносинахз Департаментомосвіти інауки Запорізькоїміської ради,згідно наказу№ 639к/трвід 14.08.2020року призначенана посадудиректора Запорізькоїзагальноосвітньої школиІ-ІІІступенів №54Запорізької міськоїради Запорізькоїобласті наумовах укладеногострокового трудовогодоговору від14.08.2020року,№140.06.07.2022року Відповідачзапропонував їйскласти таподати заявуу зв`язкуз закінченнямстрокового трудовогодоговору від14.08.2020року,№140,укладеного наперіод з16.08.2020року по15.08.2022року,про йогопродовження,шляхом укладеннядодаткової угодидо строковоготрудового договору.06.07.2022року вонасклала таподала Відповідачузаяву прострокового трудовогодоговору від14.08.2020року,№140,на новийперіод -термін.А самеспівробітнику Відповідачау відділікадрів - ОСОБА_3 упогоджений спосібна електроннуадресу.Після поданнязаяви,з 20.07.2022року вийшлау відпустку,та перебуваладо 20.08.2022року (останнійдень відпустки).В періодвідпустки,17.08.2022року Відповідачознайомив їїз наказом№ 406к/трвід 11.08.2022року прозвільнення,з 20.08.2022року узв`язкуз закінченнямстрокового трудовогодоговору від14.08.2020року,№140.Далі вонаписьмово повідомилаВідповідача,про тещо звідповідним наказомне погоджується,щодо звільненнязаперечує.Відповіді -відмови наподану заявупро продовженнястрокового трудовогодоговору від14.08.2020року,№140,на новийтермін,Позивач неотримала,та вважала,що їїзаява прийнятаі питанняпро продовженнястрокового трудовогодоговору від14.08.2020року,№140,узгоджено.Відповідач неповідомив їїпро те,що узв`язкуз тим,що терміндії укладеногоз неюстрокового трудовогодоговору закінчується,згідно ч.2ст.36КЗпПУ,вона будезвільнена,також небуло запропонованопрацевлаштування наіншу посаду.Позивач вважає,що Відповідачпорушив правата законніінтереси Позивача,у зв`язкуцим звертаєтьсядо судуі проситьвизнати незаконнимта скасуватинаказ Департаментуосвіти інауки Запорізькоїміської ради"Прозвільнення»,поновити їїна посадідиректора Запорізькоїзагальноосвітньої школи1-111ступенів №54Запорізької міськоїради Запорізькоїобласті наумовах укладеногострокового трудовогодоговору від14.08.2020року,№140,уклавши додатковуугоду дострокового трудовогодоговору від14.08.2020року,№140.Також Позивач вважає, що порушення її трудових прав призвело до моральних страждань, втрата нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя, Позивач вважає за можливе стягнути з Відповідача 10000 гривень морального відшкодування.

30.09.2022 року представником відповідача було подано відзив на позовну заяву згідно якого останній заперечував щодо позову у повному обсязі. На обґрунтування заперечень зазначив, що позивач була звільнена у передбачений законом спосіб після закінчення строкового трудового договору. Відповідачем не було жодного разу запропоновано позивачу у передбачений законом спосіб продовжити дію трудового договору. Надані позивачем скрин-шоти не доводять наявність переписки між позивачем і відповідачем, адже у відповідача є офіційна електронна пошта, на яку позивачем не було надіслано жодного листа стосовно трудових правовідносин. Власник не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України. З огляду на законність звільнення позивача вимоги про відшкодування моральної шкоди також не підлягають задоволенню.

За ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 01.11.2022 року було залучено до участі у справі третю особу Запорізьку гімназію №54 Запорізької міської ради.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі за обставин викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначав про дотримання вимог трудового законодавства при звільненні позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідача і третьої особи, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно наказу №639 к/тр від 14.08.2020 року ОСОБА_2 призначена на посаду директора Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №54 Запорізької міської ради Запорізької області на умовах укладеного строкового трудового договору від 14.08.2020 року, №140 (а.с.17).

За наказом №406 к/тр від 11.08.2022 року ОСОБА_2 було звільнено 20.08.2022 року з посади директора Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №54 Запорізької міської ради Запорізької області у зв`язку з закінченням строкового трудового договору №140 від 14.08.2020 року. ОСОБА_2 ознайомлена з наказом 17.08.2022 року (а.с.16).

Між Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради та ОСОБА_2 було укладено строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти №140 від 14 серпня 2020 року (а.с.21-26).

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради і працювала на посаді директора Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №54 Запорізької міської ради.

За змістом ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 23 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Частиною 3 статті 21 КЗпП України визначено, що контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України трудовий договір припиняється за закінченням строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини 1 статті 36 КЗпП України. Закінчення строкового трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна із сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин. До такого висновку прийшов Верховний суд у своїй постанові від 25 жовтня 2021 року справа № 607/3393/18.

Відповідно до ч.12 ст.39 Закону України «Про повну загальну середню освіту» трудовий договір укладається на шість років на підставі рішення конкурсної комісії. Після закінчення строку, на який укладено строковий трудовий договір, трудові відносини припиняються та не можуть бути продовжені на невизначений строк. З особою, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше, укладається трудовий договір строком на два роки. Після закінчення строку дії такого строкового трудового договору та за умови належного його виконання сторони мають право продовжити строк дії відповідного строкового трудового договору ще на чотири роки без проведення конкурсу.

За п.5.2.1. строкового трудового договору (контракту) з керівником закладу освіти №140 від 14 серпня 2020 року, укладеного між позивачем і відповідачем, керівника закладу загальної середньої освіти може бути звільнено з посади у зв`язку із закінченням строку дії цього Договору (а.с.25).

У п.6.1. вказаного строкового трудового договору визначено, що цей договір діє з 15.08.2020 по 14.08.2022 (а.с.25).

Таким чином, укладаючи трудовий договір ОСОБА_2 погодилася з його умовами, в тому числі зі строком його дії два роки, починаючи з 15.08.2020 року. Тобто, 14.08.2022 року останній день строкового трудового договору. Оскільки сторони не досягали згоди щодо продовження дії строкового договору ОСОБА_2 на законних підставах звільнено на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України. Відповідач, як одна із сторін трудового договору, заявив вимогу про припинення трудового договору, видавши наказ про звільнення працівника.

Щодо заяви представника позивача про не запропонування іншої посади, то слід зазначити, що відповідно до Акту від 17.08.2022 року ОСОБА_2 було проінформовано про наявні вакансії в районі (а.с.131 на звороті).

Поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором або за відсутності підстав для звільнення.

На противагу цьому звільнення позивача проведено з дотриманням вимог трудового законодавства і умов укладеного між сторонами строкового трудового договору.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання незаконним та скасування наказу про звільнення позивача і поновлення останнього на посаді директора Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №54 Запорізької міської ради Запорізької області.

За відсутності порушення трудових прав ОСОБА_2 суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, адже вони є похідними.

Керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст.21, 23, 36 КЗпП України, ст.ст.12, 76, 81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенніпозову ОСОБА_2 до Департаментуосвіти інауки Запорізькоїміської радипро визнаннянезаконним таскасування наказупро звільнення,стягнення моральноїшкоди,третя особа Запорізькагімназія №54Запорізької міськоїради, відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 27.01.2023 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков