Постанова

від 19.12.2022 по справі 391/608/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2022 року м. Кропивницький

справа № 391/608/21

провадження № 22-ц/4809/1179/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С. І., Чельник О. І.

за участю секретаря судового засідання Савченко Н. В.

учасники справи:

позивач Компаніївська селищна рада,

відповідачі: ОСОБА_1 , Фермерське господарство «Розгачов Роман Олександрович»

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області (суддя Мумига І. М.) від 27 вересня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Компаніївська селищна рада пред`явила позов до ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Розгачов Роман Олександрович» (далі ФГ «Розгачов Роман Олександрович») про припинення шляхом розірвання договору оренди землі від 12 квітня 2006 року, укладеного між Компаніївською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , а також зобов`язання відповідачів повернути земельну ділянку площею 54,8651 га за кадастровим номером 3522885300:02:00:9002.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наразі земельна ділянка за кадастровим номером 3522885300:02:000:9002 площею 54.8651 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва перебуває у власності територіальної громади за законом.

Під час інвентаризації земельних ділянок комунальної власності встановлено, що на підставі договору оренди землі від 12 квітня 2006 року вказана земельна ділянка передана Компаніївською районною державною адміністрацією в оренду ОСОБА_1 строком на 20 років з моменту державної реєстрації договору, а саме з 12 квітня 2006 року.

Станом на 2021 рік орендар припинив використання земельної ділянки за цільовим призначенням та залучив до її обробітку юридичну особу, з 25 лютого 2021 року вказана земельна ділянка передана орендарем в суборенду ФГ «Розгачов Роман Олександрович».

Проте умови договору оренди землі такого права орендаря не передбачають.

Крім того, позивач стверджував, що орендар систематично сплачував орендну плату не в повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2022 року позовні вимоги Компаніївської селищної ради задоволено частково. Суд припинив шляхом розірвання договір оренди землі (земельної ділянки з кадастровим номером 3522885300:02:000:9002) від 12 квітня 2006 року, укладений між Компаніївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ОСОБА_1 , який зареєстрований 12 квітня 2006 року за № 141, а також зобов`язав ОСОБА_1 повернути за актом приймання-передачі Компаніївській селищній раді земельну ділянку призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 54,8651 га.

В частині позовної вимоги до Фермерського господарства «Розгачов Роман Олександрович» про зобов`язання повернути земельну ділянку суд відмовив.

Суд вирішив питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи частково вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що орендар ОСОБА_1 допустила порушення умов договору оренди землі від 12 квітня 2006 року, що виявилося у передачі нею орендованої земельної ділянки в суборенду ФГ «Розгачов Роман Олександрович» без згоди власника земельної ділянки та за відсутності відповідної умови договору оренди. Наслідком розірвання договору оренди земельної ділянки є обов`язок орендаря повернути об`єкт оренди орендодавцю.

Доводи позивача стосовно регулярного неналежного виконання орендарем зобов`язань по орендній платі (сплата не у повному розмірі, який передбачений договором) суд відхилив, пославшись на те, що додаткова угода до договору оренди землі не набрала чинності у зв`язку із нездійсненням її державної реєстрації.

Відмовляючи в задоволенні вимоги до ФГ «Розгачов Роман Олександрович» про повернення земельної ділянки, суд виходив з того, що договір суборенди землі розірвано, а земельна ділянка перебуває у володінні й користуванні орендаря ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Вона вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, які мають значення для справи, внаслідок чого ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення в частині задоволених позовних вимог, а тому просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2022 року в частині задоволення пред`явлених до неї позовних вимог та ухвалити щодо цього нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт звертає увагу суду на те, що право комунальної власності територіальної громади, в особі Компаніївської селищної ради, на спірну земельну ділянку виникло лише 29 червня 2021 року, а договір суборенди між ОСОБА_1 і ФГ «Розгачов РоманОлександрович» був укладений 25 лютого 2021 року, тобто на час його укладення позивач не був орендодавцем, а тому його права не могли бути порушені. До того ж договір суборенди розірвано 20 грудня 2021 року.

Висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 02 грудня 2020 року № 905/105/20, на який послався місцевий суд, а також висновок Верховного Суду України у справі № 6-161цс13 не являються релевантним через різні обставини цих справ.

Узагальнені доводи і заперечень інших учасників справи

Компаніївськаселищна рада, від імені якої діє представник - адвокат Ковальов Юрій Володимирович, надала до суду відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що ОСОБА_1 вчинила порушення вимог ст. 8 Закону України «Про оренду землі» та умов договору, передавши земельну ділянку в суборенду не маючи на те права. Розірвання договору суборенди не звільняє відповідачку від відповідальності за вчинене порушення.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача ФГ «Розгачов Роман Олександрович» до суду апеляційної інстанції не надійшов.

Пояснення, надані учасниками справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Апелянт ОСОБА_1 особисто в суд апеляційної інстанції не з`явилася, а її представник адвокат Романяк М. Я. апеляційну скаргу підтримав.

Крім того, адвокат Романяк М. Я. повідомив суду, що він не представляє відповідача ФГ «Розгачов Роман Олександрович» в суді апеляційної інстанції. Іншого представника до суду цей відповідач не направив.

Представник позивача адвокат Ковальов Ю. В. заперечив проти вимог та доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд залишити її без задоволення.

Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини справи

Розпорядженням голови Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 20 березня 2006 року № 180-р ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано земельну ділянку площею 54,87 га ріллі в оренду строком на 20 років із земель сільськогосподарського призначення (запасу) Сасівської сільської ради та встановлено оренду плату не менше 2 % від грошової оцінки землі з щомісячною її виплатою (т. 1, а. с. 111 а).

12 квітня 2006 року між Компаніївською районною державною адміністрацією, орендодавець за договором, та ОСОБА_1 , орендар за договором, укладено договір, за умовами якого орендодавець передав орендареві строком на двадцять років в оренду земельну ділянку площею 54,87 га, в тому числі ріллі 54,87 га, яка розташована на території Сасівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

Відповідно до п. 44 цього договору він набув чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації, яку здійснено у Компаніївському відділі ДП «Кіровоградська регіональна філія Центра ДЗК при Держкомземі України» 12 квітня 2006 року за номером 141 (т. 1, а. с. 10-15).

25 лютого 2021 року між ОСОБА_1 і Фермерським господарством « ОСОБА_2 » укладенодоговір суборенди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 54,8651 га, якій присвоєно кадастровий номер 3522885300:02:000:9002, якою орендар ОСОБА_1 користується на підставі договору оренди землі, укладеного з Компанієвською районною державною адміністрацією, який діє до 12 квітня 2026 року (т. 1, а. с. 16-20). Договір суборенди укладено на строк дії договору оренди, а саме до 12 квітня 2026 року (п. 9 договору).

25 лютого 2021 року право суборенди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Фермерським господарством «Розгачов Роман Олександрович», номер запису про інше речове право : 40733525 (т. 1, а. с. 22).

20 грудня 2021 року ОСОБА_1 і Фрмерське господарство «Розгачов РоманОлександрович» уклали договір про розірвання договору суборенди земельної ділянки б/н від 25 лютого 2021 року (т. 1, а. с. 128).

21 грудня 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване припинення належного Фермерському господарству «Розгачов РоманОлександрович» права суборенди земельної ділянки за кадастровим номером 3522885300:02:000:9002 (т. 1, а. с. 129 130).

Позиція апеляційного суду

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення Компаніївького районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2022 року, в оскаржуваній його частині, відповідає.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Обставини, за яких суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, окремо визначені ч. 4, 5 ст. 367 ЦПК України, але таких у цій справі не встановлено. Тож, з огляду на вимоги апеляційної скарги, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду лише в частині вирішення позову Компаніївської селищної ради до ОСОБА_1 .

Враховуючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має надати відповідь на такі питання: чи являється укладення орендарем ОСОБА_1 договору суборенди земельної ділянки правопорушенням; якщо так, то чи є таке правопорушення достатнім для розірвання договору оренди землі; чи має право позивач вимагати розірвання договору.

Застосовані судом акти законодавства та норми права

Відповідно дост. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За положеннямич. 1, ч. 2 ст. 773 ЦК Українинаймач зобов`язаний володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач володіє та/або користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. 1, ч. 3 ст. 774 ЦК України).

Наймодавецьмає правовимагати розірваннядоговору найму,якщо наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі (п. 2 ст. 783 ЦК України).

