Ухвала

від 30.01.2023 по справі 710/1506/21

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №710/1506/21

Номер провадження 4-с/710/2/23

УХВАЛА

іменем України

30.01.2023 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Щербак О.В.,

за участі секретаря судового засідання Кисличенко Л.А.,

скаржника ОСОБА_1 ,

боржника ОСОБА_2 ,

представника боржника адвоката Бабіч Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, посадова особа, дії якої оскаржуються: старший державний виконавець Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задніпряна Алла Анатоліївна, боржник: ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

02.01.2023 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задніпряної А. А. щодо винесення постанови від 12.12.2022 про закінчення виконавчого провадження № 69652099 та скасувати вказану постанову; покласти судові витрати скаржника пов`язані із розглядом справи, на поштові відправлення скарги учасникам виконавчого провадження , на Шполянський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

В обґрунтування скарги зазначив, що рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 15.04.2022 у цивільній справі N 710/1506/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.

Зокрема зобов`язано ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_1 , не пізніше 10-ти днів із дня набрання судовим рішенням законної сили, шляхом повідомлення на телевізійному каналі «НТН» у передачі «Свідок» про ухвалене судове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба інформації» про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди, із зачитуванням наступного тексту спростування: «Поширена мною на телевізійному каналі «НТН» у передачі «Свідок» інформація стосовно директора Лип`янської загальноосвітньої школи I-III ступенів Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_1 про те, що він у навчальних класах школи примушував учнів знімати штани та говорити йому, що директор цар - є такою, що не відповідає дійсності»

16.08.2022 старшим державним виконавцем Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задніпряною А. А. відкрито виконавче провадження № 69652099 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

12.12.2022 старшим державним виконавцем Задніпряною А.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 69652099 з примусового виконання виконавчого листа.

Вказана постанова не надходила на адресу позивача засобами поштового зв`язку, про її наявність він дізнався 25.12.2022 у автоматизованій системі виконавчого провадження. За вказаних обставин, просив поновити строк на оскарження постанови пропущений з поважних причин.

Скаржник уважає дії старшого державного виконавця Задніпряної А.А. щодо винесення постанови від 12.12.2022 про закінчення виконавчого провадження № 69652099 протиправними, а вказану постанову такою, що підлягає скасуванню судом.

Зміст оскаржуваної постанови державного виконавця від 12.12.2022 свідчить про те, що закінчення виконавчого провадження № 69652099 державний виконавець мотивував вчиненням дій з винесення постанов про накладення на боржника ОСОБА_2 штрафів і надіслання повідомлення про вчинення боржником ОСОБА_2 діянь (бездіяльності), які мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України.

Однак, положення частин першої - третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII вимагають від виконавця вчинення декількох дій, серед яких перевірка виконання судового рішення та надання вимоги боржнику про виконання рішення, що є різними за своєю правовою природою діями.

Вважає, що незважаючи на те, що норми статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» » від 02.06.2016 № 1404-VIII хоча і не містять припису щодо складання актів, системний аналіз норм наведеного закону дає підстави вважати, що фіксація факту перевірки має здійснюватися за допомогою акта, в тому числі перед закінченням виконавчого провадження.

Також заявником зазначено, що Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, зокрема статтею 18, та Інструкцією, виконавцю надано широке коло прав при здійсненні примусового виконання рішень спрямованого на забезпечення реального виконання таких рішень.

Матеріали виконавчого провадження № 69652099 не містять доказів щодо вжиття державним виконавцем усіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, до примусового виконання рішення, хоча повторне невиконання боржником рішення, яке може бути виконане без його участі, зобов`язує вжити зазначених заходів поряд із повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Також звернув увагу на те, що державний виконавець у межах наданих йому Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII та статте 435 Цивільного процесуального кодексу України повноважень, у разі неможливості виконання судового рішення, не позбавлений права звертатися до суду про зміну способу та порядку його виконання.

Як на підставу неправомірності оскаржуваної постанови посилався на правові висновки Верховного Суду у постановах від 30.08.2018 у справі №916/4106/14, від 14.04.2021 у справі №641/1933/19, відповідно яких вказано, що та обставина, що саме боржник відповідно до судового рішення зобов`язаний вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, оскільки хоч і зобов`язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов`язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, враховуючи встановлені судами обставини невиконання його у добровільному порядку та вчинення перешкод у його виконанні.

Крім того, звертав увагу, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови рішення суду від 15.04.2022 у цивільній справі № 710/1506/21 не лише залишилось не виконаним у частині боржником ОСОБА_2 , а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

За вказаних обставин, з огляду на відсутність у матеріалах виконавчого провадження № 69652099 доказів щодо того, що старшим державним виконавцем Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задніпряною А.А. вжито усіх можливих заходів для виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 69652099, вважав, що суду слід прийти до переконання, що оскаржувана постанова від 12.12.2022 винесена державним виконавцем передчасно та без належних на те підстав.

У судовому засіданні скаржник підтримав вимоги скарги, просив її задовольнити.

Представник скаржника у судовому засіданні зазначила, що державним виконавцем виконані дії передбачені ст. 63 ЗУ « про виконавче провадження». Крім того, зауважила, що боржником сплачені штрафи, які накладені державним виконавцем. Рішення суду боржник не має можливості виконати з поважних причин, оскільки вони не мають можливості зв`язатись із телеканалом НТН.

Боржник погодилась із поясненнями її представника.

Старший державний виконавець Шполянського ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задніпряна А.А. у судове засідання не з`явилась, подала заяву у якій заперечувала проти задоволення скарги, судове засідання провести без її участі.

Суд, дослідивши матеріали виконавчого провадження, наданого на виконання ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 12.01.2023, встановив наступне.

На виконанні Шполянського ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 69652099 з примусового виконання виконавчого листа № 2/710/85/22 , виданого 01.08.2022 Шполянським районним судом Черкаської області .

12.12.2022 старшим державним виконавцем Шполянського ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задніпряною А.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст. 39, ст. 40 ЗУ « Про виконавче провадження».

Положеннями ст. 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно п.п.а)ч.1ст.449ЦПКУкраїнискаргу можебутиподанодо суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Із наданих суду копій матеріалів виконавчого провадження вбачається наявність супровідного листа від 12.12.2022 про направлення вказаної постанови на адресу зокрема ОСОБА_1 .. Разом із тим, матеріали виконавчого провадження не містять доказів отримання копії вказаної постанови скаржником або його ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження.

Скаргу подано 27.12.2022, відповідно до відмітки на поштовому конверті, у якому така надійшла до суду.

Положеннями ч.2ст. 449 ЦПК Українивизначено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом. Згідно положень ч. 1ст.127 ЦПК Українипропущений строк процесуальний строк поновлюється за заявою учасника справи.

За встановлених обставин, із урахуванням відсутності відомостей про дату отримання оскаржуваної постанови, суд уважає, що строк на оскарження постанови підлягає поновленню.

Вирішуючи скаргу по суті суд виходить із наступного.

Із змісту копії виконавчого листа , виданого 01.08.2022 , вбачається, що Шполянським районним судом Черкаської області 15.04.2022 ухвалено рішення у справі № 710/1506/21, провадження 2/710/85/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації" про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди, яким зокрема зобов`язано ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_1 , не пізніше 10-ти днів із дня набрання судовим рішенням законної сили, шляхом повідомлення на телевізійному каналі «НТН» у передачі «Свідок» про ухвалене судове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба інформації» про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди, із зачитуванням наступного тексту спростування: «Поширена мною на телевізійному каналі «НТН» у передачі «Свідок» інформація стосовно директора Лип`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_1 про те, що він у навчальних класах школи примушував учнів знімати штани та говорити йому, що директор цар є такою, що не відповідає дійсності».

На підставі заяви ОСОБА_1 , старшим державним виконавцем Шполянського ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задніпряною А.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. У наведеній постанові боржнику встановлено строк виконання рішення 10 робочих днів.

27.09.2022 старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_2 за невиконання виконавчого листа у розмірі 1700,00 гривень.

27.09.2022 старшим державним виконавцем направлено вимогу на адресу боржника, ОСОБА_2 , про надання інформації про причини не виконання виконавчого листа, роз`яснено про обов`язковість виконання вимог державного виконавця, попереджено про відповідальність встановлену законом, та про кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України за невиконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідно платіжного доручення № 16856 від 20.10.2022 ОСОБА_2 сплачено штраф.

10.11.2022 старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_2 за невиконання виконавчого листа у розмірі 3400,00 гривень.

12.12.2022сформоване танаправлене 14.12.2022повідомлення наадресу Відділуполіцейської діяльності№ 2Звенигородського РВПГУНП уЧеркаській областіпро вчиненнякримінального правопорушення,передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно вимог статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною шостою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачено положенням статтею 63Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин другої-третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню- протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну, відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, неможливість виконання рішення суду без участі боржника зумовлене у розумінні положень абзацу третього частини третьої ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» тим, що таке виконаннямає бути нерозривно пов`язане з особою боржника,тобто відповідні дії, вчинити які зобов`язано за рішенням суду, можуть бути здійснені лише боржником.

У цій справі, аналіз резолютивної частини судового рішення, яким задоволено позовні вимоги скаржника, який самостійно визначив предмет своїх вимог саме таким чином, та яким зобов`язано боржника спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_1 … шляхом повідомлення на телевізійному каналі «НТН» у передачі «Свідок» про ухвалене судове рішення…із зачитуванням наступного тексту спростування: « ОСОБА_4 мною на телевізійному каналі «НТН» у передачі «Свідок» інформація…», дає підстави дійти висновку, що таке має бути виконане особисто саме боржником. Виконання вказаного рішення не можливо виконати без участі боржника, тобто його виконання нерозривно пов`язане із особою боржника, що унеможливлює виконання цього рішення без участі ОСОБА_2 шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання.

Ураховуючи відомості виконавчого провадження, які зазначені вище державний виконавець вчинив дії у відповідності до вимог ст. 63 ЗУ « Про виконавче провадження» , у зв`язку із невиконанням боржником вимог , зазначених у постанові про відкриття виконавчого провадження, винесла постанови про накладення штрафів.

Відповідно до положень абзацу третього частини 3 ст. 63 наведеного Закону встановлена послідовність дій державного виконавця, після накладення штрафів виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Державним виконавцем 12.12.2022 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, однак відповідно дати на повідомлені про вчинення боржником кримінального правопорушення таке направлене 14.12.2022. Разом із тим, як убачається із письмових пояснень державного виконавця, таке сформоване 12.12.2022 та вихідний номер проставлений 14.12.2022, у зв`язку із періодичною відсутністю електропостачання.

Із пояснень представника боржника у судовому засіданні вбачається, що за вказаним повідомленням державного виконавця внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв`язку з чим ОСОБА_2 надавала пояснення. Отже, мета вимог наведеної норми щодо направлення повідомлення про вчинення кримінального правопорушення реалізована.

Суд погоджується із доводами скаржника щодо обов`язковості виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлене сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили (рішення Європейського суду з прав людини «Горнсбі проти Греції»від 19 березня 1997 року, «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року).

Разом із тим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Рішення немайнового характеру це рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Державний виконавець, у свою чергу , обмежений у своїх діях щодо виконання рішення немайнового характеру, за яким таке має бути виконане особисто боржником та виконання якого нерозривно пов`язане з боржником.

Так, дійсно відповідно усталеної практики Верховного Суду (923/182/13, 607/2547/20 та ін.)та обставина, що саме боржник відповідно до судового рішення зобов`язаний вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення боржником, воно не може бути виконано без його участі на підставі абз. 2 ч. 2ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки хоч і зобов`язує боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов`язаним з його особою та не унеможливлює виконання рішення суду без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, враховуючи встановлені судами обставини невиконання його у добровільному порядку та вчинення перешкод у його виконанні.

Указана правова позиція сформована саме при обставинах, коли судове рішення може бути виконане без особистої участі боржника шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання ( вилучення та передача майна, залучення державним виконавцем суб`єкта господарювання для вчинення певних дій, звільнення приміщення та ін.).

Правові висновки Верховного Суду, викладених у постановах у справах 916/4106/14 та 641/1933/19, на які посилається скаржник, не підлягають застосуванню у даному випадку, оскільки обставини у наведених справах різняться зі справою, яка є предметом розгляду та висновки стосуються правомірності дій державного виконавця за обставин, визначених у абз. 2 ч. 2ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», про що також уже зазначалось судом.

Так, у наведених справах рішеннями суду було зобов`язано: у першій справі звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу існуючого кафе-бару , у другій повернути певну суму коштів, та Верховним Судом було з`ясовано, що судами не були встановлені обставини, за яких прийняті у цих справах рішення не можуть бути виконані без участі боржника.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно доположень ст.451ЦПК Україниза результатамирозгляду скаргисуд постановляєухвалу; уразівстановлення обґрунтованостіскарги судвизнає оскаржуванірішення,дії чибездіяльність неправомірнимиі зобов`язуєдержавного виконавцяабо іншупосадову особуоргану державноївиконавчої служби,приватного виконавцяусунути порушення(поновитипорушене правозаявника); якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що державний виконавець дотримався передбаченого законом порядку виконання рішення суду, а постанова про закінчення виконавчого провадження є правомірною та відповідає вимогам абз. 3 ч.3 ст.63 Закону України « Про виконавче провадження», відтак скарга не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного керуючись ст.ст. 447,449, 451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на постанову державного виконавця Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 12.12.2022 про закінчення виконавчого провадження № 69652099.

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений 03.02.2023.

Суддя О.В. Щербак