Рішення

від 06.02.2023 по справі 638/16147/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/16147/21

Провадження № 2/638/1067/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2023 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді за участю: секретаря судового засідання відповідача Орос (Поволяєвої) О.В., Шевцової А.Р., Максименка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-Євробуд» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лада-Євробуд» (далі ТОВ «Лада-Євробуд») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (далі ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просило суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь майнову шкоду у вигляді страхового відшкодування в розмірі 134751,61 грн., моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 26000,00 грн. та судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Позов мотивовано тим, що транспортний засіб «Mini Cooper Countryman», державний номерний знак НОМЕР_1 , на праві власності належить ТОВ «Лада-Євробуд».

20.02.2021 року в м. Харкові по просп. Гагаріна, буд. 152 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Фольцваген Гольф», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_1 , та транспортним засобом «Mini Cooper Countryman», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспорті засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.03.2021 року ОСОБА_1 у зв`язку із вказаною ДТП визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , який експлуатує транспортний засіб «Фольцваген Гольф», державний номерний знак НОМЕР_2 , на час ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай», ліміт страхового відшкодування становив 130000,00 грн., розмір франшизи 2000,00 грн.

23.02.2021 року позивач звернувся до ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» з повідомленням про ДТП.

01.03.2021 року проведено огляд пошкодженого транспортного засобу «Mini Cooper Countryman», державний номерний знак НОМЕР_1 .

02.04.2021 року позивач звернувся до ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» з заявою про надання страхового акту, з зазначенням суми страхового відшкодування.

05.04.2021 року та 16.08.2021 року генеральний директор ТОВ «Лада-Євробуд» звернувся до ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» з заявами про надання розміру страхового відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та страхового акту.

Дані заяви ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» залишило без розгляд, будь-яких відповідей на ім`я позивача надано не було.

Зважаючи на зазначене, позивачем було ініційовано проведення огляду пошкодженого транспортного засобу «Mini Cooper Countryman», державний номерний знак НОМЕР_1 на станції технічного огляду ТОВ «Баварія Моторс», за результатами якого ТОВ «Баварія Моторс» складено рахунок, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 137751,61 грн.

Вчиненою ДТП позивачу було спричинено душевні та фізичні страждання, хвилювання.

Не погодившись з позовом відповідачем ОСОБА_1 подано відзив, в якому просив суд у задоволенні позову в частині пред`явлених до нього вимог відмовити. Посилався на необґрунтованість та безпідставність пред`явлення до нього позову з тих підстав, що ним було застраховано цивільно-правову відповідальність у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай», зважаючи на що матеріальна та моральна шкода підлягає стягненню саме зі страхової компанії.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву, в якій позов підтримав, просив справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позову в частині пред`явлених до нього позивних вимог заперечував, просив у задоволенні пред`явленого до нього позову відмовити. Надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у відзиві на позов.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься на а.с. 76, вбачається, що ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.11.2021 року, копію позову з додатками представником ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» Шпаком отримано 04.01.2022 року.

Відповідач - ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» не скористався правом подати відзив на позов та письмові докази.

Представник відповідача - ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, що підтверджується повернутими до суду без вручення рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з судовими повістками про призначення судових засідань на 06.10.2022 року, 23.11.2022 року, 10.01.2023 року, 03.02.2023 року з причини відсутності адресата за вказаною адресою.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача - ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай», зважаючи на наступне.

Згідно п. 3ст. 2 ЦПКосновними засадами (принципами) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

На необхідності забезпечення розгляду справи протягом розумного строку зазначено уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ст. 129 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Вирішуючи питання щодо розгляду справи по суті, суд приймає до уваги те, що межіперенесеннярозгляду справи не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка учасниківсправи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Враховуючи необхідність забезпечення розумних строків розгляду справи, ту обставину, що справа перебуває в провадженні суду з 20.10.2021 року, відповідач - ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» обізнаний про перебування в провадженні суду пред`явленого до нього позову, в численні судові засідання не з`являвся, не подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для відкладення судового засідання, зважаючи на що розглядає справу по суті за відсутності представника ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай».