Частиною 1ст. 2 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗК України,ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зіст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За ч. 6ст. 93 ЗК Україниорендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Наведена норма ЗК України конкретизована у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» відповідно до якої орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Відповідно до ч. 1ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Згідно з ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стосовно питання, чи являється укладення орендарем ОСОБА_1 договору суборенди земельної ділянки правопорушення

Наведені вище за текстом цієї постанови положень ст. 774 ЦК України, ч. 6 ст. 93 ЗК України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» передбачають, що суборенда (піднайм) земельної ділянки можливий лише за згодою орендодавця.

При цьому, за загальним правилом, таку згоду орендодавець має надати в письмовій формі, тобто його згода на передачу орендованої земельної ділянки в суборенду має бути висловлена чітко, однозначно і в належній формі, викладена у тексті договору оренди або окремо, але обов`язково письмово.

Поруч з цим, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» на підставі письмової заяви орендаря орендодавець може надати «мовчазну згоду» на передачу земельної ділянки в суборенду, якщо протягом одного місяця не надішле орендарю письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення.

Суд першої інстанції дослідив текст договору оренди землі від 12 квітня 2006 року, укладеного між Компаніївською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , копія якого міститься в матеріалах справи (т. 1, а. с. 10 13), та правильно встановив, що в договорі відсутня умова про надання згоди орендодавцем на передачу орендарем земельної ділянки в суборенду.

У суді першої інстанції відповідачка ОСОБА_1 стверджувала, що 15 січня 2021 року вона зверталася до орендодавця, яким за законом на той час було Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, з питання надання згоди на передачу орендованої земельної ділянки в суборенду ФГ «Розгачов Роман Олександрович» (світлокопія листа від 15 січня 2021 року т. 1, а. с. 53).

Однак, згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10 січня 2022 року № 29-11-0.3-116/2-22 факт надходження до Управління вказаного листа від ОСОБА_1 не зареєстровано (т. 1, а. с. 84).

Оригінал свого листа від 15 січня 2021 року до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з відміткою про його реєстрацію ОСОБА_1 до суду не надала.

Місцевий суд правильно оцінив докази у справі та дійшов обґрунтованого висновку, що факт набуття орендарем ОСОБА_1 права на передачу орендованої земельної ділянки в суборенду не підтверджений доказами.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що зміст п. 1, 4, 29 договору оренди землі від 12 квітня 2006 року вказує на те, що об`єкт оренди передається в особисте користування орендаря для самостійного здійснення ним господарювання з метою вирощування сільськогосподарської продукції.

Натомість, як правильно встановив місцевий суд, у 2021 році орендар ОСОБА_1 не здійснювала діяльності на орендованій нею земельній ділянці, а де-факто і де-юре передала її у користування іншій особі без згоди орендодавця, що суперечить змісту ряду норм актів законодавства України та умов договору оренди землі від 12 квітня 2006 року.

У зв`язку із цим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що укладення ОСОБА_1 договору суборенди орендованої нею земельної ділянки з ФГ «Розгачов Роман Олександрович» без відома та згоди орендодавця є порушенням умов договору оренди землі, яке породжує певні правові наслідки.

Стосовно питання, чи є таке правопорушення достатнім для розірвання договору оренди землі з орендарем

Оскаржуючи рішення місцевого суду та заперечуючи проти розірвання договору оренди землі, апелянт посилався на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми ст. 32 Закону України «Про оренду землі» у поєднані зі ст. 651 ЦК України оскільки не встановив істотного порушення умов договору, внаслідок якого друга сторона договору зазнало б шкоди та значною мірою була позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Цей довід відповідача колегія суддів апеляційного суду вважає неспроможним з таких підстав.

По-перше, зміст абзацу першого ч. 2 ст. 651 ЦК України вказує на те, що за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договір може бути розірваний як з підстав істотного порушення договору іншою стороною, яке відповідає ознакам, передбаченим абзацом другим ч. 2 цієї статті Кодексу, так і з підстав встановлених законом або договором.

Тобто, якщо закон або умови договору визначають наслідком того чи іншого порушення умов договору право другої сторони вимагати розірвання договору, то встановлення ознак, передбачених абзацом другим ч. 2 ст. 651 Кодексу, не вимагається.

По-друге, ст. 32 Закону України «Про оренду землі» не містить вичерпного переліку підстав для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

За змістом цієї статті Закону договір може бути достроково розірваний за рішенням суду з таких підстав:

1)в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.24і ст.25цьогоЗакону умовами договору;

2)в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки;

3)на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Апеляційний суд вище за текстом цієї постанови вже звертав увагу на те, що за змістом п. 1, 4, 29 договору оренди землі від 12 квітня 2006 року орендар, тобто ОСОБА_1 , зобов`язаний особисто користуватися орендованою земельною ділянкою для вирощування сільськогосподарської продукції, але порушив таке зобов`язання.

Відповідно до п. 40 договору оренди землі від 12 квітня 2006 року порушення договірних умов тягне за собою безспірне право районної державної адміністрації розірвати діючий договір.

Тож, за умовами договору будь-яке порушення орендарем умов договору оренди землі дає право орендодавцю вимагати дострокового розірвання договору, зокрема, передавача земельної ділянки в суборенду без його попередньої згоди.

Крім того, стосовно розірвання договору оренди землі з підстав, передбачених законами України (ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»), то таким законом, зокрема, є ЦК України, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 783 якого передача наймачем без дозволу наймодавця речі у володіння та/або користування іншій особі надає останньому право вимагати розірвання договору.

Отже, суд першої інстанції правильно виснував, що вчинене ОСОБА_1 порушення умов договору оренди землі дає підстави орендодавцю вимагати його дострокового розірвання, навіть якщо він не зазнав шкоди у розумінні ст. 651 ЦК України, а обраний ним спосіб захисту, а саме пред`явлення вимог про розірвання договору та повернення земельної ділянки, відповідає ст. 16, 783, 785 ЦК України.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року у справі № 6-161цс13 та постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 133/158/16-ц, так, як висновки місцевого суду не суперечать висновкам судів касаційної інстанції у вказаних рішеннях, а посилання на них у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду не мало наслідком неправильне вирішення спору.

Стосовно питання, чи має право позивач вимагати розірвання договору

Право вимагати розірвання договору в судовому порядку належить одній зі сторін договору.

Позивач Компаніївська селищна рада на час укладення договору оренди землі, тобто станом на 12 квітня 2006 року, не являлася його стороною.

Не являлася вона стороною цього договору і на час вказаного порушення договору оренди, вчиненого орендарем ОСОБА_1 , тобто станом на 25 лютого 2021 року, коли був укладений договір суборенди земельної ділянки.

З 27 травня 2021 року набув чинності п. 24 Розділу Х ЗК України, яким встановлено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, визначених підпунктами « а» - « е» цього пункту. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Сторони по справі визнають, що право комунальної власності на орендовану земельну ділянку за кадастровим номером 3522885300:02:000:9002 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 червня 2021 року (т. 1, а. с. 54).

Зміна форми власності та органу, який здійснює управління земельною ділянкою, не мало наслідком розірвання договору, тож Компаніївська селищна рада набула прав та зобов`язань орендодавця за договором від 12 квітня 2006 року починаючи з 29 червня 2021 року.

На той час ОСОБА_1 вже вчинила порушення умов договору та закону.

Вчинене нею порушення не вичерпалося фактом укладення договору суборенди без згоди орендаря так, як після цього право користування земельною ділянкою перейшло до суборендаря і на час заміни особи орендодавця воно тривало у часі.

До Компаніївської селищної ради перейшли весь комплекс прав попереднього орендодавця, зокрема, право вимагати розірвання договору у зв`язку із вчиненим правопорушенням.

Хоча внаслідок розірвання договору суборенди від 25 лютого 2021 року право суборендатора припинилося з 21 грудня 2021 року (т. 1, а. с. 128 130), тобто перестали існувати обставини порушення прав орендаря, це не спростовує самого факту вчинення такого порушення та можливості притягнення до цивільноправової відповідальності за вчинене із застосуванням відповідних йому правових наслідків.

Тож, відповідь на питання, чи має Компаніївська селищна рада право вимагати розірвання до говору так, має.

Такимчином,ухвалюючи рішенняпро задоволенняпозовних вимогКомпаніївської селищноїради до ОСОБА_1 ,місцевий судправильно застосуваввідповідні положенняЦК України,ЗК УкраїнитаЗакону України «Про оренду землі».

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення першої інстанції без змін.

Про судові витрати

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367,374,375,382-384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2022 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складено 31 січня 2023 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч. 3ст. 394 ЦПК України.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. І. Мурашко

О. І. Чельник