Ухвала

від 06.02.2023 по справі 120/10524/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

06 лютого 2023 р.Справа № 120/10524/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Книжка" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Книжка" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Підставою для звернення до суду стала незгода позивача з рішенням Головного управління ДПС у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій від 19.09.2022 №6090/02-32-09-04/41465247.

Ухвалою суду від 20.12.20222 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02.01.2023 до суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання обґрунтовується тим, що справа віднесена до справ незначної складності, а тому відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторони будуть позбавлені можливості касаційного оскарження рішення суду.

З урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 6 ст. 7, ч. 4 ст. 260 КАС України розгляд вказаної заяви здійснюється судом в порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Визначаючись щодо вказаного клопотання, суд виходив з такого.

Частиною 1 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За визначенням п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відтак, при вирішенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін доводи особи, яка заявляє клопотання, є важливими, однак не мають визначального значення. Натомість вирішальним є те, чи має суд можливість із урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування надати оцінку важливим аргументам учасників справи та прийняти рішення, що у повній мірі відповідало б критеріям законності та обґрунтованості. Прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін є правом суду. Вказана норма не встановлює обов`язкового прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін у разі наявності про це відповідного клопотання сторони.

Суд зауважує, що у поданому клопотанні відповідач не наводить жодних обґрунтувань щодо необхідності розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, що входять у предмет доказування встановлюються визначеними ч. 2 ст. 72 КАС України засобами доказування. До них належать: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експертів; 3) показання свідків.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Отже, навіть у випадку розгляду справи без проведення судового засідання та без повідомлення сторін, учасники справи не позбавлені можливості подавати докази у порядку та строки, встановлені процесуальним законом, висловлювати свою позицію письмово у передбачених ст. 159 КАС України заявах по суті справи та наводити свої міркування щодо доводів процесуальних опонентів.

При цьому суд враховує, що відповідач 09.01.2023 подав свій відзив на позов, де виклав свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем доводів, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Крім того, суд не може погодитись з доводами відповідача про те, що у випадку розгляду справи в спрощеному провадженні порушується право особи на касаційне оскарження рішення суду.

Так, відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, право на апеляційне оскарження рішення суду в адміністративній справі гарантується, тоді як реалізація права на касаційне оскарження судового рішення може підлягати певним обмеженням, встановленим законом.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини, зокрема у справах "Levages Prestations Services v. France", рішення від 23.10.1996, та "Brualla Gomez de la Torre v. Spain", рішення від 19.12.1997, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично, таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута ("Ашинґдейн проти Сполученого Королівства", від 28.05.1985, п. 57; "Меньшакова проти України", № 377/02, від 08.04.2010, п. 53, та інші).

Таким чином, внаслідок розгляду судом першої інстанції адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не порушується право учасника справи на апеляційне оскарження, тоді як право на перегляд судового рішення в касаційному оскарженню підлягає легітимному обмеженню на підставі закону.

Водночас суд зауважує, що згідно з абзацом 2 частини 5 статті 329 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, встановлена чинним процесуальним законом заборона на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності не є абсолютною і передбачає широкий перелік винятків, що додатково спростовує доводи відповідача у частині можливого порушення його права на перегляд судового рішення, у разі розгляду судом справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого клопотання, суд доходить переконання про відсутність підстав для відступу від своїх висновків, наведених в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, в частині обраної судом форми провадження для розгляду та вирішення цієї справи.

Керуючись ст.ст. 12, 167, 248, 256, 257, 262, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович