Постанова

від 14.11.2023 по справі 620/8625/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/8625/22 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року (повний текст виготовлено 06 лютого 2023 року) у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «АГРО-ПРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року позивач, Фермерське господарство «АГРО-ПРО», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 11.08.2022 № 2966/25010700, №2965/25010700.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено повністю:

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 11.08.2022 № 2966/25010700, №2965/25010700.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції не повністю досліджено обставини у справі, невірно застосовано норми матеріального права.

Апелянт вказує, що перевіркою встановлено, що в порушення п.200.4, п. 200.7, п.200.8, п.200.9 ст.200 ПК України позивачем неправомірно включено до розрахунку бюджетного відшкодування та рядків 20.2, 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2022 року суму податку на додану вартість у розмірі 91142 грн.

Крім іншого, апелянт вважає що розгляд цієї справи в порядку спрощеного провадження порушує його право на справедливий суд, для з`ясування всіх обставин справи розгляд мав здійснюватись за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 р. у справі за адміністративним позовом фермерського господарства «АГРО-ПРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

16 травня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Фермерського господарства «АГРО-ПРО», в якому позивач повністю підтримує позицію суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу контролюючого органу без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03 жовтня 2023 року № 950/0/15-23 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ у разі, коли суддя-доповідач із складу колегії суддів у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкоджати розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 3.3.3 Засад використання автоматизованої системи у Шостому апеляційному адміністративному суді у випадках, передбачених п. «б» п. 3.3.1, передача справи до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу здійснюється суддею (помічником судді) за актом прийому-передачі. У разі, якщо залишок нерозглянутих справ, що передаються до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу з підстав, передбачених п. «б» п. 3.3.1, перевищує 5 справ, повторний автоматизований розподіл здійснюється виключно на підставі відповідного рішення зборів суддів.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді ОСОБА_1

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2023 року у справі № 620/8625/22 визначено склад суду: Бєлова Л.В. - головуючий суддя, судді Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.

18 жовтня 2023 року справу № 620/8625/22 передано судді-доповідачу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року справу № 620/8625/22 прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ФГ «АГРО -ПРО» зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культурі насіння олійних культур (КВЕД - 01.11) , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємств та громадських формувань.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за січень 2022 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, розрахунок суми бюджетного відшкодування, податкову декларацію на додану вартість, відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/ розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його корегування, довідка на суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (а.с.162-163,166-173,т.1).

Керуючись п.п. 19-1.1.6. п. 19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4. ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України ( ПК України) ГУ ДПС в Чернігівській області призначено документальну позапланову виїзну перевірку відповідно до наказу від 09.06.2022 № 458-п (а.с.96-124 т.1).

На підставі вказаного наказу посадовою особою відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 12.07.2022 № 1589/07/41713034 (а.с.96-129).

Контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що перевіркою встановлено порушення:

- абзацу б пункту 200.4, пунктів 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, зі змінами і доповненнями, підприємству не підтверджено суму бюджетного відшкодування у розмірі 274445 грн, а саме відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 91142 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 183303 грн.

- п. 44.1 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.. 198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, абз.1, п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), завищено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду всього на суму 207743 грн., в т.ч. за грудень 2021року на суму 201320 грн, за січень 2022року на суму 6423 грн.

На підставі таких висновків, ГУ ДПС в Чернігівській області, 11.08.2022 винесено відповідні податкові повідомлення-рішення № 2966/25010700, №2965/25010700, № 2964/25010700.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням від 20.10.2022 12953/6/99-00-06-01-05-06 ДПС України скасовано ППР ГУ ДПС у Чернігівській області від 11.08.2022 № 2964/25010700 про зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 13303 грн і застосування 45825,75 грн штрафних санкцій, а ППР №2965/25010700 про відмову у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на 91142 грн та №2966/25010700 про зменшення від`ємного значення ПДВ на 207743 гривень - залишено без змін.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що оскільки під час розгляду справи відповідач не довів наявності підстав для проведення позапланової документальної перевірки заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість, суд дійшов висновку, що перевірка ФГ«АГРО-ПРО», за результатами якої складений акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 12.07.2022 № 1589/07/41713034 та прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, проведена за відсутності підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а тому є незаконною.

Враховуючи викладене, суд зазначив, що відсутність підстав для проведення документальною позапланової перевірки призводить не лише до визнання незаконною перевірки, але й відсутності правових наслідків такої (незаконність прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення перевірки рішень).

Також приймаючи до уваги встановлення судом отримання позивачем консультативних послуг за вказаними правочинами, рух активів, суд не погодився з доводами відповідача про не підтвердження позивачем документами бухгалтерського обліку реальності господарських операцій з його контрагентами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, проте з інших доводів.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вже було зазначено вище, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, враховуючи незаконність проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки ФГ «АГРО-ПРО» результати якої оформлені актом перевірки від 12.07.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що вказані обставини унеможливлюють виникнення правових наслідків такої перевірки, а саме відсутності права на отримання бюджетного відшкодування та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції з посиланням на приписи пункту 200.11 пункту 200 статті 200 ПК України, вказав наступне:

«Згідно з пунктом 200.11 пункту 200 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

За змістом підпунктів 200.10, 200.11 статті 200 Податкового кодексу України проведення камеральної перевірки податкової звітності не потребує виконання інших умов, окрім дотримання строку, передбаченого абзацом 1 пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу. Натомість підстави для проведення документальної перевірки платника податку виникають в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками або з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 Податкового кодексу України.

В даній справі підставою документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Агро-Про» є дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

В акті перевірки від 12.07.2022 № 158/07/41713034 зазначено, що ФГ «АГРО -ПРО» включено до розрахунку бюджетного відшкодування (таблиці 2 додатку 3 "Розрахунок суми бюджетною відшкодування (Д3) декларації) та рядків 20.2. 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2022 року суму податку на додану вартість у розмірі 91142 грн, яка фактично не оплачена, чим завищено бюджетне відшкодування податку та січень 2022 року в сумі 91142 грн. Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, шо зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) встановлено його завищення за січень 2022 року на загальну суму ПДВ 207743грн. внаслідок завищення рядка 19 Декларації.

Проте суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які б підтверджували наявність підстав для проведення документальної позапланової перевірки ФГ «АГРО -ПРО» відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України за наявності підстав, визначених в розділі V цього Кодексу, зокрема, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у пункті 200.11 статті 200 Податкового кодексу України операціями.

Натомість позивач зазначив, що заявлена ним до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість розрахована за рахунок від`ємного значення ПДВ за грудень 2021 року, січень 2022 року (а.с. 172).

Тобто вказане відшкодування не сформоване за операціями за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документарними перевірками або за операціями з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 Податкового кодексу України.»

З огляду на викладене, суд першої інстанції в оскаржувано рішенні дійшов висновку про відсутність, передбачених пунктом 200.11 статті 200 ПК України, підстав для призначення позапланової документальної перевірки, при цьому, врахувавши правову позицію правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 19 березня 2020 року у справі № 460/2939/18, від 19 лютого 2021 року у справі № 821/1235/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 814/3860/14.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись, оскільки судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, суд першої інстанції застосував приписи пункту 200.11 пункту 200 статті 200 ПК України в редакції, яка втратила чинність станом на дату винесення наказу про проведення перевірки в межах спірних правовідносин та реалізацію останньої.

Так, апеляційний суд наголошує, що відповідно до приписів пункту 200.11 пункту 200 статті 200 ПК України в редакції, чинній станом на дату винесення наказу від 09.06.2022 № 458-п (а.с.96-124 т.1), яким ГУ ДПС в Чернігівській області призначено документальну позапланову виїзну перевірку, контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Таким чином, станом на дату призначення перевірки приписи ПК України не містили застережень про те, що контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, як помилково вказав суд першої інстанції.

Вищевикладеним спростовуються висновки суду першої інстанції про відсутність передбачених пунктом 200.11 статті 200 ПК України підстав для призначення позапланової документальної перевірки.

Разом з тим, що правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в контексті висновків перевірки контролюючого органу, апеляційний суд вказує наступне.

Контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що перевіркою встановлено порушення:

- абзацу б пункту 200.4, пунктів 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, зі змінами і доповненнями, підприємству не підтверджено суму бюджетного відшкодування у розмірі 274445 грн, а саме відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 91142 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 183303 грн.

- п. 44.1 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.. 198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, абз.1, п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), завищено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду всього на суму 207743 грн., в т.ч. за грудень 2021року на суму 201320 грн, за січень 2022 року на суму 6423 грн.

На підставі таких висновків, ГУ ДПС в Чернігівській області, 11.08.2022 винесено відповідні податкові повідомлення-рішення № 2966/25010700, №2965/25010700, № 2964/25010700.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням від 20.10.2022 12953/6/99-00-06-01-05-06 ДПС України скасовано ППР ГУ ДПС у Чернігівській області від 11.08.2022 № 2964/25010700 про зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 13303 грн і застосування 45825,75 грн штрафних санкцій, а ППР №2965/25010700 про відмову у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на 91142 грн та №2966/25010700 про зменшення від`ємного значення ПДВ на 207743 гривень - залишено без змін.

Таким чином, спірним в межах справи є правомірність ППР від 11.08.2022 № 2966/25010700, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 207 743,00 грн та № 2965/25010700, яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період січень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при надання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 91 142,00 грн.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

За правилами п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Абзацом 1 пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Наведені правові норми свідчать, що для отримання платником податку права на бюджетне відшкодування необхідними та достатніми умовами є фактична сплата податку на додану вартість отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, відображення рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, у відповідній податковій декларації, подання документів, визначених у пунктах 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України та підтвердження відповідних сум відшкодування за результатами перевірки.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений та підтверджений належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Приписи ст. 9 вказаного Закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо взаємовідносинами ФГ «Агро-Про» та ТОВ «БАХМАЧ АГРО» .

У ході провадження господарської діяльності між ФГ «Агро-Про» та ТОВ «БАХМАЧ АГРО» було укладено Договори про надання послуг: - №4/2021С ФР від 30 жовтня 2020р; - №5/2021 С ФР від 01 квітня 2021р.

У відповідності до п. 1.1 вищенаведених Договорів Фермерське господарство «Агро Про» (КЛІЄНТ) доручає, а ТОВ «БАХМАЧ АГРО» (ВИКОНАВЕЦЬ) бере на себе зобов`язання надавати КЛІЄНТУ консультаційні послуги, а також сільськогосподарські послуги (далі спільно по тексту - послуги), що випливають зі змісту Договорів, а КЛІЄНТ зобов`язується прийняти та оплатити вартість таких послуг.

Факт надання послуг підтверджується: - Актом здачі-приймання робіт №267 від 03 грудня 2021р. (до Договору №4/2021С ФР від 30 жовтня 2020р).; - Актом здачі-приймання робіт №268 від 03 грудня 2021р. (до Договору №5/2021 С ФР від 01 квітня 2021р.). Акти виконаних робіт (послуг) містять відомості про надання консультативних послуг з питань агрономії та економіки сільського господарства. Позивачем надано технологічну карту вирощування, оборотно-сальдові відомості, платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи.

На виконання п. 201.1. ст. 201 ПК України та у відповідності з положень п. 187.1. ст. 187 ПК України, ТОВ «БАХМАЧ АГРО» було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

Фінансово-економічний ефект від отриманих послуг консультативного характеру підтверджується відомостями технологічної карти вирощування до договору від 30.10.2020 №4/2021С ФР (а.с. 60-61 т.1), рух коштів - оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за грудень 2021 року та січень 2022 року (а.с. 39, 56-59, 63, 164 т.1).

Також як звернув увагу позивач, ТОВ «Бахмач Агро» як суб`єкт надання консультаційних послуг у відповідності до ст. 52 Податкового кодексу України зверталось до Державної податкової служби України за податковою консультацією (копія запиту від 23.08.2022 р. №146) з наступними питаннями: чи підлягає оподаткуванню ПДВ винагорода, яка отримується ТОВ «Бахмач-Агро» у вигляді частини прибутку ФГ «АГРО-ПРО» від вирощування с/г продукції при реалізації проекту АП ФРАНШИЗА як оплата за інформаційно-консультаційні послуги; чи така плата є платою за інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), тобто має розглядатись як роялті і не є об`єктом оподаткування ПДВ.

Згідно індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 05.10.2022р. №1662/ІПК/99-00-21-03-02-06 роз`яснено, що консультаційні послуги ТОВ «Бахмач Агро» є об`єктом оподаткування ПДВ і оподатковуються у загальному порядку з нарахуванням податкових зобов`язань з ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Отже, вказані документи бухгалтерського обліку повністю підтверджують суть наданої послуги, необхідність та зв`язок послуги з господарською діяльністю позивача (основний вид діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культурі насіння олійних культур (КВЕД - 01.11), (а.с. 243 т.1).

Щодо взаємовідносинами ФГ «Агро-Про» та ТОВ «Агро Кейс», в акті перевірки податковим органом зазначено, що в січні 2022 р. ФГ «АГРО ПРО» було включено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за січень 2022 р. податкову накладну по контрагенту ТОВ «Агро Кейс» (код ЄДРПОУ 41470396) за номенклатурою «Оренда сільгоспехніки з екіпажем», що була зареєстрована з порушенням терміну реєстрації, а саме ПН №1 дата виписки 04.01.2022, дата реєстрації 08.02.2022 на суму 6.423 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач не заперечує факт реєстрації ТОВ «Агро Кейс» податкової накладної №1 від 04.01.2022 із прострочкою, однак вказує, що ця податкова накладна не брала участі в обрахунку податкового кредиту за січень 2022 року.

Згідно Акту перевірки (стор.25) сума ПДВ кредиту по р.10.1 декларації з ПДВ за січень 2022 року за даними Підприємства становила 344.143 грн. В таблиці 2.1 додатка 1 до декларації з ПДВ за січень 2022 року дійсно була включена податкова накладна ТОВ «Агро Кейс» №1 від 04.01.2022, але вона не брала участі в обрахунку суми в полі «Усього за звітний (податковий) період», яке було перенесено в р.10.1 декларації. Якщо порахувати суму по рядках 1-12 табл.2.1 дод.1, то вона складає 350566 грн, а Підприємством в полі Усього та в р.10.1 відображено суму 344143 грн, різниця складає 6.423 грн, що саме і є сумою ПДВ по податковій накладній №1 від 04.01.2022 від ТОВ «Агро Кейс», отже, ця податкова накладна фактично не була включена до складу податкового кредиту.

Також в акті перевірки зазначено, що згідно поданої ФГ «АГРО-ПРО» податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року та додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» (ДЗ) до декларації підприємством задекларовано до відшкодування з бюджету по постачальнику ТОВ «Бахмач АГРО» (податковий номер 35173362) за листопад 2022р. на суму ПДВ у розмірі 640233,18 грн., підприємством не в повному обсязі оплачена та заявлена до відшкодування ПДВ, а саме, згідно наданих на перевірку банківськіх виписок за листопад 2021 року відсутня оплата на загальну суму ПДВ 87542,46 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно додатку 3 до декларації з ПДВ за січень 2022 року по контрагенту ТОВ «Бахмач Агро» по періоду виникнення податкового кредиту листопад 2021 року було заявлено в сумі 640233,18 грн.

Згідно Оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по Контрагенту ТОВ «Бахмач Агро» за період з 01.11.2021 по 31.01.2022 (по місяцях) неоплаченими частково залишаються лише послуги за січень 2022 року на загальну суму 181.011,85 грн, послуги за листопад 2021 року оплачено в повному обсязі, платіжні доручення, згідно з якими було здійснено оплату за листопад 2021 наявні в матеріалах справи: №789 від 09.11.2021 року на суму 3936,18, №790 від 09.11.2021 року на суму 7925,39 грн. №791 від 09.11.2021 року на суму 4401,10 грн., №792 від 09.11.2021 року на суму 105182,93 грн., №797 від 09.11.2021 року на суму 60404,22 грн., №798 від 09.11.2021 року на суму 59928,14 грн., №799 від 09.11.2021 року на суму 172182,08 грн., №800 від 09.11.2021 року на суму 95035,32 грн., №801 від 09.11.2021 року на суму 77699,57 грн., №828 від 01.12.2021 року на суму 3936,18 грн., №829 від 01.12.2021 року на суму 7925,39 грн., №830 від 01.12.2021 року на суму 4401,10 грн., №831 від 01.12.2021 року на суму 105182,93 грн., №846 від 09.12.2021 року на суму 1915765,35 грн., №847 від 09.12.2021 року на суму 334753,08 грн., №863 від 15.12.2021 року на суму 758620,92 грн. №864 від 15.12.2021 року на суму 449296,90 грн. №897 від 05.01.2022 року на суму 120190,93 грн., №898 від 05.01.2022 року на суму 40264,55 грн., №895 від 05.01.2022 року на суму 356130,62 грн., №893 від 05.01.2022 року на суму 301031,77 грн., №896 від 05.01.2022 року на суму 298070,89 грн., №894 від 05.01.2022 року на суму 163244,59 грн., №899 від 06.01.2022 року на суму 190501,72 грн., №912 від 12.01.2022 року на суму 7925,39 грн., №899 від 06.01.2022 року на суму 190501,72 грн., №911 від 12.01.2022 року на суму 3936,18 грн., №912 від 12.01.2022 року на суму 7925,39 грн., №913 від 12.01.2022 року на суму 4401,10 грн., №914 від 12.01.2022 року на суму 105182,93 грн., якими підтверджується оплата суми 640233,18 грн за листопад 2021 року по контрагенту ТОВ «Бахмач Агро» в повному обсязі.

Крім іншого, в акті перевірки зазначено, що згідно поданої ФГ «АГРО-ПРО» податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року та додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» (ДЗ) до декларації підприємством задекларовано до відшкодування з бюджету по постачальнику ТОВ «Кролевецький елеватор» (п.н. 36744485) за листопад 2022 р. на суму ПДВ у розмірі 1322467,51 грн., підприємством не в повному обсязі оплачена та заявлена до відшкодування ПДВ, а саме, згідно наданих на перевірку банківськіх виписок за листопад 2021 року відсутня оплата на загальну суму ПДВ 3599,24 грн.

Разом з тим, згідно Оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по Контрагенту ТОВ «Кролевецький елеватор» за період з 01.11.2021 по 31.01.2022 (по місяцях) взаєморозрахунки закрито повністю, сальдо розрахунків нульове. Перелік платіжних доручень, згідно з якими було здійснено оплату за листопад 2021 року: № 802 від 09.11.2021 року на суму 181472,28 грн., № 819 від 25.11.2021 року на суму 7913209,66 грн., № 844 від 07.12.2022 року на суму 18703,25 грн., № 845 від 07.12.2022 року на суму 104772,82 грн., № 877 від 29.12.2021 року на суму 2358,60 грн., №884 від 04.01.2022 року на суму 26450,71 грн., №918 від 20.01.2022 року на суму 5991,93 грн., №920 від 21.01.2022 року на суму 2892,18 грн.

Вищевикладеним спростовуються висновки акта перевірки щодо встановлених контролюючим органом порушень.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

В той же час, в межах спірних правовідносин позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення від 11.08.2022 № 2966/25010700 на суму 207 743,00 грн, № 2965/25010700 на суму 91 142,00 грн, тобто, загальна сума складає 298 885,00 грн, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не підпадає під жоден з критеріїв, передбачених вищевказаними приписами.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, критерій її складності та приписи статті 12 КАС України, дійшла висновку про відсутність порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо розгляду справи за правилами спрощеного провадження. До того ж, апеляційний суд звертає увагу, що справу було розглянуто у спрощеному провадженні з повідомленням сторін, відтак, сторони мали можливість викласти свої правові позиції у відкритому судовому засіданні суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Фермерського господарства «АГРО-ПРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, проте з інших підстав, а саме, з огляду на помилковість висновків акту перевірки, а не з огляду на відсутність підстав для проведення перевірки, як помилково встановлено судом першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, відповіді на відзив, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково: необхідно змінити рішення Чернігівського окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року, зазначивши у мотивувальній частині, що підставами для задоволення позовних вимог є доводи, викладені у цій постанові суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року - задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Чернігівського окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року, зазначивши, що підставами для задоволення позовних вимог Фермерського господарства «АГРО-ПРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області від 11.08.2022 № 2966/25010700, №2965/25010700 є доводи, викладені у цій постанові Шостого апеляційного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.М. Єгорова,

Є.О. Сорочко