Рішення

від 31.01.2023 по справі 376/1249/22

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1249/22

Провадження № 2/376/169/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.,

за участю секретаря Борисевич Д.Л.

розглянувши в залі суду м.Сквири у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка, третя особа ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

До Сквирського районного суду Київської області надійшов вказаний позов, в якому позивач просив витребувати із ТОВ «ім.Шевченка» належної йому частини земельної ділянки, кадастровий номер 3224081500:009:0015 та стягнути судові витрати по справі.

В обгрунтування позову заначив, що є власником частини земельної ділянки площею 5,0159 га., що знаходиться на території Горобіївської сільскої раи Сквирського району Київської області за кадастровим номер 3224081500:04:009:0015, яку отримав у спадок від померлої бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.08.2013 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ім.Шевченка" укладено договір оренди землі №116, відповідно до якого Орендодавець, ОСОБА_3 , передала земельну ділянку кадастровий номер 3224081500:04:009:0015 в оренду строком на 10 років. В той же час п.30 договору №116 визначено, що договір припиняє свою дію у випадку смерті орендодавця. У зв`язку з чим вважає, що вищзазначений договір оренди є припиненним 09.03.2017 і відповідач незаконно продовжує володіти та користуватись данною земельною ділянкою .

Представник позивача адвокат Загородній В.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, додатково зазначив, що його довіритель звертався до відповідача з усними заявами про те, що він успадкував частини земельної ділянки після смерті ОСОБА_3 та просив повернути йому належну частину земельної ділянки, однак звернення були залишені без задоволення. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача адвокат Мусійко В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що спірне майно, яке просить витребувати позивач не являється індивідуально визначеним і не може бути витребувано оскільки становить частини земельної ділянки. Вважає, що відповіач володіє спірним майном на законних підставах відповідно до договору оренди №116. Про смерть ОСОБА_3 у встановлений законом строк ТОВ «ім.Шевченка» не повідомлено ні позивачем, ні третьою особою. З вказаних пістав вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином.

Вислухавши сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

01 серпня 2013 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ім.Шевченка" укладено оговір оренди землі №116, відповідно до якого Орендодавець, ОСОБА_3 , передала в оренду земельну ділянку площею 5,0159 га., кадастровий номер 3224081500:04:009:0015.(а.с.15-16)

Реєстраційною службою Сквирського районного управління юстиції Київської області зроблено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права запис про інше речове право №2260474 від 08.02.2013, а саме право оренди земельної ділянки, орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «ім.Шевченка».

Договір оренди укладено на 10 років. Після закінчення строку договору Орендар, має переважне право поновлення його на новий строк. ( пункт 7)

Нормативна грошова оцінка становить 113076,86грн.( пункт 5)

Орендна плата нараховується після збирання врожаю у ромірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 3392грн. та виплачується до 1 грудня.(пункт 8)

Пунктом 30 визначенні випаки припинення договору, в тому числі п.б) у випадку смерті Орендодавця.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с.9).

20 травня 2021 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на частини земельної ділянки розміром 5,0159га. В межах згідно з планом які визначені в натурі, кадастровий номер 3224081500:04:009:0015, яка роташована в Горобіївській сільскій раі Сквирського району Київської області. (а.с.11-12)

Власником іншої частини земельної ділянки роміром 5,0159га. являється ОСОБА_4 (а.с.13-14)

З адвокатського запиту від 08.12.2021 №08-12/21-2 вбачається, що позивач повідомив відповідача про смерть ОСОБА_3 , про припинення дії договору у зв`яку зі смертю останньої та наміром виділити в своє користування частини спірної земельної ділянки.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що спірною земельною ділянкою по тепершній час володіє та користується відповідач. Орендну плату за спірну земельну ділянку з 2017 року ніхто не отримує.

Згідно із ч.1 ст.4, ч.1ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В ст. 14 Конституції України вказано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно звимогами ст.3ЗК України,земельні відносинирегулюються КонституцієюУкраїни,цим Кодексом,а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативними актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

За змістом наведених приписів способи захисту цивільного права чи інтересуце закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновленнягарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Згідно із ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної (творчої) діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів (наприклад, створення речей), безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, настання або ненастання певної події. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Стаття 11 ЦК України прямо вказує лише на підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, однак зміст цього Кодексу свідчить про те, що за тих самих підстав цивільні права та обов`язки змінюються та припиняються.

Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми ЗК України та Закону України «Про оренду землі».

За змістом ч.1 ст. 93 ЗК України, статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди земліце договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї з сторін може бути посвідчений нотаріально (ч.1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі»).

Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаряобов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), зазначено, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постановиВеликої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі№ 504/2864/13-ц(пункт 71),від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).

У пункті 71 постанови від 23 листопада 2021 року Велика Палата Верховного Суду уточнила вказаний висновок, виклавши його перше речення так: зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками.

У даній справі позивач, посилаючись на позбавлення його права користування земельною ділянкою, яку займає ТОВ «ім.Шевченка», просить вилучити з незаконного користування цього товариства з обмеженою відповіальністю належну йому частину земельної ділянки, оскільки Орендодавець ОСОБА_3 померла в 2017 році.

Змістом договору від 01.08.2013 передбачено випадки припинення договору оренди, зокрема пп. б п.30.

Отже з 09.03.2017 договір є припиненим.

Пояснення представника відповідача щодо необізнаності ТОВ "ім.Шевченка" про смерть ОСОБА_3 спростовуються адвокатським запитом від 08.12.2021, в додатках до якого було подано свідоцтво про смерть орендодавця. Однак, не дивлячись на виявлені обставини та умови договору, ТОВ "ім.Шевченка" продовжили використовувати і на теперішній час використовують спірну земельну ділянку.

Тобто позивач подав негаторний позов про повернення земельної ділянки, при цьому формулювання позивачем позовних вимог, саме як вилучення земельної ділянки, на зміст позову, як негаторного, не впливає.

З урахуванням встановлених у цій справі обставин, зокрема установленого факту припинення ії договору оренди земельної ділянкивід 01.08.2013 №116 року з ТОВ «ім.Шевченка», відсутність волевиявлення нового власника на передачу в оренду земельної ділянки та безпідставність користування відповідачем цим майном, суд вважає, що позовна вимога про повернення земельної ділянки підлягає задоволенню. При цьому зазначення позивачем у позовній заяві про витребування у відповідача земельної ділянки, а не її повернення не має правового значення для вирішення цієї справи, оскільки таке формулювання позовної вимоги не спростовує змісту негаторного позову як способу захисту та права, на захист якого він поданий.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

У такому разі як негаторний позов слід розглядати позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку.

За установленими у цій справі обставинами позивач як власник земельної ділянки має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом зобов`язання відповідача її повернути.

Заперечення захисника Мусійко В.В. з приводу неможливості задоволення позову у зв`язку з тим, що позивач являється власником лише частин спірної земельної ділянки суд до уваги не приймає, та відносить це до питань пов`язаних з виконанням рішення.

На підставі викладеного та керуючисьЗаконом України «Про оренду землі», ст. ст.93,124 ЗК України , ст. ст.202,317,319,626,792 ЦК України, ст. ст.2,4,5,19,258-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка, третя особа ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння задовольнити.

Витребувати із ТОВ ім.Шевченка земельної ділянки, кадастровий номер 3224081500:04:009:0015, згідно із витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.05.2021, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.Г.Батовріна