Постанова

від 31.05.2023 по справі 910/11924/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2023 р. Справа№ 910/11924/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023

у справі № 910/11924/22 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект"

про стягнення 371 337,12 грн.,-

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 371 337,12 грн, з яких: 189 337,12 грн - вартість обладнання, 36 800,00 грн - орендна плата та 145 000,00 грн - неустойка.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди № А00105297 від 18.02.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/11924/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" 189 337,12 грн - вартості неповернутого обладнання, 145 200,00 грн - неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди та 5 018,06 грн - судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/11924/22, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження за даною скаргою; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/11924/22; прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" про стягнення заборгованості у розмірі 371 337,12 грн, з яких: 189 337,12 грн - вартість обладнання, 36 800,00 грн - орендна плата та 145 000,00 грн - неустойка; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" понесенні судові витрати у сумі 7 528,50 грн.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, суд в порушення вимог законодавства України відхилив клопотання відповідача про призначення комплексної почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів.

Скаржник вважає хибним посилання на платіжні доручення № 1000 та № 1001 від 13.10.2021, рахунки № 8677 та № 8679 від 12.10.2021, як на докази, що встановлюють наявність правочину між позивачем та відповідачем, оскільки фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцями за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги, натомість отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений видатковою накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг).

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач не скористався процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, не висловив змістовних та обґрунтованих заперечень з приводу викладених в апеляційній скарзі обставин, внаслідок чого справа розглядається за наявними матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/11924/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Руденко М.А., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/11924/22 залишено без руху; запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 826,61 грн.

06.03.2023 скаржником подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано відповідні докази.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023, у зв`язку з перебування судді Руденко М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023, для розгляду справи № 910/11924/22 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/11924/22. Призначено справу № 910/11924/22 до розгляду у судовому засіданні 12.04.2023.

На підставі ст.ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 відкладено розгляд справи № 910/11924/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 на 31.05.2023.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/11924/22 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи

Представники позивача та відповідача у судове засідання, призначене на 31.05.2023, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи.

Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

18.02.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № А00105297, умовами якого передбачено, що позивач, за договором орендодавець, передає, а відповідач, за договором орендар, приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання (далі - обладнання), яке є об`єктом власності позивача. Відповідач використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору. Відповідач зобов`язується повернути обладнання на визначених цим договорам умовах.

Найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються у відповідному додатку та акті передачі обладнання у тимчасове користування до цього договору, яке є невід`ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, орендна плата за користування обладнанням розраховується на підставі розцінок позивача з розрахунку за одну добу і вказується у відповідному додатку до цього договору, який є невід`ємною частиною даного договору. Орендна плата розраховується позивачем і підлягає оплаті відповідачем з дати підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання в оренду та до дати підписання сторонами акту повернення обладнання з тимчасового користування (оренди).

Згідно із п. 2.2. договору вартість оренди, зазначена у відповідному додатку, дійсна й не підлягає зміні позивачем за умови 100% передоплати відповідачем вартості оренди за весь період, зазначений сторонами в Акті передачі обладнання в тимчасове користування.

За умовами п. 3.1. договору відповідач проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного додатку по договору або рахунку, виставленого позивачем не пізніше дати передачі обладнання в оренду. Сторони погодили, що рахунки на оплату, які сформовані позивачем та направлені або можуть бути направлені з його електронної пошти info@budprokat.com відповідачу є належною підставою для проведення відповідачем оплати за цим договором.

Пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що гарантійний платіж означає платіж по забезпеченню виконання відповідачем зобов`язань за цим договором, та сплачується позивачем, не пізніше дати передачі обладнання в оренду. Розмір гарантійного платежу зазначається у відповідному додатку і повертається відповідачу на умовах, визначених цим договором. Гарантійний платіж знаходиться у позивача без нарахування будь-яких відсотків.

Позивач без одержання письмової згоди відповідача самостійно використовує гарантійний платіж, зокрема у випадку несплати орендної плати орендарем з одночасним визначенням податкових зобов`язань з ПДВ; для компенсації будь-яких збитків заподіяних з вини орендаря, зокрема але не виключно у разі повернення з тимчасового користування несправного/пошкодженого/забрудненого обладнання.

Відповідно до п. 3.5. договору, сторони щомісячно, у строк до 7 календарного дня місяця наступного за звітним,підписують акти виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно п. 3.5.1. договору, акти виконаних робіт направляються через програмний комплекс «М.Е.Doc», або поштовим відправленням у разі відсутності у відповідача можливості отримувати акти виконаних робіт через програмне забезпечення. Відповідач зобов`язаний підписати наданий акт та передати підписаний примірник акту позивачу протягом 5-ти днів з моменту його отримання або надати вмотивовану відмову від підписання акту.