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

20.02.2021 року в м. Харкові по просп. Гагаріна, 152 відбулася ДТП за участю транспортного засобу «Фольцваген Гольф», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Mini Cooper Countryman», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.03.2021 року у справі № 646/1244/21 ОСОБА_1 у зв`язку із вказаною ДТП визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, накладено адміністративне стягнення.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , який експлуатує транспортний засіб «Фольцваген Гольф», державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 201689091. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну 130 000,00 грн., франшиза 2000,00 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрації транспортного засобу автомобіль «Mini Cooper Countryman», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ТОВ «Лада-Євробуд».

Наказом № 2/2019 від 18.02.2019 року право користування та керування транспортним засобом «Mini Cooper Countryman», державний номерний знак НОМЕР_1 , надано ОСОБА_2

23.02.2021 року директором ТОВ «Лада-Євробуд» ОСОБА_3 направлено до ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» повідомлення про ДТП, яка сталася за участю транспортного засобу «Фольцваген Гольф», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_1 , забезпеченого в ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 201689091.

01.03.2020 року проведено огляд транспортного засобу «Mini Cooper Countryman», державний номерний знак НОМЕР_1 , за результатом якого складено протокол огляду колісного транспортного засобу за участі лише представника власника транспортного засобу.

02.04.2021 року позивачем направлено на ім`я ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» заяву про надання страхового акту, складеного на підставі протоколу огляду колісного транспортного засобу від 01.03.2020 року, з визначенням суми страхового відшкодування.

05.04.2021 року 16.08.2021 року позивачем направлено до ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» звернення щодо надання страхового акту, визначення розмір страхового відшкодування та строків сплати.

22.06.2021 року директором департаменту врегулювання збитків ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» надано ТОВ «Лада-Євробуд» відповідь на звернення щодо строків виплати страхового відшкодування, відповідно до якої ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» зобов`язується виконати вимоги ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в порядку, встановленому цим законом. У разі прострочення виплати страхового відшкодування ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» сплатить пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Зважаючи на ненадання ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» позивачу страхового акту з визначеним розміром страхового відшкодування та строком сплати, позивачем було ініційовано проведення огляду пошкодженого транспортного засобу «Mini Cooper Countryman», державний номерний знак НОМЕР_1 , на станції технічного огляду ТОВ «Баварія Моторс», за результатами якого ТОВ «Баварія Моторс» складено рахунку № BL000007454 від 22.02.2021 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 137751,61 грн., з яких: вартість робіт без ПДВ 24950,39 грн., вартість складових частин без ПДВ 87342,62 грн., ПДВ 22458,60 грн.

Відповідачем ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» не надано до суду будь-яких доказів, що спростовують доводи позивача щодо ненадання у встановленому ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» звіту за результатом проведеного огляду пошкодженого транспортного засобу з визначеним розміром страхового відшкодування.

Відповідно до п. 34.2 та 34.3. ст. 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону,-МТСБУ)зобов`язанийнаправити свогопредставника (працівникаабо експерта)на місценастання страховоговипадку та/абодо місцезнаходженняпошкодженого майнадля визначенняпричин настаннястрахового випадкута розмірузбитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Зі змістувідповіді ТОВ«СК «Ю.Ес.Ай»від 22.06.2021року вбачається,що ТОВ«СК «Ю.Ес.Ай»обізнане пронастання ДТП,повідомлення про ДТП отримало. Проте, в матеріалах справи відсутні дані щодо проведення ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» оцінки шкоди, визначення розміру збитків та складення відповідного звіту, зважаючи на що суд дійшов висновку, що ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» як страховиком не дотримано вимог п. 34.2 та 34.3. ст. 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Порушення страховиком п. 34.2 та 34.3. ст. 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не визначення розміру шкоди шляхом складення експертного висновку унеможливило визначення коефіцієнту фізичного зносу, визначення якого має принципове значення при розрахунку розміру майнової шкоди, яка спричинена пошкодженням транспортного засобу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1 Закону України «Про страхування»передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно із абз. 2 ч. 1 ст.1192ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК Україниреальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у ст.38 вказаного Закону та ст. 1191 ЦКУкраїни, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоду.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №14-176цс18.

Зважаючи назазначене,суд дійшоввисновку,що устраховика - ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» виник обов`язок з відшкодування шкоди, який становить 110293,01 грн. та який не перевищує межі страхової суми (ліміту страхового відшкодування), розмір якої зазначений в полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Суд задовольняє позовну вимогу щодо стягнення з ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» матеріального збитку в межах суми страхового відшкодування без врахування ПДВ.

Проте, суд не погоджується з розміром суми страхового відшкодування (матеріального збитку), визначеним позивачем.

Розрахунок страхового відшкодування, що підлягає стягненню з ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» на користь позивача здійснюється судом наступним чином.

Зі змісту позову вбачаться, що позивач просить стягнути на його користь страхове відшкодування в розмірі 137751,61 грн., з яких: вартість робіт без ПДВ 24950,39 грн., вартість складових частин без ПДВ 87342,62 грн., ПДВ 22458,60 грн.

У постановівід 02грудня 2015року усправі №6-691цс15Верховний СудУкраїни дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Страховиком ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» в порушення п. 34.2 та 34.3. ст. 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не визначено розмір збитків з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, до суду розрахунок розміру збитків не надав, клопотання про проведення експертизи з метою визначення розміру коефіцієнту фізичного зносу не заявив, зважаючи на що суд, позбавлений можливості визначити розмір коефіцієнту фізичного зносу та врахувати його під час розрахунку страхового відшкодування, яке підлягає стягненню зі страховика. Таким чином незважаючи на викладену в постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 Верховний Суд України правову позицію, суд вимушений стягнути зі страховика на користь позивача матеріальний збиток без врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин.

Таким чином, розмір матеріального збитку без врахування ПДВ та без врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин, що підлягає стягненню з ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» на користь позивача становить 110 293,01 грн. (24950,39+87342,62 грн. 2000,00 (франшиза)).

Позивачем надано докази на підтвердження завданих йому збитків у вигляді витрат, які він мусить зробити для відновлення свого майна, розмір шкоди, завданий позивачеві, підтверджується відповідним рахунком за результатами огляду пошкодженого транспортного засобу, який відповідачами не спростований.

Чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено, що розмір майнової шкоди має підтверджуватися виключно висновком судової експертизи.

Отже, позивач надав суду докази щодо розміру завданої майнової шкоди, які не спростовані відповідачами, і сумнівів у достовірності наданих доказів не виникає.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині вимог щодо стягнення зі страховика в рахунок відшкодування матеріального збитку (без врахування ПДВ), заподіяного у зв`язку з ДТП грошових коштів в розмірі 110293,01грн.

Щодо стягнення з відповідача суми ПДВ, то суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині, зважаючи на наступне.

Позивачем не надано до суду даних щодо фактичного проведення ремонту транспортного засобу та сплати суми ПДВ.

Відповідно до п.2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язком для неї.

Згідно із п.196.1.3 ст.196 Податкового кодексу України не є суб`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Пунктом 36.4 статті 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодуванння (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатити страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікуванням потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов`язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ, в зв`язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі, ПДВ не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

Тому,у разі,якщо страховісуми неперераховуються безпосередньопотерпілому,а спрямовуютьсяна придбанняу платникаподатків послугпо ремонту,заміщенню,відтворенню застрахованогооб`єктачи товарно-матеріальнихцінностей,які маютьбути використанів процесійого ремонту(запчастинита іншівитратні матеріали),то розрахуноксуми виплатна такепридбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах. Разом з тим, якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника ПДВ, то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ. При цьому, внаслідок незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу не є підставою для виникнення податкових зобов`язань, пов`язаних з наданням послуг щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зазначені зобов`язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець такої послуги є платником ПДВ. Таким чином, у випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу або проведення його особою, яка не є платником ПДВ, податкові зобов`язання не виникають.

Відповідно до ч.2 ст.14 ЦК України страховик не може бути примушений до виплати ПДВ у складі суми страхового відшкодування, за винятком випадку, коли сума ПДВ нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), в свою чергу, має бути платником ПДВ.

Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів щодо спрямовання страхових сум на придбання у платника ПДВ послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню пошкодженого транспортного засобу чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали), зважаючи на що правові підстави для стягнення сум з урахуванням ПДВ відсутні.

Стосовно визначення розміру матеріального збитку, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , то суд дійшов наступних висновків.

Як зазначалось вище у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Вказаний висновок підтверджений Верховним Судом, зокрема і в постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 759/7787/18 (провадження № 61-10773св20).

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 УК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Отже, якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків, завданих потерпілому, останній має право пред`явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Наданий позивачем розрахунок вартості ремонту транспортного засобу є належним доказом на підтвердження завданих позивачу збитків у вигляді витрат, які він мусить зробити для відновлення свого майна (вартості відновлювального ремонту) у загальному розмірі 134751,61 грн. Розмір шкоди, завданий позивачеві, підтверджується даним рахунком, який відповідачами не спростований.

Чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено, що розмір майнової шкоди має підтверджуватися виключно висновком судової експертизи.

Отже, позивач надав суду докази щодо розміру завданої майнової шкоди, які не спростовані відповідачами, і сумнівів у достовірності наданих доказів не виникає.

Зважаючи на викладене вище, ту обставину, що визначений вище розмір відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, не покриває розмір збитків, завданих потерпілому, лише на суму франшизи, то суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 , як винної особи на користь позивича суми франшизи, яка становить 2000,00 грн.

Непроведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на час розгляду даної справи не є правовою підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідачів, оскільки позивачем заявлено вимогу про відшкодування заподіяної відповідачем шкоди (збитків), до яких законом віднесено як витрати, що особа вже зробила так і ті, які мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 21.07.2021 року у справі № 757/33065/18-ц.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення на його користь з відповідачів матеріальної шкоди в солідарному порядку, то суд вважає їх необґрунтованим та безпідставними, зважаючи на наступне.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачами, що ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» уклавши договір страхування цивільно-правової відповідальності взяло на себе зобов`язання у межах страхової суми відповідати за шкоду, заподіяну страхувальником третій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Чинне законодавство не передбачає солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, майну потерпілого, зважаючи на що правові підстави для солідарного стягнення з відповідачів страхового відшкодування відсутні.

Щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача, який є юридичною особою моральної шкоди, то дана позовна вимога не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

З правового аналізу даної норми права вбачається, що юридична особа так само, як і фізична, має право на спростування недостовірної інформації, право на недоторканність ділової репутації тощо. Зокрема, юридична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації, тобто може позиватися до суду про захист своєї ділової репутації.

Приписами ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При цьому під немайновою шкодою, завданою юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням ділової репутації, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності.

Визначення змісту ділової репутації залежить від природи її суб`єкта.

Згідно із ч. 2 п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» № 01-8/184 від 28 березня 2007 року, діловою репутацією юридичної особи є престиж її фірмового (комерційного) найменування, торгових марок та інших належних їй нематеріальних активів серед споживачів її товарів і послуг.

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб`єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами ст. 1167 ЦК. Положення цих норм щодо категорій поширювачів такої інформації можуть бути конкретизовані в окремих законах.

Під часрозгляду тавирішення позовівпро стягненняморальної шкодисуд з`ясовує,чим підтверджуєтьсяфакт завданняпозивачеві втратнемайнового характеру,за якихобставин чиякими діями(бездіяльністю)вони завдані,в якійгрошовій сумічи вякій матеріальнійформі позивачоцінює завдануйому шкодута зчого вінпри цьомувиходить, негативні наслідки через порушення немайнових прав позивача, а також інші обставини, що мають значення для вирішення позову.

Відповідно доч.1,2ст.23ЦК Україниособа маєправо навідшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року визначено, що, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню під час вирішення суперечки про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність дії того, хто її завдав, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням, а також провини того, хто завдав шкоди.

Факт зменшення нематеріальних благ як наслідок протиправної дії правопорушника не є необхідною умовою для права на компенсацію морального збитку. Достатньо, щоб дії правопорушника створювали реальну загрозу зменшення нематеріального блага. Дана позиція закріплена в ст. 23 ЦК України, де підставою для виникнення права на компенсацію моральної шкоди вказані дії, що лише створюють загрозу порушення ділової репутації (наприклад поширення недостовірної інформації).

Позивачем не зазначено чим саме підтверджується факт завдання позивачеві втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) відповідачів вони завдані, негативні наслідки через порушення немайнових прав позивача тощо.

Предметом спору в даній справі є вимога про стягнення зі страховика та винної особи страхового відшкодування на користь потерпілого, який є юридичною особою, та моральної шкоди. Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначає, що відповідачами завдано позивачу моральної шкоди, яка полягає в глибоких переживаннях в зв`язку з позбавленням реалізації своїх прав та життєвих планів, порушенні нормальних життєвих зв`язків, що вимагають додаткових зусиль для організації свого життя, погіршення відношення з оточуючими людьми, та інших немайнових прав позивача.

З огляду на приписи ст. 23 ЦК України стягнення моральної шкоди на користь юридичної особи може відбутися виключно у випадку завдання шкоди діловій репутації юридичної особи.

Моральна шкода юридичної особи полягає у приниженні ділової репутації, вчиненні дій, спрямованих на зниження престижу чи підриву довіри до діяльності.

У позові позивачем не зазначено, яких саме негативних наслідків він зазнав як юридична особа, при тому що в позові позивач описує свої фізичні страждання як фізична особа, а не завдання шкоди діловій репутації юридичної особи.

ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди не мотивувало затягуванням відповідачами виплати відшкодування, порушенням зобов`язань за договором страхування, що спричинило шкоду діловій репутації позивача як юридичної особи, зниженню престижу і довіри до діяльності позивача тощо. Не доведено причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та завданою шкодою.

Крім того, позивач не обґрунтовує будь-яким чином солідарну відповідальність відповідачів, не зазначає якими саме спільними діями відповідачів було завдано шкоди.

Зважаючи на зазначене, суд відмовляє у задоволенні позову в частині солідарного відшкодування з відповідачів на користь позивача моральної шкоди.

Щодо стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору, то суд дійшов наступних висновків.

Відповідно доч.1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1857,92 грн., який розраховується наступним чином.

Позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду в розмірі 134751,61 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000, грн. (100% ціни позову).

Всього судом стягнуто з відповідачів на користь позивача 112 293,01 грн. (110293,01 + 2 000,00), що становить 83,33% задоволених позовних вимог.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 2 270,00 грн. (100% ціни позову).

Зважаючи на те, що задоволено 83,33 % позовних вимог, з відповідачів підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 891,60 грн.

Щодо розподілу судового збору в розмірі 1 891,60 грн. між відповідачами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Задоволені вимоги до ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» в розмірі 110 293,01 грн. становлять 98,22% від 112 293,01 грн. (загальна сума задоволених вимог), зважаючи на що стягненню з страхової підлягає судовий збір в розмірі 1857,92 грн. (98,22 % від 1 891,60 грн.).

Задоволені вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 2 000,00 грн. становлять 1,78% від 112 293,01 грн. (загальна сума задоволених вимог), зважаючи на що стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 33,67 грн. (1,78 % від 1 891,60 грн.).

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-Євробуд» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (код ЄДРПОУ 32404600, місцезнаходження: м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-Євробуд» (код ЄДРПОУ 34015161, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мельникова, буд. 2) в рахунок відшкодування матеріального збитку, заподіяного у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою 110 293,01 грн. (сто десять тисяч двісті дев`яносто три гривні одна копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-Євробуд» (код ЄДРПОУ 34015161, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мельникова, буд. 2) в рахунок відшкодування матеріального збитку, заподіяного у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень нуль копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (код ЄДРПОУ 32404600, місцезнаходження: м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-Євробуд» (код ЄДРПОУ 34015161, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мельникова, буд. 2) судовий збір в розмірі 1857,92 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят сім гривень дев`яносто дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-Євробуд» (код ЄДРПОУ 34015161, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мельникова, буд. 2) судовий збір в розмірі 33,67 (тридцять три гривні шістдесят сім копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 06 лютого 2023 року.

Суддя О.В. Орос (Поволяєва)