Постанова

від 23.10.2007 по справі 18/7139

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

18/7139

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

23 жовтня 2007 р.                                                                                   № 18/7139  

                Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

головуючого      Овечкіна  В.Е.,

суддівЧернова     Є.В.,

Цвігун В.Л.,

за   участю   представників:

позивача   - не з'явився,

відповідача- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

Громадської організації "Асоціація "Футбольний клуб "Поділля"

на рішеннявід  11.06.2007  господарського  суду Хмельницької області

у справі№18/7139

за  позовом СП ТОВ "Арсенюк-Штефанік"

доГромадської організації "Асоціація "Футбольний клуб "Поділля"

прота за зустрічним позовом про  стягнення 40354,18 грн.про визнання недійсними актів прийому-здачі виконаних робіт

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.06.2007 (суддя Саврій В.А.) первісний позов задоволено частково –на підставі ст.ст.526,530 ЦК України та ст.ст.174,193 ГК України постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 40354,18 грн. заборгованості за надані позивачем у жовтні 2006 року послуги по харчуванню, проживанню, перевезенню футболістів та по оренді стадіону. В зустрічному позові відмовлено у зв'язку з його необгрунтованістю.

Громадська організація "Асоціація "Футбольний клуб "Поділля" (надалі –ГО "АФК "Поділля") у поданій касаційній скарзі просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в первісному позові та про задоволення зустрічного позову, оскільки вважає, що крім оспорюваних актів, складених СП ТОВ "Арсенюк-Штефанік" в односторонньому порядку та підписаних неуповноваженою особою, інших доказів в підтвердження позовних вимог товариством не подано. Представником  ГО "АФК "Поділля" ці акти не підписувалися. Білевич С.Л. у трудових відносин з ГО "АФК "Поділля" не перебував та належним чином не уповноважувався підписувати вказані документи. Головою ГО "АФК "Поділля"будь-які доручення на ім'я Білевича С.Л. не видавалися. Скаржник також вказує на неврахування судом ст.ст.92,207,208,215,901,916 ЦК України та ст.ст.179,180 ГК України., оскільки спірні правовідносини надання послуг та перевезення регулюються окремими нормами цивільного законодавства.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет повноти їх встановлення та правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення –скасуванню з припиненням провадження по справі в частині зустрічного позову та з передачею справи на новий розгляд в частині первісного позову до господарського суду Хмельницької області з наступних підстав.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи в зустрічному позові суд виходив з того, що протягом жовтня 2006 року СП ТОВ "Арсенюк-Штефанік" надавало ГО "АФК "Поділля" послуги по харчуванню футболістів на суму 23460,68 грн., по оренді стадіону на суму 9000 грн., по проживанню футболістів в готелі "Парадіс" на суму 6093,50 грн. та по перевезенню футболістів на суму 1800 грн., всього на загальну суму 40354,18 грн., підтвердженням чого є рахунки №1192 від 30.10.2006, №1193 від 30.10.2006, №1214 від 30.10.2006, складська квитанція №0303/1 від 31.10.2006 та акти прийому-здачі виконаних робіт від 30.10.2006 з використання  спортивно-тренувальної бази, надання послуг по проживанню в готелі та перевезенню футболістів, які були надані відповідачу.

Позивач за первісним позовом щомісяця надавав відповідачу дані послуги, а останній їх сплачував. Позивачем за зустрічною позовною заявою не доведено підписання актів прийому-здачі виконаних робіт від 30.10.2006 зі сторони ГО "АФК "Поділля" неуповноваженою особою.

Колегія не погоджується з висновками суду в частині відмови в задоволенні  зустрічного позову з огляду на таке.

Оспорювані акти прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.10.2006 не є правочином в розумінні ст.202 ЦК України та господарським договором в розумінні ст.ст.179,180 ГК України. Зафіксовані цими актами факти виконання певних робіт чи надання послуг самі по собі не можуть свідчити про укладення правочинів (договорів), оскільки такі юридично значимі дії мають бути спрямовані на виконання конкретного господарського договору, як-от, договору найму (оренди) спортивно-тренувальної бази (ст.759 ЦК України), договору про надання послуг по проживанню в готелі (ст.901 ЦК України) та договору перевезення пасажирів чи договору чартеру (ст.ст.910,912 ЦК України).

За таких обставин касаційна інстанція дійшла висновку про непідвідомчість господарським судам спорів про визнання недійсними актів приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг), які не містять як ознак цивільних угод (правочинів), так і ознак актів, що можуть бути визнані господарським судом недійсними та пов'язану з цим необхідність припинення на підстав п.1 ч.1 ст.80 ГПК України провадження у справі в частині зустрічного позову про визнання недійсним актів прийому-здачі виконаних робіт від 30.10.2006.

