Ухвала

від 23.01.2023 по справі 320/1008/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

23 січня 2023 року м. Київ Справа № 320/1008/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" про забезпечення адміністративного

позову доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" Головного управління ДПС в Одеській областіпровизнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма "Дісна» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 09.01.2023 № 58-п.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДПС у м. Києві до набрання законної сили судовим рішенням вчиняти дії стосовно прийняття розпоряджень про анулювання ліцензій:

-на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) від 27.09.2022 № 990208202200063 за місцем розташування філій, визначених додатками до ліцензії;

-на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі від 14.04.2021 № 990209202100035за місцем розташування філій, визначених додатками до ліцензії.

В обґрунтування наведеної вище заяви позивач зазначає, що наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 09.01.2023 № 58-п«Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" є очевидно протиправним.

Позивач звертає увагу на те, що ним на підставі положень статті 81 Податкового кодексу України було відмовлено у допуску посадових осіб відповідача до проведення фактичної перевірки, у зв`язку з чим існує висока імовірність анулювання виданих позивачу Головним управлінням ДПС у м. Києві ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

Позивач стверджує, що прийняття розпорядження про анулювання наведених вище ліцензій призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, його відокремлених підрозділів та господарських одиниць, у зв`язку з чим застосування судом заходу забезпечення позову у вигляді заборони іншій особі (у даному випадку - органу, який видав ліцензію) вчиняти такі дії є цілком співмірним із заявленими позовними вимогами та є необхідною умовою для ефективного захисту порушених прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна".

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує така небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка у разі невжиття судом заходів забезпечення позову в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводять до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

При цьому заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 25.09.2018 в адміністративній справі № 290/844/17.

Суд також враховує, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, оскільки вживається судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних рішень, дій та бездіяльності з боку відповідача, щоб забезпечити в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України підстав, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Так, заявник не довів суду існування обставин, які без вжиття судом відповідних заходів вказували б на неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення в майбутньому.

Суд також враховує, що при вирішенні питання про забезпечення позову у спосіб, що передбачений пунктом 4 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору.

У даному випадку предметом спору є акт індивідуальної дії наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 09.01.2023 № 58-п «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна".

У свою чергу можливість прийняття Головним управлінню ДПС у м. Києві розпоряджень про анулювання виданих позивачу ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями пов`язана не з обставинами та правовими підставами прийняття відповідачем оскаржуваного наказу, оскільки є наслідком окремих правовідносин, що пов`язані з недопуском посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, визначеної наказом.

Таким чином, позивач фактично просить суд забезпечити позов шляхом заборони іншій особі вчиняти дії, що не стосуються предмета даного спору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Суд також звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх порушених прав у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення щодо анулювання ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" про забезпечення позову відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Суддя Харченко С.В.