Рішення

від 01.02.2023 по справі 620/8625/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2023 року м. Чернігів Справа № 620/8625/22

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Кремчаніної В.І.,

представника позивача Онисько М.М.,

представника відповідача Ананко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фермерського господарства «АГРО-ПРО» до Головного управління ДПС України у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Фермерського господарства «АГРО - ПРО» (далі також ФГ «АГРО - ПРО», позивач) до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі також ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області від 11.08.2022 № 2966/25010700, №2965/25010700.

В обґрунтування позову зазначено, що не погоджується із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх необґрунтованим та протиправними, такими, що не базуються на нормах чинного законодавства України, а висновки перевірки - суб`єктивними та такими, що протирічать наданим до перевірки документам і дійсним обставинам господарської діяльності платника. Стверджує, що господарські операції з надання консультаційних послуг були реальними, спрямованими на настання реальних наслідків. Зазначає, що наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку свідчить про всі підстави для формування податкового кредиту.

02.12.2022 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25.01.2023 ухвалою суду, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Представник відповідача надіслав суду відзив, в якому зазначив, що ГУ ДПС в Чернігівській області у позивача проведено документальну позапланову виїзну перевірку за результатами якої встановлено порушення норм п.44.1 с.44, п. 185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8 ст.200, п.201.1 ст. 201 ПК України. Вказані висновки слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень, а тому, на думку відповідача, доводи викладені позивачем у позові, є необґрунтованими. Вказав, що перевірка позивача проведена відповідно до норм чинного законодавства, висновки акту перевірки є правомірними, оскільки документами бухгалтерського обліку позивача не підтверджено реального здійснення господарських операцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні з доводів, наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ФГ «АГРО -ПРО» зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культурі насіння олійних культур (КВЕД 01.11) , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємств та громадських формувань.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за січень 2022 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, розрахунок суми бюджетного відшкодування, податкову декларацію на додану вартість, відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/ розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його корегування, довідка на суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (а.с.162-163,166-173,т.1).

Керуючись п.п. 19-1.1.6. п. 19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4. ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України ( ПК України) ГУ ДПС в Чернігівській області призначено документальну позапланову виїзну перевірку відповідно до наказу від 09.06.2022 № 458-п (а.с.96-124 т.1).

На підставі вказаного наказу посадовою особою відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 12.07.2022 № 1589/07/41713034 (а.с.96-129).

Контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що перевіркою встановлено порушення:

- абзацу б пункту 200.4, пунктів 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, зі змінами і доповненнями, підприємству не підтверджено суму бюджетного відшкодування у розмірі 274445 грн, а саме відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 91142 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 183303 грн.

- п. 44.1 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.. 198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, абз.1, п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), завищено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду всього на суму 207743 грн., в т.ч. за грудень 2021року на суму 201320 грн, за січень 2022року на суму 6423 грн.

На підставі таких висновків, ГУ ДПС в Чернігівській області, 11.08.2022 винесено відповідні податкові повідомлення-рішення № 2966/25010700, №2965/25010700, № 2964/25010700.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням від 20.10.2022 12953/6/99-00-06-01-05-06 ДПС України скасовано ППР ГУ ДПС у Чернігівській області від 11.08.2022 № 2964/25010700 про зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 13303 грн і застосування 45825,75 грн штрафних санкцій, а ППР №2965/25010700 про відмову у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на 91142 грн та №2966/25010700 про зменшення від`ємного значення ПДВ на 207743 гривень - залишено без змін.

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом, та оскаржив ППР від 11.08.2022 № 2966/25010700, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість та №2965/25010700, яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період січень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при надання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 91142,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено право контролюючого органу проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Як передбачено підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано статтею 78 ПК України.

Так, згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Аналіз змісту наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки:

перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість;

друга - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

У постанові від 19.02.2021 у справі № 821/1235/17 Верховний Суд, проаналізувавши підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, сформулював висновок, відповідно до якого зміст наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перший - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; другий - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України.

Згідно з пунктом 200.11 пункту 200 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

За змістом підпунктів 200.10, 200.11 статті 200 Податкового кодексу України проведення камеральної перевірки податкової звітності не потребує виконання інших умов, окрім дотримання строку, передбаченого абзацом 1 пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу. Натомість підстави для проведення документальної перевірки платника податку виникають в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками або з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 Податкового кодексу України.

В даній справі підставою документальної позапланової виїзної перевіркиФГ «Агро-Про»є дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

В акті перевірки від 12.07.2022 № 158/07/41713034 зазначено, що ФГ «АГРО -ПРО» включено до розрахунку бюджетного відшкодування (таблиці 2 додатку 3 "Розрахунок суми бюджетною відшкодування (Д3) декларації) та рядків 20.2. 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2022 року суму податку на додану вартість у розмірі 91142 грн, яка фактично не оплачена, чим завищено бюджетне відшкодування податку та січень 2022 року в сумі 91142 грн. Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, шо зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) встановлено його завищення за січень 2022 року на загальну суму ПДВ 207743грн. внаслідок завищення рядка 19 Декларації.

Проте суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які б підтверджували наявність підстав для проведення документальної позапланової перевірки ФГ «АГРО -ПРО» відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України за наявності підстав, визначених в розділі V цього Кодексу, зокрема, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у пункті 200.11 статті 200 Податкового кодексу України операціями.

Натомість позивач зазначив, що заявлена ним до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість розрахована за рахунок від`ємного значення ПДВ за грудень 2021 року, січень 2022 року (а.с. 172).

Тобто вказане відшкодування не сформоване за операціями за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документарними перевірками або за операціями з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 Податкового кодексу України.

Здійснюючи перевірку заявленої суми бюджетного відшкодування, контролюючий орган виходив з того, що вона є частиною суми від`ємного значення з податку на додану вартість. Разом з тим відповідач не врахував, що для цілей підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України сума бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення з податку на додану вартість є окремими та самостійним показниками податкової декларації, для проведення перевірки кожного з яких встановлені різні підстави й передумови.

Під час розгляду і вирішення цього спору суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 19 березня 2020 року у справі № 460/2939/18, від 19 лютого 2021 року у справі № 821/1235/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 814/3860/14, згідно з якою вживання в тексті норм підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України словосполучень «відшкодування з бюджету податку на додану вартість», «сума бюджетного відшкодування» наряду із «від`ємне значення з податку на додану вартість» свідчить про те, що встановлена підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України умова перевищення 100 тис. гривень як підстава для проведення позапланової документальної перевірки стосується від`ємного значення з податку на додану вартість як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку.

Таким чином, контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки платника податку в разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ (підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України) і якщо розрахунок такої суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у пункті 200.11 статті 200 ПК Україниопераціями.

З огляду на викладене, встановлені в цій справі обставини свідчать про відсутність, передбачених пунктом200.11 статті 200 ПК України,підстав для призначення позапланової документальної перевірки.

Враховуючи те, що під час розгляду справи відповідач не довів наявності підстав для проведення позапланової документальної перевірки заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість, суд дійшов висновку, що перевірка ФГ«АГРО -ПРО», за результатами якої складений акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 12.07.2022 № 1589/07/41713034 та прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, проведена за відсутності підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а тому є незаконною.

У постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №520/8836/18 суд зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією Українита законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки; акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другоюстатті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимогПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відсутність підстав для проведення документальною позапланової перевірки призводить не лише до визнання незаконною перевірки, але й відсутності правових наслідків такої (незаконність прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення перевірки рішень).

Зважаючи на викладене у сукупності та враховуючи незаконність проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки ФГ «АГРО -ПРО» результати якої оформлені актом перевірки від 12.07.2022, суд дійшов висновку, щовказані обставини унеможливлюють виникнення правових наслідків такої перевірки, а саме відсутності права на отримання бюджетного відшкодування та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Що ж стосується доводів відповідача, викладених у відзиві, щодо не підтвердження позивачем документами бухгалтерського обліку реальність господарських операцій з його контрагентами, то суд їх відхиляє, з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV).

Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відтак підтвердженням господарської операції, виходячи з визначення Закону №996-ХІV, є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною першою статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач, на підтвердження реальності господарських операцій, надав до суду: договори про надання послуг, укладені між ФГ «АГРО - ПРО» (далі за текстом КЛІЄНТ) та ТОВ «БАХМАЧ АГРО» (далі за текстом ВИКОНАВЕЦЬ) від 30.10.2020 №4/2021С ФР та від 01.04.2021 №5/2021 С ФР, предметом яких у відповідності до пункту 1.1 зазначено, що КЛІЄНТ доручає, а ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов`язання надавати КЛІЄНТУ консультаційні послуги, а також сільськогосподарські послуги, що випливають зі змісту статті 2 Договорів, а КЛІЄНТ зобов`язується прийняти та оплатити вартість таких послуг (а.с. 23-30, 40-47 т.1), відповідні акти виконаних робіт, технологічну карту вирощування, оборотно-сальдові відомості, платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи.

Так, вказані правочини про надання послуг містять, що саме мало бути зроблено й умови надання послуг. Акти виконаних робіт (послуг) містять відомості про надання консультативних послуг з питань агрономії та економіки сільського господарства.

Фінансово-економічний ефект від отриманих послуг консультативного характеру підтверджується відомостями технологічної карти вирощування до договору від 30.10.2020 №4/2021С ФР (а.с. 60-61 т.1), рух коштів - оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за грудень 2021 року та січень 2022 року (а.с. 39, 56-59, 63, 164 т.1).

Представник позивача зазначає, що необхідністю отримання позивачем консультативних послуг стало те, що у ФГ «АГРО -ПРО» відсутні виробничі потужності, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по 104 та 105 рахунках за 2020 рік та 2021 рік про відсутність у позивача рухомого та нерухомого майна, і оборотно -сальдовими відомості по 104 та 105 рахунках ТОВ «Бахмач Агро» про наявність рухового та нерухомого майна.

Отже, вказані документи бухгалтерського обліку повністю підтверджують суть наданої послуги, необхідність та зв`язок послуги з господарською діяльністю позивача (основний вид діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культурі насіння олійних культур (КВЕД 01.11), (а.с. 243 т.1).

Докази, які б свідчили про те, що вказані документи містять інформацію, що не відповідає дійсності, або спростовує доводи позивача, відповідачем, на виконання частини другої статті 77 КАС України, суду не надано.

Посилання відповідача на те, що платіжні доручення, надані позивачем в ході перевірки, містять інше призначення платежу, суд відхиляє, оскільки наявність помилки у оформленні документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Отже, приймаючи до уваги встановлення судом отримання позивачем консультативних послуг за вказаними правочинами, рух активів, суд не може погодитись з доводами відповідача про не підтвердження позивачем документами бухгалтерського обліку реальності господарських операцій з його контрагентами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 4483,27 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 11.08.2022 № 2966/25010700, №2965/25010700.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Фермерського господарства «АГРО-ПРО» судовий збір в розмірі 4483,27 грн (чотири тисячі чотириста вісімдесят три гривні 27 коп.), сплачений відповідно до платіжного доручення № 1076 від 23.11.2022.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Фермерське господарство «АГРО-ПРО» вул.Київська, буд.39,смт Короп, Чернігівська область,16200 код ЄДРПОУ 41713034.

Відповідач: Головне управління ДПС України у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України вул.Реміснича, буд.11,м.Чернігів,14000 код ЄДРПОУ 44094124.

Повний текст рішення виготовлено 06 лютого 2023 року.

Суддя І.І. Соломко