У разі: неотримання відповідачем в поштовому відділенні листа з актами виконаних робіт, днем отримання актів вважається день повернення їх з поштового відділення отримувача на адресу відправника, та/або у разі не надання відповідачем позивачу відповідного акту або вмотивованої відмови від підписання акту виконаних послуг встановлений цим договором строк, акт виконаних робіт вважається підписаним та погодженим сторонами та підлягає оплаті відповідачем без заперечень, а позивач має право робити бухгалтерський і податковий облік за своїми даними, а також здійснити передбачені законодавством дії по формування податкового зобов`язання.

У пункті 4.1. сторони визначили, що початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному додатку та акті передачі до цього договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом передачі.

Мінімальний строк оренди обладнання зазначається сторонами у відповідному додатку/акті передачі до цього договору (п. 4.2. договору).

Згідно п. 4.4. договору, при намірі відповідача продовжити термін оренди останній зобов`язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди, якщо сторони не домовились про інше. Якщо до моменту закінчення обумовленого сторонами терміну оренди відповідач не здійснив оплату наступної оренди, обладнання повинно бути повернуте відповідачем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди. У випадку не повернення обладнання у зв`язку із закінчення терміну оренди в дводенний строк, позивач має право:

- самостійно забрати обладнання за адресою його розташування, при цьому відповідач зобов`язаний відшкодувати вартість проїзду транспорту в обидві сторони, розбирання (демонтаж) обладнання, і т.п. на підставі рахунку позивача;

- або відмовитись від прийняття обладнання, про що зобов`язаний письмово сповістити відповідача. Відповідач у такому випадку зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість обладнання протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання письмового повідомлення про відмову від прийняття обладнання.

Пунктом 5.6 договору встановлено, що повернення обладнання здійснюється у зв`язку із закінченням терміну оренди або за письмовою вимогою позивача у випадках, передбачених даним договором. Повернення обладнання засвідчується сторонами шляхом підписання акту повернення обладнання з тимчасового користування.

Відповідач повинен повернути обладнання в день і час закінчення строку оренди, зазначеному у відповідному додатку до цього договору та/або в акту передачі, або зазначений у вимозі позивача про повернення обладнання строк, у визначених договором випадках (п. 5.7 договору).

Відповідно до п. 6.2.10. договору відповідач зобов`язаний повернути відповідачу за актом повернення обладнання з тимчасового користування (оренди) в комплектному і технічно справному стані після закінчення терміну оренди або протягом 2-х діб з моменту отримання вимоги від позивача.

За умовами п. 7.2. договору, за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, зазначеного в акті передачі обладнання в тимчасове користування або додатку до договору, відповідач сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 8.1. договору).

Згідно із п. 10.7. договору, в разі здійснення відповідачем часткової оплати, а також вчинення інших дій, які свідчать про схвалення факту отримання обладнання в тимчасове користування/отримання послуг оренди обладнання, як то підписання акту передачі обладнання в тимчасове користування, направлення письмового звернення, листа, телеграми, зокрема на електронну адресу позивача, тощо, відповідач в подальшому не може посилатись на неотримання послуг/обладнання з мотивів відсутності належних повноважень представника на отримання такого обладнання і відповідач зобов`язується сплатити орендну плату за користування таким обладнанням на умовах даного договору. Позивач має право пред`явити вимогу здійснити повну оплату орендної плати за весь строк оренди.

13.10.2021 між позивачем та відповідачем складено та підписано акт передачі обладнання у тимчасове користування, що є додатком № 1 до договору № А00105297 від 18.02.2021, відповідно до якого передано в оренду наступне обладнання: Автоматичний ножничний підйомник з сигнальними лампами DC:48 V. модель SJY0.5-11A, у кількості - 1 шт.; вартість оренди обладнання грн./доба - 800,00 грн; вартість обладнання у зазначеній комплектації - 189 337,12 грн.

Час початку оренди - 13.10.2021.

Гарантійний платіж - 10 000, 00 грн

Мінімальний строк оренди - 15 діб (з 13.10.2021 - 28.10.2021).

Позивач також зазначає, що внаслідок ненадходження від орендаря на рахунок позивача 100% передоплати за користування обладнанням понад встановлений термін та непогодження сторонами наступного терміну оренди (який, з урахуванням Акту передачі обладнання у тимчасове користування та фактичних правовідносин сторін, був встановлений тривалістю 15 діб з 13.10.2021 по 28.10.2021), а також зважаючи на положення пункту 4.4 договору, договір 28.10.2021 припинив свою дію, у зв`язку із закінченням терміну оренди.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання за договором щодо сплати орендної плати та повернення обладнання після закінчення терміну оренди, внаслідок чого за Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" утворилась заборгованість у розмірі 371 337,12 грн, яка складається із: 189 337,12 грн - вартості обладнання, 36 800,00 грн - орендної плати та 145 000,00 грн - неустойки (пені) за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за період з 29.10.2021 - 02.02.2022.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України вставлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вже зазначалось, 13.10.2021 між позивачем та відповідачем складено та підписано акт передачі обладнання у тимчасове користування, що є додатком № 1 до договору № А00105297 від 18.02.2021, відповідно до якого передано в оренду наступне обладнання Автоматичний ножничний підйомник з сигнальними лампами DC:48 V. модель SJY0.5-11A, у кількості - 1 шт.; вартість оренди обладнання грн./доба - 800, 00 грн; вартість обладнання у зазначеній комплектації - 189 337,12 грн.

Час початку оренли - 13.10.2021.

Гарантійний платіж - 10 000, 00 грн

Мінімальний строк оренди - 15 діб. (з 13.10.2021 - 28.10.2021).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових результатів.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» мають бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Як вбачається із акту, підпис відповідача в акті передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021 скріплений його печаткою, що засвідчує легітимність підпису перед третіми особами.

Тобто, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа (вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.12.2018 у справі №915/878/16).

Особи, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства, призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Відповідач не заперечує проти автентичності відтиску штампу, здійсненого на акті, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначених штампів, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до правоохоронних органів у зв`язку з підробкою чи іншим незаконним використання третіми особами печатки відповідача.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції, тому, наявний в справі акт передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021 є належним доказом у справі на підтвердження факту передання позивачем відповідачу в оренду обладнання.

У зв`язку із чим, підстави для призначення комплексної почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів були відсутні.

Крім того, в платіжному дорученні № 1001 від 13.10.2021 відповідно до якого відповідачем було перераховано позивачу гарантійний платіж у розмірі 10 000,00 грн міститься посилання на рахунок № 8679 від 12.10.2021. Вказаний рахунок долучено позивачем до позовної заяви, який в свою чергу містить посилання саме на договір № А00105297 від 18.02.2021.

Платіжне доручення № 1000 від 13.10.2021 відповідно до якого відповідачем було перераховано позивачу кошти у розмірі 12 000,00 грн за надані послуги оренди підіймача містить посилання на рахунок № 8677 від 12.10.2021. Вказаний рахунок (наявний в матеріалах справи), в свою чергу, містить посилання саме на договір № А00105297 від 18.02.2021.

Однак, платіжні доручення № 1016 від 03.11.2021 на суму 12 000,00 грн та № 1015 від 03.11.2021 на суму 3 200,00 грн не стосуються спірних правовідносин, оскільки в призначенні платежу містять посилання на рахунки № 9302 від 01.11.2021 та № 9301 від 30.10.2021, які в свою чергу містять посилання на інший договір, а саме № А00129292 від 13.10.2021, що не стосується предмета позову.

Колегія суддів наголошує на тому, що долучені позивачем до матеріалів справи акти № 7526 від 31.10.2021, № 8079 від 15.11.2021, № 8637 від 29.11.2021, № 8638 від 02.12.2021 та № 9699 від 31.12.2021, не приймаються до уваги, оскільки останні містять посилання на інший договір, а саме № А00129292 від 13.10.2021, який також не стосується предмету позову.

Відповідно до акту передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021 строк оренди обладнання становив 15 діб, тобто з 13.10.2021 по 28.10.2021. За вказаний період відповідачем було перераховано позивачу плату за оренду обладнання у розмірі 12 000,00 грн (800 грн./доба) за 15 діб оренди, що підтверджується платіжним дорученням № 1000 від 13.10.2021.

У пункті 4.1. сторони визначили, що початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному додатку та акті передачі до цього договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом передачі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в порядку п. 3.5.1. договору було складено та направлено відповідачу акт здачі-приймання робіт (послуг) № 7524 від 28.10.2021 на суму 12 000,00 грн (за період дії договору). У вказаному акті містяться відмітка про його доставку контрагенту - відповідачу.

Враховуючи умови п. 3.5.1 договору, за відсутності заперечень щодо результатів наданих послуг та вмотивованої відмови від підписання акта суд вважає акт здачі-приймання робіт (послуг) № 7524 від 28.10.2021, що підписаний в односторонньому порядку орендодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" таким, що погоджений відповідачем, та є доказом належного виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання послуг з оренди обладнання у період дії договору.

