Ухвала

від 31.01.2023 по справі 924/623/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"31" січня 2023 р. Справа № 924/623/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Лежніної Я.С. розглянувши матеріали заяви про відстрочку виконання рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛУК", м. Нетішин, Хмельницька область

про стягнення боргу у розмірі 6 701 471,75 грн, з яких основна сума боргу - 6 204 664, 90 грн, пеня - 429 297,78 грн, 3% річних - 27 352,54 грн, втрати від інфляції - 40 156,53 грн

Представники сторін:

позивача: Бут Д.В. адвокат за ордером

відповідача: Олійник Ю.П. адвокат за ордером

У судовому засіданні відповідно до ст.233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 21.12.2022р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛУК" (вул. Промислова, 33А, м. Нетішин, Хмельницька область код ЄДРПОУ 32430447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" (вул. Старокиївська, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 42190690) - 5 787 576,70грн. (п`ять мільйонів сімсот вісімдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят шість гривень 70коп.) боргу, 214 648,89грн. (двісті чотирнадцять тисяч шістсот сорок вісім гривень 89коп.) пені, 27 352,54грн. (двадцять сім тисяч триста п`ятдесят дві гривні 54коп.) 3% річних, 40 156,53грн. (сорок тисяч сто п`ятдесят шість гривень 53коп.) інфляційних нарахувань, 94265,76грн. (дев`яносто чотири тисячі двісті шістдесят п`ять гривень 76 коп.) судового збору. Провадження в частині стягнення 417088,20грн. боргу закрито. У позові в частині стягнення 214648,89грн. пені відмовлено.

16.01.2023р. від відповідача надійшла заява про відстрочку виконання рішення від 21.12.2022р. на три місяці з моменту набрання ним законної сили.

Ухвалою від 17.01.2023р. заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.01.2023р. яке не відбулость у зв`язку із оголошенням на території Хмельницької області повітряної тривоги. Ухвалою від 25.01.2023р. судове засідання відкладено на 31.01.2023р.

Представники сторін у судове засідання з`явились та підтримали свої позиції викладені у письмових поясненнях.

Розглянувши подану відповідачем заяву про відстрочку виконання судового рішення, дослідивши матеріали справи, судом встановлено та враховано наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини на державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку, відстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі № 11-рп/2012).

Заявник в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду повідомляє, що у позивача наявна ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу. Електроенергію, отриману від позивача, відповідач поставляв іншим споживачам. Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні з 05год 30хв 24.02.2022 введено воєнний стан. Зауважує, що повномасштабне вторгнення рф на територію України є - надзвичайною подією, що потягла за собою затримки в оплатах контрагентів ТОВ "Полук", в результаті чого відповідачем недоотримано вчасно кошти, на які розраховував для виконання умов спірного договору. Саме це, наголошує відповідач, стало причиною порушення зобов`язань і виконання їх і прострочкою. Вважає, що його вина при цьому відсутня, так як прострочка виникла внаслідок об`єктивних обставин з незалежних від відповідача причин. Звертає увагу суду, що після звернення із позовом до суду, ним згідно платіжних доручень №3101 від 08.09.2022р, №3094 від 07.09.2022р., №3112 від 14.09.2022р., №3164 від 07.10.2022р. частково сплачено суму боргу в розмірі 417 088,20грн., що встановлено рішенням суду по справі, тому в цій частині провадження закрито відповідно до п.2 ч. 1 ст.231 ГПК України.

За таких обставин, як це передбачено п.п. 1 та 3 ч. 4 ст. 331 ГПК України, відповідач доводить і просить суд врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору та надзвичайну подію. Також зауважує, що на сьогодні є обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення і які у майбутньою будуть усуватися повністю або частково. Так, воєнний стан в Україні та дія обмежень за Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" щодо нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та відсотків річних, обмеження щодо припинення/зупинення електропостачальником надання житлово-комунальних послуг сприяло ланцюгу неплатежів, починаючи з побутових споживачів і населення, наявності дебіторської заборгованості споживачів. Крім того повідомляє про вчинення відповідачем дій щодо стягнення заборгованості з найбільших неплатників - контрагентів. На підтвердження зазначеного відповідачем додано до матеріалів заяви копії довідки про дебіторську заборгованість сповивачів, які отримують електроенергію від ТОВ "Полук", фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 9 місяців 2022р., платіжного доручення №3515 від 25.01.2023р. про сплату 10 000грн. за електроенергію для врегулювання небалансів згідно договору №БГ-21/0367 від 16.12.2021р.