Чинне цивільне законодавство передбачає можливість визнання недійсним в судовому порядку виключно акта приймання-передачі виконаних робіт за договором будівельного підряду (п.2 ч.4 ст.882 ЦК України), якщо такий акт підписаний однією стороною та мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Проте, спірні правовідносини не виникли з договору будівельного підряду.

Водночас колегія не може погодитися з висновками суду в частині задоволення первісного позову з огляду на наступне.

Судом першої інстанції залишено поза увагою ті обставини, що в оспорюваних актах зафіксовано надання послуг по оренді стадіону (футбольного поля) на суму 9000 грн. та по перевезенню футболістів на суму 1800 грн., а орендні правовідносини та правовідносини перевезення пасажирів регулюються відповідно нормами Глави 58 (Найм (оренда)) ЦК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Глави 64 (Перевезення) ЦК України. Зокрема, згідно з ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а згідно з ч.1 ст.793 цього Кодексу договір найму будівлі або іншої капітальної споруди,  до якої відноситься і використовувана відповідачем у жовтні 2006 року спортивно-тренувальна база зі стадіоном, укладається у письмовій формі. Водночас, відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Судами помилково не з'ясовано, чи укладався між сторонами по справі договір оренди спортивно-тренувальної бази на виконання вищевказаних вимог та чи виникли у зв'язку з цим відповідні зобов'язання сторін, в тому числі зобов'язання орендаря (ГО "АФК "Поділля") сплачувати орендну плату у розмірі 9000 грн., зазначену в акті прийому-здачі виконаних робіт від 30.10.2006 (а.с.8), як це передбачено ст.ст.762,797 ЦК України.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається укладення між Дитячо-юнацькою спортивною школою №1 (орендодавець) та ГО "АФК "Поділля" (орендар) договору оренди від 01.07.2006 спортивного комплексу "Поділля" по вул.Проскурівській, 81 зі строком дії до 30.11.2006р. (а.с.14), яким охоплено жовтень 2006 року. Згідно преамбули цього договору вказаний об'єкт оренди, який включає в себе використовуване відповідачем футбольне поле, є об'єктом права комунальної власності територіальної громади м.Хмельницький. При цьому заборгованість ГО "АФК "Поділля" по орендній платі за жовтень 2006 року вже була предметом спору у справі №14/7720 та стягнута на користь Дитячо-юнацької спортивної школи №1 за рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.01.2007 (а.с.34,35).

Касаційна інстанція вважає за необхідне додатково зазначити, що чинне законодавство про оренду не допускає можливість одночасного знаходження майна в оренді однієї і тієї ж особи за декількома чинними договорами оренди, укладеними з різними орендодавцями, а тому передчасним слід визнати висновок суду про існування заборгованості ГО "АФК "Поділля" перед СП ТОВ "Арсенюк-Штефанік", як іншим орендодавцем, в сумі 9000 грн. за оренду футбольного поля, визначеної актом прийому-здачі виконаних робіт від 30.10.2006 (а.с.8).

Що стосується вимог про стягнення по перевезенню футболістів на суму 1800 грн. за актом прийому-здачі виконаних робіт від 30.10.2006 (а.с.7), то судом не враховано положення ст.ст.910,912,915 ЦК України, якими врегульовано правовідносини перевезення пасажирів. Зокрема, згідно зі ст.910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Відповідно до ст.912 ЦК України за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам. Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними кодексами (статутами).

             Згідно вимог ст.915 ЦК України перевезення, що здійснюється юридичною особою, вважається перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону, інших нормативно-правових актів або ліцензії, виданої цій організації, випливає, що вона має здійснювати перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти за зверненням будь-якої особи. Договір перевезення транспортом загального користування є публічним договором.

          Таким чином, вказані правові норми вимагають укладення між сторонами по справі договору перевезення у відповідній формі, причому перевізник повинен мати ліцензію на здійснення перевезень, а, відтак, акт прийому-здачі виконаних робіт від 30.10.2006 (а.с.7) сам по собі не може свідчити про виникнення між сторонами по справі правовідносин перевезення пасажирів (футболістів) та зобов'язань, які з цих відносин виникають.

Наведене свідчить про неповне встановлення судом обставин справи в частині первісного позову та  наявність достатніх підстав для її передачі на новий розгляд в цій частині до суду першої інстанції.

Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного господарського спору, судом першої  інстанції  всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України не надано ретельної правової оцінки, а згідно імперативних вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у справі докази.

             Зважаючи на викладене, касаційна інстанція на підставі ч.2 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд в частині первісного позову для достовірного з'ясування інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору в частині первісного позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.80,1115,1117,1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Громадської організації "Асоціація "Футбольний клуб "Поділля" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 11.06.2007 у справі №18/7139  скасувати.

Припинити провадження у справі в частині зустрічного позову.

Передати справу в частині первісного позову на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий, суддя                       В.Овечкін

Судді:                           Є.Чернов

    В. Цвігун