Ухвала

від 06.02.2023 по справі 140/8734/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

06 лютого 2023 рокуЛуцькСправа № 140/8734/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Димарчук Т.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) клопотання представника відповідача в адміністративній справі ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 , про скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_3 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі ГУ Держгеокадастру у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0722883400:02:000:0532 площею 3,0107 га, що належить ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачу на підставі рішення Липинської сільської ради Луцького району Волинської області від 05.09.1995 №5/3 27.12.1995 видано державний акт серії ІІ ВЛ №037109 на право приватної власності на землю, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №151 на земельні ділянки: загальною площею 0, 50 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (площею 0, 15 га) та ведення особистого селянського господарства (площею 0, 35 га), які знаходяться в селі Липини Луцького району Волинської області.

Позивач вказує на те, що під час виготовлення технічної документації з відновлення (встановлення) меж належної йому земельної ділянки у ПП «Сота Нова» виявилось, що на земельну ділянку кадастровий номер 0722883400:01:001:4138 (в державному акті зазначена за № 2, площею 0,35 га, розташована за адресою: с. Липини, Луцького району Волинської області) накладається земельна ділянка з кадастровим номером 0722883400:02:000:0532, належна громадянину ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на землю серії ЯА № 659097 від 10.10.2007. Останній набув у власність земельну ділянку на підставі договору міни земельної ділянки № 2086 від 08.08.2007.

Відтак, оскільки позивачу державний акт на право приватної власності на землю виданий значно раніше, отже при складанні технічної документації із землеустрою гр. ОСОБА_2 допущена помилка. Допущені працівниками проектної організації порушення при реєстрації земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 0722883400:02:000:0532 та видачі державного акта на право власності на земельну ділянку яка належить ОСОБА_2 порушують його право володіти та розпоряджатися належним майном.

31.01.2020 рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області по справі №161/8668/19 за позовом позовом ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, позов задоволено, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 659097 від 10.10.2007 виданий ОСОБА_2 та скасовано право власності земельної ділянки кадастровий номер 0722883400:02:000:0532 .

З рішення суду вбачається, що по суті вирішено питання про припиненням речових прав на земельну ділянку за третьою особою і не вирішено питання про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки.

Враховуючи обставину визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування права власності на земельну ділянку, 14.12.2022 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Волинській області з проханням виконати рішення суду, скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0722883400:02:000:0532, оскільки він не має можливості зареєструвати належну йому земельну ділянку, на що інформаційним листом від 18.11.2022 в.о начальника ГУ Держгеокадастру у Волинській області зазначив, що скасування державної реєстрації земельної ділянки за вказаним рішенням не можливе та рекомендував у судовому порядку скасувати державну реєстрацію земельної ділянки.

Позивач вказує на те, що відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. У ст.321 ЦК України встановлено, що прово власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вказує, що право власності на земельну ділянку виникло у нього з моменту державної реєстрації та отримання Державного акту і є первинним по відношенню до виникнення аналогічного права у гр. ОСОБА_4 . Під час видачі останньому оспорюваного державного акту було допущено суттєві порушення, що призвело до «накладення» земельних ділянок одна на одну.

З рішення суду по справі №161/8668/19 вбачається, що таким по суті вирішено питання про припинення речових прав на земельну ділянку за третьою особою і не вирішено питання про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, у зв`язку із чим позивач змушений звернутися до суду по даній справі, оскільки виникли обставини за яких існує державна реєстрація за третьою особою на вищевказану земельну ділянку.

З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.01.2023 відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (а.с.24).

У відзиві на позовну заяву від 24.01.2023 №9-3-0.6-269/2-23 представник відповідача просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Клопотання про закриття провадження у справі обгрунтоване тим, що спір у цій справі є не публічно-правовим, а цивільно-правовим, оскільки звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з даним позовом обумовлено тим, що на публічній карті України та у відомостях про земельну ділянку числиться земельна ділянка з кадастровим номером 0722883400:02:000:0532 (зареєстрована за ОСОБА_2 ), що унеможливлює реєстрацію належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 0722883400:01:001:4138, а отже має місце приватноправовий інтерес, на захист якого позивач звернувся до суду з вимогою про скасування державної реєстрації земельної ділянки 3 кадастровим номером 0722883400:02:000:0532.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача є підставним, а провадження у справі підлягає закриттю з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся в Луцький міськрайонний суд Волинської області з позовом до ОСОБА_2 , головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання недійсним акту про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.01.2020 у справі №161/8668/19 позов задоволено. Визнано недійсним державний акт серії ЯА № 659097 про право власності на землю від 10.10.2007, виданого управлінням Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської на ім`я ОСОБА_2 на підставі договору міни земельної ділянки від 08.08.2007 №2086 та скасовано реєстрацію право власності земельної ділянки кадастровий номер 0722883400:02:000:0532 (а.с.13-16).

Як зазначає позивач, враховуючи обставину визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування права власності на земельну ділянку, 14.12.2022 він звернувся до ГУ Держгеокадастру у Волинській області з проханням виконати рішення суду, скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0722883400:02:000:0532, оскільки він не має можливості зареєструвати належну йому земельну ділянку.

Відповідач листом від 18.11.2022 К-287/0-315/0/6-22 повідомив позивачу, що його звернення щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0722883400:02:000:0532 на підставі рішення суду, розглянуто. Рекомендовано позивачу у судовому порядку скасувати державну реєстрацію земельної ділянки. Одночасно відповідач повідомив, що на сьогодні у Державному земельному кадастрі на земельну ділянку з кадастровим номером 0722883400:02:000:0532 наявні відомості про Державний акт на право власності на земельну ділянку. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки можливо на підставі рішення суду та після скасування права власності на земельну ділянку в порядку визначеному Законом України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (а.с.21).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною 1 ст. 2 КАС України унормовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У п.24 рішення від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Суд зауважує, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Згідно із частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено в статті 19 ЦПК України, у частині першій якої зазначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Статтею 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п.10 ч.2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу-місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Таким чином, визнання незаконними дій суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Аналіз змісту статті 19 КАС України та вищезазначеих статей ЦПК України дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування юрисдикції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень); визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав особи.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Як визначено абзацом першим частини першої, частини другої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

З позовної заяви вбачається, що на земельну ділянку кадастровий номер 0722883400:01:001:4138 (в державному акті зазначена за № 2, площею 0,35 га, розташована за адресою: с. Липини, Луцького району Волинської області) накладається земельна ділянка з кадастровим номером 0722883400:02:000:0532, належна громадянину ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯА № 659097 від 10.10.2007. Останній набув у власність земельну ділянку на підставі договору міни земельної ділянки № 2086 від 08.08.2007.

Суд звертає увагу на ту обставину, що хоча рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.01.2020 у справі №161/8668/19 визнано недійсним державний акт серії ЯА № 659097 про право власності на землю від 10.10.2007, виданого управлінням Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської на ім`я ОСОБА_2 на підставі договору міни земельної ділянки від 08.08.2007 №2086 та скасовано реєстрацію права власності земельної ділянки кадастровий номер 0722883400:02:000:0532, однак, як вбачається з листа відповідача від 18.11.2022 К-287/0-315/0/6-22, на сьогодні у Державному земельному кадастрі на земельну ділянку з кадастровим номером 0722883400:02:000:0532 наявні відомості про Державний акт на право власності на земельну ділянку.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з даним позовом обумовлено приватноправовим інтересом, оскільки в публічній карті України та у відомостях про земельну ділянку числиться земельна ділянка з кадастровим номером 0722883400:02:000:0532 (зареєстрована за третьою особою ОСОБА_2 ), що унеможливлює реєстрацію належної позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 0722883400:01:001:4138, а тому на захист свого права позивач повинен звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Суд звертає увагу, що позивач просить зобов`язати відповідача скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0722883400:02:000:0532 площею 3,0107 га, що належить не йому, а третій особі - ОСОБА_2 , що свідчить про наявність приватно-правового спору між третьою особою та позивачем.

Відтак, спір у цій справі виходить за межі публічно-правового та з огляду на характер правовідносин у цій справі, має вирішуватись у порядку цивільного судочинства. Правомірність та добросовісність дій (бездіяльності) ГУ Держгеокадастру у Волинській області щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 0722883400:02:000:0532 може бути перевірено під час вирішення цивільно-правового спору, який безпосередньо стосується прав ОСОБА_2 , а тому не може бути розглянутий без його участі.

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції. Аналогічний висновок щодо застосування норм - процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №826/14015/17, від 11.09.2019 у справі №826/5562/17.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки, що зареєстрована за ОСОБА_2 необхідно закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України з одночасним роз`ясненням позивачу, що розгляд цієї справи має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 239 КАС України).

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Як передбачено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, оскільки провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв`язку з відмовою позивача від позову, а саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, тому позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 992,40 грн, сплачений згідно з квитанцією від 22.12.2022 № 0.0.2789003516.1.

Керуючись статтями 143, 238, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ГУ Держгеокадастру у Волинській області про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки, закрити.

Роз`яснити, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду, спір підлягає вирішеннню у порядку цивільного судочинства.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.М. Димарчук