Позивач у письмовій позиції проти відстрочення рішення заперечує та просить відмовити у заяві відповідача. Вважає, що до заяви відповідачем не надано належних доказів, які би свідчили про неможливість виконання рішення суду. Крім того, вказує, що відповідач повинен надати переконливі докази того, що по закінченні строку на який просить відстрочити виконання рішення, тобто, через три місяці він 100% забезпечить виконання рішення суду, тобто: надати суду докази того, що його матеріальне становище покращиться настільки, що заходи, прийняті відповідачем, забезпечать надходження грошових коштів в сумі, яка дозволить сплатити суму боргу позивачу, встановлену судовим рішенням. Позивач зазначає, що надані до заяви документи не містять заходів відповідача про стягнення з інших боржників на суму понад 3 000 000 гривень. Надані відповідачем ухвали господарських судів не містять доказів безспірності та беззаперечності стягнення суми боргу з контрагентів через три місяці, оскільки судовий процес ще триває. На думку позивача, надана ТОВ "Полук" копія фінансового звіту свідчить лише про фінансові результати за певний період, а не про об`єктивну неможливість виконання рішення суду.

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.

Так, вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

При цьому, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у визначений строк.

Необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Разом з тим, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Так, відстрочення судом виконання судового рішення має бути пов`язано з об`єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. вих.№2024/02.0-7.1, військову агресію Російської Федерації проти України визнано форс-мажорними обставинами починаючи з 24.02.2022 року.

Згідно зазначеного листа, Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 годин 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Судом береться до уваги, що Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 р. строком на 90 діб.

ТОВ "Полук" є учасником ринку та здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу після її отримання від ТОВ "Електротрейдінг груп". Судом враховується часткове погашення боргу за час розгляду справи, фінансове становище відповідача, яке зумовлене наявною дебіторською заборгованістю за спожиту електроенергію контрагентів перед товариством в розмірі 6 985 792,91грн., що підтверджено його фінансовою звітністю - Баланс (форма №1) станом на 30.06.2022р. та довідкою товариства.

За таких обставин, наявність військової агресією російської федерації проти України, приймаючи до уваги інтереси та рівновагу обох сторін, суд вважає за можливе частково задовольтнити заяву відповідача та відстрочити виконання рішення суду від 21.12.2022р. строком на 1 місяць до 01.03.2023р.

На думку суду, надання відстрочення виконання судового рішення забезпечить боржнику можливість для поступового накопичення та погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів.

Разом з тим суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів.

При цьому суд враховує, що відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем. Більш того, інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу при можливості забезпечувати безперебійне та безаварійне надання послуг, зважаючи на можливість оплатити наявний борг із грошових надходжень від споживачів.

Судом приймається до уваги, що дії відповідача спрямовані на виконання рішення суду, але з відстроченням сплати боргу. Суд враховує, що інтерес стягувача полягає в тому, щоб рішення суду було виконано в повному обсязі, однак ненадання відстрочки виконання рішення суду призведе до неможливості його виконання взагалі, оскільки існує ризик припинення та/або призупинення діяльності відповідача, що може вплинути на безперебійне та безаварійне надання послуг споживачам.

Суд приходить до висновку, що відстрочення виконання рішення у вищевказаний спосіб не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора реально отримати грошові кошти.

Керуючись ст. ст. 331, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ТОВ "Полук" про відстрочення виконання рішення суду від 21.12.2022р. задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення суду від 21.12.2022р. строком на 1 місяць до 01.03.2023р.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://km.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили 31.01.2023 та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 06.02.2023р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 1 примірник до справи;

направлено на електронну пошту позивачу (info@etg.co.ua), представнику позивача (attorneybut@ukr.net), відповідачу (ІНФОРМАЦІЯ_1).