КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 грудня 2024 року № 320/1008/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» (02160, м. Київ, пр. Соборності, 15, код ЄДРПОУ 31566495) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП44069166), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 09.01.2023 №58-п "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Фірма "Дісна" (код ЄДРПОУ 31566495) щодо проведення фактичної перевірки ТОВ "Фірма "Дісна" (код ЄДРПОУ 31566495) за адресою місця знаходження його господарської одиниці: м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, буд. 3/5 літ. "А".
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про відмову посадовим особам відповідача у допуску до проведення перевірки та вказав, що підставою стала неправомірність наказу № 58-п від 09.01.2023 про проведення фактичної перевірки через незазначення у ньому інформації, що стала підставою для проведення фактичної перевірки, призначення вдруге за рік фактичної перевірки позивача та прибуття неповного складу посадових осіб для проведення перевірки. Вважає вказані обставини підставою для скасування спірного наказу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 23.01.2024 (суддя ОСОБА_1 ) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Рішенням Вищої ради правосуддя №411/0/15-24 від 13 лютого 2024 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №320/1008/23 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року справу прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А.
Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позову заяву, в якому вказав, що за результатами виходу за адресою місцезнаходження складського приміщення ТОВ «Фірма Дісна», представниками позивача відмовлено в допуску посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області для проведення фактичної перевірки, у зв`язку з чим проведення останньої неможливо, про що складено акт про відмову у допуску посадових осіб для проведення фактичної перевірки № 33/15-32-09-04/31566495 від 10.01.2023. Зазначає, що відповідачем було додержано всіх законодавчо визначених підстав щодо проведення фактичної перевірки позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Головним управлінням ДПС в Одеській області у відповідності до вимог пп. 191.1.4 п.191.1 ст. 191, пп. 191.1.14 п. 191.1 ст. 191, ст. 20, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) прийнято наказ від 09.01.2023 року № 58-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ФІРМА "ДІСНА"» (код ЄДРПОУ 31566495)», з 10.01.2023 року тривалістю 10 діб, за перевіряємий період з 10.09.2022 року - по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв.
У відповідності до даного наказу та направлень на перевірку від 09.01.2023 року №95/15-32-09-04, № 96/15-320-36, № 95/15-32-09-03, № 95/15-32-09-05 року посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області 10.01.2023 року о 13 год. 30 хв був здійсненний вихід, з метою проведення фактичної перевірки ТОВ «Фірма "ДІСНА"» (код ЄДРПОУ 31566495) за адресою господарської діяльності: м. Одеса, вул.. Генерала Цвітаєва, 3/5, літера А, з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів в складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, та здійснення заходи щодо вручення копії наказу Головного управління ДПС в Одеській області № 58-п від 09.01.2023 року та направлень на проведення перевірки.
Вказані документи було пред`явлено начальнику відділу продажів Одеської філії ТОВ «Фірма "ДІСНА"» Драгомирецькій Юлії Олександрівні, яка відмовила посадовим особам Головного управління ДПС в Одеській області у допуску до проведення фактичної перевірки.
Підстава недопуску була зазначена на копії наказу від 09.01.2023 року № 58-п відображена на акті про відмову у допуску до проведення перевірки та визначена у письмових поясненнях від 10.01.2023 року, доданих до акту.
Посадовими особами відповідача було складено 10.01.2023 року в 13 год. 30 хв. акт відмови від допуску до перевірки.
Даний акт був вручений та підписаний начальником відділу продажів ТОВ «Фірма «ДІСНА» із зауваженнями.
Вважаючи винесений наказ протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України) (пункт 1.1 статті 1 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, як передбачено пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема:
- здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (підпункт 19-1.1.1);
- контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів (підпункт 19-1.1.2);
- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (підпункт 19-1.1.14);
- здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (підпункт 19-1.1.16).
За змістом п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За визначенням, наведеним у пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Абзацами 1-4 пп. 81.1 ст. 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
Поряд з цим, приведені норми закріплюють таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки, як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2023 року у справі №420/11790/22.
Порядок проведення фактичної перевірки та підстави для її призначення визначені у статті 80 ПК України.
За вимогами пункту 80.1 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи.
Приписами пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України обумовлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що в порушення вимог п.п. 80.2.5 п. 80.2. ст. 80 Податкового Кодексу України, відповідачем у спірному наказі не зазначена підстава для проведення фактичної перевірки, що свідчить про його протиправність.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, суд не погоджується із такими висновками позивача з огляду на наступне.
Як вбачається з наказу № 58-п від 09.01.2023 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Фірма «Дісна» контролюючий орган призначив фактичну перевірку з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
Державна податкова служба України листом від 06.01.2023 № 585/7/99-00-09-02-01-07, який адресовано Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Харківській та Чернігівській областях та м. Києві повідомила, що до Державної податкової служби 23.12.2022 надійшов лист Національної поліції України від 22.12.2022 № 34954 кл/24/9/1-2022/вс, яким було повідомлено ДПС України про те, що під час проведення обшуків складських приміщень за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 47, які перебувають у використанні ТОВ «Фірма «ДІСНА» (код СДРПОУ 31566495) виявлено та вилучено етикетки для алкогольних напоїв, а також незаконно виготовлені алкогольні напої, які в подальшому були передані для проведення експертиз.
Згідно висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України від 18.11.2022 № СЕ-19- 22/25511-ФХД та висновку експерта ДСУ «Головне бюро судово - медичної експертизи МОЗ України» від 16.12.2022 № 243/22, надані для проведення експертиз алкогольні напої не відповідають вимогам ДСТУ та можуть нести загрозу здоров`ю людини.
У вказаному листі зазначено про необхідність з 10.01.2023 провести фактичні перевірки ТОВ «Фірма «Дісна» (код ЄДРПОУ 31566495) за адресами зберігання алкогольних напоїв зазначеними у додатку. В ході перевірки необхідно дослідити питання обігу алкогольних напоїв, відповідності фактичних залишків алкогольних напоїв з даними бухгалтерського обліку, тощо.
З огляду на надходження до Державної податкової служби України листа від уповноваженого суб`єкта - Національної поліції України, а до ГУ ДПС у Дніпропетровській області листа ДПС України, у контролюючого органу виникла необхідність провести фактичні перевірки ТОВ «Фірма «ДІСНА» (код ЄДРПОУ 31566495) за адресами місць зберігання алкогольних напоїв зазначеними у додатку до вищезазначеного листа ДПС України.
У постановах від 12 серпня 2021 року (справа № 140/14625/20), від 10 квітня 2020 року (справа № 815/1978/18), Верховний Суд вказував, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.
Частиною першою статті 16 зазначеного Закону вказано, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Тобто, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Відтак, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.
Отже, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на відсутність у наказі на проведення перевірки передбачених законом підстав для її призначення та порушення порядку проведення перевірки.
При цьому судом встановлено, що спірний наказ ГУ ДПС в Одеській області від 09.01.2023 № 58-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «Фірма «Десна» відповідає вимогам, що передбачені до їх змісту п.п. 81.1 ст. 81 ПК України, а саме останній містить: дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб`єкта; адреса об`єкта; мета перевірки з питань дотриманням законодавства у сфері обігу підакцизних товарів; підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, зокрема пп. 80.2.2, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України; дата початку перевірки; тривалість перевірки, що відповідає вимогам п.81.1 ст.81 ПК України.
Водночас, суд звертає увагу, що згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.01.2021 по справі № 460/1239/19 «При цьому, не зазначення такої підстави в наказі на проведення на перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п.п.81.1 ст. 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом».
Пунктом 81.1. статті 81 ПК України обумовлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів :
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Разом з тим, приписами п.81.2 ст. 81 ПК України унормовано, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Суд зауважує, що посадовою особою ТОВ «Фірма «Дісна» було відмовлено у допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, про що складено акт про відмову у допуску посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області на проведення фактичної перевірки від 10.01.2023 № 33/15-39-09-04/31566495. Зазначений акт підписано із зауваженнями та отримано начальником відділу продажів Одеської філії ТОВ.
Посилання позивача на невручення засвідченої належним чином копії наказу про проведення перевірки, суд вважає необґрунтованим, оскільки, як встановлено під час розгляду справи, посадові особи Головного управління ДПС в Одеській області під час виходу 10.01.2023 року на проведення фактичної перевірки ТОВ «Фірма "ДІСНА», мали оригінал наказу від 09.01.2023 року № 58-п та копію, яка відповідно до вимог п. 80-2, п. 81.1 ст. 81 ПК України вручається платнику податків (його посадовим особам або особі, яка здійснює розрахункові операції).
Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача про вихід на перевірку не всім складом посадових осіб, зазначених у наказі, в зв`язку із тим, що початок проведення фактичної перевірки у відповідності до вимог п.80.7 ст. 80 ПК України, можливий за умов наявності двох і більше посадових осіб контролюючого органу, що спростовує необхідність забезпечення участі абсолютно всіх перевіряючих, визначених у наказі.
При цьому, як свідчать матеріали справи, 10.01.2023 року посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області було надано 4 оригінали направлень на перевірку, виписаних на відповідних осіб та їх посвідчення для огляду.
Отже, наказ, направлення та посвідчення були пред`явлені представнику позивача, такі дії посадових осіб відповідача відповідають приписам Податкового кодексу України і є підставою для початку проведення фактичної перевірки.
Щодо твердження позивача про проведення регулярних фактичних перевірок ТОВ «Фірма «Дісна» суд зазначає, що вказані обставини не є підставою для скасування оспорюваного наказу, оскільки приписами Податкового Кодексу не встановлено обмежень у разі наявності фактичних підстав для призначення та проведення фактичних перевірок, а також щодо інтервалу та кількості фактичних перевірок.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що видання керівником відповідача наказу про призначення перевірки саме по собі не створює небезпеки правам чи законним інтересам підприємства позивача, оскільки сам по собі факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише тільки процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов`язкових платежів. Разом з тим, приписами Податкового Кодексу не встановлено обмежень у разі наявності фактичних підстав для призначення та проведення фактичних перевірок щодо інтервалу та кількості фактичних перевірок.
Таким чином, за результатами розгляду справи, судом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області було додержано всіх законодавчо визначених підстав для проведення фактичної перевірки позивача, що свідчить про законність та обґрунтованість наказу від 09.01.2023 №58-п "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Фірма "Дісна".
Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, суд також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» (02160, м. Київ, пр. Соборності, 15, код ЄДРПОУ 31566495) відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2024 |
Оприлюднено | 27.12.2024 |
Номер документу | 124049213 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Білоноженко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні