Рішення

від 02.02.2023 по справі 921/399/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 лютого 2023 року м. ТернопільСправа № 921/399/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Березовицький комбінат Будіндустрія (юридична адреса: вул. Промислова, 2, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47728; адреса для листування: а/с 124, м. Тернопіль, 46021)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Христина (вул. Замость, 4, м. Бережани, Тернопільська область, 47501)

про стягнення 80574,87 грн заборгованості.

За участю від:

позивача - Кукурудза А.Є.

відповідач не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з додатковою відповідальністю Березовицький комбінат Будіндустрія звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Христина про стягнення 59000,02 грн основного боргу, 10729,69 грн пені, 5900 грн 10% штрафу, 11175,69 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві б/н від 30.08.2022 (вх. №456 від 01.09.2022), заяві б/н від 13.09.2022 (вх. №5969 від 13.09.2022) на усунення недоліків позовної заяви, письмових поясненнях б/н від 19.11.2022 (вх. №7758 від 21.11.2022) позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем умов договору №ДГ0000167 від 22.04.2019 поставки, в частині оплати за отриманий ним товар по видаткових накладних № РН-000004465 від 30.07.2019, № РН-000004466 від 30.07.2019, № РН-000004534 від 31.07.2019 та № РН-000004535 від 31.07.2019 та надані транспортні послуги.

Сторони за взаємною згодою відступили від виконання п. 5.1 договору щодо здійснення 100% передоплати за товар по чотирьох видаткових накладних від 30.07.2019 та від 31.07.2019.

Ним звернено увагу на дію договору до 31.12.2019. Також зазначено, що п. 8.1 договору містить умову, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань до 31.12.2019. Тому, позивачем стверджено, що у разі поставки товару поза процедурою 100% передоплати, граничний термін здійснення покупцем оплати складає 31.12.2019 відповідно до п. 8.1 договору.

З урахуванням змісту ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України, а також обов`язку відповідача до 31.12.2019 оплатити товар (послуги), позивач дізнався про порушення своїх прав 01.01.2020. Саме з цього дня почався перебіг позовної давності у три роки, який триває до 01.01.2023.

Відповідно до заяви б/н від 20.11.2022 (вх. №7759 від 21.11.2022) про зменшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача 59000,02 грн - боргу та 21574,85 грн інфляційних втрат.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві б/н від 05.10.2022 (вх. №6615 від 10.10.2022), додаткових поясненнях б/н від 24.11.2022 (вх. №8049 від 30.11.2022) просив суд відмовити у задоволенні позову, у зв`язку із спливом строку позовної давності на звернення до суду із заявленими вимогами.

З приводу цього ним зазначено, що попри умову п. 5.1 договору, 100% передоплата за товар не здійснювалась. Посилаючись на зміст ч.1 ст. 692 ЦК України ним зазначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Тому, позовна давність повинна обчислюватись з моменту кожної окремої поставки товару. Ним стверджено, що за поставками від 30.07.2019 та 31.07.2019 позовна давність минула 30.07.2022 та 31.07.2022.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 05.09.2022 позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю Березовицький комбінат Будіндустрія було залишено без руху, на підставі ст. 174 ГПК України, у зв`язку з недотриманням заявником вимог ст. ст. 162, 164 ГПК України при її подачі до суду.

Ухвалою суду від 22.09.2022: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/399/22 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 17.10.2022; запропоновано позивачу надати обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми основного боргу, з посиланням на первинні документи щодо надання послуг та їх оплату; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Ухвалою суду від 17.10.2022: прийнято до розгляду відзив на позов б/н від 05.10.2022 (вх. № 6615 від 10.10.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю Христина, з додатками та розрахунок суми основного боргу б/н від 11.10.2022 (вх. № 6627 від 11.10.2022) Товариства з додатковою відповідальністю Березовицький комбінат Будіндустрія; відкладено підготовче судове засідання на 10.11.2022.

Ухвалою суду від 10.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче судове засідання у справі № 921/399/22 на 05.12.2022.

Ухвалою суду від 05.12.2022, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання, прийнято до розгляду: заяву позивача про зменшення позовних вимог б/н від 20.11.2022 (вх. № 7759 від 21.11.2022) та подальший розгляд справи постановлено здійснювати з її урахуванням; письмові пояснення позивача б/н від 19.11.2022 (вх. № 7758 від 21.11.2022); додаткові пояснення відповідача б/н від 24.11.2022 (вх. № 8049 від 30.11.2022). В підготовчому засіданні оголошено перерву до 14:20 год. 22.12.2022. Запропоновано позивачу до 22.12.2022 надати суду докази часткового погашення відповідачем боргу по видатковій накладній № РН 000004465 від 30.07.2022.

Надалі, ухвалою суду від 22.12.2022: прийнято до розгляду звернення позивача б/н від 22.12.2022 (вх. № 8762 від 22.12.2022), з додатками; закрито підготовче провадження по справі №921/399/22 та призначено її до розгляду по суті на 23.01.2023.

Ухвалою суду від 23.01.2023 відкладено розгляд справи на 02.02.2023, якою запропоновано позивачу до 02.02.2023 надати суду обґрунтований розрахунок стягуваної суми основного боргу, з посиланням на надані суду протягом слухання справи платіжні документи.

30.01.2023 представником позивача з супровідним листом б/н від 28.01.2023 (вх. №736) подано до матеріалів справи реєстр платіжних доручень щодо сплати ТОВ «Христина» на користь ТДВ Березовицький комбінат Будіндустрія грошових коштів на виконання умов договору №ДГ0000167 від 22.04.2019.

Представником позивача в судовому засіданні 02.02.2023 підтримано позовні вимоги з урахуванням заяви б/н від 20.11.2022 (вх. №7759 від 21.11.2022) про зменшення позовних вимог.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання 02.02.2023, прийнято до розгляду поданий представником позивача 30.01.2023 супровідний лист б/н від 28.01.2023 (вх. №736), з додатком.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 02.02.2023 не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Суд зазначає, що ухвалами суду від 02.12.2022, 20.12.2022, 18.01.2023 були задоволені клопотання представника ТОВ Христина Шалапай І.О. про участь у підготовчих судових засіданнях 05.12.2022, 22.12.2022 та судовому засіданні під час розгляду справи по суті 23.01.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник відповідача, який приймав участь у судовому засіданні 23.01.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів був обізнаний про дату, час та місце проведення наступного судового засідання у даній справі.

Ухвалу суду від 23.01.2023 (якою сторони повідомлялись про дату, час та місце проведення розгляду справи в судовому засіданні 02.02.2023) було направлено на відомі суду їх електронні адреси, що наявні в матеріалах справи. Інформація про розгляд справи також була оприлюднена на офіційному сайті Господарського суду Тернопільської області.

Якщо учасник надав суду електронну адресу зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 30.11.2022 у справі №759/14068/19.

Суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.

Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує . На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Все безкоштовно і доступно. Однак поки що не обов`язкове.

Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі та з мінімальними витратами. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Рада суддів України неодноразово (востаннє рішенням № 26 від 06.08.2022) закликала суди та учасників процесу використовувати більш ощадливі методи роботи, користуватися перевагами дистанційного та електронного судочинства. В умовах війни кожна заощаджена гривня - вклад у перемогу. Це вже питання не лише грошей, а й національної безпеки.

Суди, які виконуючи рекомендації Ради суддів України, в умовах відсутності фінансування добросовісно застосовують альтернативні способи комунікації, запропоновані учасниками справи, не можуть вважатися такими, що діють неправомірно.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Зокрема відповідачу, явка представника якого не визнавалась обов`язковою, правом на особисту участь свого представника у судовому засіданні 02.02.2023 чи його участь у судовому засіданні 02.02.2023 у режимі відеоконференції, відповідач не скористався.

Суд, у судовому засіданні 02.02.2023, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

22.04.2019 між Товариством з додатковою відповідальністю Березовицький комбінат Будіндустрія (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Христина (надалі - покупець), укладено договір поставки №ДГ0000167 (надалі - договір), згідно п. 1.1 якого постачальник зобов`язався передати, а покупець отримати і оплатити товар, в кількості та асортименті, які вказані в оформлених накладних, які являються невід`ємною частиною цього договору. Під товаром сторони розуміють залізобетонні вироби, бетон і ін.

Згідно п. 1.3 договору документи на товар, які постачальник повинен передати покупцю: рахунок, видаткову накладну, податкову накладну в електронній формі, оформлену належним чином, гарантійні документи на товар, технічну документацію на товар.

Ціна за одиницю товару, що поставляється за цим договором, визначена сторонами та зазначаються у накладних, які являються невід`ємною частиною цього договору є узгодженими сторонами відповідно до цього договору. 3агальна ціна товару, що поставляється за цим договором, становить суму всіх підписаних сторонами видаткових накладних натовар,та орієнтовноскладає 2500000 грн (п. 2.1, п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору умови поставки: ЕХW (Інкотермс - 2010) самовивіз зі складу постачальника, якщо інше не встановлено у додатках до договору.

У п. 3.3 договору обумовлено, що строк поставки товару: протягом 10 днів з моменту здійснення покупцем 100% оплати товару згідно виставленого постачальником рахунку на оплату товару.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання сторонами видаткової накладної на товар (момент поставки товару) (п. 3.4 договору).

Згідно п. 5.1 договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунків, що виставлені на адресу покупця у формі 100% передоплати.

Датою поставки товару вважається дата передачі товару, вказана в товарній накладній, підписанім сторонами (п. 5.2 договору).

У п. 8.1 договору зазначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань до 31.12.2019.

На виконання умов договору поставки, Товариством з додатковою відповідальністю Березовицький комбінат Будіндустрія (постачальником) поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Христина (покупцю) товар на загальну суму 2087254,29 грн, згідно видаткових накладних:

№ РН-000002345 від 25.04.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000002430 від 06.05.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000002465 від 08.05.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000002506 від 10.05.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000002552 від 14.05.2019 на суму 17298,17 грн;

№ РН-000002573 від 15.05.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000002602 від 16.05.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000002630 від 17.05.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000002802 від 28.05.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000002830 від 29.05.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000002831 від 29.05.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000002863 від 30.05.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000002931 від 03.06.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000002950 від 04.06.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000002973 від 05.06.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003034 від 07.06.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003063 від 10.06.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003131 від 12.06.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003144 від 12.06.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003173 від 13.06.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003198 від 14.06.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003703 від 04.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003704 від 04.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003707 від 04.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000003708 від 04.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000003709 від 04.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003710 від 04.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003718 від 04.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003719 від 04.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000003731 від 04.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003732 від 04.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000003799 від 06.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003800 від 06.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003801 від 06.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000003802 від 06.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000003803 від 06.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003804 від 06.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003805 від 06.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003840 від 09.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003841 від 09.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003842 від 09.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000003843 від 09.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000003844 від 09.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003845 від 09.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003846 від 09.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003847 від 09.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003859 від 09.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003927 від 11.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003926 від 11.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003925 від 11.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003924 від 11.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003923 від 11.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000003921 від 11.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003922 від 11.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000003974 від 15.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000003975 від 15.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003976 від 15.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003977 від 15.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000003978 від 15.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000004056 від 17.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004057 від 17.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004058 від 17.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004059 від 17.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004060 від 17.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004061 від 17.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000004062 від 17.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000004129 від 19.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000004128 від 19.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000004127 від 19.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004126 від 19.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004125 від 19.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004124 від 19.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004130 від 19.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004189 від 20.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004190 від 20.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004191 від 20.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004245 від 23.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004246 від 23.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004247 від 23.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004248 від 23.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004249 від 23.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000004250 від 23.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000004252 від 23.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004269 від 23.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004328 від 25.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004329 від 25.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004332 від 25.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000004337 від 25.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004309 від 25.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004310 від 25.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004311 від 25.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004312 від 25.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004313 від 25.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004314 від 25.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000004315 від 25.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000004405 від 27.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004406 від 27.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004407 від 27.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004408 від 27.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004409 від 27.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004410 від 27.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000004411 від 27.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000004416 від 27.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004417 від 27.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004420 від 27.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004460 від 30.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004461 від 30.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004462 від 30.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004463 від 30.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004464 від 30.07.2019 на суму 17332,17 грн;

№ РН-000004465 від 30.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000004466 від 30.07.2019 на суму 22284,22 грн;

№ РН-000004534 від 31.07.2019 на суму 14856,14 грн;

№ РН-000004535 від 31.07.2019 на суму 14856,14 грн.

Приймання - передача товару (разом з транспортними послугами) зазначених накладних посвідчується зробленими на них відмітками представників обох сторін та печаткою позивача.

Отримання товару по вищевказаних видаткових накладних відповідачем у справі не заперечується.

Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення умов договору, свої зобов`язання по оплаті вартості отриманого товару виконував не в повному обсязі.

За твердженням позивача, на виконання умов договору ТОВ Христина здійснено перерахування ТДВ Березовицький комбінат Будіндустрія коштів на загальну суму 2028254,27 грн.

В якості доказів оплати коштів на вказану суму, позивачем до позовної заяви, супровідного листа б/н від 22.12.2022 (вх. №8762 від 22.12.2022) долучено наступні платіжні доручення:

№5136 від 03.05.2019 на суму 23281,92 грн

№5152 від 07.05.2019 на суму 21286,52 грн

№5184 від 14.05.2019 на суму 22284,22 грн

№5196 від 15.05.2019 на суму 22284,22 грн

№5255 від 27.05.2019 на суму 22284,22 грн

№5271 від 29.05.2019 на суму 22284,22 грн

№5270 від 29.05.2019 на суму 22284,22 грн

№5286 від 31.05.2019 на суму 22284,22 грн

№5307 від 05.06.2019 на суму 22284,22 грн

№5319 від 07.06.2019 на суму 22284,22 грн

№5342 від 11.06.2019 на суму 22284,22 грн

№5344 від 11.06.2019 на суму 22284,22 грн

№5360 від 12.06.2019 на суму 22284,22 грн

№5361 від 12.06.2019 на суму 22284,22 грн

№5371 від 14.06.2019 на суму 22284,22 грн

№5392 від 19.06.2019 на суму 22284,22 грн

№5416 від 21.06.2019 на суму 22284,22 грн

№5451 від 27.06.2019 на суму 22284,22 грн

№5481 від 04.07.2019 на суму 150000 грн

№5500 від 08.07.2019 на суму 120000 грн

№5512 від 09.07.2019 на суму 60000 грн

№5536 від 11.07.2019 на суму 80000 грн

№5548 від 15.07.2019 на суму 80000 грн

№5565 від 17.07.2019 на суму 70000 грн

№5569 від 18.07.2019 на суму 80000 грн

№5580 від 19.07.2019 на суму 40000 грн

№5594 від 22.07.2019 на суму 50000 грн

№5611 від 24.07.2019 на суму 70000 грн

№5614 від 25.07.2019 на суму 100000 грн

№5635 від 29.07.2019 на суму 120000 грн

№5645 від 30.07.2019 на суму 100000 грн

№5664 від 01.08.2019 на суму 50000 грн

№5699 від 12.08.2019 на суму 30000 грн

№5725 від 16.08.2019 на суму 20000 грн

№5744 від 21.08.2019 на суму 20000 грн

№5754 від 23.08.2019 на суму 20000 грн

№5762 від 27.08.2019 на суму 20000 грн

№5775 від 29.08.2019 на суму 10000 грн

№5808 від 04.09.2019 на суму 20000 грн

№5841 від 10.09.2019 на суму 15000 грн

№5885 від 18.09.2019 на суму 15000 грн

№5903 від 20.09.2019 на суму 10000 грн

№5932 від 25.09.2019 на суму 10000 грн

№5976 від 02.10.2019 на суму 5000 грн

№5996 від 04.10.2019 на суму 10000 грн

№6039 від 15.10.2019 на суму 15000 грн

№6044 від 16.10.2019 на суму 10000 грн

№6081 від 22.10.2019 на суму 10000 грн

№6098 від 24.10.2019 на суму 10000 грн

№6184 від 07.11.2019 на суму 10000 грн

№6215 від 13.11.2019 на суму 10000 грн

№6253 від 20.11.2019 на суму 10000 грн

№6276 від 22.11.2019 на суму 5000 грн

№6313 від 27.11.2019 на суму 10000 грн

№6348 від 03.12.2019 на суму 10000 грн

№6364 від 04.12.2019 на суму 5000 грн

№6387 від 09.12.2019 на суму 10000 грн

№6426 від 12.12.2019 на суму 5000 грн

№6464 від 18.12.2019 на суму 5000 грн

№6485 від 24.12.2019 на суму 10000 грн

№6498 від 27.12.2019 на суму 10000 грн

№6511 від 03.01.2020 на суму 6138,31 грн

№6529 від 10.01.2020 на суму 10000 грн

№6663 від 06.02.2020 на суму 5000 грн

№6672 від 07.02.2020 на суму 5000 грн

№6710 від 14.02.2020 на суму 5000 грн

№6831 від 05.03.2020 на суму 5000 грн

№6881 від 16.03.2020 на суму 5000 грн

№6906 від 18.03.2020 на суму 5000 грн

№7273 від 19.05.2020 на суму 5000 грн

№7359 від 29.05.2020 на суму 5000 грн

№7436 від 10.06.2020 на суму 5000 грн

№7453 від 12.06.2020 на суму 5000 грн

№7854 від 11.08.2020 на суму 5000 грн

№8140 від 06.10.2020 на суму 3000 грн

№8440 від 01.12.2020 на суму 3000 грн

№8789 від 02.02.2021 на суму 3000 грн

№8900 від 18.02.2021 на суму 4000 грн

№10397 від 01.10.2021 на суму 3000 грн

№10411 від 05.10.2021 на суму 3000 грн

№10514 від 21.10.2021 на суму 5000 грн

№10562 від 26.10.2021 на суму 5000 грн

№10589 від 28.10.2021 на суму 5000 грн

№10765 від 23.11.2021 на суму 2000 грн.

Загальна сума перелічених вище платіжних документів складає 2028254,27 грн.

Таким чином, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, решта зобов`язання в сумі (2087254,29 грн 2028254,27 грн) 59000,02 грн залишилось не виконаним.

Зміст долученого до позовної заяви платіжного доручення №2282 від 26.10.2021 вказує про перерахування позивачу коштів в сумі 50000 грн іншою юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільське РБУ №4».

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав, шляхом стягнення 59000,02 грн боргу, а також нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України 21574,85 грн інфляційних нарахувань, обчислених від суми боргу 59000,02 грн за період з 01.01.2020 по 31.07.2022.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов`язання за договором поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить стаття 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони у п. 5.1 договору обумовили, що оплата за товар (разом з транспортними послугами) здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунків, що виставлені на адресу покупця у формі 100% передоплати.

Однак, позивач здійснив передачу товару у власність відповідача без отримання від нього попередньої оплати за товар, а той прийняв його, тобто своїми діями сторони фактично погодились про відступ від умов договору в частині передоплати.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №922/439/17, від 10.04.2018 у справі №927/626/17.

Судом з`ясовано, що в порушення умов договору поставки №ДГ0000167 від 22.04.2019, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, повний розрахунок по оплаті вартості отриманого товару в строк визначений ст. 692 ЦК України, боржник не провів, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 59000,02 грн.

Доказів на підтвердження проведення повного розрахунку за отриманий товар як в строк обумовлений у договорі, так і станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

У ч.1, ч.2 ст. 73 ГПК України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст. 74 ГПК України).

Частиною 2 статті 164 ГПК України зазначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 1 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

Частина 2 статті 9 вищевказаного Закону зазначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отримання товару за вказаним договором на суму 2087254,29 грн, часткова сплата товару в сумі 2028254,27 грн та наявність боргу на суму 59000,02 грн підтверджується вищезгаданими первинними документами (копіями видаткових накладних, платіжними дорученнями про часткову оплату товару, що містяться в матеріалах справи).

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. проведення повного розрахунку станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

В якості доказу часткової оплати товару по договору №ДГ0000167 від 22.04.2019 суд не оцінює додане до позову платіжне доручення №2282 від 26.10.2021 на суму 50000 грн, оскільки вказує на здійснення господарської операції (переказу коштів) підприємством (ТОВ «Тернопільське РБУ №4»), яке не являється стороною цього договору та справи.

Отримання відповідачем товару (з врахуванням транспортних послуг) та часткова оплата їх вартості також підтверджує: обставини виконання позивачем умов договору; добровільне відступлення сторонами від умови попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 251, ч.1 ст. 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на наведені приписи ч.1 ст. 692 ЦК України, суд приходить до висновку, що зобов`язання по сплаті відповідачем за товар, переданий йому позивачем за договором №ДГ0000167 від 22.04.2019 по видаткових накладних № РН-000004465 від 30.07.2019 на суму 22284,22 грн, № РН-000004466 від 30.07.2019 на суму 22284,22 грн виникло 31.07.2019, а по видаткових накладних № РН-000004534 від 31.07.2019 на суму 14856,14 грн, № РН-000004535 від 31.07.2019 на суму 14856,14 грн 01.08.2019.

При цьому, видаткова накладна №РН- 000004465 від 30.07.2019 частково оплачена на суму 15280,70 грн. Оплата зазначеної видаткової накладної охоплюється платіжними дорученнями №10514 від 21.10.2021 на суму 5000 грн, №10562 від 26.10.2021 на суму 5000 грн, №10589 від 28.10.2021 на суму 5000 грн та №10765 від 23.11.2021 на суму 2000 грн.

Судом вже зазначалось, що відповідачем у відзиві від 05.10.2022 викладено заяву про застосування строку позовної давності. При цьому, заперечень проти існування боргу, у заявленій до стягнення сумі, відповідач у встановленому законом порядку не заявив.

Як значив Конституційний Суд України, строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012).

Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами, визначені у главі 19 ЦК України.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З урахуванням встановлених судом обставин, що строк оплати по видаткових накладних № РН-000004465 від 30.07.2019, № РН-000004466 від 30.07.2019 настав 31.07.2019, а по видаткових накладних № РН-000004534 від 31.07.2019, № РН-000004535 від 31.07.2019 01.08.2019, строк, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про стягнення боргу по видатковій накладній № РН-000004466 від 30.07.2019 почав обчислюватися 01.08.2019, а по видаткових накладних № РН-000004534 від 31.07.2019, № РН-000004535 від 31.07.2019 02.08.2019.

Визначений ст. 257 ЦК України строк позовної давності по них склав 01.08.2022 та 02.08.2022 відповідно.

Частинами 1, 3 статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Щодо видаткової накладної №РН- 000004465 від 30.07.2019 суд зазначає, що здійснені по ній часткові оплати на суму 15280,70 грн охоплюється платіжними дорученнями, датованими 21.10.2021, 26.10.2021, 28.10.2021, 23.11.2021. Тому, строк позовної давності по цій накладній, який почав обчислюватися 01.08.2019, був перерваний 23.11.2021.

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) (ч.1 ст. 266 ЦК України).

Згідно з ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю Березовицький комбінат Будіндустрія датована 30.08.2022, подана до суду 01.09.2022 (вх. №456).

У п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі строк дії воєнного стану в Україні продовжувався: з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022; з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022; з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022; з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022; з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022.

З наведеного убачається, що позивач не пропустив строк позовної давності.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 59000,02 грн за невиконання грошових зобов`язань по договору поставки №ДГ0000167 від 22.04.2019 підлягають задоволенню як обґрунтовані.

У зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання, позивач також просить стягнути з відповідача нараховані в порядку ст. 625 ЦК України 21574,85 грн інфляційних нарахувань, обчислених від суми боргу 59000,02 грн за період з 01.01.2020 по 31.07.2022. Тобто, в основу розрахунку інфляційних нарахувань позивачем взято борг, який існував на момент його звернення з позовом до суду та існував протягом усього період часу після отримання відповідачем товару по несвоєчасно оплачених чотирьох видаткових накладних.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом проведено перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань. Згідно проведеного перерахунку встановлено, що нарахування 21574,85 грн інфляційних нарахувань є правомірними, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Березовицький комбінат Будіндустрія підлягають до задоволення, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Христина 59000,02 грн - основного боргу та 21574,85 грн інфляційних нарахувань.

Зважаючи на встановлені судом обставини щодо дат виникнення у відповідача обов`язку щодо оплати спірних чотирьох видаткових накладних, дат початку обчислення строку позовної давності по них, а також висновків щодо наявності підстав для задоволення позову, спростовуються твердження відповідача щодо спливу строку позовної давності та твердження представника позивача про те, що позивач дізнався про порушення своїх прав 01.01.2020.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Христина (вул. Замость, 4, м. Бережани, Тернопільська область, 47501, ідентифікаційний код 14049168) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Березовицький комбінат Будіндустрія (юридична адреса: вул. Промислова, 2, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47728, ідентифікаційний код 05421350; адреса для листування: а/с 124, м. Тернопіль, 46021) 59000 (п`ятдесят дев`ять тисяч) грн 02 коп. - основного боргу, 21574 (двадцять одну тисячу п`ятсот сімдесят чотири) грн 85 коп. інфляційних нарахувань, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн - сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 06 лютого 2023 року.

Суддя І.П. Шумський