Беручи до уваги положення пунктів 3.4 та 4.4 договору, а також враховуючи ненадходження від відповідача на рахунок позивача 100% передоплати за користування обладнанням понад встановлений термін та непогодження сторонами наступного терміну оренди (який, з урахуванням Акту передачі обладнання у тимчасове користування та фактичних правовідносин сторін, був встановлений тривалістю 15 діб з 13.10.2021 по 28.10.2021), а також зважаючи на положення пункту 4.4 договору, договір 28.10.2021 припинив свою дію, у зв`язку із закінченням терміну оренди, а у відповідача на підставі пунктів 4.4 та 5.7 договору з 29.10.2021 (беручи до уваги кінцевий термін оренди - 28.10.2021) виник обов`язок повернути обладнання позивачу.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів за період з 13.10.2021 по 31.12.2021, щодо повернення обладнання у зв`язку із закінченням терміну оренди, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 36 800,00 грн заборгованості по орендній платі згідно акту передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021, 189 337,12 грн вартості обладнання згідно акту передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021 та 145 200,00 грн - неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди, нарахованої за період з 29.10.2021 по 02.02.2022.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, відповідно до положень пунктів 3.4 та 4.4 договору, а також враховуючи фактичне нездійснення відповідачем повної передоплати за користування обладнанням не пізніше останнього дня терміну оренди (яким у даному випадку є 28.10.2021) або наступного банківського дня, що слідує за датою закінчення попереднього терміну оренди, договір після 28.10.2021 припинив свою дію у зв`язку із закінченням терміну оренди.

Натомість, після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 Цивільного кодексу України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Отже, положення п. 3 ч. 1 ст. 3 та ст. 627 ЦК України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 ЦК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 року в справі № 910/11131/19.

Як встановлено судом вище, відповідач після закінчення строку дії договору не повернув орендоване обладнання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, зазначеного в акті передачі обладнання в тимчасове користування або додатку до договору, орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Таким чином неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, неповернення орендованого обладнання за договором після закінчення строку дії цього правочину відбулося виключно з вини самого відповідача, який не повернув і не намагався повернути об`єкт оренди у визначений договором строк.

Отже неповернення майна з орендного користування у визначений договором строк є підставою для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, у зв`язку із чим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди, нарахованої за період з 29.10.2021 по 02.02.2022 у розмірі 145 200,00 грн (за вирахуванням суми гарантійного платежу - 10 000,00 грн), з урахуванням того, що в матеріалах справи наявні докази сплати відповідачем орендної плати у розмірі 12 000,00 грн (800 грн/доба*15) за період дії терміну оренди обладнання, а саме з 13.10.2021 по 28.10.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 1000 від 13.10.2021.

Як вбачається із матеріалів справи, в порядку застосування пункту 4.4 договору, відповідно до опису вкладення у цінний лист від 02.11.2022, накладної № 0113302306558 та фіскального чеку від 02.11.2022, на адресу відповідача позивачем направлено повідомлення (вимогу) за договором оренди з вимогами негайно повернути обладнання в повному обсязі та погасити заборгованість по орендній платі. Крім того, у випадку не повернення відповідачем обладнання у зв`язку із закінченням терміну оренди, позивач заявив про відмову від прийняття обладнання.

Натомість, відповідачем, в порушення умов договору, не повернуто обладнання позивачу після закінчення терміну оренди, тобто після 28.10.2021, що в силу приписів п.4.4. договору покладає на відповідача обов`язок з відшкодування позивачу вартості обладнання протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання письмового повідомлення про відмову від прийняття обладнання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

В свою чергу, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження вчасного повернення орендованого обладнання, у зв`язку із чим, позовна вимога про стягнення з відповідача суми вартості обладнання згідно акту передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021 у розмірі 189 337,12 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди, нарахованої за період з 29.10.2021 по 02.02.2022 у розмірі 145 200,00 грн (за вирахуванням суми гарантійного платежу - 10 000,00 грн) та сума вартості обладнання згідно акту передачі обладнання у тимчасове користування від 13.10.2021 у розмірі 189 337,12 грн, які є обґрунтованими, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/11924/22, відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/11924/22, відсутні.

Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення та не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/11924/22.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/11924/22 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/11924/22 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко будпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/11924/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/11924/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/11924/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови підписано 19.06.2023, у зв`язку із перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці 16.06.2023.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко