Рішення

від 06.02.2023 по справі 910/11924/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2023Справа № 910/11924/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект"

про стягнення 371 337, 12 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 371 337, 12 грн., з яких: 189 337, 12 грн. - вартість обладнання, 36 800, 00 грн. - орендна плата та 145 000, 00 грн - неустойка.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди № А00105297 від 18.02.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

08.12.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначає, що між позивачем та відповідачем був підписаний лише договір оренди № А00105297 від 18.02.2021, однак обладнання позивачем в оренду відповідачу не передавалося. Також, відповідач зазначає, що доданий позивачем до позовної заяви акт передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021 підписаний іншою сторонньою особою, не директором відповідача.

Крім того, разом з відзивом відповідачем подано клопотання про призначення комплексної почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів, в якій просить суд призначити у даній справі судову комплексну почеркознавчу та судово-технічну експертизу документів - акту передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021, що є невід`ємним додатком до договору оренди обладнання № А00105297 від 18.02.2021.

09.01.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що відтиск печатки підприємства наявний на акті передачі обладнання в оренду є свідченням участі такого підпримєства, як юридичної особи, у здійсненні господарської операції - прийнятті обладнання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" (далі - орендар) укладено договір оренди № А00105297, умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання (далі - обладнання), яке є об?єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього Договору. Орендар зобов?язується повернути обладнання на визначених цим договорам умовах.

Найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються у відповідному додатку та акті передачі обладнання у тимчасове користування до цього договору, яке є невід?ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, орендна плата за користування обладнанням розраховується на підставі розцінок орендодавця з розрахунку за одну добу і вказується у відповідному додатку до цього договору, який є невід?ємною частиною даного договору. Орендна плата розраховується орендодавцем і підлягає оплаті орендарем з дати підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання в оренду та до дати підписання сторонами акту повернення обладнання з тимчасового користування (оренди).

Згідно п. 2.2. договору, вартість оренди, зазначена у відповідному додатку, дійсна й не підлягає зміні орендодавцем за умови 100% передоплати орендарем вартості оренди за весь період, зазначений сторонами в Акті передачі обладнання в тимчасове користування.

За умовами п. 3.1. договору, орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного додатку по договору або рахунку, виставленого орендодавцем не пізніше дати передачі обладнання в оренду. Сторони погодили, що рахунки на оплату, які сформовані орендодавцем та направлені або можуть бути направлені з його електронної пошти info@budprokat.com орендарю є належною підставою для проведення орендарем оплати за цим договором.

Пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що гарантійний платіж означає платіж по забезпеченню виконання орендарем зобов?язань за цим договором, та сплачується орендодавцеві, не пізніше дати передачі обладнання в оренду. Розмір гарантійного платежу зазначається у відповідному додатку і повертається орендарю на умовах, визначених цим договором. Гарантійний платіж знаходиться у орендодавця без нарахування будь-яких відсотків.

Орендодавець без одержання письмової згоди орендаря самостійно використовує гарантійний платіж, зокрема у випадку несплати орендної плати орендарем з одночасним визначенням податкових зобов`язань з ПДВ; для компенсації будь-яких збитків заподіяних з вини орендаря, зокрема але не виключно у разі повернення з тимчасового користування несправного/пошкодженого/забрудненого обладнання.

Відповідно до п. 3.5. договору, сторони щомісячно, у строк до 7 календарного дня місяця наступного за звітним,підписують акти виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно п. 3.5.1. договору, акти виконаних робіт направляються через програмний комплекс «М.Е.Doc», або поштовим відправленням у разі відсутності у орендаря мжливості отримувати акти виконаних робіт через програмне забезпечення. Орендар зобов?язаний підписати наданий акт та передати підписаний примірник акту орендодавцю протягом 5-ти днів з моменту його отримання або надати вмотивовану відмову від підписання акту.

У разі: неотримання орендарем в поштовому відділенні листа з актами виконаних робіт, днем отримання актів вважається день повернення їх з поштового відділення отримувача на адресу відправника, та/або у разі не надання орендарем орендодавцю відповідного акту або вмотивованої відмови від підписання акту виконаних послуг встановлений цим договором строк, акт виконаних робіт вважається підписаним та погодженим сторонами та підлягає оплаті орендарем без заперечень, а орендодавець має право робити бухгалтерський і податковий облік за своїми даними, а також здійснити передбачені законодавством дії по формування податкового зобов`язання.

У пункті 4.1. сторони визначили, що початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному додатку та акті передачі до цього договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом передачі.

Мінімальний строк оренди обладнання зазначається сторонами у відповідному додатку/акті передачі до цього договору (п. 4.2. договору).

Згідно п. 4.4. договору, при намірі орендаря продовжити термін оренди останній зобов`язаний провести 100% передоплату за користивання обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди, якщо сторони не домовились про інше. Якщо до моменту закінчення обумовленого сторонами терміну оренди орендар не здійснив оплату наступної оренди, обладнання повинно бути повернуте орендарем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди. У випадку не повернення обладнання у зв?язку із закінчення терміну оренди в дводенний строк, орендодавець має право:

- самостійно забрати обладнання за адресою його розташування, при цьому орендар зобов`язаний відшкодувати вартість проїзду транспорту в обидві сторони, розбирання (демонтаж) обладнання, і т.п. на підставі рахунку орендодавця;

- або відмовитись від прийняття обладнання, про що зобов?язаний письмово сповістити орендаря. Орендар у такому випадку зобов?язаний відшкодувати орендодавцеві вартість обладнання протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання письмового повідомлення про відмову від прийняття обладнання.

Пунктом 5.6 договору встановлено, що повернення обладнання здійснюється у зв`язку із закінченням терміну оренди або за письмовою вимогою орендодавця у випадках, передбачених даним договором. Повернення обладнання засвідчується сторонами шляхом підписання акту повернення обладнання з тимчасового користування.

Орендар повинен повернути обладнання в день і час закінчення строку оренди, зазначеному у відповідному додатку до цього договору та/або в акту передачі, або зазначений у вимозі орендодавця про повернення обладнання строк, у визначених договором випадках (п. 5.7 договору).

Відповідно до п. 6.2.10. договору, орендар зобов`язаний повернути орендодавцю за актом повернення обладнання з тимчасового користування (оренди) в комплектному і технічно справному стані після закінчення терміну оренди або протягом 2-х діб з моменту отримання вимоги від орендодавця.

За умовами п. 7.2. договору, за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, зазначеного в акті передачі обладнання в тимчасове користування або додатку до договору, орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 8.1. договору).

Згідно п. 10.7. договору, в разі здійснення орендарем часткової оплати, а також вчинення інших дій, які свідчать про схвалення факту отримання обладнання в тимчасове користування/отримання послуг оренди обладнання, як то підписання акту передачі обладнання в тимчасове користування, направлення письмового звернення, листа, телеграми, зокрема на електронну адресу орендодавця, тощо, орендар в подальшому не може посилатись на неотримання послуг/обладнання з мотивів відсутності належних повноважень представника на отримання такого обладнання і орендар зобов?язується сплатити орендну плату за користування таким обладнанням на умовах даного договору. Орендодавець має право пред?явити вимогу здійснити повну оплату орендної плати за весь строк оренди.

Як зазначає позивач, 13.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" було складено та підписано акт передачі обладнання у тимчасове користування, що є додатком № 1 до договору № А00105297 від 18.02.2021, відповідно до якого передано в оренду наступне обладнання Автоматичний ножничний підйомник з сигнальними лампами DC:48 V. модель SJY0.5-11A, у кількості - 1 шт.; вартість оренди обладнання грн./доба - 800, 00 грн; вартість обладнання у зазначеній комплектації - 189 337, 12 грн.

Час початку оренди - 13.10.2021.

Гарантійний платіж - 10 000, 00 грн

Мінімальний строк оренди - 15 діб (з 13.10.2021 - 28.10.2021).

Позивач також зазначає, що внаслідок ненадходження від орендаря на рахунок орендодавця 100 % передоплати за користування обладнанням понад встановлений термін та непогодження сторонами наступного терміну оренди (який, з урахуванням Акту передачі обладнання у тимчасове користування та фактичних правовідносин сторін, був встановлений тривалістю 15 діб з 13.10.2021 по 28.10.2021), а також зважаючи на положення пункту 4.4 договору, договір 28.10.2021 року припинив свою дію, у зв`язку із закінченням терміну оренди.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання за договором щодо сплати орендної плати та повернення обладнання після закінчення терміну оренди, внаслідок чого за Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" утворилась заборгованість у розмірі 371 337, 12 грн., яка складається із: 189 337, 12 грн. - вартості обладнання, 36 800, 00 грн. - орендної плати та 145 000, 00 грн - неустойки (пені) за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за період з 29.10.2021 - 02.02.2022.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 13.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" було складено та підписано акт передачі обладнання у тимчасове користування, що є додатком № 1 до договору № А00105297 від 18.02.2021, відповідно до якого передано в оренду наступне обладнання Автоматичний ножничний підйомник з сигнальними лампами DC:48 V. модель SJY0.5-11A, у кількості - 1 шт.; вартість оренди обладнання грн./доба - 800, 00 грн; вартість обладнання у зазначеній комплектації - 189 337, 12 грн.

Час початку оренли - 13.10.2021.

Гарантійний платіж - 10 000, 00 грн

Мінімальний строк оренди - 15 діб. (з 13.10.2021 - 28.10.2021).

В той же час, відповідач зазначає, що вказаний акт не підписувався заступником директора відповідача, у зв`язку з чим просив суд призначити у даній справі судову комплексу почеркозначву експертизу.

Однак, такі твердження відповідача суд відхиляє, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами. Зокрема, у випадку існування у відповідача сумнівів щодо достовірності підпису заступника директора відповідача у акті передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021 останній не був позбавлений можливості надати суду експертний висновок, складений на його замовлення відповідно до ст. 98 ГПК України, оскільке господарське судочинство визначає змагальність сторін. Однак таких дій відповідачем вчинено не було.

Судом враховано вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якою передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових результатів.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» мають бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Судом встановлено, що підпис відповідача в акті передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021 скріплений його печаткою, що засвідчує легітимність підпису перед третіми особами.

Відповідно до пунктів 1, 5, 9, 10 розділу 3 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року N1000/5 право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.

На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).

Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи.

Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються.

Встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа (вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.12.2018 у справі №915/878/16).

Особи, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства, призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Відповідач не заперечує проти автентичності відтиску штампу, здійсненого на акті, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначених штампів, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до правоохоронних органів у зв`язку з підробкою чи іншим незаконним використання третіми особами печатки відповідача.

Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції.

А тому, наявний в справі акт передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021 є належним доказом у справі на підтвердження факту передання позивачем відповідачу в оренду обладнання.

Тож, з урахуванням викладеного вище, суд не вбачає підстав для призначення у даній справі судової експертизи, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про призначення комплексної почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів.

Крім того, твердження відповідача стосовно того, що долучені позивачем до позовної заяви копії платіжних доручень не підтверджують факт здійснення відповідачем оплат саме за договором оренди № А00105297 від 18.02.2021, оскільки у відповідача з позивачем укладені інші договори по яким передавалось у користування інше обладнання, суд вважає частково безпідставними, з огляду на наступне.

В платіжному дорученні № 1001 від 13.10.2021 відповідно до якого відповідачем було перераховано позивачу гарантійний платіж у розмірі 10 000, 00 грн міститься посилання на рахунок № 8679 від 12.10.2021. Вказаний рахунок було долучено позивачем до позовної заяви, який в свою чергу містить посилання саме на договір № А00105297 від 18.02.2021.

Так само, платіжне доручення № 1000 від 13.10.2021 відповідно до якого відповідачем було перераховано позивачу кошти у розмірі 12 000, 00 грн за надані послуги оренди підіймача містить посилання на рахунок № 8677 від 12.10.2021. Вказаний рахунок (наявний в матеріалах справи), в свою чергу, містить посилання саме на договір № А00105297 від 18.02.2021.

Разом з тим, платіжні доручення № 1016 від 03.11.2021 на суму 12 000, 00 грн та № 1015 від 03.11.2021 на суму 3 200, 00 грн дійсно не стосуються спірних правовідносин, оскільки в призначенні платежу містять посилання на рахунки № 9302 від 01.11.2021 та № 9301 від 30.10.2021, які в в свою чергу містять посилання на інший договір, а саме № А00129292 від 13.10.2021, що не стосується предмета позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом вище, відповідно до акту передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021 строк оренди обладнання становив 15 діб, тобто з 13.10.2021 по 28.10.2021. За вказаний період відповідачем було перераховано позивачу плату за оренду обладнання у розмірі 12 000, 00 грн (800 грн./доба) за 15 діб оренди, що підтвержується платіжним дорученням № 1000 від 13.10.2021.

У пункті 4.1. сторони визначили, що початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному додатку та акті передачі до цього договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом передачі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в порядку п. 3.5.1. договору було складено та направлено відповідачу акт здачі-приймання робіт (послуг) № 7524 від 28.10.2021 на суму 12 000, 00 грн (за період дії договору). У вказаному акті містяться відмітка про його доставку контрагенту - відповідачу.

З огляду на умови пункту 3.5.1 договору, за відсутності заперечень щодо результатів наданих послуг та вмотивованої відмови від підписання акта суд вважає акт здачі-приймання робіт (послуг) № 7524 від 28.10.2021, що підписаний в односторонньому порядку орендодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" таким, що погоджений відповідачем, та є доказом належного виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання послуг з оренди обладнання у період дії договору.

Згідно п. 4.4. договору, при намірі орендаря продовжити термін оренди останній зобов`язаний провести 100% передоплату за користивання обладнанням понад раніше обумовлений сторонами термін оренди, якщо сторони не домовились про інше. Якщо до моменту закінчення обумовленого сторонами терміну оренди орендар не здійснив оплату наступної оренди, обладнання повинно бути повернуте орендарем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди.

Проте, приймаючи до уваги положення пунктів 3.4 та 4.4 договору, а також враховуючи ненадходження від орендаря на рахунок орендодавця 100 % передоплати за користування обладнанням понад встановлений термін та непогодження сторонами наступного терміну оренди (який, з урахуванням Акту передачі обладнання у тимчасове користування та фактичних правовідносин сторін, був встановлений тривалістю 15 діб з 13.10.2021 по 28.10.2021), а також зважаючи на положення пункту 4.4 договору, договір 28.10.2021 року припинив свою дію, у зв`язку із закінченням терміну оренди, а у Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" на підставі пунктів 4.4 та 5.7 договору з 29.10.2021 (беручи до уваги кінцевий термін оренди - 28.10.2021) виник обов`язок повернути обладнання орендодавцеві.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів за період з 13.10.2021 по 31.12.2021, щодо повернення обладнання у зв`язку із закінченням терміну оренди, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 36 800, 00 грн заборгованості по орендній платі згідно акту передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021, 189 337, 12 грн вартості обладнання згідно акту передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021 та 145 200, 00 грн - неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди, нарахованої за період з 29.10.2021 по 02.02.2022.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, суд зазначає, що договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - повернути наймодавцеві річ.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до положень пунктів 3.4 та 4.4 договору, а також враховуючи фактичне нездійснення орендарем повної передоплати за користування обладнанням не пізніше останнього дня терміну оренди (яким у даному випадку є 28.10.2021) або наступного банківського дня, що слідує за датою закінчення попереднього терміну оренди, договір після 28.10.2021 припинив свою дію у зв`язку із закінченням терміну оренди.

Суд звертає увагу на те, що після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 Цивільного кодексу України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Отже, положення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 Цивільного кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 року в справі № 910/11131/19.

Як встановлено судом вище, відповідач після закінчення строку дії договору не повернув орендоване обладнання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, зазначеного в акті передачі обладнання в тимчасове користування або додатку до договору, орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (частина 2 статті 785 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Таким чином неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

За висновком суду, неповернення орендованого обладнання за договором після закінчення строку дії цього правочину відбулося виключно з вини самого орендаря, який не повернув і не намагався повернути об`єкт оренди у визначений договором строк. Докази, які спростовують означений висновок, у матеріалах справи відсутні.

Отже неповернення майна з орендного користування у визначений договором строк є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" підлягає сума неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди, нарахованої за період з 29.10.2021 по 02.02.2022 у розмірі 145 200, 00 грн (за вирахуванням суми гарантійного платежу - 10 000, 00 грн).

У зв`язку з цим суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі за період з 13.10.2021 по 31.12.2021.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні докази сплати відповідачем орендної плати у розмірі 12 000, 00 грн (800 грн/доба х 15) за період дії терміну оренди обладнання, а саме з 13.10.2021 по 28.10.2021, що підтвержується платіжним дорученням № 1000 від 13.10.2021.

Крім того, суд не приймає до уваги долучені позивачем до матеріалів справи акти № 7526 від 31.10.2021, № 8079 від 15.11.2021, № 8637 від 29.11.2021, № 8638 від 02.12.2021 та № 9699 від 31.12.2021, оскільки останні містять посилання на інший договір, а саме № А00129292 від 13.10.2021, який не стосується предмету позову.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 189 337, 12 грн - вартості обладнання за актом передачі обладнання від 13.10.2022, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до акту передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021, що є додатком № 1 до договору № А00105297 від 18.02.2021, вартість обладнання (Автоматичний ножничний підйомник з сигнальними лампами DC:48 V. модель SJY0.5-11A, у кількості - 1 шт.) складає - 189 337, 12 грн.

Згідно п. 4.4. договору, у випадку не повернення обладнання у зв?язку із закінченням терміну оренди в дводенний строк, орендодавець має право: самостійно забрати обладнання за адресою його розташування, при цьому орендар зобов`язаний відшкодувати вартість проїзду транспорту в обидві сторони, розбирання (демонтаж) обладнання, і т.п. на підставі рахунку орендодавця; або відмовитись від прийняття обладнання, про що зобов?язаний письмово сповістити орендаря. Орендар у такому випадку зобов?язаний відшкодувати орендодавцеві вартість обладнання протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання письмового повідомлення про відмову від прийняття обладнання.

З матеріалів справи вбачається, що в порядку застосування пункту 4.4 договору, відповідно до опису вкладення у цінний лист від 02.11.2022, накладної № 0113302306558 та фіскального чеку від 02.11.2022, на адресу відповідача було направлено повідомлення (вимогу) за договором оренди з вимогами негайно повернути обладнання в повному обсязі та погасити заборгованість по орендній платі. Крім того, у випадку не повернення відповідачем обладнання у зв`язку із закінченням терміну оренди, позивач заявив про відмову від прийняття обладнання.

Проте, відповідач, в порушення умов договору, не повернув обладнання позивачу після закінчення терміну оренди, тобто після 28.10.2021, що в силу приписів п.4.4. договору покладає на відповідача обов`язок з відшкодування орендодавцеві вартості обладнання протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання письмового повідомлення про відмову від прийняття обладнання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження вчасного повернення орендованого обладнання.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" також підлягає сума вартості обладнання згідно акту передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021 у розмірі 189 337, 12 грн.

Тож, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" (пр. Голосіївський, буд. 98/2, офіс 2, м. Київ, 03040, ідентифікаційний код - 38920323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" (вул. Куренівська, буд. 18, офіс 7-Б, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код - 41668417) 189 337 (сто вісімдесят дев`ять тисяч триста тридцять сім) грн 12 коп. - вартості неповернутого обладнання, 145 200 (сто сорок п`ять тисяч двісті) грн 00 коп. - неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди та 5 018 (п`ять тисяч вісімнадцять) грн 06 коп.- судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков