Рішення

від 06.02.2023 по справі 280/1384/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 лютого 2023 року Справа № 280/1384/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166)

доДержавної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» (70053, Запорізька область, Вільнянський район, с. Дружелюбівка, вул. Олімпійська, 2)

простягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) до Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» (далі відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків відповідача, а також за рахунок готівки податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 549222,60 грн., із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1775504,69 грн., з екологічного податку у розмірі 1832,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла в результаті несплати зобов`язань за самостійно поданими деклараціями, застосованих контролюючим органом штрафних санкцій та пені. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг відповідачем не сплачено, а тому він підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг в загальній сумі 2326559,96 грн.

Ухвалою суду від 31.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі №280/1384/21; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, подав відзив (вх. від 29.03.2022 №14634), в якому зазначає, що ним сплачено задекларовану суму екологічного податку, що підтверджується платіжним дорученням від 03.12.2021 №513 та даними електронного кабінету платника податку. Крім того, зазначає про невідповідність зазначених у позовній заяві сум сумам податку, які декларувала установа. Також зауважує, що сума задекларованого земельного податку по декларації від 15.04.2020 №18642315 сплачена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 24.12.2020 №533 та випискою з електронного кабінету. Що стосується застосування штрафних санкцій та пені зазначив, що з урахуванням пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції та пеня не мали застосовуватися, а отже податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Звертає увагу, що виправний центр є неприбутковою бюджетною установою. При цьому, створено Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1)» (код ЄДРПОУ 08680046), яке входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. 31.08.2018 між відповідачем та Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1)» укладено договір №1 «Про організацію праці засуджених та обробіток земельної ділянки». На підставі вищезазначеного договору саме Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1)» обробляє земельну ділянку та зобов`язане перераховувати на розрахунковий рахунок установи кошти для плати за землю. Отже, Державна установа «Дружелюбівський виправний центр (№1)» є неналежним відповідачем щодо стягнення заборгованості з земельного податку, а розмір позовних вимог є необґрунтованим та непідтвердженим документально. У задоволенні позову просить відмовити.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Державна установа «Дружелюбівський виправний центр (№1)» (код ЄДРПОУ 08594542) зареєстрована в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до даних довідки про заборгованість за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 549222,60 грн., із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1775504,69 грн., з екологічного податку у розмірі 1832,67 грн., яка виникла на підставі наступного.

Так, відповідачем самостійно подано до контролюючого органу:

звітну податкову декларацію з плату за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 06.02.2020 за 2020 рік, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання із земельного податку у розмірі, зокрема, 147253,25 грн. (термін сплати 30.06.2020 не сплачено 58878,44 грн., 30.07.2020, 31.08.2020, 30.09.2020, 30.10.2020, 30.11.2020, 30.12.2020) та 147253,29 грн. (термін сплати 01.02.2021);

звітну податкову декларацію з плату за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 15.04.2020 за 2020 рік, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання із земельного податку, зокрема, у розмірі 655,60 грн. (термін сплати 01.02.2021);

звітну податкову декларацію з плату за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 04.02.2021 за 2021 рік, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання із земельного податку, зокрема, у розмірі 54958,63 грн. (термін сплати 02.03.2021, 30.03.2021, 30.04.2021, 31.05.2021);

звітну податкову декларацію з екологічного податку від 07.05.2021 за І квартал 2021 року, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання з екологічного податку у розмірі 1834,28 грн.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. (п. 286.2 ст. 286 ПК України).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. (п. 287.1 ст. 287 ПК України).

У відповідності до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Покликання Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» на те, що вона є неналежним відповідачем щодо стягнення заборгованості з земельного податку, суд відхиляє з огляду на наступне.

Так, відповідачем до матеріалів справи надано копію Договору від 31.08.2018 №1 про організацію праці засуджених та обробіток земельної ділянки, укладеного між Державною установою «Дружелюбівський виправний центр (№1)» (Сторона 1) та Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1)» (Сторона 2). Предметом даного договору є залучення засуджених до суспільно корисної праці на виробничих об`єктах Сторони 2, у зв`язку із чим останній надається право на обробітку ріллі та вирощування товарної сільськогосподарської продукції по обробці земельних ділянок загальною площею 2788.0047 га, які є в постійному користуванні Сторони 1 у відповідності до Державного акту на право постійного користування землею від 24.01.1997 І-ЗП №001312. Пунктом 2 договору передбачено, що з метою забезпечення Сторони 1 коштами на плату за землю Сторона 2 перераховує на розрахунковий рахунок Сторони 1 кошти у розмірі та строки, зазначені Стороною 1 у письмовому рахунку згідно коефіцієнта нормативно-грошової оцінки землі, у розмірі, що не перевищує ставки земельного податку.

Зважаючи на вищенаведені правові норми, а також на зміст договору від 31.08.2018 №1, платником земельного податку у спірному випадку є саме Державна установа «Дружелюбівський виправний центр (№1)». При цьому, та обставина, що Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1)» має перераховувати Державній установі «Дружелюбівський виправний центр (№1)» кошти для сплати такого податку, не робить останню неналежним відповідачем у даній справі.

Стосовно посилань відповідача на те, що податкові зобов`язання за звітною податковою декларацією з плату за землю від 15.04.2020 у розмірі 655,60 грн. (термін сплати 01.02.2021) ним сплачено в повному обсязі, слід зазначити наступне.

Дійсно, відповідачем до матеріалів справи надано копію платіжного доручення від 24.12.2020 №533 на суму 15000,00 грн., із зазначенням призначення платежу: сплата земельного податку за грудень 2020 року.

Проте, як вбачається з облікової картки платника податків, станом на 18.12.2020 за відповідачем обліковується заборгованість із земельного податку у розмірі 1606241,49 грн.

В силу пункту 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Тобто, у зв`язку із наявністю у відповідача податкового боргу з земельного податку, сплачені ним кошти зараховуються у рахунок погашення такого боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від призначення платежу, зазначеного у платіжному дорученні. Наведене свідчить про помилковість тверджень відповідача про погашення податкового зобов`язання за звітною податковою декларацією з плату за землю від 15.04.2020 у розмірі 655,60 грн.

Разом із тим, суд приймає доводи відповідача про сплату податкових зобов`язань з екологічного податку на підставі платіжного доручення від 03.12.2021 №513 на суму 1834,28 грн., копія якого міститься у матеріалах справи. Позивач, в свою чергу, не довів наявності заборгованості за вказаною декларацією, оскільки облікова картка платника податків з екологічного податку, надана до суду, містить відомості станом на 31.05.2021.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що наявність у відповідача заборгованості з екологічного податку не доведена належними та достовірними доказами. В той же час, заборгованість установи з земельного податку за самостійно поданими деклараціями складає, з урахуванням часткової сплати, 1310141,35 грн.

Також, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, на підставі акту перевірки від 02.10.2020 №2557/08-01-04-22/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 02.10.2020 №4768/04-22, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 5429,53 грн.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, на підставі акту перевірки від 04.11.2020 №003567/08-01-04-22/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 04.11.2020 №571/04-22, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 5774,06 грн.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, на підставі акту перевірки від 08.10.2020 №001605/08-01-04-22/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 08.10.2020 №0030470422, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 857,05 грн.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, на підставі акту перевірки від 02.09.2020 №001277/08-01-59-04/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 02.09.2020 №0024435904, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 16645,92 грн.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, на підставі акту перевірки від 03.08.2020 №000745/08-01-59-04/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 03.08.2020 №0017695904, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 207654,84 грн.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, на підставі акту перевірки від 22.07.2020 №000733/08-01-59-04/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 22.07.2020 №0017195904, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 91944,82 грн.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, на підставі акту перевірки від 26.06.2020 №000597/08-01-59-04/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 26.06.2020 №0014955904, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 3999,60 грн.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, на підставі акту перевірки від 01.07.2020 №000602/08-01-59-04/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2020 №0015035904, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 66583,68 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та отримані ним, що підтверджується підписами на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень. Докази їх оскарження відповідачем в матеріалах справи відсутні. Отже, всі вищезазначені податкові повідомлення-рішення вважаються узгодженими.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У встановлені п. 57.3 ст. 57 ПК України строки нараховані контролюючим органом суми штрафних санкцій у загальному розмірі 398889,50 грн. відповідачем не сплачені.

Стосовно доводів відповідача про те, що всі вищезазначені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, адже винесені без урахування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, суд зауважує, що вказані твердження не впливають на спірні правовідносини та не спростовують висновків суду про те, що вищеперелічені податкові повідомлення-рішення є узгодженими. Так, відповідач не був позбавлений можливості оскаржити вказані податкові повідомлення-рішення в судовому порядку, обґрунтовуючи позовну заяву вказаними доводами.

Також, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, на підставі акту перевірки від 23.08.2019 №57/08-01-13-06/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 24.09.2019 №0021021306, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 549668,33 грн.

Судом з системи «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що відповідач оскаржував податкове повідомлення-рішення від 24.09.2019 №0021021306 в судовому порядку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2020 у справі № 280/6318/19, яке набрало законної сили 22.09.2020, у задоволенні позовних вимог Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» відмовлено.

За правилами абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, з дня набрання рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 №0021021306 законної сили, тобто з 22.09.2020, грошові зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 24.09.2019 №0021021306 вважаються узгодженими.

Слід зазначити, що позивачем заявляється до стягнення за даним податковим повідомленням-рішенням сума у розмірі 549127,11 грн.

Стосовно заявленої до стягнення пені з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 95,49 грн. та із земельного податку у розмірі 66473,84 грн. слід зазначити наступне.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.

В подальшому, постановами Кабінету Міністрів України, дія карантину неодноразово продовжувалася; запроваджений з 12.03.2020 карантин не переривався і наразі триває, що є загальновідомою обставиною у розумінні ч. 3 ст. 78 КАС України.

Слід зазначити, що звільнення від нарахування пені на період дії карантину є заходом державної підтримки платників податків та такий захід застосовується щодо всіх випадків нарахування пені з будь-якого податку, встановленого Податковим кодексом України. Тобто, на період дії карантину платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Проте, у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України несплачена заборгованість із земельного податку у розмірі 1709 030,85 грн. (1310141,35 грн. за деклараціями +398889,50 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями) та у розмірі 549127,11 грн. з податку на доходи фізичних осіб вважається податковим боргом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, податковим органом вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Так, відповідачу направлено податкову вимогу форми «Ю» від 05.02.2019 №1921-59 на суму 927533,89 грн., яка вручена йому, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно із п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 95.1- 95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач доказів сплати заборгованості із земельного податку у розмірі 1709 030,85 грн. та у розмірі 549127,11 грн. з податку на доходи фізичних осіб не надав.

Посилання відповідача на невідповідність зазначених у позовній заяві сум сумам податку, які декларувала установа, суд відхиляє, оскільки наявність технічних описок у позові не впливає на результат розгляду даної справи. Так, рішення судом приймається на підставі наявних у справі доказів, які підтверджується наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 1709 030,85 грн. та у розмірі 549127,11 грн. з податку на доходи фізичних осіб.

На підставі викладеного, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Державну установу «Дружелюбівський виправний центр (№1)» (70053, Запорізька область, Вільнянський район, с. Дружелюбівка, вул. Олімпійська, 2; код ЄДРПОУ 08594542), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків податковий борг із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1709 030 (один мільйон сімсот дев`ять тисяч тридцять) гривень 85 коп. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 549127 (п`ятсот сорок дев`ять тисяч сто двадцять сім) гривень 11 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 06.02.2023.

СуддяЮ.П. Бойченко