Постанова

від 20.12.2023 по справі 280/1384/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 280/1384/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області та апеляційну скаргу Державної установи "Дружелюбівський виправний центр №1" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №280/1384/22 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Державної установи "Дружелюбівський виправний центр №1" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» (далі відповідач), в якій просить суд стягнути з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків відповідача, а також за рахунок готівки податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 549222,60 грн., із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1775504,69 грн., з екологічного податку у розмірі 1832,67 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №280/1384/22 позов задоволено частково. Стягнуто кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Державну установу «Дружелюбівський виправний центр (№1)» (70053, Запорізька область, Вільнянський район, с. Дружелюбівка, вул. Олімпійська, 2; код ЄДРПОУ 08594542), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків податковий борг із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1709 030 (один мільйон сімсот дев`ять тисяч тридцять) гривень 85 коп. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 549127 (п`ятсот сорок дев`ять тисяч сто двадцять сім) гривень 11 коп.

Позивач, частково не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови у стягненні сум пені та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідачем також подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати рішення в частині стягнення земельного податку в сумі 398889,53 грн та прийняти нову постанову, якою в частині стягнення земельного податку в сумі 398889,53 грн. відмовити, в інший частині рішення залишити без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, в межах вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, проте, підлягає задоволенню апеляційна скарга відповідача, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, державна установа «Дружелюбівський виправний центр (№1)» (код ЄДРПОУ 08594542) зареєстрована в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області.

Відповідно до даних довідки про заборгованість за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 549222,60 грн., із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1775504,69 грн., з екологічного податку у розмірі 1832,67 грн., яка виникла на підставі:

- звітної податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 06.02.2020 за 2020 рік, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання із земельного податку у розмірі, зокрема, 147253,25 грн. (термін сплати 30.06.2020 не сплачено 58878,44 грн., 30.07.2020, 31.08.2020, 30.09.2020, 30.10.2020, 30.11.2020, 30.12.2020) та 147253,29 грн. (термін сплати 01.02.2021);

- звітної податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 15.04.2020 за 2020 рік, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання із земельного податку, зокрема, у розмірі 655,60 грн. (термін сплати 01.02.2021);

- звітної податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 04.02.2021 за 2021 рік, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання із земельного податку, зокрема, у розмірі 54958,63 грн. (термін сплати 02.03.2021, 30.03.2021, 30.04.2021, 31.05.2021);

- звітної податкової декларації з екологічного податку від 07.05.2021 за І квартал 2021 року, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання з екологічного податку у розмірі 1834,28 грн.

Відповідачем до матеріалів справи надано копію платіжного доручення від 24.12.2020 №533 на суму 15000,00 грн., в якому вказано призначення платежу: сплата земельного податку за грудень 2020 року. Проте, як вбачається з облікової картки платника податків, станом на 18.12.2020 за відповідачем обліковується заборгованість із земельного податку у розмірі 1606241,49 грн.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області відносно відповідача було прийнято декілька податкових повідомлень-рішень, а саме:

на підставі акту перевірки від 02.10.2020 №2557/08-01-04-22/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 02.10.2020 №4768/04-22, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 5429,53 грн;

на підставі акту перевірки від 04.11.2020 №003567/08-01-04-22/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 04.11.2020 №571/04-22, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 5774,06 грн;

на підставі акту перевірки від 08.10.2020 №001605/08-01-04-22/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 08.10.2020 №0030470422, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 857,05 грн;

на підставі акту перевірки від 02.09.2020 №001277/08-01-59-04/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 02.09.2020 №0024435904, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 16645,92 грн;

на підставі акту перевірки від 03.08.2020 №000745/08-01-59-04/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 03.08.2020 №0017695904, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 207654,84 грн;

на підставі акту перевірки від 22.07.2020 №000733/08-01-59-04/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 22.07.2020 №0017195904, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 91944,82 грн;

на підставі акту перевірки від 26.06.2020 №000597/08-01-59-04/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 26.06.2020 №0014955904, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 3999,60 грн;

на підставі акту перевірки від 01.07.2020 №000602/08-01-59-04/8594542 винесено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2020 №0015035904, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 66583,68 грн.

Нараховані контролюючим органом суми штрафних санкцій у загальному розмірі складають 398889,50 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції у межах доводів апеляційних скарг зазначає наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведені у ч.2 ст.2 КАС України критерії правомірності, по своїй суті є вимогами для суб`єкта владних повноважень приймати відповідні рішення та вчиняти дії: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням своїх повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Цим Кодексом передбачені функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених ним Кодексом та законами з питань митної справи.

Як зазначено у пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до п.п.14.1.147. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з п. «в» ч.1 ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. Як зазначено у ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пп.269.1.1, 269.1.2 п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з п.287.4 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, - рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом четвертим пункту 56.18 статті 56 ПКУ встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З апеляційної скарги відповідача вбачається, та колегією суддів з системи «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що відповідач оскаржив в судовому порядку податкові повідомлення-рішення, прийняті на загальну суму 398 889,53 грн., а саме: №0014955904 від 26.06.2020р. на суму 398 889,53 грн.; №0015035904 від 01.07.2020р. на суму 66 583,68 грн.; №0017195904 від 22.07.2020р. на суму 91 944,82 грн.; №0017695904 від 03.08.2020р. на суму 207 654,84 грн.; №0024435904 від 02.09.2020р. на суму 16 645,92 грн.; №0030470422 від 08.10.2020р. на суму 857,05 грн.; №571/04-22 від 04.11.2020р. на суму 5 774,06 грн.; №4768/04-22 від 02.12.2020р. на суму 5 429,53 грн.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2022 року у справі № 280/2938/22, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року по справі № 280/2938/22 задоволено позовні вимоги, а саме, суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області: №0014955904 від 26.06.2020р., №0015035904 від 01.07.2020р., податкове повідомлення-рішення №0017195904 від 22.07.2020р., податкове повідомлення-рішення №0017695904 від 03.08.2020р., податкове повідомлення-рішення №0024435904 від 02.09.2020р., податкове повідомлення-рішення №0030470422 від 08.10.2020р., податкове повідомлення-рішення №571/04-22 від 04.11.2020р., податкове повідомлення-рішення №4768/04-22 від 02.12.2020р.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при задоволенні позову в частині стягнення податкової заборгованості на суму 398 889,53 грн. що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень, а саме: №0014955904 від 26.06.2020р. на суму 398 889,53 грн.; №0015035904 від 01.07.2020р. на суму 66 583,68 грн.; №0017195904 від 22.07.2020р. на суму 91 944,82 грн.; №0017695904 від 03.08.2020р. на суму 207 654,84 грн.; №0024435904 від 02.09.2020р. на суму 16 645,92 грн.; №0030470422 від 08.10.2020р. на суму 857,05 грн.; №571/04-22 від 04.11.2020р. на суму 5 774,06 грн.; №4768/04-22 від 02.12.2020р. на суму 5 429,53 грн. не прийняв до уваги факт їх неузгодженості у наслідок оскарження відповідачем таких повідомлень-рішень у судовому порядку, у зв`язку із чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Стосовно заявленої до стягнення пені з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 95,49 грн. та із земельного податку у розмірі 66473,84 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року. В подальшому, постановами Кабінету Міністрів України, дія карантину неодноразово продовжувалася; запроваджений з 12.03.2020 карантин не переривався і наразі триває, що є загальновідомою обставиною у розумінні ч. 3 ст. 78 КАС України.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги позивача зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Підсумовуючи викладене у сукупності, за наслідками апеляційного перегляду справи доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження. Судове рішення не повністю відповідає встановленим ст. 242 КАС України вимогам.

Згідно з ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в частині задоволених вимог не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги відповідача спростовують позицію суду в цій частині та підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права в оскаржуваній частині, що призвело до неправильного вирішення справи. Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині стягнення нарахованих контролюючим органом сум штрафних санкцій у розмірі 398889,50 грн. підлягає скасуванню та в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №280/1384/22, - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної установи "Дружелюбівський виправний центр №1" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №280/1384/22, - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №280/1384/22, - в частині стягнення податкової заборгованості із земельного податку за податковими повідомленнями-рішеннями на суму 398 889,53 грн. скасувати та в цій частині у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №280/1384/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко